
- •1. Пояснювальна записка
- •1. Логіка як наука. Поняття про мислення
- •2. Поняття
- •3. Висловлювання
- •4. Основні закони мислення
- •5. Міркування
- •7. Гіпотеза
- •8. Основи теоиї аргументації
- •Поняття мислення
- •1.2. Мислення і мова
- •1.3. Поняття форми мислення і закони мислення
- •1.4. Істинність і правильність мислення
- •1.5. Аналіз і критика мислення
- •1.6. Мова логіки
- •1. Логічні знаки.
- •2. Знаки кванторів:
- •3. Технічні знаки.
- •1.7. Міркування, його структура
- •1.8. Визначення логіки як науки.
- •1.9. Логіка в історії
- •1.10. Логіка формальна й діалектична
- •1.11. Значення логіки для судового пізнання
- •1.12. Значення логіки для юристів
- •2.1. Загальна характеристика поняття
- •2.2. Поняття і слово
- •2.3. Зміст і обсяг поняття
- •2.4. Зміст поняття і склад злочину
- •2.5. Логічна сутність кримінально-правової кваліфікації злочину
- •2.6. Види понять
- •2.7. Відношення між поняттями
- •1. Відношення тотожності
- •2. Відношення підпорядкування
- •3. Відношення перехрещення
- •4. Відношення супідрядності (співпорядкування)
- •5. Відношення суперечності (протиріччя)
- •6. Відношення протилежності (супротивності)
- •2.8. Логічна характеристика юридичних понять.
- •2.9. Операції над поняттями
- •2.10. Узагальнення і обмеження понять
- •3.1. Сутність визначення
- •3.2. Види визначень
- •3.3. Правила визначення і помилки, можливі при визначенні
- •3.4. Поділ понять
- •3.5. Правила поділу
- •1. Поділ має бути сумірним
- •2. Поділ має відбуватися па одній основі
- •3. Члени поділу мають виключати один одного
- •4. Поділ має бути безперервним
- •5. Основа поділу має бути виразною
- •3.6. Види поділу понять
- •3.7. Класифікація
- •4.1. Визначення логіки висловлювань
- •4.2. Загальна характеристика суджень
- •4.3. Структура судження
- •4.4. Судження і речення
- •4.5. Роль запитання в пізнанні
- •4.6. Про роль запитання в судовому пізнанні
- •4.7. Просте судження, види і структура
- •4.8. Категоричні судження, їх види
- •4.9. Розподіленість термінів у судженнях (висловлюваннях)
- •4.10. Логічні змінні та логічні постійні
- •4.11. Судження і пропозиційна функція
- •4.12. Поняття про квантори
- •4.13. Поділ суджень за модальністю
- •4.14. Відношення між судженнями. Види відношень (логічний квадрат)
- •4.15. Значення судження як форми мислення
- •5.1. Умовне судження
- •5.2. Єднальні (кон'юнктивні) судження
- •5.3. Розподільні (диз'юнктивні) судження
- •5.4.1. Поняття про таблицю істинності
- •5.4.2. Заперечення, його умови істинності
- •5.4.3. Кон'юнкція, її умови істинності
- •5.4.4. Диз'юнкція, умови істинності
- •5.4.5. Імплікація, її умови істинності
- •5.4.6. Еквіваленція, її умови істинності
- •5.4.7. Логічний закон, логічне протиріччя, виконувана формула
- •5.4.8. Логічні сполучники в правових контекстах
- •5.5. Логічна структура суджень і тлумачення норм права
- •6.1. Природні закони, нормативні закони, закони логіки
- •6.2. Загальна характеристика основних законів логіки
- •6.3. Закон тотожності
- •6.4. Закон суперечності
- •6.5. Закон виключеного третього
- •6.6. Закон достатньої підстави
- •6.7. Закон подвійного заперечення
- •6.8. Значення законів логіки для судового дослідження
- •6.9. Логічні тавтології
- •6.10. Можливі світи
- •7.1. Загальна характеристика умовиводів
- •7.2. Безпосередні умовиводи
- •1. Перетворення
- •2. Обернення
- •3. Обернення умовних суджень
- •4. Протиставлення предикату
- •8.1. Загальна характеристика дедуктивних умовиводів
- •8.2. Категоричний силогізм, його визначення і склад
- •8.3. Аксіома силогізму
- •8.4. Загальні правила категоричного силогізму
- •8.5. Фігури і модуси категоричного силогізму
- •8.6. Категоричні силогізми з виділяючими засновками
- •8.7. Категоричні силогізми, в яких більшим засновком є судження-визначення
- •8.8. Категоричні силогізми, побудовані із суджень можливості
- •8.9. Категоричні силогізми з імовірними засновками
- •8.10. Логічні помилки, які трапляються в категоричних силогізмах
- •9.1. Умовно-категоричний силогізм
- •9.2. Висновки із еквівалентних і одиничних умовних суджень
- •9.3. Суто умовний силогізм
- •9.4. Роль умовних умовиводів в аналізі й оцінці судових доказів
- •9.5. Розподільно-категоричний силогізм
- •9.6. Умовно-розподільний силогізм
- •9.8. Скорочені силогізми (ентимема)
- •9.9. Складні і складноскорочені силогізми
- •1 Оскільки висновком просилогізму тут є одиничне судження, то воно розглядається як менший засновок епісилогізму і відповідно ставиться на друге місце.
- •9.10. Умовиводи із суджень із відношеннями
- •1 Слово «принаймні» свідчить про те, що встановити розподілетсть суб'єкта висновку чисто формально-логічними засобами в цьому силогізмі неможливо.
- •10.1. Поняття про індукцію
- •10.2. Індукція в судовому пізнанні
- •10.3. Спостереження та експеримент
- •10.4. Повна індукція
- •10.5. Неповна індукція
- •10.6. Індукція через простий перелік (популярна індукція)
- •10.7. Індукція через простий перелік у судовому дослідженні
- •10.8. Індукція через відбір фактів, які виключають випадкові узагальнення
- •10.9. Наукова індукція
- •10.10. Методи встановлення причинних зв'язків між явищами
- •10.11. Зв'язок індукції і дедукції
- •11.1. Теоретичні і практичні міркування
- •11.2. Дія й практичне міркування. Поняття про логіку дії
- •11.3. Поняття про дію. Зовнішні і внутрішні аспекти дії
- •11.4. Структура дії
- •1. Агент дії.
- •2. Результат дії.
- •3. Контекст.
- •4. Інтенціональність.
- •11.5. Мовленнєва комунікація як різновид соціальної дії
- •11.6. Взаємодія і практичне міркування
- •11.7. Типи взаємодії. Поняття про логіку взаємодії
- •11.8. Поняття про соціальну дію
- •11.9. Загальна характеристика соціальних норм
- •11.10. Логіка санкцій.
- •11.11. Поняття про імператив. Запитання як різновид імперативів
- •11.11.1. Види запитань
- •1. Усі запитання за своєю формою поділяють на «чи запитання» і «що-запитання».
- •4. Усі запитання поділяють на логічно коректні й логічно некоректні.
- •1) Семантична некоректність запитання.
- •2) Синтаксична некоректність запитання.
- •11.11.2. Види відповідей
- •12.1. Поняття і структура умовиводів за аналогією
- •11.2. Аналогія в судовому пізнанні
- •13.1. Поняття доведення
- •13.2. Логічне доведення і судовий доказ
- •13.3. Поняття про суперечку. Види суперечок
- •13.4. Побудова доведення
- •13.5. Види доведення
- •13.6. Поділ доведень на прямі й непрямі у логіці та кримінальному процесі
- •13.7. Спростування (критика).
- •1. Спростування тези
- •2. Спростування аргументів
- •3. Спростування зв'язку тези з аргументом (форми).
- •13.8. Правила доведення і спростування: помилки, які трапляються в доведеннях
- •1. Правила й помилки стосовно тези
- •2. Правила і помилки стосовно аргументів
- •3. Правила і помилки в доведепні, пов'язаному з демонстрацією
- •13. 9. Софізми і паралогізми, парадокси, антиномії і абсурд
- •14.1. Поняття гіпотези і її структура
- •14.2. Види гіпотез
- •14.3. Доведення істинності гіпотези
- •14.4. Пізнавальна роль гіпотези
- •13.5. Версія в судовому дослідженні
- •13.6. Висування версій
- •13.7. Перевірка версій
3. Обернення умовних суджень
Розрізняють два види обернення умовних суджень: контрпозицію і конверсію.
Контрпозиція умовного судження полягає в тім, що ми заперечуємо підставу і наслідок вихідного умовного судження, а потім наслідок робимо підставою, а підставу — наслідком оберненого судження. Наприклад: "Якщо угода не відповідає умовам закону, то вона не дійсна; отже, якщо угода визнана дійсною, то вона відповідає закону". Схема контрпозиції умовного судження така:
Якщо А, то В. Отже, Якщо не В, то не А, або інакше:
А -> В ->~ В ->~ А.
Конверсією називається обернення умовних виділяючих і одиничних умовних суджень. Конверсія умовних суджень полягає в тому, що наслідок вихідного судження робиться основою, а основа — наслідком вивідного судження. Наприклад: "Якщо межі необхідної оборони не перевищені, то кримінальна відповідальність за заподіяне не настає; отже, якщо карна відповідальність за заподіяне при необхідній обороні не настає, то межі необхідної оборони не перевищені". Схема обернення таких суджень:
Якщо А, то В. Отже, Якщо В, то А, або А ~ В -> В ~ А.
4. Протиставлення предикату
Протиставленням предикату називається висновок такого нового судження, суб'єктом котрого є поняття, що суперечить предикату вихідного судження, а предикатом — суб'єкт вихідного судження. Наприклад: "Будь-який злочин є діяння суспільно небезпечне; отже, жодне не суспільно небезпечне діяння не є злочином".
Тут суб'єктом висновкового судження є не просто предикат вихідного судження ("діяння суспільно небезпечне"), а поняття, що суперечить предикату ("не суспільно небезпечне діяння"). Предикатом у цьому умовиводі є суб'єкт вихідного судження — поняття "злочин". Схема протиставлення предикату така:
Отже, не Р не є S.
Протиставлення — це складніша, ніж перетворення і обернення, форма безпосереднього умовиводу. Протиставлення є синтез перетворення і обернення, необхідно вихідне судження спочатку перетворити, а потім перетворене судження обернути.
Загальноствердне судження за допомогою протиставлення предикату перетворюється в судження загальнозаперечне:
Всі S є Р->Жодне не Р не є S.
Наприклад: судження "Будь-яке правове відношення є відношення ідеологічне" перетворюється в судження "Жодне ідеологічне відношення не є правовим".
Загальнозаперечне судження перетворюється в частково-ствердне судження:
Жодне S не є Р->Деякі не Р є S.
Наприклад, судження "Жоден свідок не може бути суддею" за допомогою протиставлення предикату переходять у судження "Деякі не судді є свідками".
Частковоствердне судження під час протиставлення предикату перетворюється в судження частковоствердне:
Деякі S не є Р->Деякі не Р є S.
Наприклад: "Деякі студенти не є відмінниками; отже, деякі невідмінники — студенти".
Частковоствердне судження шляхом протиставлення предикату не перетворюється, оскільки при протиставленні предикату судження І ми маємо перетворити в судження О, а потім обернути його, але судження О не підлягає оберненню.
ЗАПИТАННЯ ДО РОЗДІЛУ
Чим умовиводи відрізняються від інших форм мислення?
Чим відрізняються безпосередні умовиводи від опосередкованих?
Які умовиводи називаються безпосередніми?
Що називається перетворенням судження?
Які труднощі виникають при перетворенні суджень?
Що таке обернення?
Які труднощі виникають при оберненні?
Від чого залежить кількість судження-висновку при оберненні?
Що називається протиставленням?
Яка специфіка протиставлення предикатові?
З яких послідовних логічних операцій складається протиставлення предикатові?
Що характерне для суб'єкта і предиката висновку, одержаного за схемою протиставлення предикатові?
Що таке протиставлення суб'єктові?
З яких послідовних логічних операцій складається протиставлення суб'єктові?
З яких понять утворюється висновок при перебудові судження за схемою протиставлення суб'єктові?
У чому полягає логічна підстава для здійснення операцій перетворення та обернення?
Яке значення мають безпосередні умовиводи?
За яких умов «логічний квадрат» має сенс?
Чим відрізняються протилежні судження від суперечних?
Що таке проста контрапозиція?
Чим опосередковані умовиводи відрізняються від безпосередніх?
ВПРАВИ ТА ЗАДАЧІ
1. Наведіть кілька прикладів безпосередніх і опосередкованих умовиводів
2. Які з цих умовиводів безпосередні, а які опосередковані (обґрунтуйте свої твердження):
а) Всі адвокати — юристи. Отже, деякі юристи — адвокати;
б) Деякі батьки — спортсмени. Отже, деякі спортсмени — батьки,
в) Якщо цю ділянку землі удобрювати, то вона дасть добрий урожай. Названу ділянку землі не вдобрювали. Вона не дала доброго урожаю;
г) Деякі люди — дальтоніки. Отже, деякі люди не є недальтоніками;
д) Відомо, що судження «Всі метали — електропровідні» — істинне. Отже, суперечне йому судження «Деякі метали не є електропровідними» — хибне;
є) Всі паралелограми — чотирикутники. Отже, жоден нечотирикутник не є паралелограмом; є) Всі люди — мислячі істоти. Отже, Петренко — мисляча істота.
3. Перетворіть такі судження:
а) Люди мають естетичні почуття;
б) Жоден патріот не зневажає культуру свого народу;
в) Деякі люди — митці;
г) Деякі метали не тонуть у воді.
4 Чи правильно здійснено перетворення суджень у таких прикладах (обґрунтуйте свої твердження):
а) Деякі армії мають атомну зброю. Отже, деякі армії не мають атомної зброї;
б) Деякі армії мають атомну зброю. Отже, деякі армії мають неатомну зброю;
в) Деякі люди не розрізняють кольори. Отже, деякі люди розрізняють некольори;
г) Деякі комахи літають. Отже, деякі комахи не літають;
д) Всі ссавці — хребетні. Отже, жоден ссавець не є нехребетним,
є) Жоден кит не є рибою. Отже, будь-який кит є нерибою.
5. Оберніть такі судження:
а) Кожна людина має право на свободу;
б) Жоден гуманіст не визнає права будь-кого на приниження людської гідності особи;
в) Деякі тварини — альбіноси;
г) Деякі люди — інженери;
д) Тільки люди мають мораль.
6. Чи правильно здійснено обернення в цих прикладах (якщо ні, то обґрунтуйте кожне своє твердження):
а) Всі метали — електропровідні. Отже, всі електропровідні — метали.
б) Люди і тільки люди мають свідомість. Отже, всі, хто має свідомість, — люди;
в) Жодна тварина не має здатності мислити. Отже, всі ті, хто не має здатності мислити, — тварини;
г) Деякі люди і тільки люди — геніальні. Отже, кожен геніальний є людиною;
д) Більшість металів тоне у воді. Отже, всі ті, що тонуть у воді, є металами.
7. Здійсніть операцію протиставлення предикатові усіх тих суджень, які названі в третьому пункті.
8. Здійсніть операцію протиставлення суб'єктові суджень, названих у п'ятому пункті.
9. Чи правильно здійснено протиставлення предикатові в таких прикладах (свої твердження обґрунтуйте):
а) Всі рослини — живі організми. Отже, деякі живі організми не є нерослинами;
б) Жоден патріот не відмовляється від мови своєї нації. Отже, деякі з тих, хто не відмовляється від мови своєї нації, є патріотами;
в) Деякі рослини не бояться посухи. Отже, деякі з тих, що не бояться посухи, є рослинами;
г) Деякі вчені і тільки вчені здатні передбачати майбутнє. Отже, всі, хто здатен передбачати майбутнє, є вченими;
д) Всі люди і тільки люди мають свідомість. Отже, всі, хто не має свідомості, не є людьми;
є) Жодна людина не бажає загибелі життя на Землі. Отже, жоден з тих, хто бажає загибелі життя на Землі, не є людиною.
10. Чи правильно здійснено протиставлення суб'єктові в таких прикладах (свої твердження обґрунтуйте):
а) Деякі гриби отруйні. Отже, деякі неотруйні є грибами;
б) Всі види помідорів належать до пасльонових. Отже, жоден вид помідорів не належить до непасльонових;
в) Жоден плазун не літає. Отже, жоден з літаючих не належить до плазунів;
г) Деякі люди знають логіку. Отже, всі, хто не знає логіки, є людьми;
д) Всі люди і лише люди мають мораль. Отже, жоден з тих, хто має мораль, не є нелюдиною.
ЗРАЗКИ ВІДПОВІДЕЙ
1. Умовивід 2а — безпосередній, оскільки до його складу входить лише один засновок — «Всі адвокати — юристи». Це обернення судження, бо суб'єкт засновку став предикатом висновку, а роль суб'єкта висновку виконує предикат засновку. Оскільки встановити розподіленість предиката засновку в цьому умовиводі за самою формою вихідного судження неможливо, то звідси випливає, що висновок у цьому умовиводі має бути таким: «Принаймні деякі юристи є адвокатами».
2. Умовивід 2є — опосередкований, тому що до його складу входять два засновки: «Всі люди — мислячі істоти» і «Петренко — людина» (цей засновок у цьому умовиводі пропущено).
3. Перетворення судження 4а здійснено неправильно. Щоб домогтися правильного перетворення цього судження (а воно стверджувальне), необхідно, по-перше, стверджувальну зв'язку перетворити на заперечну, а по-друге — предикатом висновку взяти поняття, суперечне предикатові засновку. В результаті перетворення одержимо такий висновок: «Деякі армії не належать до тих, які не мають атомної зброї». Труднощі розв'язання таких задач полягають у дещо незвичному способі утворення поняття, суперечного предикатові засновку. Ім'я предмета, який мислить-ся в предикаті-висновку, становить собою складнопідрядне означальне речення.
4. Обернення (6а) здійснено неправильно, оскільки предикат засновку («електропровідні») тут нерозподілений (ми умовилися вважати предикат стверджувального судження нерозподіленим). Ставши у висновку суб'єктом, він зберігає статус нерозподіленого, тому біля нього ставиться кванторне слово «деякі». А невизначеність його обсягу змушує нас підстрахуватися, вдаючись до словосполучення «принаймні деякі (тобто — «можливо, і всі»).....»
5. Протиставлення предикатові (9а) здійснено неправильно. Щоб пересвідчитися в цьому, досить побудувати висновок цього умовиводу згідно з його вимогами. Взявши за суб'єкт висновку поняття, суперечне предикатові засновку, одержимо першу частину висновку — «Жоден неживий організм».», а взявши за предикат висновку суб'єкт засновку («рослини»), одержимо: «Жоден неживий організм не є рослиною».
Розділ 8 ДЕДУКТИВНІ УМОВИВОДИ (ДЕДУКТИВНІ МІРКУВАННЯ)