50

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Глухівський національний педагогічний університет

імені Олександра Довженка

Кафедра світової літератури

Міфи світу на уроках світової літератури

Курсова робота

з методики викладання

світової літератури

студентки ___ курсу групи ______

заочно-дистанційного факультету

Кременчуцького НКП

Коблик Альони

Науковий керівник:

Глухів 2014

ЗМІСТ

Вступ ……………………………………….………………….…………......… 3

Розділ 1. Теоретичні основи вивчення міфів

у загальноосвітній школі……..…………………………………...….7

1. Специфіка міфу: філософський і літературознавчий аспекти …...7

2. Проблема вивчення міфології на уроках світової літератури……10

Розділ 2. Методика вивчення Міфів

на уроках світової літератури…………………...…….…………..13

2.1.Формування та розвиток уявлення про міфи

у школярів ….………………………………………………………...……13

2.2. Методична модель вивчення міфів світу на уроках

літератури….……………………………………………………….....……19

2.2.1. Види та форми роботи при вивчення міфології

на уроках сітової літератури….……………………………………19

2.2.2. Конспект уроку на тему «Міф про виникнення

світу в різних народів»……………………………………………....23

Висновки……………………..……...…………………………………….…29

Список використаних джерел ………………………………........31

Додатки ……………………………………………………………..……..... 35

Вступ

Актуальність дослідження. Завдання літературної освіти полягають у тому, щоб долучити до багатства світової літератури, сприяти освоєнню духовних цінностей, виховувати уміння естетично сприймати явища життя. У цьому зв'язку стає безсумнівно важливим вивчення міфології в шкільному курсі світової літератури.

Міф втілює в собі уявлення про світ стародавньої людини, його прагнення пізнати природу, відносини між людьми. Знайомство з міфами необхідно юним читачам, початківцям осмислювати навколишній світ і своє місце в ньому, воно пробуджує і розвиває уяву. Читання міфів різних народів і їх зіставлення сприяє, з одного боку, формуванню у школярів власного погляду на світ, з іншого – осягнення багатства національної літератури , яке може бути зрозуміле тільки на широкому культурному тлі.

В силу своєї багатошаровості міфи зафіксували модель людської моральності і донині зберегли актуальність виникли в давнину моральних законів, тому вивчення міфів допомагає долучати школярів до найважливіших загальнолюдських духовних цінностей, формувати їх моральну позицію, що відповідає завданням літературної освіти. Крім того, міфи естетично збагачують читача, готують його до сприйняття світового мистецтва, оскільки численні сюжети і образи міфів увійшли в плоть і кров художньої літератури, живопису, музики.

Міф як перше явище культурної історії людства відкриває курс світової літератури в 6 класі і дає можливість закласти основи вивчення теорії літератури. Важливим при цьому є опора на безпосереднє сприйняття читачем літературного тексту. Інтерес 6-класників до фантастичного пояснення природних явищ допомагає їм усвідомити особливості міфологічного мислення і етнологічну функцію міфів. Активне співпереживання дітей улюбленим персонажам героїчних міфів дає можливість зіставити їх з казковими героями, виявивши при цьому інші ознаки міфу – позаетнічність, номінативність. Сприйняття старшокласниками міфу як одного із способів інтерпретації вічних тем та ідей дозволяє проникнути в культурні зв'язки і побачити в міфі джерело поетичної образності, а завдання школярів до проблем взаємин між людьми – усвідомити загальнолюдський аспект міфології.

Специфіка міфу представлена ​​в літературознавчих і філософських працях як вітчизняних дослідників, так і зарубіжних: Ф.І.Буслаєва, О.О.Потебні, Е.М.Мелетинского, А.Ф.Лосєва, О.М.Фрейденберг, Ю.М.Лотмана, Б.А.Успенського, Е.Б.Тайлора, Е.Дюркгейма, Д.Бірлайна, Л.Леві-Брюля та ін.. У цих роботах розглядаються особливості міфологічного мислення, досліджується міф у зв'язку з питаннями поетики, національної своєрідності, розмежування міфології та релігії, міфу і художньої літератури. Розроблені літературознавством наукові основи вивчення міфів ще недостатньо цілеспрямовано реалізуються в практиці сучасного викладання літератури.

Враховуючи педагогічну значущість проблеми та її недостатню науково-практичну розробленість, необхідність  повнішого розкриття, для дослідження обрано тему роботи: «Міфи світу на уроках світової літератури».

При вивченні теми ми спиралися на багаторічний досвід викладачів загальноосвітніх навчальних закладів та методичну літературу.

Мета роботи: висвітлити методику вивчення міфів світу учнями 5-8 класів.

Для реалізації поставленої мети та висунутої гіпотези необхідно було розв’язати такі завдання:

1. проаналізувати психолого-педагогічні, літературознавчі, навчально-методичні джерела з метою уточнення теоретичних підходів до вивчення міфології і визначення обсягу поняття «міф» стосовно до шкільної літературної освіти;

2. визначити стан проблеми у методологічних науках та шкільній практиці;

3. виявити особливості сприйняття міфів школярами різних вікових груп, а також їх рівень знань і умінь, пов'язаних з вивченням міфології;

4. опрацювати питання, різноманітні види завдань, які забезпечували б поетапне формування в учнів знань про міфи, їх специфічні особливості;

5. розглянути сучасні технології, методи, прийоми, форми роботи, що використовуються під час вивчення міфів світу на уроках світової літератури.

Об’єкт дослідження: методика викладання світової літератури.

Предмет дослідження: методика вивчення міфів світу на уроках світової літератури.

У ході дослідження була висунута і перевірялася гіпотеза: вивчення міфів в курсі літератури сприяє поглибленому сприйняттю художніх творів, підвищує загальноосвітній і культурний рівень учнів, якщо:

• враховуються особливості сприйняття міфів школярами різного віку;

• здійснюється поетапність у формуванні уявлень про міф і його специфіку;

• зіставлення міфів різних народів передбачає не тільки виділення спільного і різного в них, а й актуалізацію моральних проблем;

• система завдань при вивченні певних творів художньої літератури спрямована на активізацію знань з міфології й осягнення поетики твору.

Методи дослідження: аналіз літературознавчих, психолого-педагогічних, методичних праць для вивчення стану теоретичної розробки проблеми, аналіз навчальних програм, шкільних підручників, хрестоматій, узагальнення педагогічного досвіду для визначення теоретико-методичних засад дослідження.

Наукова новизна дослідження полягає в наступному: висвітлено методи і прийоми, які дозволяють формувати в учнів систему знань з міфології, поглиблюють уявлення про специфіку міфів, стимулюють творчу діяльність школярів.

Практична значущість дослідження полягає в тому, що в ньому розроблена методика вивчення міфів у середніх класах, орієнтована на морально-естетичне виховання школярів; пропоновані методичні рекомендації можуть бути використані у практиці викладання літератури в школі, при складанні вчителями-словесниками завдань; при розробці програм, підручників, навчальних і методичних посібників з літератури; в інституті підвищення кваліфікації вчителів; при читанні лекцій з методики викладання світової літератури, на практичних та семінарських заняттях в педагогічних вузах.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, використаної літератури та додатків.

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено предмет і об’єкт дослідження, мету і завдання, наукову новизну роботи, її теоретичну та практичну значущість, характеризуються джерела добору інформації.

У першому розділі «Теоретичні основи вивчення міфів у загальноосвітній школі» розглянуто специфіку міфу та проблеми вивчення міфології на уроках світової літератури.

У другому розділі «Методика вивчення міфів на уроках світової літератури» висвітлено досвід роботи провідних філологів та подано методичні рекомендації щодо формування та розвитку уявлення про міфи у школярів, запропоновано види та форми роботи при вивчення міфології, подано конспекти уроків.

У висновках підбито підсумки дослідження.

Додатки містять конспекти уроків.

Розділ 1. Теоретичні основи вивчення міфів у загальноосвітній школі