Актуальність теми: Актуальність теми. Перехід до ринкової економіки тісно пов’язаний з виникненням і розвитком підприємницького сектора, з формуванням нових форм господарської діяльності.Наукові здобутки вітчизняних і зарубіжних вчених розкривають динаміку і соціальні наслідки розподілу та перерозподілу доходів, їх вплив на рівень життя населення.

Справді, величезна кількість людей у світі щоденно розраховуються грошима за придбані товари чи послуги. Проте не кожна людина задумується про те, яке важливе значення мають гроші. А вони необхідні для функціонування економіки, оскільки саме гроші можуть привести в рух фінансовий механізм, здатний забезпечити розвиток виробничих сил.

Сучасний стан розвитку економічної науки дозволяє дослідити процес зародження та послідовний процес розвитку грошей та грошових відносин, а також виокремити основні функції, які вони виконують. Сьогодні в багатьох країнах класифікацію грошей проводять на агрегатній основі. Грошовий агрегат являє собою визначене законодавством, відповідно до принципу ліквідності, специфічне угрупування певної категорії грошових форм. У науковій літературі широкого вжитку отримала категорія грошова система яка визначає форму організації грошового обігу. Розроблені основні важелі впливу на неї, а також розроблено законі грошового обігу та грошової маси.

План лекції:

Організаційна частина

1. Форми господарювання. Натуральне виробництво.Товарне виробництво.

2. Товар, його сутність і властивості. Двоїстий характер праці, втіленої у товар.

3. Закон вартості та його функції.

4. Теорія попиту і пропозиції.

5. Ціна в ринковій економіці. Сутність ціни. Методи ціноутворення.

6. Регулювання цін державою.

7. Місце грошей у ринковій економіці.

8. Становлення грошових відносин, основні етапи їх розвитку. Коротка історія розвитку грошей.

9. Сутність грошей. Гроші як загальний вартісний еквівалент.

10. Класифікація грошей.

11. Сутність інфляції. Форми інфляції.

12. Чинники інфляції.

13. Інфляція попиту. Інфляція витрат.

14. Інфляція і безробіття.

15. Антиінфляційна політика в Україні.

1.Форми господарювання. Натуральне виробництво. Товарне виробництво.

Натуральне виробництво - це така форма господарювання, за якої продукти праці призначаються для задоволення власних потреб безпосередніх виробників життєвих благ, тобто для внутрігосподарського вживання.

ТОВАРНЕ ВИРОБНИЦТВО

це така форма організації суспільного господарства, за якої продукти виробляються економічно відособленими виробниками, котрі спеціалізуються на виготовленні певного продукту, що потребує обміну у вигляді купівлі-продажу на ринку.

При цьому продукти праці, якими вони обмінюються, стають товарами

2.Товар, його сутність і властивості. Двоїстий характер праці, втіленої у товар.

Товар - ПРОДУКТ ПРАЦІ, ЯКИЙ ВИРОБЛЯЄТЬСЯ ДЛЯ ОБМІНУ ШЛЯХОМ КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ

ВЛАСТИВОСТІ ТОВАРУ

- задовольняє певну потребу людини (споживча вартість)

- здатний обмінюватися на інші блага в певних пропорціях (вартість)

Продуктивність праці вимірюється кількістю продукції виготовленої за одиницю часу.

На двоїсту природу товару, трудове походження вартості уже вказували представники класичної політичної економії, але вони не могли пояснити цього явища.

Вперше в економічній науці цю проблему розв'язав К. Маркс, відкривши двоїстий характер праці, втіленої в товарі.

Праця, що створює товар, є одночасно конкретною працею, що створює споживну вартість. З іншого боку, праця товаровиробника - це витрата людської робочої сили взагалі, незалежно від її конкретної форми, тобто витрата енергії, м'язів, розуму, нервів тощо. У цій своїй якості вона є абстрактною працею і створює вартість товару.

Об`єднує всі товари те, що вони ‑ продукти праці.

Як споживні вартості товари якісно різні, як вартості – якісно однорідні.

Всі товари мають споживну вартість, але не всі є корисні.

Величина вартості товару залежить також від того, яка праця необхідна для виробництва товару – проста чи складна.

Проста це праця некваліфікованого працівника, яка не потребує спеціальної підготовки, складна – вимагає спеціального навчання, підготовки.

3. Закон вартості та його функції.

Закон вартості є законом функціонування і розвитку товарного виробництва. Цей закон регулює зв'язки між товаровиробниками, а також розподіляє і стимулює суспільну працю в умовах товарного виробництва.

Закон вартості - це закон, який передбачає, що виробництво й обмін товарів мають здійснюватися на основі їхньої вартості, тобто як обмін еквівалентів*

Закон вартості відповідає як теорії трудової вартості, так і теорії граничної корисності. Якщо вартість товару повинна де* термінувати два фактори-витрати праці та ступінь цінності його для споживача, то еквівалентність обміну, відповідно до закону вартості, припускає еквівалентність обох факторів. Закон вартості діє через відхилення цін від вартості. Коливання цін є механізмом дії закону вартості.

У ринковій економіці закон вартості виконує такі функції:

- стихійно регулює суспільне виробництво;

- стимулює розвиток продуктивних сил суспільства;

- обумовлює економічну і соціальну диференціацію товаровиробників.

Регулювальна роль закону вартості виявляється в тому, що через механізм коливання цін навколо вартості відбувається розподіл робочої сили і капіталу між різними галузями виробництва, внаслідок чого стихійно досягається певна пропорційність, збалансованість між сарерами суспільного виробництва. Відхилення цін від вартості економічно сигналізує товаровиробнику про зміну кон'юнктури ринку, а відповідно орієнтує виробництво, яких товарів недостатньо, а яких - надмірно. Якщо того або іншого товару виробляється недостатньо, то попит на нього перебільшує пропозицію. Ціна на такий товар зростає. Це приваблює в галузь ресурси й робочу силу з інших галузей, де прибутки нижчі, отже, виробництво цього товару зростає.

Навпаки, коли виробництво товару перевищує попит на нього, то ціна, а разом з нею і прибутки, знижуються. Внаслідок цього виробничі ресурси переливаються в ті галузі, де прибутки вищі.

Таким чином, закон вартості через ринковий механізм цін забезпечує визначення кордонів, які відділяють економічно доцільне виробництво від недоцільного, і саме тим регулює пропорції суспільного виробництва.

Закон вартості стимулює розвиток продуктивних сил. Кожний товаровиробник в умовах конкуренції і загрози розорення прагне здобути найбільший прибуток. Цього можна досягти, якщо індивідуальна вартість його товару буде нижчою, ніж суспільна, ринкова вартість, а це можливо за умови зменшення індивідуальних затрат праці на виробництво товару на основі впровадження нової, продуктивнішої техніки, поліпшення організації виробництва тощо. Але оскільки до цього постійно прагнуть усі товаровиробники, це зумовлює загальний технічний прогрес, зростання продуктивних сил суспільства. Таким чином, закон вартості виступає рушійною силою розвитку продуктивних сил.

Закон вартості спричиняє диференціацію, розшарування товаровиробників. В умовах конкуренції відповідно до закону вартості економічні переваги стимулюють дії товаровиробників, які домоглися зниження індивідуальної вартості своїх товарів порівняно із суспільною, і навпаки, потерпають ті товаровиробники, у яких індивідуальна вартість товару вища за суспільну. Перші отримують додаткові прибутки, збагачуються, процвітають, зміцнюють своє економічне становище, другі - не можуть покрити своїх витрат, зазнають збитків і згодом банкрутують. Таким чином, завдяки дії закону вартості суспільство звільняється від економічно неефективних господарств.