Мистецтво Візантії

Ще у IV ст. Римська імперія розпалася на дві самостійні частини — Західну і Східну. Столицею Східної частини став Константинополь, заснований імператором Костянтином на місці колишньої грецької колонії Візантії. Перехід від ра­бовласницького до феодального ладу у Візантії відбувався поступово, без особливих катаклізмів, і незабаром Візантія стала одним із центрів світової економіки, торгівлі, а також і культури.

Візантія була наступницею античних традицій, однак вона переосмислила їх, створюючи власний художній стиль.

Великий вплив на візантійське мистецтво справило хрис­тиянство. Блиск і пишність форм, золото і мармур, яскраві фарби і складні малюнки — усе це було символом духовно­го блаженства. Коли посли київського князя Володимира у X ст. побували у Царграді (так на Русі називали тоді Кон­стантинополь) на богослужінні в соборі Святої Софії, вони, як свідчать літописці, не зрозуміли, де перебувають — на землі чи на небі. За легендою, це стало однією з причин того, що Русь прийняла християнство візантійського зразка, а не західного. Напевне, таке велике враження справив на послів не тільки ритуал богослужіння, а й сам храм, де воно відбувалося, — знаменитий храм Святої Софії.

Середньовічні храми дуже відрізнялися від античних. В античних велику роль відігравав їхній зовнішній вигляд і дуже незначну — внутрішній простір. Всередині стояла статуя бо­жества, а всі свята, обряди відбувалися на майдані біля хра­му. Призначення ж християнського храму зовсім інше. Церк­ва вже розумілася не як обитель божества (тому що християнський бог безтілесний, ікона ж — лише його сим­вол), а як місце, де збираються віруючі для участі у таїнстві. Тому організація внутрішнього простору стає головною ме­тою митців, які створювали храм. Церква мала бути зручною, досить просторою, а головне — відповідати тим високим іде­ям, які там проповідували. Звідси — пишнота і розкіш, що вирізняла внутрішній вигляд середньовічних храмів.

У середні віки переважали дві архітектурні форми храмів: базилікальна і хрестово-купольна. Базиліка — це прямокутна споруда, розділена на кілька частин. У східній частині бази­ліки було розташовано олтар, у західній — вхід. Своїм пла­ном базилікальний храм нагадував форму хреста, тому всі конструкції підпорядковувалися цій головній ідеї.

А хрестово-купольна форма храму символізувала небосхил, де відбувається справжнє життя. Тому перебування у церкві такого типу начебто наближало християн до вищого, боже­ственного змісту. Пізніше тип храму-базиліки утвердився в Західній Європі, а в самій Візантії і на Сході поширився інший, різновидами якого є російські та українські храми.

Найвищим досягненням візантійської архітектури зали­шився собор Святої Софії. Однак у Візантії розвивалися й інші види мистецтва, наприклад, живопис. Головні форми візантійського живопису — монументальний храмовий жи­вопис (фреска і мозаїка), ікони, книжні мініатюри. Привер­тають увагу візантійські мозаїки — найбільш витончені до­сягнення древніх майстрів. Техніка мозаїки надзвичайно складна і потребує великої майстерності. З дрібних різноко­льорових кубиків смальти (сплав скла із мінеральними фарбами) викладено зображення на стіні; вони мерехтять, переливаються, створюють об'ємний образ. Візантійські майстри вміли ефектно подати мозаїку, використовуючи освітлення для підсилення вражень. Парадні складні мозаї­ки відображали сюжети із життя Христа, святих, видатних історичних осіб ("Христос Пантакратор", мозаїка куполу цер­кви у монастирі Дафни, 1110 р.; "Втеча у Єгипет", мозаїка церкви Кахріє-Джамі в Константинополі, поч. XIV ст.; "Бо­гоматір Одігітрія", мозаїка церкви Кахріє-Джамі в Констан­тинополі, поч. XIV ст. та ін.).

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Що означає візантійський тип культури?

2. Візантійське мистецтво, яка його специфіка?

3. Які ознаки візантійської архітектури?

4. В чому суть руху іконоборців?

5. В чому значення впливу візантійської культури на культури слов'янських народів ?

ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ

Варіант № 1

1. Дайте розгорнуту відповідь на питання:

Що означає візантійський тип культури?

Варіант № 2

1. Дайте розгорнуту відповідь на питання:

Візантійське мистецтво, яка його специфіка?

Варіант № 3

1. Дайте розгорнуту відповідь на питання:

Які ознаки візантійської архітектури?

Варіант № 4

1. Дайте розгорнуту відповідь на питання:

В чому суть руху іконоборців?

Варіант № 5

1. Дайте розгорнуту відповідь на питання:

В чому значення впливу візантійської культури на культури слов'янських народів ?

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

Обґрунтуйте відповідь на питання: Чому культура Візантії є своєрідним синтезом культурних традицій греко-римського світу, християнства і елліністичного Сходу?

ТЕМА: 2.4 Культура епохи Відродження..

МЕТА дізнатись про особливості процесу Ренесансу; особливості народження гуманізму, утопічного соціалізму, та вплив наукового відкриття епохи на становлення культури Відродження, творчість художників, архітекторів, ідейне навантаження творчості письменників-гуманістів, їх пошуки ідеалу соціальної справедливості й свободи; навчитись аналізувати художні твори, коментувати події та явища епохи Відродження .

ПЛАН

1. Ренесансне мистецтво.

2. Італійський живопис та скульптура.

3.Титани італійського Відродження: Леонардо да Вінчі, Рафаель, Мікеланджело, Ботіччеллі, Тиціан, Тінторетто.

4.Криза гуманістичних ідеалів. "Золоте століття" іспанського живопису.

ЛІТЕРАТУРА

1 Греченко В., Чорний І. Історія світової та вітчизняної культури.- К.: Літера ЛТД. 2002.-464 с.

2 Ж-л «Всесвітня література». Література Ренесансу у загальнокультурному контексті доби. Титани відродження. № 9. 2003. с. 35-39

ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ

Засновником стилю Високого Відродження став Леонар-до да Вінчі (1452-1519), геній, чия творчість знаменувала новий переворот у культурі. Мистецтво для нього було за­собом пізнання світу й вираженням свого ставлення до ньо­го. "Мадонна в гроті" — перша монументальна композиція Високого Відродження, її персонажі — Марія, Іоанн, Хрис-тос і ангел — сповнені поетичної величі й життєвої вираз­ності. Вони стають утіленням ідеальних образів духовного щастя.

У світ реальних пристрастей переносить глядачів "Таєм­на вечеря" Леонардо да Вінчі. Обмеживши до мінімуму зма­лювання зовнішньої обстановки, художник зосередився на виразі обличчя персонажів, які відтворюють реальний дра­матизм подій. Портрет Мони Лізи ("Джоконда") став симво­лом Високого Відродження й одним із найвідоміших творів світового мистецтва. Небачена глибина і значущість образу поєднуються з індивідуальними рисами, неповторною тає­мничістю Мони Лізи, котра залишила вічну загадку своєї по­смішки наступним поколінням.

Світлі й піднесені ідеали Відродження втілені у творчості Рафаеля Санті (1483-1520). Молодший сучасник Леонардо да Вінчі, він синтезував досягнення своїх попередників і ство­рив свій образ прекрасної, гармонійної людини на тлі ве­личної архітектури або природи. Найвідоміший твір Рафае­ля — "Сікстинська Мадонна". Легко йде по хмарах Марія із немовлям на руках, її погляд дозволяє зазирнути у Світ її переживань. Серйозно й стурбовано дивиться вона в да­лечінь, немовби передчуваючи трагічну долю свого сина. Бездоганна гармонія і динамічна рівновага композиції, тон­кий ритм плавних обрисів, природність і свобода рухів за­свідчують неперевершену силу цього цілісного й прекрас­ного образу.

Кульмінацією Високого Відродження в Італії була спад­щина Мікеланджело Буонарротті (1475-1564). Відомий як геніальний скульптор, живописець, архітектор, інженер, поет, він водночас був борцем за високі гуманістичні ідеали, пат­ріотом своєї батьківщини. Розпис Сікстинської каплиці став шедевром світового мистецтва. Біблійні персонажі в нього набувають небаченої сили, емоційної виразності. Одним із величних архітектурних творінь Мікеланджело є собор Свя­того Петра в Римі. Він увесь пройнятий динамікою, що утверджує потяг людського духу до перетворення.

У порівнянні з виразною раціональністю мистецтва Лео­нардо да Вінчі живопис Джорджоне (1477-1510) більш ліричний і споглядальний. Розкриттю поетичності гармоній­них образів сприяє пейзаж, який займає важливе місце в його творчості. Картини "Юдіф", "Гроза", "Спляча Венера" підкреслюють зв'язок людини й природи. Поєднання іде­ального і конкретно-індивідуального вирізняють персонажів Джорджоне серед інших.

Представником венеціанської школи став художник Тіціан (1485/90 — 1576), який завжди був вірний гуманістичним принципам, вірив у волю й розум людини, у силу її творчих можливостей. Тому його роботи справили величезний вплив на його сучасників і нащадків. Ранні твори митця мають містичний характер, однак протягом подальшого життя об­рази Тіціана стають повнокровнішими, глибшими, активні­шими, життєрадіснішими. Митець був новатором у жанрі пор­трета, який нерідко перетворюється в психологічну картину, що розкриває внутрішні конфлікти людей.

За періоду Пізнього Відродження в Італії посилюються еко­номічна криза і феодально-католицька реакція. Сприйняття світу стає складнішим, сильніше відчувається чимала за­лежність людини від навколишнього середовища, з'явля­ються думки про мінливість життя, втрачаються ідеали гар­монії й цілісності світобудови. Поряд із окремими образами героїв на картинах славетних живописців дедалі частіше з'яв­ляється образ людської юрби. Так, на полотнах Паоло Каль-ярі, названого Веронезе (1528-1588), немовби оживає того­часне життя, його Венеція. Творчість художника відрізняється особливим розмахом і свободою. Натовп у Веронезе то ра­дісно збуджений, то драматично мовчазний, то надміру жор­стокий, але так чи інакше він впливає на долю особистості.

Криза ренесансних ідеалів позначилася і на творчості ос­таннього великого художника епохи Відродження в Італії — Тінторетто (справжнє ім'я —Якопо Робусті, 1518-1594). Він заперечував характерне для Ренесансу узагальнене й іде­альне сприйняття світу, відійшов від традиційного тракту­вання релігійних тем, посилив жанрову й психологічну ви­разність. Тінторетто сприймав життя у всій складності й динаміці. Його мистецтво вирізняється пристрасністю, зле­том фантазії та емоцій. Картини "Введення Марії у храм", "Таємна вечеря", "Розп'яття" сповнені глибокого хвилюван­ня за людину, за весь світ.

Осередком мистецтва Північного Відродження Х\/-Х\/І ст. були Нідерланди — одна з найбагатших і передових країн Європи. Нідерландське мистецтво мало більш демократич­ний характер, ніж італійське. У ньому значну роль відіграють елементи фольклору, фантастики, гротеску, гострої сатири, але головна його особливість — глибоке відчуття національ­ної своєрідності життя, народних форм культури, побуту, а також відображення соціальних контрастів суспільства.

Переворот у нідерландському живопису здійснили Губерт (?— 1426) і Ян (1390— 1441) ван Ейки, котрі узагальнили досягнення пізньої готичної скульптури та мініатюри кінця XIV-XV ст. Вони стали зачинателями ренесансного реалізму в Нідерландах. Особливо відомим був Ян ван Ейк, худож-ник-філософ, котрий уперше в Північній Європі показав життя в його цілісності й багатогранності виявів. Він бачив натуру в усіх деталях, водночас узагальнював свої спостереження і досяг небувалої єдності образу. Радість пізнання світу, що був для художника носієм вічної краси, втілюється в Гентсь-кому олтарі, розпочатому разом з братом Губертом і завер­шеному Яном ван Ейком після його смерті. Гентський олтар об'єднує десятки картин і фігур. Образи й сюжети взяті з Біблії, однак вони допомагають відтворити все розмаїття життя, природи, людської натури. Портрети Яна ван Ейка позбавлені піднесеної величі, героїчної ідеалізації, харак­терної для нідерландської мініатюри XIV ст. та італійського живопису.

На портреті сім'ї Арнольфіні Ян ван Ейк розширює межі портретного жанру. Молоді люди показані в обстановці бу­динку в момент оголошення шлюбної присяги. Розсудли­вості та зваженості італійського купця протиставляється м'я­кий і задушевний характер його дружини. За середньовічною традицією, предмети мають символічне значення: свічка символізує таїнство, собака — вірність, чотки — благочестя тощо. Дух сімейної гармонії визначає емоційне враження від цієї картини, яка стала відображенням ідеалу митця.

У нідерландському живопису визначне місце посідає творчість Пітера Брейгеля Старшого (1525/30— 1569). Він став новатором у жанрі пейзажу, виявивши цілісне, органіч­не відчуття життя природи в єдності її проявів. Водночас він приніс у мистецтво нове розуміння людини, яка, на його думку, залежить від багатьох факторів навколишнього се­редовища, однак, незважаючи на драматизм долі, зали­шається внутрішньо величною і прекрасною. Яскраві карти­ни П.Брейгеля сповнені повноти життя, розмаїття природи і виразних психологічних характеристик.

Відродження у Німеччині засвідчила творчість Альбрехта Дюрера (1471-1528). Тяжіння до ідеальної гармонії світу, прагнення знайти шлях до пізнання раціональних законів при­роди й життя — головні ознаки його мистецтва. Полотна Дю­рера вражають контрастністю. У його творах поєдналися без­пристрасність і чутливість, узагальнена абстрактність і конкретна деталізація. Гравюра "Рицар, смерть і диявол" розкриває гострий конфлікт людини із середовищем, її ро­зуміння обов'язку і моралі. Шлях рицаря важкий і небезпеч­ний, але він не звертає уваги на небезпеки і сміливо долає всі перешкоди, йдучи до своєї мети. "Меланхолія" — це кар­тина, що відтворює складну роботу людського інтелекту, кот­рий прагне осягнути таїну Всесвіту. Образ крилатої жінки символізує сумніви, розчарування й тугу, які завжди супро­воджують людину на шляху до пізнання. Крила Меланхолії опущені, всі предмети немовби завмерли, але настане мить

— і знов оживе людський дух, котрий ніколи не спиняється у своїх пошуках.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Прокоментуйте вираз «Криза гуманістичних ідеалів"

2. Золоте століття" іспанського живопису. Про кого йде мова?

ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ

1. Підготувати реферативні повідомлення на тему: «Титани італійського Відродження. Леонардо да Вінчі «Монна Ліза».

2. –«- Леонардо да Вінчі «Тайна вечеря».

3. –«- Леонардо да Вінчі «дама з горностаєм».

4. «…Вітрувіальна людина».

5. «…Рафаель Санті. Сікстинська мадонна».

6. «…Мікеланджело Буанаротті. Пьєта «Оплакування Христа».

7. « …Собор святого Петра».

8. «…Статуя Давида».

9. «… Дієго Веласкес. Портрет інфанти Маргарити».

10. «…Дієго Веласкес. Меніни».

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Яку епоху називають Відродженням?

2. Назвіть етапи Відродження.

3. Поясніть термін "Відродження ". Хто його впер­ше використав?

4. Як зображається людина в мистецтві Відро­дження?

5. Назвіть видатних митців доби Відродження. Що характерно для їхніх творів?

САМОСТІЙНА РОБОТА №2

РОЗДІЛ : Основні етапи розвитку культури України

ТЕМА: 3.1 Культура слов’ян. Релігійні погляди. Культура скіфського періоду, трипільська, черняхівська культури. Древньогрецькі колонії на північному узбережжі Чорного моря.

МЕТА: закріпити знання студентів про релігійні погляди східних слов’ян, особливості культури скіфського, черняхівського, трипільського періоду; розширити знання про древньогрецькі поселення на північному узбережжі Чорного моря.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бокань В., Польовий Л. Історія культури України.-К.: МАУП,1998.Борисенко В. Курс української історії: з найдавніших часів до XX ст. - К., 1998.

2. Давня історія України: В 3-х т. - К., 1997.Культура українського народу: Навч. посібник. - К., 1994.

3. Лобас В, Українська і зарубіжна культура. -К., 2000

4. Історія світової та української культури: підручник для вищих навчальних закладів освіти/В.А.Греченко, І.В.Чорний, В.А.Кушнерук,В.А. Режко.-К: Літера ЛТД.2010.-410с.

ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ

На сьогодні існує декілька гіпотез етногенезу українців: 1) теорія “споконвічності” - українці існують стільки, скільки взагалі існує людина сучасного типу, тобто від 30-40 тис. до 2-3 млн. років;

2) теорія автохтонності (М.Грушевський), згідно з якою етнічну основу українців складало населення пізнього палеоліту, яке проживало на території України, а росіяни і білоруси мали свою окрему етнічну основу і територію проживання;

3) теорія “єдиної колиски” (яка була загальноприйнятою в СРСР у 30-80-і рр. ХХ ст.): зародження і розвиток трьох близьких слов'янських народів з єдиної древньоруської народності;

4) теорія “незалежного розвитку окремих східнослов'янських народів”, тобто українців, росіян, білорусів, яка набула поширення останнім часом.

Сьогодні підкреслюється, що Київська Русь була поліетнічною, тобто багатонаціональною державою. В основному в сучасній літературі початком націогенезису українців вважається період Київської Русі, хоч він і не досяг тоді завершення. Згодом внаслідок несприятливих історичних обставин цей процес був перерваний і поновився на повну силу в XV-XVII сторіччях. У цьому, імовірно, і полягає специфіка етногенезу українців.

Український етнос остаточно сформувався на рубежі XVI-XVII ст., причому каталізаторами цього процесу стали загроза фізичного знищення з боку Степу (утворення Кримського ханства - васала Османської імперії), національний гніт польської шляхти та перехід аристократії до католицтва і укладення церковної унії. На хвилі національної боротьби росла національна самосвідомість. Остання виявилася на побутовому рівні в усвідомленні своєї приналежності до “руського народу”, а на вищому, ідеологічному рівні - у боротьбі за національні права, за православ'я, за створення національних державних інститутів і атрибутів.

Складність етнічної історії українців відбилася і в різноманітності самоназв (етнонімів), назв з боку інших народів, а також назв країни і держави. З моменту зародження українського етносу ключовим було поняття Русь. Причому в різні періоди домінували такі його варіанти: VI-XI ст. - Русь; з 1395 р. - Мала Русь; у XVII-XVIII ст. - Малоросія; XIX ст. - початок ХХ ст. - Україна-Русь. Визнання назви “Україна” (уперше згадане у 1187 р.) відбулося у XVII ст., але тоді воно співіснувало з іншим - “Малоросія”, яке набуло широкого розповсюдження після приєднання України до Московської держави. Тільки з початку ХХ ст. етнонім “Україна” став домінуючим. Слід виділити і таку особливість: спочатку Руссю, а потім Україною називали центральну область, тобто Київську землю, а потім звідси найменування “Русь” розповсюдилося на все східне слов'янство, а “Україна” пізніше на все українство. Тобто назва “Русь” сформувалася як спільнослов'янський термін, і саме тому Московська держава взяла його собі у назву для утвердження концепції “Третього Риму”. Що стосується назви “Україна”, то є декілька пояснень його походження: або від “краю” - кордону зі Степом, або від слова “країна” інша версія – “край” як батьківщина, вітчизна, та ін.

Що стосується самоназви “українець”, то вона довго була малопоширеною. Це багато в чому можна пояснити труднощами етносоціального розвитку. Синонімами виступали терміни “козак”, “козацький народ”, одночасно продовжували існувати і старі самоназви “руські”, “русини”. Тільки в умовах національного відродження у другій половині XIX ст. остаточно утвердилася самоназва “українець”.

Таким чином, в етнічній історії українців можна виділити три ключові етнооб'єднуючі самоназви:

• 1) слов'яни (словени);

• 2) руси (руські, роси, русичі, русини);

• 3) українці (козаки).

Сьогодні українці складають основне населення держави Україна. Це один з найбільших народів Європи і другий за чисельністю у слов'янському світі. Згідно з останнім переписом (1989 р.) українці в своїй країні становили майже дві третини населення (72,7%). Тут проживало 84,8% українців, які жили в тогочасному СРСР - 37,4 млн. В основному українці рівномірно розподілені по всій території держави за винятком Криму і південного сходу. У сільській місцевості вони складають до 90% населення, в містах - до 70%.

Українці належать до слов'янської групи індоєвропейської етнолінгвістичної сім'ї. Український етнос складається з 1) основного етнічного масиву українського народу, який в основному збігається з територією його формування і державними кордонами України; 2) етнічних груп українців за межами основного етнічного масиву в ближньому і далекому зарубіжжі - діаспори; 3) субетнічних груп, тобто спільнот у середовищі українців, відмінних специфічними рисами культури (гуцули, лемки, бойки, поліщуки і т.д.).

Сьогодні внаслідок національно-державного розмежування сотні тисяч українців виявилися за межами України, в суміжних з нею регіонах - Кубані, Приазов'ї, Центрально-Чорноземній області РФ. Значне число українців переселилося до Сибіру і на Далекий Схід (східна діаспора). У колишніх радянських республіках проживає: в Російській Федерації (Кубань, Приазов'я, Центрально-Чорноземний район) - 4,4 млн. етнічних українців, Казахстані - біля 2 млн., Молдові - 561 тис., Бєларусі - 291 тис.

На американський континент еміграція відбувалася в основному з українських земель, які входили до складу Австро-Угорщини. Тільки в кінці XIX - початку ХХ ст. вона склала понад 700 тис. чоловік. Сучасні еміграційні процеси активізувалися після розпаду СРСР. У далекому зарубіжжі найбільше українців живе у США - приблизно 1 млн., Канаді - понад півмільйона, в Аргентині і Бразилії по 200 тис., Польщі - близько 300 тис. чоловік. Потрібно зазначити, що потужна компактна етнічна маса українців, яка існувала на території Польщі (Холмщина, Підляшшя), після проведеної в 1947 р. операції “Вісла” по переселенню їх в західні воєводства фактично перестала існувати. Всього за офіційними даними, на середину 1989 р. кількість українців у світі становила 46,2 млн. За деякими сучасними оцінками, кількість українців тільки в діаспорі досягає 20-30 млн, а загальна кількість становить 60-70 млн.

Незважаючи на значну еміграцію, чисельність населення України зростала. Так, в 1897 р. вона становила 28,4 млн., а в 1913 р. - вже 35,2 млн. У той же час починаючи з XIX ст. в основному внаслідок освоєння і промислового розвитку Півдня і Сходу України, що призвело до переселення сюди великої маси людей з інших регіонів Російської держави, питома вага тут українців меншала. Так, якщо в XVIII ст. українці складали близько 85% населення у межах сучасної України, то в XIX ст. – приблизно 80%,а у ХХ ст. – біля 74%.

В останні десятиріччя різко зменшилося сільське населення і збільшилося міське, яке склало понад 65%. Особливо небезпечними явищами стали зниження народжуваності (у 1990 р. цей показник був найнижчим у СРСР) і збільшення смертності, внаслідок чого з 80-х р. спостерігається депопуляція. Вона особливо посилилася з 1992 р. Серед етнічних процесів потрібно виділити зменшення питомої ваги україномовного населення з 71,8% у 1959 р. до 63,9% у 1989 р. Найбільш це явище властиве Донецько-Придніпровському і Південному регіонам. Серед причин, які обумовили зменшення питомої ваги україномовного населення в Україні домінуюче місце займає русифікація, яка супроводжувала процес створення “радянського народу”.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1 Що ви знаєте про трипільську,

- скіфську,

-черняхівську культуру?

2 Які древньогрецькі поселення на території України ви знаєте?

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1.Розкажіть про особливості релігійних вірувань східних словян.

2. Хто входить до пантеону язичницьких богів Київської Русі?

ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ

Варіант 1

1 Розкажіть про особливості трипільської культури.

2 Які древньогрецькі поселення на території північного узбережжя Чорного моря ви знаєте?(розкажіть про Тіру)

Варіант 2

1 Розкажіть про особливості черняхівської культури.

2 Які древньогрецькі поселення на території північного узбережжя Чорного моря ви знаєте?(розкажіть про Ольвію)

Варіант 3

1 Розкажіть про особливості культури скіфів.

2 Які древньогрецькі поселення на території північного узбережжя Чорного моря ви знаєте?(розкажіть про Ніконій)

Варіант 4

1 Розкажіть про особливості черняхівської культури.

2 Які древньогрецькі поселення на території північного узбережжя Чорного моря ви знаєте?(розкажіть про Херсонес)?

Варіант 5

1 1 Розкажіть про особливості скіфської культури.

2 Які древньогрецькі поселення на території північного узбережжя Чорного моря ви знаєте?(розкажіть про Пантікапей)?

Варіант 6

1 Розкажіть про особливості черняхівської культури.

2 Які древньогрецькі поселення на території північного узбережжя Чорного моря ви знаєте?(розкажіть про Ольвію)?

Варіант 7

1 2 Які древньогрецькі поселення на території північного узбережжя Чорного моря ви знаєте?(розкажіть про Феодосію)?

Варіант 8

1 Розкажіть про особливості культури скіфів.

2 Які древньогрецькі поселення на території північного узбережжя Чорного моря ви знаєте?(розкажіть про Ніконій)

Варіант 9

1 Розкажіть про особливості черняхівської культури.

2 Які древньогрецькі поселення на території північного узбережжя Чорного моря ви знаєте?(розкажіть про Ольвію)

Варіант 10

1 Розкажіть про особливості культури скіфів.

2 Які древньогрецькі поселення на території північного узбережжя Чорного моря ви знаєте?(розкажіть про Ніконій)

Варіант 11

1 Розкажіть про особливості черняхівської культури.

2 Які древньогрецькі поселення на території північного узбережжя Чорного моря ви знаєте?(розкажіть про Ольвію)

Варіант 12

1 Розкажіть про особливості культури скіфів.

2 Які древньогрецькі поселення на території північного узбережжя Чорного моря ви знаєте?(розкажіть про Ніконій)

Варіант 13

1 Розкажіть про особливості черняхівської культури.

2 Які древньогрецькі поселення на території північного узбережжя Чорного моря ви знаєте?(розкажіть про Ольвію)

Варіант 14

1 Розкажіть про особливості культури скіфів.

2 Які древньогрецькі поселення на території північного узбережжя Чорного моря ви знаєте?(розкажіть про Ніконій)

Варіант 15

1 Розкажіть про особливості культури скіфів.

2 Які древньогрецькі поселення на території північного узбережжя Чорного моря ви знаєте?(розкажіть про Ніконій)

Варіант 16

1 Розкажіть про особливості культури скіфів.

2 Які древньогрецькі поселення на території північного узбережжя Чорного моря ви знаєте?(розкажіть про Ніконій)

Варіант 17

1 Розкажіть про особливості черняхівської культури.

2 Які древньогрецькі поселення на території північного узбережжя Чорного моря ви знаєте?(розкажіть про Ольвію)

Варіант 18

1 Розкажіть про особливості культури скіфів.

2 Які древньогрецькі поселення на території північного узбережжя Чорного моря ви знаєте?(розкажіть про Ніконій)

Варіант 19

1 Розкажіть про особливості культури скіфів.

2 Які древньогрецькі поселення на території північного узбережжя Чорного моря ви знаєте?(розкажіть про Ніконій)

Варіант 20

1 Розкажіть про особливості культури скіфів.

2 Які древньогрецькі поселення на території північного узбережжя Чорного моря ви знаєте?(розкажіть про Ніконій)

Варіант 21

1 Розкажіть про особливості культури скіфів.

2 Які древньогрецькі поселення на території північного узбережжя Чорного моря ви знаєте?(розкажіть про Ніконій)

Варіант 22

1 Розкажіть про особливості культури скіфів.

2 Які древньогрецькі поселення на території північного узбережжя Чорного моря ви знаєте?(розкажіть про Ніконій)

Варіант 23

1 Розкажіть про особливості культури скіфів.

2 Які древньогрецькі поселення на території північного узбережжя Чорного моря ви знаєте?(розкажіть про Ніконій)

Варіант 24

1 Розкажіть про особливості черняхівської культури.

2 Які древньогрецькі поселення на території північного узбережжя Чорного моря ви знаєте?(розкажіть про Ольвію)

Варіант 25

1 Розкажіть про особливості трипільської культури

2 Які древньогрецькі поселення на території північного узбережжя Чорного моря ви знаєте?(розкажіть про Ніконій)

Варіант 26

1 Розкажіть про особливості культури скіфів.

2 Які древньогрецькі поселення на території північного узбережжя Чорного моря ви знаєте?(розкажіть про Ніконій)

Варіант 27

1 Розкажіть про особливості культури скіфів.

2 Які древньогрецькі поселення на території північного узбережжя Чорного моря ви знаєте?(розкажіть про Тіру)

Варіант 28

1 Розкажіть про особливості культури скіфів.

2 Які древньогрецькі поселення на території північного узбережжя Чорного моря ви знаєте?(розкажіть про Ніконій)

Варіант 29

1 Розкажіть про особливості черняхівської культури.

2 Які древньогрецькі поселення на території північного узбережжя Чорного моря ви знаєте?(розкажіть про Ольвію)

Варіант 30

1 Розкажіть про особливості культури скіфів.

2 Які древньогрецькі поселення на території північного узбережжя Чорного моря ви знаєте?(розкажіть про Ніконій)