4.6. Основні види плоского офсетного друку
Існують два основних види офсетного друку: листовий та рулонний.
Рис. 4.12. Класифікація машин плоского офсетного друку.
Друкарські машини плоского офсетного друку. Листові друкарські машини
Машини плоского офсетного друку, або машини офсетного друку, будуються за ротаційним типом. Основна відмінність цих машин від ротаційних машин високого друку – наявність секції зволоження та офсетних передавальних циліндрів. Машини офсетного друку поділяються так само як машини для інших способів друку проте є додатковий поділ за конструкцією друкарського апарату (з три-, чотирициліндровим друкарським пристроєм або з планетарної побудови). Офсетні ДМ оснащені різними додатковими контрольно-вимірювальними пристроями, системами керування (пультами керування), а також допоміжними пристроями, що допомагають у скороченні часу на підготовку ДМ до друку (автоматизоване встановлення ДФ, регулювання загального та зонального подавання фарби в залежності від сюжету, регулювання подавання зволожувального розчину, регулювання натягу паперового полотна тощо). Останніми досягненнями у розвитку ДМ полягають є створення машин, у яких використовується технологія “комп’ютер–друкарська машина” (computer-to-press). Ця технологія передбачає виготовлення друкарських форм безпосередньо у друкарській машині з використанням спеціальних формних матеріалів, що значно скорочує виробничий цикл, зменшує кількість технологічних операцій, зменшує час на налагодження ДМ та перехід від одного замовлення на інше.
Листові офсетні ДМ є найбільш поширені та уживані для друкування різноманітної поліграфічної продукції різного формату та фарбовості. При виборі ДМ для оснащення друкарень необхідно керуватись економічною та технологічною доцільністю. Так для друкування простих робіт невеликими тиражами в одну або декілька фарб недоцільно використовувати дорогі та повністю автоматизовані ДМ, натомість для виготовлення високохудожніх, багатофарбових робіт середніми та великими тиражами, такий вибір буде виправданий.
Листові машини порівняно з рулонними мають такі переваги:
дозволяють друкувати на паперах з різною масою квадратного метра (від 40 до 250 г) та різного формату (у межах формату машини);
дозволяють друкувати на різноманітних ЗМ – картоні, жерсті, полімерних матеріалах тощо;
вони забезпечують більш точне приведення при багато фарбовому друці;
менші технічні відходи при налагоджені машини та при її зупинках.
Проте швидкість друку у декілька разів нижча ніж при друкуванні на рулонних машинах, а також існує необхідність подальшої обробки відбитків для книжково-журнальної продукції (фальцювання).
Конструкція листових ДМ офсетного друку не відрізняється від конструкції листових машин інших способів друку, проте у офсетних машинах є додатково зволожувальний апарат. Зволожувальний апарат призначений для нанесення тонкого рівномірного шару зволожувального розчину на проміжні елементи ДФ перед кожним нанесенням на неї шару фарби..
Друкарський апарат складається з трьох циліндрів: формного, офсетного та друкарського.
Процес отримання відбитків
Перед накочуванням фарби на форму наноситься зволожувальний розчин. Під тиском друкарська форма входить у контакт з гумовотканинної пластиною, яка обтягує офсетний циліндр, і передає фарбу (шляхом поділення фарбового шару) та зволожувальний розчин. Після того, гумовотканинна пластина створює контакт з ЗМ та передає на нього частину фарбового шару. Такий подвійний поділ призводить до того, що на відбитку отримується більш тонкий шар фарби (1,0–2,0 мм)ніж при високому друці.
При друкуванні багатофарбових зображень використовують два варіанта друкування: по-сухому та по-вологому. Перший варіант виконується при друкуванні на одно фарбових машинах. Кожна фарба друкується окремо, причому перша фарба накладається безпосередньо на ЗМ, всі наступні накладаються одна на одну. Переваги такого варіанту у тому, що кожна фарба наноситься на вже закріплений попередній фарбовий шар і товщина фарбового шару кожної фарби є однаковою. Недоліки – значний термін друкування продукції, можливість отримання відбитків, що не відповідають оригіналові так як друкуються фарби не одночасно і це призводить до неможливості оперативно виявити невідповідність і як наслідок – бракування всього тиражу.
При друкуванні по-вологому накладання фарб однієї та другу йде через частки секунди на ще не закріплений попередній фарбовий шар. Це призводить до зміни товщини фарбового шару кожною наступної фарби, тобто вона буде меншою для кожної наступної фарби. При друкуванні по-вологому фарби повинні добре лягати на попередні шари фарби, що не висохла (без змазування, переходу на офсетне полотно тощо) та швидко закріплюватись на відбитку.
Для прискорення закріплення фарб їх наносять дуже тонкими шарами, що потребує збільшеної насиченості. Окрім того, при накладанні фарб процент їх перенесення зменшується і це впливає на кінцевий колір зображення.
Основними факторами, що впливають на технологічні, економічні та якісні показники є: тиск у процесі друку, закріплення фарб, точність відтворення зображення, тиражестійкість ДФ, швидкість друкування та витрати матеріалів та електроенергії.
Рулонні друкарські машини
Основна перевага таких машин полягає у їх високій швидкості друкування (до 50 тис. відб./год) та наявність додаткових пристроїв для подальшого оброблення віддрукованої продукції (секцій лакування, фальцювання зошитів, підбирання зошитів, комплектування вкладанням та шитво дротом, обрізування з трьох сторін тощо). Проте використання таких машин обмежено:
величиною тиражу видання (друкувати малі тиражі економічно недоцільно);
малою кількістю можливих форматів друкування (один або два формати);
більшими технологічними відходами паперу;
необхідністю більших виробничих площ та встановлення додаткового обладнання.
На рулонних машинах можна: друкувати з рулону у рулон; отримувати сфальцьовані зошити або газети; отримувати віддруковані аркуші; отримувати зшиті дротом брошури.