4. Біль про права – перші 10 поправок до американської Конституції.

В оригінальному тексті не було розділу присвяченому громадянським правам та свободам, що не задовольнило багатьох. В червні 1789 перший конгрес за пропозицією Медисона вніс перші 10 поправок, що вступили в силу у грудні 1791. в 7 поправках говорилось про політичні та особисті права і свободи. І – свобода віросповідання, слова, друку, ІІ – гарантування народу права зберігання та носіння зброї, 4 – недоторканність особистості, житла, паперів та майна, 6,7, 8 – процесуальні принципи та гарантії. Але тут нічого не говорилось про соц.-ек права.

5. Створення федеративного державного апарату.

На момент вступу у дію К США переживали важкі часи: державний борг, не було апарату збори митничних податків, не було армії, сепаратиські настрої, апарат виконавчої влади був відсуиній.

після 30 квітня 1789 на пост Президента вступив Вашінгтон – швидко формується апарат виконавчої влади. Створюються перші департаменти. 1790 – перше засідання ВС. (головний суддя та п’ять асоційованих судей)

В перші 30 років закладалися основи статутного права федерації. 1789 – конгрес прийняв «пакет законів». Через 2 десятиліття після прийняття К були прийняті 11 і 12 поправки. Перша – обмеження влади союзи та розширення прав штатів в 1795 році. 12 поправка внесла зміну в процедуру обрання президента, тепер за нього та за віце-президента голосували окремо.

6. Формування політичних партій.

Перші вибори президента мали непартійний характер. Перша адміністрація президента була монолітною, але вже тоді існували протиріччя між Гамільтоном та Джеферсоном. Федералісти, яких очолював перший представляли інтереси промислового Півночі, а демократичні республіканці Джеферсона спирались на рабовласницькі штати Півдня. Спершу партії діяли як фракції в конгресі, потім створені ними кокуси (зібрання партійних фракцій), стали органами за допомогою яких висувались кандидати. В 1796 вибори президента носили партійний характер. Двопартійна система проіснувала до 1824 року. Почалося формування нових партій.

В 1828 на зміну республіканський приходить Демократична партія. Вігі виникли на основі федералістів в зо-х. двопалатна система – «демократи - віги» маои ряд особливостей:

• жодна партія не мала традиційного впливу в тих регіонах, де вона виникла

• відсутність чіткого ідейного протистояння

в 50-і роки протиріччя щодо рабовласництва поставили партії в експериментально рабовласницьку фракцію. Демократична партія перетворилась в експериментальну рабовласницьку фракцію. Віги теж зійшли з орени і в 1854 була створена Республіканська партія.

7. Громадянська війна 1861–1865 років та її наслідки.

Протиріччя між Пд та Пн перші 3 десятиріччя існування США стали рости. Після прийняття Іллінойса в склад союзу в країні опинились 11 вільних та 10 рабовласницьких. Була прийнята резолюція, що встановлювала північну межу поширення рабства – річка Міссісіпі. Це був перший Міссурійський компроміс, це була спроба підтримання історичної рівноваги в представництві рабовласницьких та вільних штатів у сенаті. Другий Міссурійський компроміс 1850 – населення штату само вирішувало бути вільним чи рабовласницьким штатом. В 1854 Північ відмовився від компромісів. В 1860 відбулися переміни – на пост президента було прийнято Лінкольна, який був проти рабства. В 1860-61 рабовласницькі круги пішли на сецесію, тобто на вихід зі складу США та в лютому проголосили Конфедеративні штати Америки. 12 квітня 1861 конфедерати з метою розповсюдити рабовласницькі відносини на всю територію союзу конфедерати почали громадянську війну, що продовжувалась 4 роки. Рабство вперше було відмінено Прокламацією президента Лінкольна від 1 січня 63 року, після закінчення війни було прийнято 13 поправку, що забороняла рабство, дозволяючи його тільки як покарання за злочин. 14 поправки заборонили штатам приймати закони, що обмежували пільги та привілеї громадян США, заборонили штатам лишати когось свободи чи власності без правої процедури або відмовити комусь в рамках своєї юрисдикції в рівному захисті законів. Ці дві поправки дозволили не тільки звільнити рабів, але й урівняти їх правами з білими. ВС визнав неконституційним Закон про цивільні права 1875 та конституційними закони штатів, що встановлювали «роздільні, але рівні можливості» для білих та чорних. Остання поправка громадянської війни – 15, вона були прийнята 1870 року та заборонила дискримінацію на виборах: «Право голосу громадян США не повинно суперечити або обмежувати США або будь-яким штатом за ознакою раси, кольору шкіри або у зв’язку з попереднім знаходженням у поневільному становищі». Однак постанови цієї поправки були протягом століття мертві для колишніх рабів.

Наслідком війни було посилення влади президента. Південь був в хаосі. Знадобилось 12 років, щоб відновити все. Нова демократична партія захоплює вплив в цьому регіоні, починається розвиток капіталізму на Півдні. Поглиблюється класова поляризація суспільства.