- •1. Пояснювальна записка
- •1. Логіка як наука. Поняття про мислення
- •2. Поняття
- •3. Висловлювання
- •4. Основні закони мислення
- •5. Міркування
- •7. Гіпотеза
- •8. Основи теоиї аргументації
- •Поняття мислення
- •1.2. Мислення і мова
- •1.3. Поняття форми мислення і закони мислення
- •1.4. Істинність і правильність мислення
- •1.5. Аналіз і критика мислення
- •1.6. Мова логіки
- •1. Логічні знаки.
- •2. Знаки кванторів:
- •3. Технічні знаки.
- •1.7. Міркування, його структура
- •1.8. Визначення логіки як науки.
- •1.9. Логіка в історії
- •1.10. Логіка формальна й діалектична
- •1.11. Значення логіки для судового пізнання
- •1.12. Значення логіки для юристів
- •2.1. Загальна характеристика поняття
- •2.2. Поняття і слово
- •2.3. Зміст і обсяг поняття
- •2.4. Зміст поняття і склад злочину
- •2.5. Логічна сутність кримінально-правової кваліфікації злочину
- •2.6. Види понять
- •2.7. Відношення між поняттями
- •1. Відношення тотожності
- •2. Відношення підпорядкування
- •3. Відношення перехрещення
- •4. Відношення супідрядності (співпорядкування)
- •5. Відношення суперечності (протиріччя)
- •6. Відношення протилежності (супротивності)
- •2.8. Логічна характеристика юридичних понять.
- •2.9. Операції над поняттями
- •2.10. Узагальнення і обмеження понять
- •3.1. Сутність визначення
- •3.2. Види визначень
- •3.3. Правила визначення і помилки, можливі при визначенні
- •3.4. Поділ понять
- •3.5. Правила поділу
- •1. Поділ має бути сумірним
- •2. Поділ має відбуватися па одній основі
- •3. Члени поділу мають виключати один одного
- •4. Поділ має бути безперервним
- •5. Основа поділу має бути виразною
- •3.6. Види поділу понять
- •3.7. Класифікація
- •4.1. Визначення логіки висловлювань
- •4.2. Загальна характеристика суджень
- •4.3. Структура судження
- •4.4. Судження і речення
- •4.5. Роль запитання в пізнанні
- •4.6. Про роль запитання в судовому пізнанні
- •4.7. Просте судження, види і структура
- •4.8. Категоричні судження, їх види
- •4.9. Розподіленість термінів у судженнях (висловлюваннях)
- •4.10. Логічні змінні та логічні постійні
- •4.11. Судження і пропозиційна функція
- •4.12. Поняття про квантори
- •4.13. Поділ суджень за модальністю
- •4.14. Відношення між судженнями. Види відношень (логічний квадрат)
- •4.15. Значення судження як форми мислення
- •5.1. Умовне судження
- •5.2. Єднальні (кон'юнктивні) судження
- •5.3. Розподільні (диз'юнктивні) судження
- •5.4.1. Поняття про таблицю істинності
- •5.4.2. Заперечення, його умови істинності
- •5.4.3. Кон'юнкція, її умови істинності
- •5.4.4. Диз'юнкція, умови істинності
- •5.4.5. Імплікація, її умови істинності
- •5.4.6. Еквіваленція, її умови істинності
- •5.4.7. Логічний закон, логічне протиріччя, виконувана формула
- •5.4.8. Логічні сполучники в правових контекстах
- •5.5. Логічна структура суджень і тлумачення норм права
- •6.1. Природні закони, нормативні закони, закони логіки
- •6.2. Загальна характеристика основних законів логіки
- •6.3. Закон тотожності
- •6.4. Закон суперечності
- •6.5. Закон виключеного третього
- •6.6. Закон достатньої підстави
- •6.7. Закон подвійного заперечення
- •6.8. Значення законів логіки для судового дослідження
- •6.9. Логічні тавтології
- •6.10. Можливі світи
- •7.1. Загальна характеристика умовиводів
- •7.2. Безпосередні умовиводи
- •1. Перетворення
- •2. Обернення
- •3. Обернення умовних суджень
- •4. Протиставлення предикату
- •8.1. Загальна характеристика дедуктивних умовиводів
- •8.2. Категоричний силогізм, його визначення і склад
- •8.3. Аксіома силогізму
- •8.4. Загальні правила категоричного силогізму
- •8.5. Фігури і модуси категоричного силогізму
- •8.6. Категоричні силогізми з виділяючими засновками
- •8.7. Категоричні силогізми, в яких більшим засновком є судження-визначення
- •8.8. Категоричні силогізми, побудовані із суджень можливості
- •8.9. Категоричні силогізми з імовірними засновками
- •8.10. Логічні помилки, які трапляються в категоричних силогізмах
- •9.1. Умовно-категоричний силогізм
- •9.2. Висновки із еквівалентних і одиничних умовних суджень
- •9.3. Суто умовний силогізм
- •9.4. Роль умовних умовиводів в аналізі й оцінці судових доказів
- •9.5. Розподільно-категоричний силогізм
- •9.6. Умовно-розподільний силогізм
- •9.8. Скорочені силогізми (ентимема)
- •9.9. Складні і складноскорочені силогізми
- •1 Оскільки висновком просилогізму тут є одиничне судження, то воно розглядається як менший засновок епісилогізму і відповідно ставиться на друге місце.
- •9.10. Умовиводи із суджень із відношеннями
- •1 Слово «принаймні» свідчить про те, що встановити розподілетсть суб'єкта висновку чисто формально-логічними засобами в цьому силогізмі неможливо.
- •10.1. Поняття про індукцію
- •10.2. Індукція в судовому пізнанні
- •10.3. Спостереження та експеримент
- •10.4. Повна індукція
- •10.5. Неповна індукція
- •10.6. Індукція через простий перелік (популярна індукція)
- •10.7. Індукція через простий перелік у судовому дослідженні
- •10.8. Індукція через відбір фактів, які виключають випадкові узагальнення
- •10.9. Наукова індукція
- •10.10. Методи встановлення причинних зв'язків між явищами
- •10.11. Зв'язок індукції і дедукції
- •11.1. Теоретичні і практичні міркування
- •11.2. Дія й практичне міркування. Поняття про логіку дії
- •11.3. Поняття про дію. Зовнішні і внутрішні аспекти дії
- •11.4. Структура дії
- •1. Агент дії.
- •2. Результат дії.
- •3. Контекст.
- •4. Інтенціональність.
- •11.5. Мовленнєва комунікація як різновид соціальної дії
- •11.6. Взаємодія і практичне міркування
- •11.7. Типи взаємодії. Поняття про логіку взаємодії
- •11.8. Поняття про соціальну дію
- •11.9. Загальна характеристика соціальних норм
- •11.10. Логіка санкцій.
- •11.11. Поняття про імператив. Запитання як різновид імперативів
- •11.11.1. Види запитань
- •1. Усі запитання за своєю формою поділяють на «чи запитання» і «що-запитання».
- •4. Усі запитання поділяють на логічно коректні й логічно некоректні.
- •1) Семантична некоректність запитання.
- •2) Синтаксична некоректність запитання.
- •11.11.2. Види відповідей
- •12.1. Поняття і структура умовиводів за аналогією
- •11.2. Аналогія в судовому пізнанні
- •13.1. Поняття доведення
- •13.2. Логічне доведення і судовий доказ
- •13.3. Поняття про суперечку. Види суперечок
- •13.4. Побудова доведення
- •13.5. Види доведення
- •13.6. Поділ доведень на прямі й непрямі у логіці та кримінальному процесі
- •13.7. Спростування (критика).
- •1. Спростування тези
- •2. Спростування аргументів
- •3. Спростування зв'язку тези з аргументом (форми).
- •13.8. Правила доведення і спростування: помилки, які трапляються в доведеннях
- •1. Правила й помилки стосовно тези
- •2. Правила і помилки стосовно аргументів
- •3. Правила і помилки в доведепні, пов'язаному з демонстрацією
- •13. 9. Софізми і паралогізми, парадокси, антиномії і абсурд
- •14.1. Поняття гіпотези і її структура
- •14.2. Види гіпотез
- •14.3. Доведення істинності гіпотези
- •14.4. Пізнавальна роль гіпотези
- •13.5. Версія в судовому дослідженні
- •13.6. Висування версій
- •13.7. Перевірка версій
11.11.1. Види запитань
Існує декілька класифікацій запитань. Розглянемо їх більш докладно.
1. Усі запитання за своєю формою поділяють на «чи запитання» і «що-запитання».
«Чи-запитанням» — це запитання, яке спрямоване на визначення істинності чи хибності своєї передумови. Граматичною ознакою таких запитань є наявність в них частки «чи».
Наприклад:
(1) Чи Колумб відкрив Америку?
(2) Арістотель навчав Олександра Македонського, чи не так?
«Що-запитанням» — це запитання, яке спрямоване на з'ясування нових відомостей у досліджуваних предметів. Граматичною ознакою таких запитань є наявність в них запитальних слів: «хто», «що», «коли», «як» та ін.
Наприклад:
(1) Хто відкрив Америку?
(2) Хто навчає кого?
2. Усі запитання поділяють на прості й складні.
Прості запитання — це такі запитання, до складу яких не входять інші запитання, тобто, їх неможливо поділити на складники. Наприклад:
(1) Хто вбив Дж. Кеннеді?
(2) Де розташована Верховна Рада України?
У структурі складних запитань можна виділити два або декілька простих запитань. Наприклад:
(1) Де і коли ви бачилися в останній раз із потерпілим?
(2) Чи було у цьому випадку вбивство або самогубство?
(3) Де можуть бути Н. і П., коли з'являться О. і Р.?
(4) Чи містить це діяння склад злочину і яким кримінальним законом воно передбачене?
3. Усі запитання розділяють на закриті й відкриті. Відкриті Запитання передбачають можливість необмеженої кількості відповідей.
Закриті запитання — це запитання, на які можна дати обмежену кількість відповідей. Такі запитання найчастіше використовують під час соціологічних опитувань. Наприклад, запитання «Яким є Ваше ставлення до діяльності Верховної Ради?» є відкритим, оскільки кожна людина може висловити свою власну думку з цього приводу.
Це ж запитання можна сформулювати в закритій формі, якщо додати до нього перелік можливих відповідей. Наприклад, «Яким є Ваше ставлення до діяльності Верховної Ради?» (позитивне, негативне, не можу відповісти).
4. Усі запитання поділяють на логічно коректні й логічно некоректні.
Логічно коректними називають такі запитання, на які можна дати правильні відповіді, за допомогою яких зникає пізнавальна невизначеність запитання. На логічно некоректні запитання такі відповіді дати неможливо.
Зазначимо декілька випадків логічної некоректності запитань.
1) Семантична некоректність запитання.
а) Запитання буде семантично некоректним, якщо його формулювання включає терміни, значення яких невідомі співрозмовнику. Наприклад, запитання: «Які існують види ад'єктивно-іменних словосполучень з обов'язково дистрибутивним зв'язком компонентів у сучасній англійській мові?» буде зрозумілим лише певній аудиторії. Для більшості людей вони будуть позбавленими смислу.
б) Запитання буде семантично некоректним, якщо не всі терміни, що зустрічаються в ньому, є чітко визначеними і з контексту не зрозуміти, що саме ці терміни означають. Такі запитання називають недостатньо визначеними запитаннями. Наприклад, запитання «Ви «за» чи «проти» введення приватної власності?» може викликати великі труднощі, оскільки невідомо, що саме має на увазі той, хто Запитує, вживаючи певні терміни. Необхідно з'ясувати, принаймні, найбільш очевидне: «Що таке приватна власність?», «Яким саме чином вона буде запроваджуватись?», «Що є предметом приватної власності: земля, надра, заводи?..» і т. ін.
