
- •1. Розвиток та становлення макроекономічної теорії.
- •2. Предмет та функції макроекономіки.
- •3. Методологія макроекономічного аналізу.
- •4. Моделі кругообігу. Загальні умови макроекономічної рівноваги.
- •Тема 2. Вимірювання результатів діяльності національної економіки. Система національних рахунків (снр).
- •1. Історія появи снр як статистичної бази вивчення діяльності економіки країни.
- •Рахунок виробництва україни
- •Рахунок капіталу україни
- •2. Основні методологічні прийоми та класифікації снр.
- •3. Основні узагальнюючі макропоказники та взаємозв’язки між ними.
- •4. Методи обчислення ввп. Номінальний та реальний ввп.
- •5. Використання снр в макроаналізі та прогнозуванні.
- •1. Сукупний попит, його структура та фактори.
- •2. Сукупна пропозиція: відмінності у поглядах кейнсіанців та класиків.
- •3. Сукупний попит та сукупна пропозиція як базова модель економічної рівноваги.
- •Тема 4. Класична та кейнсіанська моделі макрорівноваги.
- •1. Класична модель макрорівноваги: взаємодія ринків ресурсів, товарів, грошей та інвестицій.
- •2. Кейнсіанська модель макрорівноваги та вплив на споживання, заощадження та інвестиції.
- •Тема 5. Споживання, заощадження та інвестиції.
- •1. Споживання: суть, складові та фактори впливу.
- •2. Заощадження: суть, мотиви та фактори впливу. Гранична схильність до заощаджень.
- •3. Інвестиції: сутність, функції та фактори.
- •Тема 6. Порушення макрорівноваги економічного циклу
- •1. Економічний цикл: поняття, фази та тривалість. Нециклічні коливання.
- •2. Теорії економічних циклів.
- •3. Причини економічних циклів.
- •Тема 7. Порушення макрорівноваги: інфляція та безробіття.
- •1. Інфляція: суть та види.
- •2. Причини інфляції: інфляція попиту та витрат.
- •3. Суспільні втрати від інфляції. Антиінфляційні заходи держави.
- •4. Безробіття, його суть та причини. Закон Оукена.
- •5. Види безробіття та їх характеристика.
- •6. Взаємозв’язок інфляції та безробіття.
- •Тема 8. Макрорівновага та державна політика.
- •1. Цілі та засоби економічної політики.
- •2. Активна і пасивна державна політика.
- •3. Послідовна та непослідовна економічна політика.
- •4. Макроекономічні мультиплікатори та їх роль в економічній політиці.
- •Тема 9. Кредитно-грошова політика держави та її вплив на макрорівновагу.
- •1. Грошовий ринок та його суть. Теорії попиту на гроші.
- •2. Пропозиція грошей. Грошова маса та грошова база. Грошовий мультиплікатор.
- •3. Рівновага на грошовому ринку.
- •4. Грошова політика: аналіз поглядів кейнсіанців та класиків.
- •5. Цілі та інструменти кредитно-грошової політики.
- •Тема 10. Бюджєетно-податкова політика та її вплив на макрорівновагу.
- •1. Фіскальна політика та характеристика її складових.
- •2. Стимулююча та стримуюча фіскальна політика.
- •3. Фіскальна політика та дія вбудованих стабілізаторів.
- •4. Бюджетний дефіцит та державний борг, причини та шляхи подолання.
- •Тема 11. Вплив зовнішньоекономічної політики на економічну рівновагу
- •1. Платіжний баланс, його суть та характеристика.
- •2. Валютний курс та його вплив на макрорівновагу.
- •3. Внутрішня та зовнішня рівновага в умовах фіксованого та плаваючого валютного курсу.
- •Тема 12. Економічне зростання та економічний розвиток.
- •1. Характеристика теорії економічного зростання.
- •2. Фактори економічного зростання.
- •3. Економічне зростання та економічний розвиток.
- •4. Характеристика моделей економічного зростання.
3. Причини економічних циклів.
всі теорії, які пояснюють причини існування циклів з’явилися у 20-х рр. ХХ ст., і їх можна згрупувати в 3 протилежні підходи пояснення існування циклів:
1) прихильники якого розглядають економічний цикл, як відхилення від нормального стану рівноваги. Найвідомішими теоріями цього напрямку є теорія нововведень Шумпетера, грошова теорія Хоутрі і Хаєка, теорія недоспоживання Гопсона, теорії, які пояснюють цикл відсутності відповідності у розвитку різних сфер (Т.Барановський, Мітчел, Кларк).
2) відповідно до якого цикл трактується як форма економічного прогресу, цей підхід розробляється в рамках науки економетрики (самуельсон, Тінберген, Каліцький). На основі статистичних даних вони довели існування циклів та розроблені заходи пом’якшення наслідків циклів.
3) прихильники якого заперечують існування економічних циклів заперечують існування економічних циклів і вважають, що існують лише економічні коливання.
Заходи антикризової політики:
Антикризова політика спрямована на запобігання появи економічної кризи. Найважливішими заходами такої помітки є:
1) в сфері грошового кредитної політики: регулювання облікової ставки, купівля-продаж державних цінних паперів на відкритому ринку, регулювання норми обов’язкових банків резервів.
2) в бюджетно-податковій політиці: регулювання державних витрат та ставок оподаткування.
3) заходи політики розподілу доходів: регулювання заробітної плати.
4) заходи інвестиційної політики: збільшення або зменшення витрат бюджету на державні інвестиції.
Тема 7. Порушення макрорівноваги: інфляція та безробіття.
Інфляція: суть та види.
Причини інфляції: інфляція попиту та витрат.
Суспільні втрати від інфляції. Антиінфляційні заходи держави.
Безробіття, його суть та причини. Закон Оукена.
Види безробіття та їх характеристика.
Взаємозв’язок інфляції та безробіття.
1. Інфляція: суть та види.
1. Інфляція – підвищення загального рівня цін в економіці, яке викликане надлишком грошової маси відносно випуску товарів та послуг.
Інфляція вимірюється індексом споживчих цін. Показником інфляції є темп інфляції.
Залежно від темпів інфляції визначають такі її види:
1) помірна (до 10 % на рік): характеризується прискореним нагромадженням грошей в обігу та незначним зростанням рівня цін, вона не має суттєвих негативних наслідків, а якщ9о поширюється на всі сектори економіки може привести до галопуючої інфляції.
2) галопуюча інфляція (до 100 %): зростання цін стає непередбачуванням та важко регульованим, така інфляція має негативи наслідки.
3) гіперінфляція: характеризується приростом цін, що вимірювання тисячами відсотків. При таких темпах інфляції гроші перестають виконувати свої функції, поширюються бартерні угоди, порушують фінансовий та кредитний механізм, розвиваються стихійні процеси в економіці.
Таким чином негативний вплив на економіку має галопуюча та гіперінфляція значні темпи інфляції потребують ефективних антиінфляційних заходів.
Але вибір цих заходів повинен бути пов’язаний з причинами, які призвели до росту цін.
2. залежно від причин, які викликають інфляцію розрізняють такі її види:
відкрита інфляція
прихована (подавлена) інфляція.
Відкрита: характеризується постійним ростом цін та дією інфляційних очікувань формами відкритої інфляції є:
інфляція попиту
інфляція витрат
структурна інфляція.
Інфляція попиту виникає тоді, коли випереджують темпами росту сукупний попит. Таке зростання сукупного попиту може виникнути внаслідок росту пропозиції грошей, росту державних та інвестиційних витрат. В результаті надлишковий попит призводить до загального росту рівня цін на стабільний обсяг виробництва.
Інфляція витрат спостерігається у випадку, коли ростуть витрати на виробництво одиниці продукції, це відбувається через ріст цін на сировину, енергоносії, оплата праці, податки. Збільшення витрат зменшуються прибутки підприємств, що в свою чергу4 призводить до зниження обсягів виробництва. В результаті сукупної пропозиції зменшується, а рівень цін зростає.
Причини: може бути олігополістичне ціноутворення. Інфляція витрат породжує стагфляцію. Тобто ріст цін при різкому скорочення обсягів виробництва.
Структурна інфляція виникає внаслідок міжгалузевої незбалансованості економіки, коли випереджуючими темпами розвитку сировинної галузі.
Прихована: характеризується замороженням цін або заробітної плати або контролем над цінами, або встановлення граничних цін, крім того залежно від можливостей передбачає зростання цін, розрізняють: очікувану інфляцію, неочікувану інфляція.
Очікувана спричиняється заходами запланованими державою. Наслідки мажуть бути враховані заздалегідь.
Неочікувана є наслідком випадкових змін в економіці. Пов’язаних з сукупним попитом або з сукупною пропозицією. Ці випадки зміни можуть бути зовнішньою та внутрішньою.
Наслідки інфляції: зниження реальних доходів, знецінення заощаджень, зменшення інвестицій, зниження мотивації до праці, порушення норм. розподілу коштів між дебіторами і кредиторами, порушується управлінський механізм в економіці.