Оформлення курсової роботи

При оформленні курсової, необхідно дотримуватись наступних вимог. Робота має бути надрукована машинодрукарським або комп’ютерним способом на одному боці білого аркуша паперу формату А4 (297x210 мм.), 14 шрифтом, (інтервал 1,5) до 30-рядків на сторінці, або написана чітким, розбірливим почерком, грамотно та охайно на таких самих аркушах пастою синього чи чорного кольору. Поля сторінки: (друкованого чи рукописного) ліве - 20 мм, праве – 10 мм, верхнє – 20 мм, нижнє – 20 мм. Відстань між заголовком і текстом має бути 15-20 мм. Кожний розділ курсової роботи слід розпочинати з нової сторінки. Заголовки розділів друкуються симетрично, прописними літерами; заголовки підрозділів друкуються з абзацу (3 інтервали). Переноси у заголовках недопускаються. Розділи повинні мати порядкову нумерацію і позначатися арабськими цифрами з крапкою в кінці (1; 2; 3); нумерація підрозділів (якщо вони є) має включати вказівку на розділ (1.1.; 1.2.; 2.1.; 2.2…).

Нумерація сторінок у роботі проставляється наскрізна, включаючи список використаних джерел, і починається з титульного аркуша, на якому номер не ставиться.

Номери сторінок проставляються у правому нижньому кутку.

На всі цитати, таблиці, схеми, графіки тощо в тексті мають бути посилання. Кожна таблиця супроводжується порядковим номером. Посилання на джерела здійснюється у наступний спосіб: у вигляді посилань на поданий в кінці роботи список використаних джерел (у квадратних дужках вказується номер джерела за списком та номери сторінок на яких викладено відповідні дані (інформація, думки тощо); дужки проставляються безпосередньо за текстом матеріалу. Наприклад: “деякі автори вважають, що ... викладається зміст думки [16, с.125-128] число “16”– в даному прикладі – це номер, під яким розміщено зазначену роботу в спискові використаних джерел. А с.125-128 – сторінки запозичення. Проте, у списку використаних джерел ставиться загальна кількість сторінок, а якщо це стаття – сторінки на яких розміщена остання.

У посиланнях на наукові статті, що опубліковані у збірниках наукових праць, періодичних виданнях тощо обов’язково зазначається прізвище автора та назва праці, назва видання, рік, номер випуску, сторінки, на яких розміщено наукову працю. Наприклад:

Харитонов Є.К. Традиція приватного права в Україні: між Сходом і Заходом (деякі питання методології розробки концепції приватного права в Україні) // Юридична Україна. – 2003. - № 2. – С.14-19.

Побірченко І.Г. Діяльність Міжнародного комерційного арбітражу // Право України. – 2010. - №11. - С.92-96.

Необхідно застосовувати наскрізну нумерацію джерел у всьому списку використаних джерел (єдина нумерація для всіх підрозділів списку). Він вміщує перелік нормативно-правових актів, правозастосовчу практику, інтерпретаційних актів та наукових джерел, що були використані при написанні роботи.

Список використаних джерел формується у наступній послідовності:

Конституція України, інші закони, підзаконні нормативно-правові акти України; норми міжнародного права тощо. Навчальна, наукова та інша юридична література (в алфавітному порядку за прізвищами авторів або назвами монографій, брошур тощо). Іноземні джерела (англомовні, німецькомовні тощо, окрім російської).

Для нормативно-правових актів: наводиться назва акта, дата його прийняття, номер, видання офіційного оприлюднення тексту, рік, номер, статті (сторінки).

Наприклад: