
- •1. Розвиток та становлення макроекономічної теорії.
- •2. Предмет та функції макроекономіки.
- •3. Методологія макроекономічного аналізу.
- •4. Моделі кругообігу. Загальні умови макроекономічної рівноваги.
- •Тема 2. Вимірювання результатів діяльності національної економіки. Система національних рахунків (снр).
- •1. Історія появи снр як статистичної бази вивчення діяльності економіки країни.
- •Рахунок виробництва україни
- •Рахунок капіталу україни
- •2. Основні методологічні прийоми та класифікації снр.
- •3. Основні узагальнюючі макропоказники та взаємозв’язки між ними.
- •4. Методи обчислення ввп. Номінальний та реальний ввп.
- •5. Використання снр в макроаналізі та прогнозуванні.
- •1. Сукупний попит, його структура та фактори.
- •2. Сукупна пропозиція: відмінності у поглядах кейнсіанців та класиків.
- •3. Сукупний попит та сукупна пропозиція як базова модель економічної рівноваги.
- •Тема 4. Класична та кейнсіанська моделі макрорівноваги.
- •1. Класична модель макрорівноваги: взаємодія ринків ресурсів, товарів, грошей та інвестицій.
- •2. Кейнсіанська модель макрорівноваги та вплив на споживання, заощадження та інвестиції.
- •Тема 5. Споживання, заощадження та інвестиції.
- •1. Споживання: суть, складові та фактори впливу.
- •2. Заощадження: суть, мотиви та фактори впливу. Гранична схильність до заощаджень.
- •3. Інвестиції: сутність, функції та фактори.
- •Тема 6. Порушення макрорівноваги економічного циклу
- •1. Економічний цикл: поняття, фази та тривалість. Нециклічні коливання.
- •2. Теорії економічних циклів.
- •3. Причини економічних циклів.
- •Тема 7. Порушення макрорівноваги: інфляція та безробіття.
- •1. Інфляція: суть та види.
- •2. Причини інфляції: інфляція попиту та витрат.
- •3. Суспільні втрати від інфляції. Антиінфляційні заходи держави.
- •4. Безробіття, його суть та причини. Закон Оукена.
- •5. Види безробіття та їх характеристика.
- •6. Взаємозв’язок інфляції та безробіття.
- •Тема 8. Макрорівновага та державна політика.
- •1. Цілі та засоби економічної політики.
- •2. Активна і пасивна державна політика.
- •3. Послідовна та непослідовна економічна політика.
- •4. Макроекономічні мультиплікатори та їх роль в економічній політиці.
- •Тема 9. Кредитно-грошова політика держави та її вплив на макрорівновагу.
- •1. Грошовий ринок та його суть. Теорії попиту на гроші.
- •2. Пропозиція грошей. Грошова маса та грошова база. Грошовий мультиплікатор.
- •3. Рівновага на грошовому ринку.
- •4. Грошова політика: аналіз поглядів кейнсіанців та класиків.
- •5. Цілі та інструменти кредитно-грошової політики.
- •Тема 10. Бюджєетно-податкова політика та її вплив на макрорівновагу.
- •1. Фіскальна політика та характеристика її складових.
- •2. Стимулююча та стримуюча фіскальна політика.
- •3. Фіскальна політика та дія вбудованих стабілізаторів.
- •4. Бюджетний дефіцит та державний борг, причини та шляхи подолання.
- •Тема 11. Вплив зовнішньоекономічної політики на економічну рівновагу
- •1. Платіжний баланс, його суть та характеристика.
- •2. Валютний курс та його вплив на макрорівновагу.
- •3. Внутрішня та зовнішня рівновага в умовах фіксованого та плаваючого валютного курсу.
- •Тема 12. Економічне зростання та економічний розвиток.
- •1. Характеристика теорії економічного зростання.
- •2. Фактори економічного зростання.
- •3. Економічне зростання та економічний розвиток.
- •4. Характеристика моделей економічного зростання.
4. Безробіття, його суть та причини. Закон Оукена.
Безробіття є однією з найголовніших проблем економіки країни. Воно призводить до зниження рівня виробництва, рівня доходів населення, а отже, й до збільшення соціального напруження між різними верствами населення. Кожна людина працездатного віку (в Україні від 16 років і до 55 років жінки, 60 - чоловіки) має здатність до праці, а саме: сукупність певних фізичних та інтелектуальних здібностей для виробництва товарів та послуг. Таке працездатне населення належить до робочої сили. Отже, безробіття - це економічне явище, за яким частина робочої сили не може знайти місця для праці. Визначається безробіття як різниця між усією кількістю робочої сили та кількістю зайнятих. Так, в Україні кількість зареєстрованих у державній службі зайнятості безробітних у 2010 р. становила 102,5 тис. осіб.
Причини безробіття
До основних причин існування безробіття, як економічного явища належать:
1. Сплата допомоги по безробіттю. Загальновідомо, що сплата допомоги по безробіттю знижує стимули працездатного населення щодо пошуку місця праці. Наприклад у розвинутих країнах, таких як Швеція, Німеччина, дуже високі показники безробіття. Це відбувається тому, що в цих країнах дуже висока допомога по безробіттю, вона практично дорівнює середній заробітній платі. Стає зрозумілою поведінка працездатного населення: навіщо працювати, якщо можна одержувати практично таку саму заробітну плату.
2. Стійкість заробітної плати, або безробіття "очікування". Таке явище виникає за умови перевищення реальної заробітної плати над її середнім значенням (так само як і з ВВП, заробітна плата поділяється на номінальну та реальну). Стійкість заробітної плати призводить до нестачі робочих місць, тобто пропозиція праці перевищує попит на неї. І працездатне населення змушене "очікувати", коли ж з'являться нові робочі місця (рис. 1).
Форми безробіття
До основних форм безробіття належать:
1) фрикційне безробіття;
2) структурне безробіття;
3) циклічне безробіття.
Фрикційне безробіття. Така форма безробіття пов'язана з пошуками та очікуванням роботи в найближчому майбутньому. До фрикційного безробіття належить працездатне населення, яке на даний момент не має місця роботи у зв'язку з:
- пошуком вищої заробітної плати або кращої сфери застосування своїх здібностей;
- зміною місця проживання;
- звільненням;
- втратою сезонної роботи;
- пошуком місця роботи випускників вишів та ін.
Фрикційне безробіття короткострокове і спричинює негативних наслідків для економіки країни. Навпаки, така форма безробіття навіть бажана. Чому? Тому що багато працівників залишають низькооплачуване та малопродуктивне місце роботи й переходять на нове місце, де заробітна плата вища. Тим самим працівники одержують високі доходи, можуть витрачати більше коштів на купівлю більш якісних товарів та послуг. Таким чином, економіка розвивається вищими темпами.
Структурне безробіття. Така форма безробіття пов'язана зі змінами в технологічному розвитку виробництва в країні. Це безробіття серед осіб, професії яких опинилися морально застарілими або стали менш затребуваними. У деяких професіях взагалі відпала необхідність. До таких належать: візник, бурлак, копіїст, чистильник взуття та ін.
Структурне безробіття порівняно з фрикційним більш довготривале, тому що робітникам, які втратили місце роботи внаслідок змін у технологіях, потрібен час для перекваліфікації та пошуків нового місця роботи.
Циклічне безробіття. Така форма безробіття пов'язана з циклічним характером розвитку економіки країни. Наприклад, коли економіка країни перебуває у фазі спаду виробництва, то попит на товари та послуги зменшується, зайнятість скорочується, а безробіття зростає. В Україні в середині 1990-х років, коли практично всі заводи та фабрики зупинялися, безробіття зросло до неймовірно великих розмірів. Саме циклічне безробіття має найважчі наслідки для економіки.
Природний рівень безробіття
Поєднання фрикційного та структурного безробіття є природним рівнем безробіття, або рівнем безробіття за умов повної зайнятості. Отже, повна зайнятість не означає повну відсутність безробіття, а лише відсутність циклічного безробіття. Природний рівень безробіття виникає за умов збалансованого ринку праці, тобто кількість працівників, які шукають місце роботи, дорівнює кількості вільних робочих місць. Якщо ця збалансованість порушується, то виникає циклічне безробіття.
Рівень безробіття
Як же визначити, скільки безробітних у певній країні? Для цього економісти використовують показник рівня безробіття. Рівень безробіття - це відсоток безробітних від працездатної частини населення (робочої сили):
Наприклад, якщо в Україні кількість працездатного населення налічує майже 20 мільйонів чоловік, а кількість безробітних – 698,1 тис. осіб, то рівень безробіття дорівнює 3,465% (693,1/20 000 o 100% = 3,465%).
Закон Оукена
Відомий економіст Артур Оукен вивів закономірність про те, що безробіття та обсяг ВВП за умови повної зайнятості мають між собою прямий зв'язок. Тобто, він вважає, чим більше безробіття, тим більше відстає реальний обсяг ВВП від обсягу за умови повної зайнятості. Суть його закону полягає в тому, що якщо фактичний рівень безробіття перевищує природний на 1%, то реальний обсяг ВВП відстає на 2,5%. Це співвідношення називають законом Оукена. Наприклад, якщо фактичний рівень безробіття в якійсь країні становить 18,3%, що більше природного рівня на 10,5%, а обсяг ВВП становить 65 000 млн. дол., то відставання реального обсягу ВВП від обсягу за умов повної зайнятості становить 17 062,5 млн дол. (10,5 o 2,5 = 26,25%; 65 000 o 26,25/100 = 17062,5 млн. дол.). Тобто якщо б економіка створила робочі місця для усього працездатного населення країни, то обсяг виробництва товарів та послуг був би більше на 17 062,5 млн дол.