2. Методичні аспекти роботи з міфами на уроках світової літератури

Розвиток літературних інтересів людини відбувається ще в ранньому дитинстві з колискових пісень, перших казок. Саме в цей віковий період закладається фундамент літературної освіти, естетичних почуттів та емоцій, індивідуального сприйняття культури.

Розглядаючи особливості сприйняття літературних творів науковці відзначають, що цілі літературної освіти мають бути наступними:

1. Розвиток і вдосконалення навичок читання.

2. Отримання початкової літературної освіти:

- Формування у школярів стійкого інтересу до читання, вироблення навичок грамотного читача;

- Практичне оволодіння мінімально достатньою системою філологічних понять (жанр, персонаж, композиція та інше);

-Формування елементів історичного підходу до літератури;

- Формування уявлень про авторів художніх творів, про особливості їхньої творчості.

3. Вивчення рідної мови у її естетичній функції як найважливіше завдання національної культури.

4. Активний мовленнєвий розвиток школяра: розвиток його усного і писемного мовлення, оцінного ставлення до мовлення, розвиток мовного чуття і мовного смаку.

5 . Прилучення школяра до витоків і основ рідної культури, знайомство з етичними і естетичними ідеалами народу. Подібний підхід К.Д.Ушинський назвав принципом народності в освіті. Саме через рідну культуру людина повинна долучатися до культури світової.

6 . Розвиток інтересу дитини до минулого, формування історичної пам'яті. Знайомство зі старовинним побутом народів світу, звичаями і обрядами.

7. Розширення знань і уявлень школярів про людину і навколишній світ.

Щоб оцінити красу художнього відображения дійсності і отримати естетичне задоволення, необхідний життєвий досвід, знання фактів і явищ дійсності, а також уміння спостерігати їх і порівнювати. Цей аспект має і самостійне значення: під час навчання школярів не можна не використовувати величезний освітній потенціал художньої літератури.

8. Розвиток творчих здібностей учнів [43, с. 36].

Для вибору методів і прийомів роботи з художньо-історичною літературою, зокрема міфічними творами, важливо враховувати не тільки вікові особливості мислення та сприйняття молодших школярів, але і їх досвід і інтереси.

Процеси, що відбуваються в психіці учнів 5-8-х класів відрізняються динамікою. Як відзначають психологи «мислення набуває форми зв'язного логічного міркування, запам'ятовування перетворюється в діяльність заучування, сприйняття організовується в цілеспрямовані і осмислені спостереження, та логічні міркування» [4, с.18] .

Особливість мислення школярів 5-8 класу у тому, що не загострюючи уваги на основних моментах, вони надають великого значення другорядним деталям, яскравим епізодам. Їх може зацікавити гучне ім'я якогось героя, особливість характеру, неординарні звички тощо.

У роботі з школярами необхідний облік психологічних процесів, який допоможе раціонально організувати педагогічний процес засвоєння історичного досвіду попередніх поколінь.

Враховуючи міфопоетичний статус творів, слід мати на увазі, що десакралізація (естетизація і критичне осмислення) дитячої міфології відбувається у сучасної дитини до 8-10-ти років як результат освоєння культури дорослих. Діти цього віку можуть працювати з міфологічними текстами з позиції дослідника. А вже з 11-12 років зявляються можливості «вживання» в текст, без чого не відбудеться повноцінного сприйняття останнього [14, с.99].

Основна методична цінність міфологічних оповідань в тому, що тексти невеликі за обсягом, легко читаються. Вивчення міфічних оповідань має важливе пропедевтичне значення, дозволяє глибоко зрозуміти окремі літературні твори.

Міфологічні розповіді доцільно вивчати в зіставленні з казковими жанрами, вже відомими учням з попередніх класів, бо в організації художнього світу міфів і казок виявляється ряд загальних компонентів.

Розділ 2. Методика вивчення Міфів на уроках світової літератури