- •1. Розвиток та становлення макроекономічної теорії.
- •2. Предмет та функції макроекономіки.
- •3. Методологія макроекономічного аналізу.
- •4. Моделі кругообігу. Загальні умови макроекономічної рівноваги.
- •Тема 2. Вимірювання результатів діяльності національної економіки. Система національних рахунків (снр).
- •1. Історія появи снр як статистичної бази вивчення діяльності економіки країни.
- •Рахунок виробництва україни
- •Рахунок капіталу україни
- •2. Основні методологічні прийоми та класифікації снр.
- •3. Основні узагальнюючі макропоказники та взаємозв’язки між ними.
- •4. Методи обчислення ввп. Номінальний та реальний ввп.
- •5. Використання снр в макроаналізі та прогнозуванні.
- •1. Сукупний попит, його структура та фактори.
- •2. Сукупна пропозиція: відмінності у поглядах кейнсіанців та класиків.
- •3. Сукупний попит та сукупна пропозиція як базова модель економічної рівноваги.
- •Тема 4. Класична та кейнсіанська моделі макрорівноваги.
- •1. Класична модель макрорівноваги: взаємодія ринків ресурсів, товарів, грошей та інвестицій.
- •2. Кейнсіанська модель макрорівноваги та вплив на споживання, заощадження та інвестиції.
- •Тема 5. Споживання, заощадження та інвестиції.
- •1. Споживання: суть, складові та фактори впливу.
- •2. Заощадження: суть, мотиви та фактори впливу. Гранична схильність до заощаджень.
- •3. Інвестиції: сутність, функції та фактори.
- •Тема 6. Порушення макрорівноваги економічного циклу
- •1. Економічний цикл: поняття, фази та тривалість. Нециклічні коливання.
- •2. Теорії економічних циклів.
- •3. Причини економічних циклів.
- •Тема 7. Порушення макрорівноваги: інфляція та безробіття.
- •1. Інфляція: суть та види.
- •2. Причини інфляції: інфляція попиту та витрат.
- •3. Суспільні втрати від інфляції. Антиінфляційні заходи держави.
- •4. Безробіття, його суть та причини. Закон Оукена.
- •5. Види безробіття та їх характеристика.
- •6. Взаємозв’язок інфляції та безробіття.
- •Тема 8. Макрорівновага та державна політика.
- •1. Цілі та засоби економічної політики.
- •2. Активна і пасивна державна політика.
- •3. Послідовна та непослідовна економічна політика.
- •4. Макроекономічні мультиплікатори та їх роль в економічній політиці.
- •Тема 9. Кредитно-грошова політика держави та її вплив на макрорівновагу.
- •1. Грошовий ринок та його суть. Теорії попиту на гроші.
- •2. Пропозиція грошей. Грошова маса та грошова база. Грошовий мультиплікатор.
- •3. Рівновага на грошовому ринку.
- •4. Грошова політика: аналіз поглядів кейнсіанців та класиків.
- •5. Цілі та інструменти кредитно-грошової політики.
- •Тема 10. Бюджєетно-податкова політика та її вплив на макрорівновагу.
- •1. Фіскальна політика та характеристика її складових.
- •2. Стимулююча та стримуюча фіскальна політика.
- •3. Фіскальна політика та дія вбудованих стабілізаторів.
- •4. Бюджетний дефіцит та державний борг, причини та шляхи подолання.
- •Тема 11. Вплив зовнішньоекономічної політики на економічну рівновагу
- •1. Платіжний баланс, його суть та характеристика.
- •2. Валютний курс та його вплив на макрорівновагу.
- •3. Внутрішня та зовнішня рівновага в умовах фіксованого та плаваючого валютного курсу.
- •Тема 12. Економічне зростання та економічний розвиток.
- •1. Характеристика теорії економічного зростання.
- •2. Фактори економічного зростання.
- •3. Економічне зростання та економічний розвиток.
- •4. Характеристика моделей економічного зростання.
2. Фактори економічного зростання.
Макроекономічні фактори економічного зростання можуть бути поділені на три групи:
фактори пропозиції;
фактори попиту;
фактори розподілу.
Фактори пропозиції включають:
кількість і якість природних ресурсів;
кількість і якість трудових ресурсів;
обсяг основного капіталу (основні фонди);
Саме ці фактори визначають спроможність до економічного зростання. Але слід розрізняти здатність до зростання і реальне зростання по суті, для чого важливим є два наступних фактори.
Фактори попиту: для реалізації зростаючого виробничого потенціалу в економіці треба забезпечити повне використання збільшених обсягів всіх ресурсів. А це потребує збільшення рівня сукупних витрат, тобто сукупного попиту.
Фактори розподілу: здатність до нарощування виробництва недостатня для розширення загального випуску продукції. Необхідним є також розподіл зростаючих обсягів ресурсів з метою отримання максимальної кількості корисної продукції.
Зауважимо, що фактори пропозиції і попиту взаємопов'язані. Наприклад, безробіття уповільнює темпи нагромадження капіталу, зменшує витрати на дослідження. І навпаки, низькі темпи впровадження нововведень та інвестицій можуть стати головною причиною безробіття.
3. Економічне зростання та економічний розвиток.
Під економічним розвитком суспільства в політекономії розуміють еволюцію його продуктивних сил і виробничих відносин, що відбувається зазвичай на основі розширеного відтворення. Економічне зростання є кількісним показником, воно свідчить про позитивну динаміку зміни обсягів національного виробництва.
Звісно, економічний розвиток та економічне зростання не слід ототожнювати. Зростання є складовою розвитку, але не вичерпує зміст цього багатогранного явища. Економічний розвиток передбачає якісні зміни в суспільних інститутах, вирішення економічних та соціальних проблем, і в тому числі забезпечення подальшого прискореного економічного зростання.
Деякі економісти вважають, що розвиток відбувався і в перехідних економіках, незважаючи на звужене відтворення, оскільки:
еволюціонували виробничі відносини;
незважаючи на погіршення більшості економічних показників, відбувалися певні позитивні зрушення, наприклад, зникнення дефіциту споживчих товарів;
незважаючи на погіршення економічного стану, були закладені основи для його покращення в майбутньому. Економічний розвиток – це постійний, перманентний процес, який полягає не в простому збільшенні виробництва вже відомих товарів, а в початку виробництва нових видів товарів та послуг, переході до нових, більш ефективних технологій. Економічний розвиток передбачає прогресивні зміни в структурі економіки. Як зазначалося в попередній темі, загальною тенденцією світової економіки є втрата провідної ролі сільськогосподарського сектора на користь спочатку промисловості, а з часом і самої промисловості на користь сфери послуг (так звані стадії індустріалізації та постіндустріалізації).
Ці об’єктивні процеси викликані зміною структури попиту та зростанням продуктивності праці. Із зростання доходів споживачів попит на продукти харчування все більше відстає від попиту на промислові товари. Зростання ж продуктивності праці у сільському господарстві сприяє суттєвому зменшенню
чисельності працюючих. Якщо на початку ХХ ст. в сільському господарстві США була зайнята половина американців, то на початку ХХІ ст. частка зайнятих становить лише 1% і вона продовжує скорочуватися.
У наш час попит на різноманітні послуги стрімко зростає у порівнянні з попитом на промислову продукцію. А продуктивність праці робітників, що зайняті у сфері послуг, зростає значно повільніше, ніж в інших секторах економіки, адже послуги важче механізувати. Тому все більша частка працюючих зайнята саме в цій сфері.