1. Г.А. Мисик «Основи меліорації і ландшафтознавства» ст.242-246;

Методичні рекомендації

При вивченні першого питання потрібно запам’ятати, що осушувальна система – це комплекс заходів та споруд, спрямованих на запобігання або ліквідацію надмірного зволоження земель та призначених для видалення з осушуваної території надлишкової поверхневої і грунтової води.

Осушувальні системи за характером івпливу на водний режим осу­шуваної території поділяють на системи однобічної дії (мережа по­будована тільки для відведення .зайвої води) і двобічної дії (осушу- вально-зволожувальні, польдерні).

Осушувальна система двобічної дії в умовах Української PCP включає: осушувану територію, водоприймач, відкриті канали (магістральний, збірні, нагірні, ловчі, колектори) з гідротехнічними та дорожніми спорудами і закриту осушувальну мережу (дренаж). Невід’ємною частиною системи є водойма, мережа експлуатаційних доріг, насосні станції, експлуатаційні будівлі, споруди та обладнання.

Осушувальна мережа складається з таких частин: регулювальної, огороджувальної та провідної.

Питання для самоконтролю

1. Що таке осушувальна система?

2. Що таке осушувальна система однобічної і двобічної дії?

Тема: Експлуатація осушувальних систем.

Питання для самостійної роботи:

1. Завдання і організація служби експлуатації.

2. Догляд за меліоративною мережею та гідроспорудами.

Література:

1. В.П. Кравченко «Меліорація з основами геодезії» ст.145-149;

Методичні рекомендації

При вивченні першого питання необхідно знати, що Служба експлуатації осушувальних систем в Українській PCP те­пер має таку організаційну структуру. У Міністерстві меліорації і водного господарства республіки цими питаннями відає Головне управління експлуатації гідромеліоративних систем.

Основною виробничою, технічною і господарською одиницею служ­би експлуатації є управління експлуатації осушувальних систем. В Українській PCP їх 39. Організаційна структура управління екс­плуатації осушувальних систем та кількість потрібного персоналу за­лежить від площі осушуваних земель. До складу управлінь входять 132 експлуатаційні дільниці, які обслуговують окремі осушувані ма­сиви.

Осушувальні системи, як уже зазначалося, поділяють на міжгос­подарські, що обслуговують землі двох і більше господарств, і внут­рішньогосподарські, що розміщуються на території одного господар­ства.

Відрегульовані водоприймачі, великі магістральні канали, дамби, насосні станції, гідротехнічні споруди, лінії електропередач і експлуатаційні дороги відносять до міжгосподарської частини системи. Вони перебувають на балансі управлінь експлуатації осушувальних систем.

Вся внутрішньогосподарська осушувальна мережа із спорудами на ній перебуває на балансі господарств-землекористувачів і утримуєть­ся на їх кошти.

Колгоспи, ферми та інші землекористувачі, що мають осушу­вані землі, створюють для догляду за внутрішньогосподарською осу­шувальною мережею експлуатаційні бригади або ланки, які очолю­ють спеціалісти-меліоратори господарств.

Робітників (руслових ремонтерів) з догляду за мережею виділяє господарство з розрахунку один чоловік на 100... 150 га при осушенні відкритою мережею каналів, 200... 250 га при осушенні закритим дренажем або на 8 ... 10 км відкритої осушувальної мережі.

Залежно від наявності осушуваних земель у господарствах вво­дяться посади спеціалістів-меліораторів: техніка-гідротехніка — на 300 ... 500 га, інженера-гідротехніка — на 500 ... 700 га, старшого інже­нера — до 1500 га, головного інженера-гідротехніка — понад 2000 га.

Головне завдання технічної експлуатації осушувальних систем по­лягає в регулюванні водно-повітряного режиму кореневмісного шару грунту відповідно до вимог сільськогосподарського виробництва та у підтриманні всіх елементів осушувальної системи в діючому стані.

Основними завданнями управлінь експлуатації осушувальних си­стем є: планування, облік та звітність по експлуатаційно-ремонтних заходах на осушувальних системах; розробка та здійснення разом з господарствами-землекористувачами планів регулювання водного ре­жиму на осушуваних землях; організація та виконання робіт з догля­ду за осушувальними системами, їх ремонту та поліпшення техніч­ного стану; складання проектно-кошторисної документації на роботи з поточного і капітального ремонту; надання колгоспам і радгоспам технічної допомоги механізмами для виконання робіт на внутрішньо­господарській осушувальній мережі та ремонту гідротехнічних споруд на ній; проведення протипожежних заходів на осушуваних торфови­щах; поліпшення меліоративного стану осушуваних земель; проведен­ня разом із сільськогосподарськими органами і ЦСУ обліку наявних і використовуваних осушуваних земель.

Спеціалісти господарств організовують виконання господарських планів регулювання водного режиму, виготовляють спрощену доку­ментацію на поточні експлуатаційно-ремонтні роботи (дефектаційні акти, нівелірувальні профілі, кошториси тощо); розробляють за учас­тю управління осушувальної системи плани експлуатаційних заходів і організовують їх виконання; беруть участь у прийманні водогос­подарських об’єктів в експлуатацію; дають завдання робітникам з догляду, утримання і поточного ремонту осушувальної системи і спо­руд на ній, здійснюють контроль за їх виконанням.

Постійний догляд за технічним станом внутрішньогосподарської мережі і гідротехнічних споруд здійснюється робітниками (руслови­ми ремонтерами) господарств. До найбільш характерних робіт, що виконуються ними, відносять: поточний ремонт внутрішньогосподар­ської осушувально-зволожувальної мережі і споруд на ній; обстежен­ня відкритих каналів, споруд і дренажних ліній навесні після спаду повені і влітку після випадання зливових опадів з метою своєчасного виявлення обвалів та просідання грунту; обкошування не менше 2 ра­зів протягом вегетації відкритих каналів; очищення відкритих каналів від обвалів грунту, наносів, чагарнику, каміння, сміття, що викли­кають підпори води; очищення гирл закритих колекторів і дрен, дре­нажних колодязів, отворів мостів, шлюзів, труб-регуляторів; заміри рівня води в оглядових колодязях і на водомірних постах.

При вивченні другого питання необхідно звернути увагу на те, що Останнім часом догляд за внутрішньогосподарською мережею та гідротехнічними спорудами здійснюють управління експлуатації. На договірній основі вони виконують усі роботи по підтриманню осушу­вально-зволожувальної мережі технічно справною.

На осушуваних торфових болотах, особливо в літні посушливі пе­ріоди, бувають пожежі, які завдають великої шкоди — вигоряє весь родючий торфовий шар грунту.

Для уникнення пожеж і швидкої їх ліквідації потрібно: 1) систе­матично провадити роз’яснювальну роботу серед населення; 2) не ви­палювати трави в суху пору року, не розводити багать; 3) створювати густі захисні лісові смуги деревно-чагарникової рослинності вздовж залізниць, судноплавних річок і стаціонарних двигунів; 4) на осушу­вальних системах будувати протипожежні водойми або затримувати в каналах воду, яку можна було б використати в разі пожежі тощо.

Для гасіння пожеж на болотах раціонально застосовувати хімічні препарати — водні розчини хлориду магнію, хлориду калію, сульфату амонію та ін. Якщо хімікатів немає, пожежу гасять водою. При га­сінні пожежі на значній площі треба обкопати місце пожежі каналом на глибину до мінерального грунту і заповнити цей канал водою.

Питання для самоконтролю

1. Хто проводить догляд за внутрішньогосподарською мережею та гідротехнічними спорудами?

2. Завдання служби експлуатації?

Тема: Культуртехнічні меліорації.

Питання для самостійної роботи:

1. Система культуртехнічних заходів на заболочених і нормально зволожених землях с/г призначення.

2. Рекультивація земель.

Література: