
- •Міфи світу на уроках світової літератури
- •Специфіка міфу: філософський і літературознавчий аспекти
- •Методичні аспекти роботи з міфами на уроках світової літератури
- •2.1.Формування та розвиток уявлення про міфи у школярів
- •2.2. Методична модель вивчення міфів світу на уроках літератури
- •2.2.1. Види та форми роботи при вивчення міфології на уроках сітової літератури
- •2.2.2. Конспект уроку на тему «Міф про виникнення світу в різних народів»
- •Хід уроку
- •1. Вступне слово вчителя.
- •7. Запис у зошити понять «обряди», «ритуал».
- •8. Складання схеми «Різновиди міфів»
- •9. Слово вчителя про історію розвитку міфології.
- •10. Перевірка домашнього завдання.
- •11. Домашнє завдання.
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Додатки
- •Конспекти уроків Тема: Давньоіндійський міф про створення світу.
- •Хід уроку
- •1. Перевірка домашнього завдання
- •2. Словникова робота
- •1. Підготовка до сприйняття твору
- •2. Словникова робота
- •3. Читання давньоіндійського міфу про створення світу Давньоіндійський міф про створення світу
- •4. Читання давньоіндійського міфу про створення людей Давньоіндійський міф про створення людей
- •IV. Підбиття підсумків уроку
- •V. Домашнє завдання
- •Хід уроку
- •1. «Знайди відповідність»
- •2. Перевірка домашнього завдання
- •1. Слово вчителя
- •2. Читання давньослов’янського міфу про створення світу
- •IV. Підбиття підсумків уроку
- •V. Домашнє завдання
- •Хід уроку
- •I. Мотивація навчальної діяльності:
- •Театралізація
- •Бесіда за змістом прочитаного
- •Мультимедійна хвилинка
- •Бесіда за замістом прочитаного
- •Проблемні питання .Слайд 10
- •Літературний диктант.
- •Перегляд ілюстрацій до твору
- •Проблемні питання. Слайд 19
- •Словникова робота.
- •Перегляд ілюстрацій. Слайд 20
- •Бесіда за прочитаним. Слайд 26
- •Проблемні питання. Слайд 27
- •Словникова робота.
- •Бесіда за прочитаним матеріалом. Слайд 28
- •Мультимудійна хвилинка
- •Урок-гра з теми «Міф і література»
- •Хід уроку
Додатки
Додаток 1
Конспекти уроків Тема: Давньоіндійський міф про створення світу.
Мета: ознайомлювати з давньоіндійським міфом про створення світу та людей, працювати над переказом міфу; розвивати зв’язне мовлення; виховувати шанобливе ставлення до культури і традицій інших народів.
Обладнання: головоломка; тексти міфів Давньої Індії; аудіозапис народної індійської музики; зображення пам’ятників архітектури, скульптури та живопису Давньої Індії.
Тип уроку: формування нових знань.
Пустеля — це Бог без людей. О. де Бальзак
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
1. Перевірка домашнього завдання
(Переказ давньокитайського міфу про створення світу.)
2. Словникова робота
- Відгадайте ключові слова давньокитайського міфу про створення світу.
(Нюйва, Паньгу, яйце)
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
(Звучить народна індійська музика.)
Слово вчителя
- Індія – країна багатовікової культури, витоки якої беруть початоку II–III тисячоліттях до нашої ери. Індійці зробили величезний внесок у світову культуру і науку. Наприклад, цифри, що використовуються більшістю народів світу, були винайдені в Індії. Європейці дізналися про ці цифри від арабів, і тому вони помилково називаються арабськими. Роботи індійських вчених започаткували алгебру, геометрію та тригонометрію. Всесвітньо відомі й давні пам’ятки індійської літератури — епічні поеми «Махабхарата» і «Рамаяна». Індійські художники, скульптори та архітектори залишили чудові пам’ятники архітектури, скульптури та живопису, які здавна уславили Індію як країну Чудес.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
1. Підготовка до сприйняття твору
Особливості індійської міфології
- Давньоіндійські міфи зовсім не такі популярні, як міфи скандинавські чи грецькі. Та вони увійшли у літературу цієї країни так давно (від 3 до 3,5 тисяч років тому), що збереглися майже у незмінному вигляді.
- Боги Давньої Індії, звичайно, схожі на вже відомих нам богів. Але зовсім не схожа на все, що вже знайомо читачеві, та роль, яку в цих міфах відіграють мудреці. Це знавці священних обрядів, що володіють таємницями магії. Вони зазвичай божественного походження, але досягають могутності не завдяки йому, а в результаті тривалого відлюдництва. Їхні чудесні здібності — дар, отриманий у нагороду за духовні подвиги. Зосередившись на пізнанні та виконанні вищих законів світу, мудреці відмовляються від усіх радощів життя – від багатства, кохання, сім’ї. Зате могутність їх нерідко перевищує владу і силу самих богів.
- Хто ж нагороджує мудреців за їх духовні подвиги? Це завжди робить Брахма, творець Всесвіту, який установив його закони. Творець світового порядку майже не втручається у хід подій, пов’язаних з його тимчасовими порушеннями. Для цього існують інші боги: Вішну, Шива, Індра. А такожмудреці: Чьявана, Агастья, яких зовсім не випадково називають «брахманами», тобто майже так само, як і Бога-Творця.
2. Словникова робота
Брахма — найвище божество, творець світу. Входить у тріаду верховних богів індуїзму, в якій Брахма як творець Всесвіту протистоїть Вішну, який його зберігає, і Шиві, який його руйнує.
Вішну — один з найголовніших богів, що складає разом із Брахмою і Шивою божественну тріаду.
Варуна — бог, пов’язаний із космічними водами, хранитель істини і справедливості; разом із
Індрою — найбільший з богів індійського пантеону.
Асури — небесні персонажі, що мають чаклунську силу майя. Протиставляються богам, виступають як найвищий клас демонів.
Адіті — жіноче божество, матір богів.
Вівасват — солярне божество, що уособлює світло на небі і на землі, родоначальник людей.
Яма — володар царства мертвих, син Вівасвата і Сараною.
Ману — першопредок, прабатько людей. Ману — син Вівасвата і брат Ями.
Ману — перша людина, що жила на землі і стала царем людей, а Яма — перша людина, що померла і стала царем померлих предків.