Самостійна робота

Виконайте ІНДЗ на тему:

1. Відмінності психологія мас і юрби

2. Колективна робота та її переваги

3. Типологія лідерів

4. Соціально-психологічний клімат у групі як показник згуртованості.

Рекомендована література

1. Столяренко, Л.Д. Психология: учебное пособие для студентов среднего профессионально образования / Л.Д. Столяренко. – Ростов н/Д.: Феникс, 2008. – 444с.

2. Сухов, А.Н. Социальная психология: учебное пособие для среднего профессионального образования / А.Н. Сухов. – 2-е изд., стер. – М.: Академия, 2007. – 240с.

3. Сущенко, С.А. Социальная психология: учебник для среднего профессионального образования / С.А. Сущенко. – Ростов н/Д: Феникс, 2009. – 345с.

4. Андреева, Г.М. Социальная психология: учебник для вузов / Г.М. Андреева.– 5-е изд., испр. и доп.– М.: Аспект Пресс, 2008. – 365 с.

5. Аронсон, Э. Общественное животное. Введение в социальную психологию / Э. Аронсон. – М.: Аспект Пресс, 2009. – 517 с.

6. Белинская, Е.П. Социальная психология личности / Е.П. Белинская, О.А. Тихомандрицкая. – М.: Аспект пресс, 2007. – 301 с.

7. Бэрон, Р. Социальная психология группы: процессы, решения, действия / Р. Бэрон, Н. Керр, Н. Миллер. – СПб.: Питер, 2008. – 272 с.

8. Еникеев, М.И. Общая и социальная психология: учебник для вузов / М.И. Еникеев.– М.: НОРМА, 2007. – 624 с.

9. Крысько, В.Г. Социальная психология / В.Г. Крысько.– М.: Питер, 2009. – 221 с.

10. Крысько, В.Г. Словарь-справочник по социальной психологии/ В.Г. Крысько. – СПб.: Питер, 2008. – 416с.

11. Крысько, В.Г. Социальная психология: словарь-справочник / В.Г. Крысько. – Мн.: Харвест, 2007. – 688с.

12. Куницына, В.Н. Межличностное общение: Учебник для вузов / В.Н. Куницына, Н.В. Казаринова, В.М. Погольша. – СПб., 2009. – 544 с.

13. Леонтьев, А.А. Психология общения: учебное пособие для вузов / А.А. Леонтьев.– 3-е изд. – М.: Смысл: Академия, 2008. – 368 с.

14. Майерс, Д. Социальная психология / Д. Майерс. – 6-е изд., перераб. и доп. – СПб.: Питер, 2007. – 752с.

15. Милграм, С. Эксперимент в социальной психологии / С. Милграм. – СПб.: Питер, 2009. – 336 с.

16. Немов, Р.С. Психология: Учебное пособие для студентов высших учебных заведений: В 3 кн. / Р.С. Немов. – 4-е изд. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2007. – Кн.1.: Общие основы психологии. – 688с.

17. Немов, Р.С. Социальная психология: Краткий курс / Р.С. Немов, И.Р.Алтунина. – СПб.: Питер, 2008. – 208с.

18. Парыгин, Б.Д. Социальная психология / Б.Д. Парыгин. – СПб.: СПбГУП, 2007. – 616 с.

Семінарське заняття №8 – 2 години

Педагогічний процес навчання

Мета: Розглянути процес навчання під різними кутами. Знайти відмінність між поняттями «навчання», «учіння», «вчення», «освіта».

План семінарського заняття.

1. Навчання як категорія педагогіки, його види, сутність, зміст, загальна характеристика.

2. Діагностичні причини, фактори мотивації навчання, його закономі­рності, правила та принципи.

3. Характеристики типології мето­дів навчання, їх практична значимість в навчальному процесі, ефективність.

Завдання 1.

Охарактеризуйте взаємозв’язок педагогіки з іншими науками. Означте основні категорії. Наведіть галузі педагогіки.

Завдання 2.

Розгляньте методи навчання та зробіть висновки.

Методи навчання (від гр. methodos – спосіб пізнання, шлях дослідження) – це упорядковані способи діяльності вчителя й учнів, спрямовані на ефективне вирішення навчально-виховних завдань.

Серед методів навчання виокремлюють два види: метод навчання як інструмент діяльності вчителя для виконання керівної функції – научіння, а також метод навчання як спосіб пізнавальної діяльності учнів з оволодіння знаннями, уміннями і навичками – учіння. Загальні методи навчання є багатовимірним педагогічним явищем, що містить у собі низку аспектів:

• гносеологічний (відповідність закономірностям пізнання);

• логіко-змістовий (використання методів навчання відповідно до законів мислення і змісту навчального матеріалу);

• психологічний (врахування психологічних механізмів пізнання);

• педагогічний (досягнення навчальної мети).

Завдання 3.

Розгляньте такі принципи навчання як науковість; систематичність та послідовність; свідомість; активність та самостійність; наочність; ґрунтовність; зв’язку навчання з практичною діяльністю; доступність навчання та врахування індивідуальних особливостей учнів; емоційність навчання.

Завдання 4.

Що треба розуміти під оптимізацією процесу навчання?

Оптимізація (від лат. Орtimus – найкращий, найзручніший) – процес надання будь-чому найкращих, найзручніших умов для діяльності.

Під оптимізацією навчального процесу треба розуміти створення найбільш сприятливих умов (добір методів, засобів навчання, створення санітарно-гігієнічних умов, психологічних чинників) для отримання бажаних результатів без додаткових витрат часу і фізичних зусиль.

Пошуки тих чи інших шляхів і способів навчання зумовлені особливостями та потребами суспільно-економічного розвитку. Впродовж століть суспільство задовольняв екстенсивний підхід до організації навчання.

Екстенсивний (від лат. ехtensivus – розширювальний) підхід передбачає досягнення результатів у навчанні за рахунок кількісних чинників (збільшення років навчання, кількості годин на опанування певними навчальними дисциплінами тощо).

Розвиток науки, збільшення обсягу інформації, актуалізація проблеми продукування інтелектуального багатства суспільства привели до необхідності інтенсифікації навчального процесу.

Інтенсифікація (від фр. intensification – напружено, роблю) передбачає досягнення у навчанні бажаних результатів за рахунок якісних чинників, тобто за рахунок напруження розумових можливостей особистості. Адже в процесі екстенсивного навчання можливості мозку використовуються на 15-20 відсотків. Тому збільшення ефективності використання потенційних здатностей мозку учнів і вчителів – це найперша умова інтенсифікації навчального процесу.

На інтенсифікацію навчального процесу впливають такі чинники:

• організація навчального процесу на достатньому науковому рівні з погляду розуміння сутності навчання, його рушійної сили, логіки навчального процесу, методів, засобів, форм, типів;

• забезпечення високого рівня психолого-педагогічної підготовки вчителів;

• оптимальність змісту навчального матеріалу з погляду його доступності щодо вікових та індивідуальних можливостей школярів;

• демократизація і гуманістична спрямованість навчально-виховного процесу;

• створення сприятливих санітарно-гігієнічних умов для навчання (харчування, дотримання вимог повітряного, теплового режимів, гігієна розумової праці);

• забезпечення модульно-рейтингової системи оцінювання навчальної діяльності учнів;

• володіння вчителем інноваційними технологіями навчання, педагогічною технікою та психотехнікою;

• забезпечення високого соціально-економічного статусу вчителя в суспільстві.