
- •Організація управління в північноамериканських колоніях. Боротьба за незалежність і Декларація незалежності 1776 р. Конституції незалежних штатів. Статті конфедерації 1781 р.
- •2. Конституція сша 1787 року та її основні принципи: розподілу влад, федералізму, стримування та противаги.
- •Статус Конгресу, президента, Верховного суду. Конституційний нагляд.
- •4. Біль про права – перші 10 поправок до американської Конституції.
- •5. Створення федеративного державного апарату.
- •Формування політичних партій.
- •Громадянська війна 1861–1865 років та її наслідки.
- •Зміни державного ладу кінця хіх – початку хх століть.
- •Становлення правової системи сша в колоніальний період. Еволюція “загального права” після завоювання незалежності. Спроби кодифікації права. Уніфікація права в штатах.
- •Еволюція цивільного права і правового регулювання підприємництва. Розвиток інституту юридичної особи і корпоративного права. Зміни в праві власності. Еволюція договірного права.
Семінар 12: Виникнення і розвиток держави і права США
П л а н:
1. Організація управління в північноамериканських колоніях. Боротьба за незалежність і Декларація незалежності 1776 р. Конституції незалежних штатів. Статті конфедерації 1781 р. 2. Конституція США 1787 року та її основні принципи: розподілу влад, федералізму, стримування та противаги. 3. Статус Конгресу, президента, Верховного суду. Конституційний нагляд. 4. Біль про права – перші 10 поправок до американської Конституції. 5. Створення федеративного державного апарату. 6. Формування політичних партій. 7. Громадянська війна 1861–1865 років та її наслідки. 8. ХІІІ, ХІV, ХV поправки до американської Конституції та їх тлумачення Верховним судом. 9. Зміни державного ладу кінця ХІХ – початку ХХ століть. 10. Становлення правової системи США в колоніальний період. Еволюція “загального права” після завоювання незалежності. Спроби кодифікації права. Уніфікація права в штатах. 11. Еволюція цивільного права і правового регулювання підприємництва. Розвиток інституту юридичної особи і корпоративного права. Зміни в праві власності. Еволюція договірного права
Організація управління в північноамериканських колоніях. Боротьба за незалежність і Декларація незалежності 1776 р. Конституції незалежних штатів. Статті конфедерації 1781 р.
Організація управління в північноамериканських колоніях.
Початок історії Британського правління датується 1607 р, коли англійськими переселенцями був заснований форт Джеймстаун.
Спочатку люди, що жили в колоніях – законтрактовані сервенти (що повинні були протягом 3-4 років виплатити кампанії вартість перевезення до Нового Світу). Були наявні протиріччя між рабовласницьким Півднем та Півночем, до розвивалися капіталістичні відносини.
Перші колонії (Вірджінія, Массачусетс) були комерційними підприємствами і відносини з ВБ мали лише економічний характер, з часом почали мати політичний. До 17 ст існувало 13 колоній, які поділялися на: республіки (Род-Айленд), ті, що належили приватним особам (Пенсельванія), та ті, що належали Британській короні (Вірджінія).
Род Айленд – «маленька республіка» (представницька форма правління, відділення церкви від держави, право індивідуальної та колективної законодавчої ініціативи, проведення референдумів)
Протягом 6 десятиріч 18 ст англійський парламент приймав закони, що душили свободу колоній і були прийняті без участі представників колоній. Тому наростало невдоволення та бажання звільнитися від британського колоніального гніту.
Боротьба за незалежність і Декларація незалежності 1776 р.
Особливості революції:
була на території, що майже не знала феодалізму (не було аристократії, поміщиків, кріпосних, цехів, гільдій)
не мала національно-визвольного характеру (боротьба з британським колоніальним гнітом), була вільною за незалежність, а з часом гражданською війною
Контінентальний конгрес прийняв рішення бойкотувати ввіз товарі з Британії та експорт колоній.
прийняття декларації прав Вірджінії (один з важливих документів історії ам конституціоналізму) – всі люди незалежні та вільні в однаковій мірі, релігійна свобода та терпимість, вся влада народу, а правителі – слуги народу, право народу на зміну уряду, свобода друку.
Прийняття Декларації незалежності 1776 року (підписана Джеферсоном та затверджена 3 Континентальним конгресом) – проголошення британських колоній незалежними суверенними державами – створення Конфедерації.
Декларація незалежності США 4 липня 1776 року:
незалежне положення
всі народжені рівними та наділені невідємними правами (на життя, на свободу, на прагнення до щастя)
уряд, влада якого базується на згоді управляємих
народ в праві змінити не задовольняючий його державний лад
історія короля Великобританії – це історія зловживань та насилля, ціль якого – встановлення в США деспотії:
відмовляється утверджувати найнеобхідніші та корисні для суспільного блага закони
забороняв губернаторам проводити закони невідкладної важливості, якщо лиш набрання їхньої чинності не відкладалося до затвердження королем
не дозволяв приймати закони, що відповідали інтересам широких мас населення, якщо тільки їх представники не будуть представлені в законодавчих зборах
збирав сесії законодавчих зборів в надзвичайних та віддалених місцях
розпускав законодавчі палати за те, що вони відстоювали права народу
протягом значного часу після розпуску він відмовлявся назначати нові вибори
перешкоджав заселенню цих штатів, погіршував придбання земельних наділів
заважав здійсненню правосуддя, відмовляючись затверджувати закони про введення судів
поставив суддів у свою залежність
встановлював безліч нових посад, з метою розорення людей
утримував армію на території США в мирний час без згоди законодавчих зборів
намагався поставити військову владу вище цивільної
затверджував акти незаконної влади, що видавалися з метою: розміщення війська, захист військових за допомогою незаконних судів, припиняючи торгівлю з ін. країнами, обкладення податками, позбавляючи в більшості випадків права на суд присяжних, відправляючи за океан та передаючи суду там, відміняючи важливі закони та докорінно змінюючи систему управління
проголошення об’єднаних колоній вільними і незалежними Штатами, вони повністю звільняються від вірності Британській Короні і що будь-який політичний зв'язок між ними і державою Великобританією повністю розривається, і що як вільні та незалежні Штати, вони повноважні:
обявляти війну
заключати мир
вступати в союзи
вести торгівлю та здійснювати всі інші акти починання, що мають право робити незалежні.
Конституції штатів (10 травня 1776 року) пропонувала штатам створювати свої уряди. Моделлю для більшості штатів слугувала Конституція Вірджинії. В Конституціях закріплювалось звільнення з-під стражі під «неподушну» заставу, заборона жорстоких покарань, «швидкий та справедливий» суд, процедура habeas corpus, свобода друку та вибору, право більшості на зміну уряду. Щоб прийняти поправки до конституції спеціально скликались конвенти.
Статті конфедерації вступили в силу тільки 1 березня 1781 року. Статті конфедерації юридично оформили та закріпили створення «вічного Союзу між штатами». В ст 2 особливо підкреслювалось , що «кожний штат зберігає свій суверенітет, свободу та незалежність та будь-яку владу, юрисдикцію та право, за виключенням тих, що точно делеговані цією конфедерацією Сполученим Штатам, що зібралися в Конгресі». Річ ішла про 13 незалежних республік. Це не була держава. Це був союз самостійних країн. Статті не встановили єдине громадянство. Створювався Конгрес, в якому кожен штат мав один голос. Конгрес формально має всі загальнополітичні повноваження. Але він не мав права обкладати податками. Після завершення війни за незалежність Конгресприйняв відомі Північно-Західні ордонанси 1784, 1785 та 1787 р., що створили юр базу для територіальної експансії США та встановили процедуру створення нових штатів та прийняття їх в союз.