§24. Позика. Кредит. Банківський вклад (гл. 71 цк України) Договір позики

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є реальним, оплатним або безоплатним, одностороннім, строковим. Обов’язки за договором позики виникає лише для однієї сторони – позичальника.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян. Нотаріальне посвідчення може бути за бажанням сторін. Недодержання сторонами обов’язкової письмової форми договору не має своїм наслідком визначення такого правочину недійсним, однак факт укладення договору потрібно доводити письмовими та іншими доказами, оскільки рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

Кредит

Кредит – це грошові засоби та матеріальні цінності, які надаються резидентами або нерезидентами у користування юридичним або фізичним особам на визначений строк та під відсоток. Кредит поділяють на фінансовий, товарний та кредит під цінні папери.

Кредитна операція – це договір стосовно надання кредиту, який супроводжується записами на банківських рахунках з належним відображенням у балансах кредитора і позивача.

Банківський кредит надається суб’єктам кредитування усіх форм власності у тимчасове користування на умовах, що передбачені кредитним договором.

Комерційний кредит – є товарною формою кредиту, яка визначає відносини з питань перерозподілу матеріальних фондів і характеризує кредитну угоду між двома суб’єктами господарської діяльності.

Лізинговий кредит – це відносини між юридичними особами, які виникають разі оренди майна і супроводжуються лізинговою угодою.

Іпотечний кредит – це особливий вид відносин по наданню кредитів під заставу нерухомого майна.

Консорціумний кредит – це форма кредиту, яка надається банківським консорціумом.

Головною ланкою кредитної системи є банки і кредитні установи, які мають ліцензію НБУ, у той же час виступають у ролі продавців і покупців, що мають у наявності вільні кошти. Індивідуальна ліцензія видається резиденту-боржнику для реалізації лише одного кредитного проекту. Вона діє на весь час використання кредиту, якщо протягом 60 днів з дня її видачі боржник отримав кредит повністю або частково.

Кредитні зобов’язання

У діючому законодавстві України є поняття товарного, комерційного і фінансового кредиту.

Товарний кредит – будь-яка господарська операція суб’єкта підприємницької діяльності, яка передбачає реалізацію продукції (робіт, послуг), передачу права власності іншому суб’єктові підприємницької діяльності або громадянину на умовах відстрочки платежу, якщо така відстрочка більш ніж звичайні строки банківських розрахунків або перевищує 30 календарних днів від дати реалізації.

Комерційний кредит – будь-яка господарська діяльність суб’єкта підприємницької діяльності, яка передбачає авансування (попередню оплату) продукції (робіт, послуг) іншого суб’єкта підприємницької діяльності з відстрочкою дати реалізації (придбання права власності), якщо така відстрочка більш ніж звичайні строки поставки або перевищує 30 календарних днів від дати здійснення авансового платежу.

Фінансовий кредит – будь-яка господарська операція суб’єкта підприємницької діяльності, яка передбачає надання коштів у заставу на визначений строк і під певні відсотки з повернення основної суми заборгованості, і проценти, які були нараховані у грошовій формі або інших формах забезпечення заборгованості, що включає матеріальні цінності та нематеріальні активи, надані у завдаток.

За кредитним договором банк або інша кредитна організація (кредитор) зобов’язується надати кошти боржникові у розмірі і на умовах, які передбачені договором, а боржник зобов’язується повернути грошову суму і сплатити за неї відсотки.

Кредитний договір є консенсуальним.

Кредитний договір може бути дво- або багатостороннім. За кредитною угодою виникає зобов’язання банку надати кредит і зобов’язання боржника повернути його.

Кредитний договір завжди є оплатним. Як правило, боржник виплачує за кредит відсотки.

Сторонами кредитного договору є кредитор і боржник.

Кредитний договір має особливий предмет, у якості якого завжди виступають кошти. Відповідно до кредитного договору кредитор зобов’язується надати боржникові кошти на умовах і у розмірі, які передбачені договором, у власність (повне господарське відання, оперативне управління). Інші речі, що визначені родовими ознаками, не можуть бути предметом кредитного договору.

У залежності від умов надання і використання коштів, порядку повернення заборгованості тощо у юридичній літературі визначають різні типи кредитних договорів.

Форма кредитного договору. Закони, що діють на території України, не передбачають зобов’язання щодо форми і змісту кредитного договору.

Зміст кредитного договору. Кредитний договір – це угода, за якою одночасно виникає зобов’язання кредитора надати кредит і зобов’язання боржника повернути грошову суму й оплатити відсотки за нею.

Суттєвими умовами кредитного договору є забезпеченість, повернення, строковість, платність, спрямованість.

За загальним правилом (ст. 380 ЦК України) платежі за зобов'язаннями між організаціями проводяться в порядку безготівкових розрахунків через кредитні установи, в яких зазначені організації зберігають свої кошти. З цією метою суб'єктам підприємницької діяльності, іншим організаціям та установам незалежно від форм власності відкриваються розрахункові, поточні та бюджетні рахунки.