
- •1. Розвиток та становлення макроекономічної теорії.
- •2. Предмет та функції макроекономіки.
- •3. Методологія макроекономічного аналізу.
- •4. Моделі кругообігу. Загальні умови макроекономічної рівноваги.
- •Тема 2. Вимірювання результатів діяльності національної економіки. Система національних рахунків (снр).
- •1. Історія появи снр як статистичної бази вивчення діяльності економіки країни.
- •Рахунок виробництва україни
- •Рахунок капіталу україни
- •2. Основні методологічні прийоми та класифікації снр.
- •3. Основні узагальнюючі макропоказники та взаємозв’язки між ними.
- •4. Методи обчислення ввп. Номінальний та реальний ввп.
- •5. Використання снр в макроаналізі та прогнозуванні.
- •1. Сукупний попит, його структура та фактори.
- •2. Сукупна пропозиція: відмінності у поглядах кейнсіанців та класиків.
- •3. Сукупний попит та сукупна пропозиція як базова модель економічної рівноваги.
- •Тема 4. Класична та кейнсіанська моделі макрорівноваги.
- •1. Класична модель макрорівноваги: взаємодія ринків ресурсів, товарів, грошей та інвестицій.
- •2. Кейнсіанська модель макрорівноваги та вплив на споживання, заощадження та інвестиції.
- •Тема 5. Споживання, заощадження та інвестиції.
- •1. Споживання: суть, складові та фактори впливу.
- •2. Заощадження: суть, мотиви та фактори впливу. Гранична схильність до заощаджень.
- •3. Інвестиції: сутність, функції та фактори.
- •Тема 6. Порушення макрорівноваги економічного циклу
- •1. Економічний цикл: поняття, фази та тривалість. Нециклічні коливання.
- •2. Теорії економічних циклів.
- •3. Причини економічних циклів.
- •Тема 7. Порушення макрорівноваги: інфляція та безробіття.
- •1. Інфляція: суть та види.
- •2. Причини інфляції: інфляція попиту та витрат.
- •3. Суспільні втрати від інфляції. Антиінфляційні заходи держави.
- •4. Безробіття, його суть та причини. Закон Оукена.
- •5. Види безробіття та їх характеристика.
- •6. Взаємозв’язок інфляції та безробіття.
- •Тема 8. Макрорівновага та державна політика.
- •1. Цілі та засоби економічної політики.
- •2. Активна і пасивна державна політика.
- •3. Послідовна та непослідовна економічна політика.
- •4. Макроекономічні мультиплікатори та їх роль в економічній політиці.
- •Тема 9. Кредитно-грошова політика держави та її вплив на макрорівновагу.
- •1. Грошовий ринок та його суть. Теорії попиту на гроші.
- •2. Пропозиція грошей. Грошова маса та грошова база. Грошовий мультиплікатор.
- •3. Рівновага на грошовому ринку.
- •4. Грошова політика: аналіз поглядів кейнсіанців та класиків.
- •5. Цілі та інструменти кредитно-грошової політики.
- •Тема 10. Бюджєетно-податкова політика та її вплив на макрорівновагу.
- •1. Фіскальна політика та характеристика її складових.
- •2. Стимулююча та стримуюча фіскальна політика.
- •3. Фіскальна політика та дія вбудованих стабілізаторів.
- •4. Бюджетний дефіцит та державний борг, причини та шляхи подолання.
- •Тема 11. Вплив зовнішньоекономічної політики на економічну рівновагу
- •1. Платіжний баланс, його суть та характеристика.
- •2. Валютний курс та його вплив на макрорівновагу.
- •3. Внутрішня та зовнішня рівновага в умовах фіксованого та плаваючого валютного курсу.
- •Тема 12. Економічне зростання та економічний розвиток.
- •1. Характеристика теорії економічного зростання.
- •2. Фактори економічного зростання.
- •3. Економічне зростання та економічний розвиток.
- •4. Характеристика моделей економічного зростання.
6. Взаємозв’язок інфляції та безробіття.
Між рівнем безробіття і темпом зміни заробітної плати (темпом інфляції заробітної плати) існує обернена залежність. Чим вищий рівень безробіття, тим нижчий темп інфляції заробітної плати. За повної зайнятості ставка заробітної плати не змінюється. Ставка заробітної плати знизиться, якщо рівень фактичного безробіття на даний період перевищує природний, тобто за неповної зайнятості через циклічне безробіття. При зниженні у даному періоді рівня фактичного безробіття нижче природного, тобто за надлишкової зайнятості, ставка заробітної плати підвищиться.
Залежність між змінами заробітної плати і рівнем безробіття показана на рис. 1.
Рис. 1. Крива Філліпса
Крива Філліпса достовірно відображає тільки короткочасну динаміку інфляції та безробіття, яка вимірюється поточними показниками. В довгостроковому періоді економіка прагне до природного рівня безробіття, незалежно від темпу зміни заробітної плати. Існує і так звана інфляційна крива Філліпса, що відображує взаємозв’язок темпів інфляції і безробіття.
При існуванні економічних взаємозв'язків, виражених кривою Філліпса, неможливо досягти повної зайнятості без інфляції.
Стагфляція – це період, протягом якого спад економічної активності (стагнація) супроводжується інфляцією.
Графічно стагфляцію можна зобразити шляхом зсуву кривої Філліпса праворуч вгору (рис. 2).
Темп зміни заробітної
плати, % в рік
Рівень безробіття, %
Рис. 9.5. Крива Філліпса в умовах стагфляції
Тема 8. Макрорівновага та державна політика.
Цілі та засоби економічної політики.
Активна і пасивна державна політика.
Послідовна та непослідовна економічна політика.
Макроекономічні мультиплікатори та їх роль в економічній політиці.
1. Цілі та засоби економічної політики.
В усіх сучасних економічних системах держава втручається в економіку. Державне регулювання економіки в ринкових умовах являє собою систему заходів законодавчого, виконавчого і контролю вального характеру, які здійснюються державними установами з метою стабілізації і пристосування соціально-економічної системи до умов, що змінюються під впливом НТП.
Основними процесами і сферами, які вимагають державного регулювання, є економічний цикл, галузева і регіональна структура економіки, зайнятість, грошовий обіг, платіжний баланс, ціни, охорона навколишнього середовища, розподіл доходів населення, зовнішньоекономічні зв'язки та інші проблеми (рис. 1).
Головною метою державного регулювання економіки е забезпечення економічної і соціальної стабільності, зміцнення наявного ладу, забезпечення підвищення життєвого рівня населення.
Рис. 1. Основні цілі державного втручання в економіку
Економічні засоби
Рис. 2. Засоби державного регулювання економіки
Засоби державного регулювання економіки поділяють на адміністративні та економічні (рис. 3.20). Адміністративні засоби не пов'язані з матеріальними стимулами та фінансовими витратами. Вони ґрунтуються на силі державної влади і включають заходи заборони, дозволу і примусу. Заходи заборони полягають у тому, що, наприклад, держава забороняє приватним підприємцям здійснювати такі види діяльності як виробництво зброї, наркотиків та інші. В умовах переходу до ринку держава дозволила здійснювати таку підприємницьку діяльність, яка раніше була заборонена.
Прикладом заходів примусу може бути те, що державні органи всіх розвинутих країн зобов'язують підприємства сплачувати податки, організовувати на підприємствах виробниче навчання молоді, створювати певні побутові умови, здійснювати заходи з безпеки праці, установлювати очисні споруди та інші.
Економічні засоби державного регулювання поділяються на засоби грошово-кредитної і бюджетної політики. Основними засобами грошово-кредитної політики є:
а) регулювання облікової ставки процента;
б) установлення і зміна розмірів мінімальних резервів, які фінансові установи зобов'язані зберігати в центральному банку;
в) операції державних установ на ринку цінних паперів (емісія цінних паперів, торгівля ними і погашення).
Головними засобами бюджетної політики є фінансування видатків із державного бюджету на розвиток і підтримку багатьох галузей виробництва і сфери послуг. Основним інструментом мобілізації фінансових засобів для формування державного бюджету є податки. Вони також широко використовуються як засіб впливу на діяльність підприємств. Податки, з одного боку, є головним джерелом формування державного бюджету, з іншого — засобом стимулювання виробничої діяльності через надання податкових пільг, звільнення від податків частини прибутку за умови його цільового використання.
Особливу роль серед засобів державного регулювання економіки відіграє прискорена амортизація, тобто прискорене списування основного капіталу. У сучасних умовах воно є головним засобом стимулювання інвестицій, структурних змін в економіці і важливим інструментом впливу на економічний цикл, зайнятість. Суть його в тому, що амортизаційні відрахування перевищують розміри реального фізичного зношування основного капіталу і цим спонукають підприємства інтенсивніше використовувати його. З іншого боку, частина чистого прибутку звільняється від податків, бо включається у витрати виробництва і потім перераховується в амортизаційний фонд для подальшого фінансування інвестицій.
Важливим комплексним інструментом державного регулювання економіки (і одночасно його об'єктом) є державний сектор в економіці (рис. 3). У цьому секторі застосовується державне економічне програмування і планування.
Рис. 3. Державний сектор економіки