11.2. Дія й практичне міркування. Поняття про логіку дії

Як видно з наведеного вище прикладу, практичне мір­кування — це таке міркування, висновком якого є сама дія їй намір щось зробити.

Як можна логічно експлікувати поняття «дія»? Яка струк-гура дії? Які види дії? Чим вони відрізняються поміж собою? На ці та інші питання відповідає логіка, яка отримала назву логіки дії.

Отже, логіка дії — це напрям сучасної логіки, де робить­ся спроба дати логічний аналіз поняттю «дія».

Перша сучасна праця, де аналізується дія з точки зору логіки, з'явилася у 1951 році¹, хоча аналіз понять, пов'яза­них з діями людини, привертав увагу логіків ще за часів ан­тичності й середньовіччя. Підстави виникнення сучасної логіки дії, перш за все, були сформовані розвитком деон-тичної логіки в першій половині XX ст.

Слід зазначити, що логіка дії — зовсім молода дисциплі­на, і на сьогоднішній день у ній ще не досягнено консен­сусу з багатьох питань. її теперішній стан можна представи­ти як сукупність різних підходів: деякі з них конкурують між собою, деякі — доповнюють один одного.

11.3. Поняття про дію. Зовнішні і внутрішні аспекти дії

У будь-якій дії можна виділити зовнішні і внутрішні ас­пекти. Перші пов'язані з фізичними діями людини (фізичні рухи, мускульна активність тощо). Другі — з її інтенціями, намірами людини діяти певним чином.

Для прикладу розглянемо таку дію: «Людина відкрива* вікно». Для того щоб це зробити, вона підходить до вікна, підіймає руку, натискає на ручку, відводить руку і т. ін. Все це — фізичні рухи, які фіксують зовнішній аспект такої дії як «відкривання вікна». Але існує ще і її внутрішній аспект: людина може відкривати вікно через спеку, якщо комусь стало погано або для того, щоб повідомити щось знайомому на вулиці і т. ін. Все це — наміри, якими керується людина в процесі певної дії.

При логічному аналізі поняття «дія» значна увага приді­ляється дослідженню саме внутрішнього аспекту. Як тільки людина сформулювала намір діяти певним чином, вона стас здатною до цієї дії. Власне дія починається не з фізичних рухів, а з моменту прийняття рішення, з моменту ' форму­лювання наміру.

Різницю між зовнішнім і внутрішнім аспектами дії іноді навіть використовують для розрізнення двох понять: «діяль ність» і «дія». Надалі мова буде вестися саме про останню.

11.4. Структура дії

У структурі дії можна виділити чотири основні компоненти:

1. Агент дії.

Дія завжди пов'язана з певним суб'єктом. Неможливе собі уявити дію без агента.

Поняття «агент» у філософії і логіці трактується дуже ши­роко. Це може бути окрема людина, група людей, ор­ганізація, держава і т. ін. Наприклад, на запитання «Хто вбив Пушкіна?» ми завжди відповідаємо конкретно, вказу­ючи на окрему людину: «Дантес».

Якщо ж ставиться запитання: «Хто розпочав другу світову війну?», то частіше за все можна отримати таку відповідь. «Німеччина». У цьому випадку агентом дії вже виступає не окрема людина, а ціла держава.

У логіці агент дії звичайно виражається за допомогою та­ких змінних: х, у, z...