
- •1. Сутність мета і завдання курсу “Економіка, організація і планування гірничого підприємства” в умовах ринкової економіки.
- •2. Поняття підприємства як організаційно та економічно самостійної первинної лапки суспільної діяльності.
- •3. Класифікація підприємств за різними ознаками та форми об’єднання підприємств в Україні.
- •4. Особливості гірничодобувного підприємства та його структура.
- •5. Поняття про основний капітал гірничого підприємства, його склад та класифікація.
- •6. Облік та методи оцінки основних фондів гірничого підприємства, їх характеристика.
- •7. Види і показники зношування основних фондів.
- •8. Поняття і види амортизації основних фондів.
- •9. Ефективність використання основних фондів , характеристика показників і метода розрахунку.
- •10. Виробнича потужність підприємства, чинники, що впливають на неї.
- •11. Поняття, склад та структура оборотних коштів гірничого підприємства в умовах ринку.
- •12. Джерела формування оборотних коштів, їх характеристика.
- •13. Нормування оборотних коштів підприємства.
- •14. Ефективність використання оборотних засобів, характеристика показників використання.
- •15. Науково-технічний прогрес у промисловості, основні напрямки його розвитки.
- •16. Економічний зміст інвестицій, їх види та характеристика.
- •17. Поняття виробничих інвестицій (капіталовкладень), їх склад та структура.
- •18. Оцінка ефективності виробничих інвестицій, методика її розрахунку.
- •19. Поняття собівартості продукції гірничодобувного підприємства, характеристика витрат на виробництво.
- •21. Калькулювання собівартості одиниці продукції в гірничодобувній промисловості.
- •22. Економичный отчет и функции цен. Цель целеобразования
- •24. Проблеми та шляхи вдосконалення ціноутворення в Україні.
- •25. Фінансові ресурси підприємства в умовах ринкової економіки.
- •26. Банківська система, її характеристика та структура.
- •27. Кредити, їх види. Система та умови кредитування.
- •28. Прибуток і дохід як основні показники фінансових результатів діяльності підприємства.
- •29. Рентабельність, як відносний показник ефективності роботи підприємства.
- •30. Трудові ресурси, їх формування та використання в умовах ринкових відносин.
- •31. Сучасна кадрова політика підприємства. Управління персоналом.
- •32. Методика розрахунку явочної, облікової чисельності робітників.
- •33. Продуктивність праці, показники і методи її вимірювання.
- •34. Мотивація як стимулювання до високопродуктивної праці, її моделі та методи.
- •35. Суть, значення та методи технічного нормування.
- •36. Классификация затрат рабочего времени.
- •41. Тарифная система оплаты труда
- •42. Форми та системи оплати праці – критерій визначення заробітку.
- •43. Погодинна форма оплати праці, її характеристика
- •44. Відрядна форма оплати праці, її характеристика
- •45 Доплати і надбавки до заробітної плати. Система преміювання.
- •46. Колективна система оплати праці. Розподіл суми заробітку між членами бригади
- •47. Процес виробництва в г/д промисловості, його особливості.
- •48. Організація виймально-навантажувальних робіт.
- •49. Організація роботи карєрного транспорту.
- •50. Організація відвальних і складських робіт.
- •51. Взаємозвязок і організація процесів у карєрі відповідно графіків робіт.
- •52. Суть і основні процедури прогнозування і планування діяльності підприємства.
- •53. Організація планування і структура плану гірничого підприємства.
- •54. Виробнича програма – основний розділ річного плану гірничого підприємства.
- •55. Планування обсягів виробництва у ватісному виразі.
- •56. Планування розвитку підприємства, розробка бізнес-плану.
- •57. Основні форми обліку в гірничо-добувній промисловості.
- •58. Бухгалтерський облік як функція менеджменту.
- •59. Економічний аналіз як функція управління.
- •60. Суть, принципи і методи державного регулювання економіки.
- •61. Макроекономічна політика. Система оподаткування.
- •Виды систем налогообложения
42. Форми та системи оплати праці – критерій визначення заробітку.
Система оплаты – это определенная взаимосвязь между показателями, характеризующими меру (норму) труда и меру его оплаты в пределах и сверх норм труда, гарантирующая получение работником заработной платы в соответствии с фактически достигнутыми результатами труда (относительно нормы) и согласованной между работником и работодателем ценой его рабочей силы.
Существуют две основные формы заработной платы: повременная и сдельная.
Повременная – форма оплаты труда, при которой заработная плата работнику начисляется по установленной ставке или окладу за фактически отработанное время.
Сдельная – форма оплаты труда за фактически выполненный объём работы (изготовленную продукцию) на основании действующих расценок за единицу работы.
К числу обязательных относятся доплаты и надбавки за вредные, тяжелые и опасные условия труда.
К стимулирующим доплатам и надбавкам относят оплату:
за высокую квалификацию (специалистам);
за профессиональное мастерство (рабочим);
за работу с меньшей численностью работников;
за совмещение профессий (должностей);
за расширение зон обслуживания или увеличение объема выполняемых работ;
за выполнение обязанностей отсутствующего работника;
бригадирам из числа рабочих, не освобожденных от основной работы;
за ведение делопроизводства и бухгалтерского учета;
за обслуживание вычислительной техники и др.
Для расчета среднего заработка учитываются все предусмотренные системой оплаты труда виды выплат, применяемые в соответствующей организации независимо от источников этих выплат:
заработная плата, начисленная работникам по тарифным ставкам (должностным окладам) за отработанное время, за выполненную работу по сдельным расценкам; за выполненную работу в процентах от выручки от реализации продукции (выполнения работ, оказания услуг), или комиссионное вознаграждение;
заработная плата, выданная в неденежной форме;
надбавки и доплаты к тарифным ставкам (должностным окладам) за профессиональное мастерство, классность, квалификационный разряд, выслугу лет (стаж работы) и др.;
выплаты, связанные с условиями труда;
премии и вознаграждения, включая вознаграждение по итогам работы за год и единовременное вознаграждение за выслугу лет;
другие предусмотренные системой оплаты труда виды выплат.
43. Погодинна форма оплати праці, її характеристика
Почасовая оплата труда — это частный случай повременной формы оплаты труда. Она применяется в том случае, если сложно нормировать работу сотрудника.
Почасовая форма оплаты труда предполагает оплату труда работника пропорционально отработанному времени. Иными словами, при почасовой оплате расчет заработной платы производится исходя из часовой тарифной ставки работника и фактически отработанного им времени за расчетный период:
При почасовой оплате труда оплачиваться труд работника должен таким образом, чтобы, отработав 40 часов в неделю при 40-часовой рабочей неделе, 36 часов при 36-часовой или 18 часов при 18-часовой рабочей неделе, работник получил заработную плату не ниже минимальной. Получается, что предпринимателю выгоднее (для себя) устанавливать норму продолжительности рабочего времени 40 часов в неделю или вообще не делать специальной оговорки об этом в трудовом договоре.
При почасовой оплате труда очень важно, чтобы минимальная часовая тарифная ставка была установлена предпринимателем с учетом действующего размера минимальной заработной платы, а также с учетом нормы продолжительности рабочего времени за каждый конкретный месяц.