
- •1. Розвиток та становлення макроекономічної теорії.
- •2. Предмет та функції макроекономіки.
- •3. Методологія макроекономічного аналізу.
- •4. Моделі кругообігу. Загальні умови макроекономічної рівноваги.
- •Тема 2. Вимірювання результатів діяльності національної економіки. Система національних рахунків (снр).
- •1. Історія появи снр як статистичної бази вивчення діяльності економіки країни.
- •Рахунок виробництва україни
- •Рахунок капіталу україни
- •2. Основні методологічні прийоми та класифікації снр.
- •3. Основні узагальнюючі макропоказники та взаємозв’язки між ними.
- •4. Методи обчислення ввп. Номінальний та реальний ввп.
- •5. Використання снр в макроаналізі та прогнозуванні.
- •1. Сукупний попит, його структура та фактори.
- •2. Сукупна пропозиція: відмінності у поглядах кейнсіанців та класиків.
- •3. Сукупний попит та сукупна пропозиція як базова модель економічної рівноваги.
- •Тема 4. Класична та кейнсіанська моделі макрорівноваги.
- •1. Класична модель макрорівноваги: взаємодія ринків ресурсів, товарів, грошей та інвестицій.
- •2. Кейнсіанська модель макрорівноваги та вплив на споживання, заощадження та інвестиції.
- •Тема 5. Споживання, заощадження та інвестиції.
- •1. Споживання: суть, складові та фактори впливу.
- •2. Заощадження: суть, мотиви та фактори впливу. Гранична схильність до заощаджень.
- •3. Інвестиції: сутність, функції та фактори.
- •Тема 6. Порушення макрорівноваги економічного циклу
- •1. Економічний цикл: поняття, фази та тривалість. Нециклічні коливання.
- •2. Теорії економічних циклів.
- •3. Причини економічних циклів.
- •Тема 7. Порушення макрорівноваги: інфляція та безробіття.
- •1. Інфляція: суть та види.
- •2. Причини інфляції: інфляція попиту та витрат.
- •3. Суспільні втрати від інфляції. Антиінфляційні заходи держави.
- •4. Безробіття, його суть та причини. Закон Оукена.
- •5. Види безробіття та їх характеристика.
- •6. Взаємозв’язок інфляції та безробіття.
- •Тема 8. Макрорівновага та державна політика.
- •1. Цілі та засоби економічної політики.
- •2. Активна і пасивна державна політика.
- •3. Послідовна та непослідовна економічна політика.
- •4. Макроекономічні мультиплікатори та їх роль в економічній політиці.
- •Тема 9. Кредитно-грошова політика держави та її вплив на макрорівновагу.
- •1. Грошовий ринок та його суть. Теорії попиту на гроші.
- •2. Пропозиція грошей. Грошова маса та грошова база. Грошовий мультиплікатор.
- •3. Рівновага на грошовому ринку.
- •4. Грошова політика: аналіз поглядів кейнсіанців та класиків.
- •5. Цілі та інструменти кредитно-грошової політики.
- •Тема 10. Бюджєетно-податкова політика та її вплив на макрорівновагу.
- •1. Фіскальна політика та характеристика її складових.
- •2. Стимулююча та стримуюча фіскальна політика.
- •3. Фіскальна політика та дія вбудованих стабілізаторів.
- •4. Бюджетний дефіцит та державний борг, причини та шляхи подолання.
- •Тема 11. Вплив зовнішньоекономічної політики на економічну рівновагу
- •1. Платіжний баланс, його суть та характеристика.
- •2. Валютний курс та його вплив на макрорівновагу.
- •3. Внутрішня та зовнішня рівновага в умовах фіксованого та плаваючого валютного курсу.
- •Тема 12. Економічне зростання та економічний розвиток.
- •1. Характеристика теорії економічного зростання.
- •2. Фактори економічного зростання.
- •3. Економічне зростання та економічний розвиток.
- •4. Характеристика моделей економічного зростання.
2. Заощадження: суть, мотиви та фактори впливу. Гранична схильність до заощаджень.
Заощадження – частина доходів, які не використовуються на споживання.
Мотивами є:
1) купівля дорогих товарів, які забезпечують добробут домогосподарства;
2) страхування від не передбачуваних обставин;
3) забезпечення дітей в майбутньому;
4) забезпечення старості.
На величину заощаджень впливають такі фактори:
доходи;
рівень відсоткової ставки;
рівень відсоткової цін;
економічні очікування .
величина заощаджень відносно стабільна при умові, якщо стабільною є державно-економічна політика.
Функцію заощаджень в математичній формі показав Кейнс.
Функція заощадження взаємопов’язана з функцією споживання, та має вигляд: S = -С0 + (1 - Сґ) · У
S = - + (1 – МРС) · У
S – величина заощадження
(1 - Сґ) = 1 – МРС = Sґ = МРС.
Гранична схильність до заощадження (МРS) – частка приросту заощаджень в прирості доходів:
Графічно функція заощадження має вигляд:
В т. А величина заощаджень = 0.
В точках, що знаходяться нище т. А, домогосподарства живуть вборг; а в точках вищих т. А – у домогосподарств є заощадження.
Взаємозв’язок між споживанням і заощадженням графічно виглядає так:
Отже, вирішальним фактором, що впливає на споживання та заощадження, є дохід. Загальна тенденція така, що із зростанням доходу збільшується як споживання, так і заощадження. Але частка споживчих витрат має чітко виражену тенденцію до зниження. Оскільки споживання є складовою частиною сукупного попиту, то така тенденція позначається на його величині, а зрештою впливає і на обсяг національного виробництва. Знаючи ці тенденції, можна впливати на обсяг споживання, а через нього і на сукупний попит та обсяг національного виробництва.
3. Інвестиції: сутність, функції та фактори.
Інвестиції – гроші, які вкладаються в основні фонди, оборотні та житлове будівництво з метою отримання додаткового доходу в майбутньому.
Мотиви трактуються по-різному “класиками” та “кейнсіанцями”.
“Класики”: основним фактором, який визначає динаміку інвестицій, є відсоткова ставка.
“Кейнсіанці”: основним фактором є доход (ВВП).
Функція інвестицій має такий вигляд: Э = Э0 – в · і
в – гранична схильність до інвестування, і – відсоткова ставка, Э – автономні інвестиції (їх величина не залежить від ВВП).
Функції інвестицій
Види інвестицій:
інвестиції в основні фонди;
інвестиції в оборотні фонди;
інвестиції в житлове будівництво;
- інвестиції в людський капітал (в Америці).
Валові інвестиції – це загальна сума витрат на відновлення і розширення капіталу. Валові інвестиції включають усі вироблені товари виробничого призначення, тобто як ті, що йдуть на відновлення засобів виробництва в поточному періоді, так і ті, що направляються на розширення виробництва, тобто збільшення капіталу. Складовими валових інвестицій є відновлювальні та чисті інвестиції. Відновлювальними інвестиціями (їх ще називають реінвестиціями) є витрати на заміну зношеного основного капіталу, тобто такі, що компенсують знос потужностей. Кількісно вони дорівнюють сумі амортизаційних відрахувань. Щоб визначити чистий приріст капіталу, використовується поняття чистих інвестицій. Це ті затрати підприємців, що спрямовуються на збільшення капіталу. Вони визначаються як різниця між валовими інвестиціями та амортизаційними відрахуваннями.
Крім поділу на відновлювальні та чисті інвестиції, розрізняють автономні та індуційовані інвестиції. Автономними інвестиціями є інвестиції, не пов'язані зі зміною рівня доходу, тобто ті, що не залежать від норм процентної ставки та інших факторів. Вони зумовлені науково-технічним прогресом, змінами кількості населення, розширенням зовнішніх ринків тощо. Прикладом можуть бути державні інвестиції, пов'язані зі створенням суспільних благ. Індуційованими інвестиціями є інвестиції, спрямовані на приріст основного капіталу.
Інвестиції здійснюються для того, щоб отримувати більший прибуток, ніж самі інвестиції. Розмір та динаміка останніх складаються під впливом трьох факторів: доходу підприємств, їх витрат та сподівань. Мета інвестицій – одержання додаткового прибутку. Його можна отримати шляхом збільшення обсягу виробленої і реалізованої продукції. Отже, обсяг інвестицій залежить від обсягу виробництва або ВВП. Якщо ж виробничі потужності повністю не використовуються, то не виникає і потреби в їх збільшенні за рахунок інвестицій.
Використання інвестицій підприємцями здійснюється за такими основними напрямами:
1) будівництво нових виробничих споруд та будівель;
2) закупівля нового устаткування, техніки і технологій;
3) додаткові закупки сировини, матеріалів, палива та інших предметів праці з метою нагромадження виробничих запасів;
4) спорудження житла та інших об'єктів соціально-культурного призначення.
Факторами, які визначають динаміку інвестицій є:
1) очікувана норма чистого прибутку;
2) реальна відсоткова ставка;
3) рівень оподаткування;
технології виробництва;
наявний основний капітал;
економічні очікування, які стосуються майбутнього становища економіки, економічної політики, прибутків та інше;
величина та динаміка ВВП.
Величина інвестицій порівняно з величиною споживання та заощадження є нестабільною.
Причини:
циклічні коливання в економіці;
тривалі терміни експлуатації обладнання;
нерегулярність інновацій;
змінність економічних очікувань.