Тема 4. Техніка і технологія плоского офсетного друку

План:

1. Загальні відомості про плоский офсетний друк

2. Друкарські форми плоского офсетного друку

3. Сутність процесів зволоження друкарських форм в офсетному друці

4. Отримання зображення на відбитку. Кути повороту растра

5. Нормалізація процесу друку

6. Основні види плоского офсетного друку

7. Характерні ознаки відбитків та вимоги щодо їх якості

4.1. Загальні відомості про плоский офсетний друк

Плоский офсетний друк, який часто називають просто офсетом, є найпоширенішим способом комерційної друку. Типові види друкованої продукції – брошури та буклети, річні звіти компаній, рекламні матеріали, рекламні листівки (флаєри), книги, журнали, газети. Розуміння того, як працює офсетне виробництво, є важливим для розробки графічного дизайну більшості робіт комерційної друку.

Існує певна послідовність операцій, через які проходить кожен друкований продукт. В цілому будь друкарський процес, включає в себе етапи додрукарської підготовки, друкування і післядрукарської обробки. Додрукарська стадія обробки включає в себе всі підготовчі роботи, що необхідні для виготовлення зображення, яке буде надруковано, і друкарської форми, яка переносить зображення на задруковуваний матеріал. Стадія друку включає перенос зображення на матеріал з використанням друкарської машини, а на стадії після друкарських та оздоблювальних процесів проводяться операції, що перетворюють відбитки у готову друковану продукцію (книгу , журнал , брошуру , упаковку і т.д.). Більшість продукції, яка друкується офсетним способом, проходить через основні описані нижче стадії з деякими змінами (Рис. 4.1).

Отже, узагальнена схема виготовлення друкованої продукції буде виглядати наступним чином:

1. Обробка текстової та ілюстративної інформації. У результаті такої обробки отримують негативи або діапозитиви (позитиви), що вміщують інформацію друкарських форм;

2. Виготовлення з негативів або з позитивів комплекту друкарських форм, які необхідні для тиражування інформації;

3. Друк тиражу – отримання з друкарських форм визначеної кількості ідентичних віддрукованих аркушів, зошитів або газет;

4. Виконання брошурувальних або брошурувально-палітурних процесів, а також додаткових оздоблювальних процесів (лакування, тиснення, ушляхетнення корінців книжкових блоків, припресування плівки, висікання, бігування тощо).

Рис. 4.1. Основні та допоміжні фази друкарського процесу

4.2. Друкарські форми плоского офсетного друку

Що являє собою літографія або плоский друк? Ви чули фразу «масло і вода не змішуються»? У порядку узагальнення це можна сказати про фарбу і воду. Це відмітний принцип плоского друку.

На формах для офсетного друку область зображення (image area) вбирає фарбу, а область без зображення (non-image area) її відштовхує, як покритий свіжим шаром воску автомобіль - краплі дощу (рис. 4.1). У тих місцях, де машину покрили воском, вода збирається в краплі і стікає; там, де машину не покрили захисним шаром, вода змочує поверхню і розтікається. Те ж саме відбувається на літографської друкованій формі.

На офсетних друкарських формах (offset forms) є ділянки гідрофільні, «водосприймаючі», і ділянки «фарбовідштовхуючі». Вода розподіляється по гідрофільним ділянкам; фарба, яка не змішується з водою, утримується на «фарбосприймаючих» ділянках.

Рис. 4.2. Вигляд офсетної друкарської форми

Форми плоского офсетного друку являють собою тонкі (до 0,3 мм) гнучкі металеві пластини (рідше на полімерній або паперовій основі), на поверхні яких розміщені в одній площині різні за фізико-хімічним складом друкувальні та проміжні елементи. При виготовленні таких форм необхідно створити на поверхні формної пластини стійкі олеофільні та гідрофільні плівки. Процес отримання таких плівок базується на складних процесах.

Друкувальні елементи – олеофільні плівки з друкарською фарбою в залежності від способу виготовлення друкарських форм можуть бути отримані безпосередньо на поверхні металу за рахунок хімічної адсорбції, або на проміжних копіювальних або лакових шарах, що мають олеофільні властивості і необхідну адгезію до металу .

Проміжні елементи створюються при їхньому обробленні гідрофільними розчинами, що складаються з електроліту (кислота або сіль) та гідрофільного полімеру. У результаті хімічної взаємодії електроліту з металом форми утворюється суцільна тонка плівка мінеральних солей металу з адсорбованій на ній гідрофільної плівкою полімеру.

Різновиди друкарських форм (ДФ)

В залежності від виду друкарських машин друкарські форми можуть бути різних форматів та різної товщини. Тиражестійкість ДФ теж коливається у великих межах.

ДФ можна поділити на металеві, полімерні та паперові. Металеві – монометалічні та біметалічні. ДФ можна виготовляти з діапозитивів – позитивним способом копіювання або негативів – негативним способом копіювання.