7. Запис у зошити понять «обряди», «ритуал».
8. Складання схеми «Різновиди міфів»
Методичний коментар. Запропонована схема відображає лише необхідний учням обсяг знань для подальшої роботи з різни ми видами міфів. Залежно від рівня підготовленості учнів учитель може додатково розповісти про астральні, солярні, місячні і т. ін. різновиди космогонічних міфів, звернути увагу на тотемічні, антропогонічні, есхатологічні тощо міфи. Зауважимо, що міфи етіологічні ми називаємо пояснювальними, щоб не додавати учням зайвих термінів. Варто звернути увагу учнів на те, що в чиє тому вигляді міфологічних оповідей не існує. Зазвичай в оповіді ми можемо побачити елементи різних типів міфів (наприклад, космогонічних, антропогонічних, етіологічних тощо).
9. Слово вчителя про історію розвитку міфології.
У Європі до XIX століття були відомі лише античні та біблійні сказання про створення світу та людини, перекази про діяння грецьких та римських богів і героїв, про життя біблійних персонажів. У стародавніх гімназіях, ліцеях та школах діти вивчали твори античних авторів.
Інтерес до античних героїв був дуже великим за доби Відродження — в ХІV — ХVІ століттях. Богам та героям давнини були присвячені літературні твори, картини художників, скульптури, музичні твори. У цей час освічені люди ввели в моду використовувати в мовленні імена грецьких та римських богів як уособлення певних якостей. Ім'я бога Ареса (Марса) стало уособленням війни, Афродіти (Венери) — кохання, Афіни (Мінерви) — мудрості, Аїда (Плутона) — потойбічного світу...
Аж ось Європа вступила в добу Великих географічних відкриттів (звернення до карти світу ). Європейці дізналися про існування невідомих до того народів: про американських індіанців, про народи Африки, Океанії. Справді новий світ постав перед очима першовідкривачів. Слідом за ними на щойно відкриті землі рушили вчені — етнографи. Вони записували розповіді народів, у яких не було писемності. Етнографи вивчали їхній побут, традиції, звичаї, норми життя. Поступово виявлялися їхні уявлення про світ, що відбилися у міфах, легендах, переказах, сказаннях, де відобразилися уявлення про сонце, місяць, зорі, тварин, рослин, людину. У ці міфи люди вірили і передавали з покоління в покоління.
Звернення до виставки книг. Пізніше міфи стали джерелом сюжетів для письменників, художників, музикантів. Без знання міфів неможливо зрозуміти зміст багатьох художніх творів, тому вони і в наші дні ваблять до себе людей.
«Вчительська кишенька»
Античний — латинське слово, що у перекладі означає «давній». Вживаючи слово «античний», мають на увазі не взагалі давню культуру, а лише культуру Стародавньої Греції та Стародавнього Риму.
Етнографи — вчені — народознавці, які вивчають матеріальну та духовну культуру давніх народів, їх історію, побут, традиції, звичаї, норми життя тощо.
Фольклористи — вчені — народознавці, які досліджують та збирають пам'ятки народної творчості у формі сказань, пісень, прислів'їв, приказок, загадок, обрядів тощо.
10. Перевірка домашнього завдання.
Читання учнями творів мініатюр на одну із запропонованих тем: «Мій улюблений твір зарубіжної літератури», «Чому книжки називають "брамою у світ"?».