- •1. Розвиток та становлення макроекономічної теорії.
- •2. Предмет та функції макроекономіки.
- •3. Методологія макроекономічного аналізу.
- •4. Моделі кругообігу. Загальні умови макроекономічної рівноваги.
- •Тема 2. Вимірювання результатів діяльності національної економіки. Система національних рахунків (снр).
- •1. Історія появи снр як статистичної бази вивчення діяльності економіки країни.
- •Рахунок виробництва україни
- •Рахунок капіталу україни
- •2. Основні методологічні прийоми та класифікації снр.
- •3. Основні узагальнюючі макропоказники та взаємозв’язки між ними.
- •4. Методи обчислення ввп. Номінальний та реальний ввп.
- •5. Використання снр в макроаналізі та прогнозуванні.
- •1. Сукупний попит, його структура та фактори.
- •2. Сукупна пропозиція: відмінності у поглядах кейнсіанців та класиків.
- •3. Сукупний попит та сукупна пропозиція як базова модель економічної рівноваги.
- •Тема 4. Класична та кейнсіанська моделі макрорівноваги.
- •1. Класична модель макрорівноваги: взаємодія ринків ресурсів, товарів, грошей та інвестицій.
- •2. Кейнсіанська модель макрорівноваги та вплив на споживання, заощадження та інвестиції.
- •Тема 5. Споживання, заощадження та інвестиції.
- •1. Споживання: суть, складові та фактори впливу.
- •2. Заощадження: суть, мотиви та фактори впливу. Гранична схильність до заощаджень.
- •3. Інвестиції: сутність, функції та фактори.
- •Тема 6. Порушення макрорівноваги економічного циклу
- •1. Економічний цикл: поняття, фази та тривалість. Нециклічні коливання.
- •2. Теорії економічних циклів.
- •3. Причини економічних циклів.
- •Тема 7. Порушення макрорівноваги: інфляція та безробіття.
- •1. Інфляція: суть та види.
- •2. Причини інфляції: інфляція попиту та витрат.
- •3. Суспільні втрати від інфляції. Антиінфляційні заходи держави.
- •4. Безробіття, його суть та причини. Закон Оукена.
- •5. Види безробіття та їх характеристика.
- •6. Взаємозв’язок інфляції та безробіття.
- •Тема 8. Макрорівновага та державна політика.
- •1. Цілі та засоби економічної політики.
- •2. Активна і пасивна державна політика.
- •3. Послідовна та непослідовна економічна політика.
- •4. Макроекономічні мультиплікатори та їх роль в економічній політиці.
- •Тема 9. Кредитно-грошова політика держави та її вплив на макрорівновагу.
- •1. Грошовий ринок та його суть. Теорії попиту на гроші.
- •2. Пропозиція грошей. Грошова маса та грошова база. Грошовий мультиплікатор.
- •3. Рівновага на грошовому ринку.
- •4. Грошова політика: аналіз поглядів кейнсіанців та класиків.
- •5. Цілі та інструменти кредитно-грошової політики.
- •Тема 10. Бюджєетно-податкова політика та її вплив на макрорівновагу.
- •1. Фіскальна політика та характеристика її складових.
- •2. Стимулююча та стримуюча фіскальна політика.
- •3. Фіскальна політика та дія вбудованих стабілізаторів.
- •4. Бюджетний дефіцит та державний борг, причини та шляхи подолання.
- •Тема 11. Вплив зовнішньоекономічної політики на економічну рівновагу
- •1. Платіжний баланс, його суть та характеристика.
- •2. Валютний курс та його вплив на макрорівновагу.
- •3. Внутрішня та зовнішня рівновага в умовах фіксованого та плаваючого валютного курсу.
- •Тема 12. Економічне зростання та економічний розвиток.
- •1. Характеристика теорії економічного зростання.
- •2. Фактори економічного зростання.
- •3. Економічне зростання та економічний розвиток.
- •4. Характеристика моделей економічного зростання.
4. Грошова політика: аналіз поглядів кейнсіанців та класиків.
Підходи до грошової політики.
кейнсіанський,
монетаристський.
Кейнсіанці:
Пропозиція грошей залежить від відсоткової ставки.
Зменшення відсоткової ставки сприяє збільшенню інвестицій, та інвестиції, які є складовою сукупного попиту сприяють його збільшенню, а сукупний попит впливає на збільшення ВВП.
Отже, головна мета грошової політики полягає у впливі на відсоткову ставку та на масу грошей в обігу та на масу грошей.
Недосконалість монетарної політики кейнсіанці пояснюють обмеженим впливом грошової пропозиції на відсоткову ставку. Цей обмежений вплив називають “пасткою ліквідності”.
Таке явище виникає тоді, коли відсоткова ставка досягнувши мінімального рівня перестає зменшуватися. Це відбувається тому, що економічні суб’єкти при низьких відсоткових ставках віддають перевагу триманню грошей у вигляді готівки, що є причиною неможливості впливати на інвестиції, а отже і на ВВП.
Т.Ч. у кейнсіанців маса грошей в обігу впливає на відсоткову ставку,яка впливає на ВВП.
Монетаристи:
Маса грошей в обігу не впливає на відсоткову ставку, а вплив на ВВП можна здійснити, дотримуючись контрольованого темпу збільшення грошової маси.
Мs↑- ВВП↑
Ефективність монетарної політики класики пояснюють нейтральністю грошей та обмеженістю фіскальної політики, яка призводить до ефекту витиснення інвестицій.
Т.Ч. монетаристи вважають, що центральному банку достатньо впливати на величини грошової маси з метою впливу на ВВП.
5. Цілі та інструменти кредитно-грошової політики.
Цілі монетарної політики:
економічне зростання,
повна зайнятість ресурсів,
стабільність цін,
стабільність платіжного банку,
регулювання грошової маси в обігу,
регулювання відсоткових ставок,
регулювання обмінного курсу.
Інструменти монетарної політики:
адміністративні:
будова банківської системи,
ліміти інвестування,
прямі регулювання відсоткових ставок.
економічні:
норма обов’язкового резервування,
зміна облікової ставки,
операції на відкритому ринку.
Обов’язкові резерви – частина депозитів, яку комерційний банк повинен зберігати на рахунках у центральному банку.
Обов’язкові резерви виконують функцію страхування вкладів фізичних осіб, контролюючих та регулюючих функцій центрального банку та міжбанківських розрахунків.
Чим більше норма обов’язків резервів тим менше депозитів використовується для активних операцій. Тобто збільшення норми резервування веде до скорочення грошової маси. Зменшення норми резервування через мультиплікатор впливає на розширення грошової маси.
Облікова ставка (ставка рефінансування) – це той відсоток, за яким центральний банк надає кредити комерційним банкам.
При збільшенні облікової ставки, обсяги запозичень у центральному банку зменшується, відповідно зменшуються операції комерційних банків з надання кредитів і відбувається породження грошей. Пропозиція грошей в економіці знижується.
Зменшення відсоткової ставки діє у зворотному напрямку.
Операції на відкритому ринку – це купівля-продаж центральним банком державних цінних паперів (частіше короткострокові державні облігації).
Коли центральний банк купує цінні папери у комерційного банка, то збільшується величина резервів комерційного банку і починається процес розширення грошової маси.
Якщо центральний банк продає цінні папери, то зменшуються резерви комерційних банків, а отже і пропозиція грошей.
Монетарна політика:
гнучка,
жорстка.
Жорстка: спрямовується на регулювання грошової маси.
Гнучка: спрямовується на регулювання відсоткової ставки.
Вибір варіанти монетарної політики залежить від причин зміни попиту на гроші.
Якщо попит на гроші змінився в результаті інфляції використовують жорстку монетарну політику, якщо попит на гроші змінився внаслідок інвестиційному, споживчому або державному попиті – гнучку монетарну політику.
Т.Ч. центральний банк впливає на масу грошей в обігу через встановлення норми резервування, облікової ставки та через операції з державним цінними паперами.