- •1. Пояснювальна записка
- •1. Логіка як наука. Поняття про мислення
- •2. Поняття
- •3. Висловлювання
- •4. Основні закони мислення
- •5. Міркування
- •7. Гіпотеза
- •8. Основи теоиї аргументації
- •Поняття мислення
- •1.2. Мислення і мова
- •1.3. Поняття форми мислення і закони мислення
- •1.4. Істинність і правильність мислення
- •1.5. Аналіз і критика мислення
- •1.6. Мова логіки
- •1. Логічні знаки.
- •2. Знаки кванторів:
- •3. Технічні знаки.
- •1.7. Міркування, його структура
- •1.8. Визначення логіки як науки.
- •1.9. Логіка в історії
- •1.10. Логіка формальна й діалектична
- •1.11. Значення логіки для судового пізнання
- •1.12. Значення логіки для юристів
- •2.1. Загальна характеристика поняття
- •2.2. Поняття і слово
- •2.3. Зміст і обсяг поняття
- •2.4. Зміст поняття і склад злочину
- •2.5. Логічна сутність кримінально-правової кваліфікації злочину
- •2.6. Види понять
- •2.7. Відношення між поняттями
- •1. Відношення тотожності
- •2. Відношення підпорядкування
- •3. Відношення перехрещення
- •4. Відношення супідрядності (співпорядкування)
- •5. Відношення суперечності (протиріччя)
- •6. Відношення протилежності (супротивності)
- •2.8. Логічна характеристика юридичних понять.
- •2.9. Операції над поняттями
- •2.10. Узагальнення і обмеження понять
- •3.1. Сутність визначення
- •3.2. Види визначень
- •3.3. Правила визначення і помилки, можливі при визначенні
- •3.4. Поділ понять
- •3.5. Правила поділу
- •1. Поділ має бути сумірним
- •2. Поділ має відбуватися па одній основі
- •3. Члени поділу мають виключати один одного
- •4. Поділ має бути безперервним
- •5. Основа поділу має бути виразною
- •3.6. Види поділу понять
- •3.7. Класифікація
- •4.1. Визначення логіки висловлювань
- •4.2. Загальна характеристика суджень
- •4.3. Структура судження
- •4.4. Судження і речення
- •4.5. Роль запитання в пізнанні
- •4.6. Про роль запитання в судовому пізнанні
- •4.7. Просте судження, види і структура
- •4.8. Категоричні судження, їх види
- •4.9. Розподіленість термінів у судженнях (висловлюваннях)
- •4.10. Логічні змінні та логічні постійні
- •4.11. Судження і пропозиційна функція
- •4.12. Поняття про квантори
- •4.13. Поділ суджень за модальністю
- •4.14. Відношення між судженнями. Види відношень (логічний квадрат)
- •4.15. Значення судження як форми мислення
- •5.1. Умовне судження
- •5.2. Єднальні (кон'юнктивні) судження
- •5.3. Розподільні (диз'юнктивні) судження
- •5.4.1. Поняття про таблицю істинності
- •5.4.2. Заперечення, його умови істинності
- •5.4.3. Кон'юнкція, її умови істинності
- •5.4.4. Диз'юнкція, умови істинності
- •5.4.5. Імплікація, її умови істинності
- •5.4.6. Еквіваленція, її умови істинності
- •5.4.7. Логічний закон, логічне протиріччя, виконувана формула
- •5.4.8. Логічні сполучники в правових контекстах
- •5.5. Логічна структура суджень і тлумачення норм права
- •6.1. Природні закони, нормативні закони, закони логіки
- •6.2. Загальна характеристика основних законів логіки
- •6.3. Закон тотожності
- •6.4. Закон суперечності
- •6.5. Закон виключеного третього
- •6.6. Закон достатньої підстави
- •6.7. Закон подвійного заперечення
- •6.8. Значення законів логіки для судового дослідження
- •6.9. Логічні тавтології
- •6.10. Можливі світи
- •7.1. Загальна характеристика умовиводів
- •7.2. Безпосередні умовиводи
- •1. Перетворення
- •2. Обернення
- •3. Обернення умовних суджень
- •4. Протиставлення предикату
- •8.1. Загальна характеристика дедуктивних умовиводів
- •8.2. Категоричний силогізм, його визначення і склад
- •8.3. Аксіома силогізму
- •8.4. Загальні правила категоричного силогізму
- •8.5. Фігури і модуси категоричного силогізму
- •8.6. Категоричні силогізми з виділяючими засновками
- •8.7. Категоричні силогізми, в яких більшим засновком є судження-визначення
- •8.8. Категоричні силогізми, побудовані із суджень можливості
- •8.9. Категоричні силогізми з імовірними засновками
- •8.10. Логічні помилки, які трапляються в категоричних силогізмах
- •9.1. Умовно-категоричний силогізм
- •9.2. Висновки із еквівалентних і одиничних умовних суджень
- •9.3. Суто умовний силогізм
- •9.4. Роль умовних умовиводів в аналізі й оцінці судових доказів
- •9.5. Розподільно-категоричний силогізм
- •9.6. Умовно-розподільний силогізм
- •9.8. Скорочені силогізми (ентимема)
- •9.9. Складні і складноскорочені силогізми
- •1 Оскільки висновком просилогізму тут є одиничне судження, то воно розглядається як менший засновок епісилогізму і відповідно ставиться на друге місце.
- •9.10. Умовиводи із суджень із відношеннями
- •1 Слово «принаймні» свідчить про те, що встановити розподілетсть суб'єкта висновку чисто формально-логічними засобами в цьому силогізмі неможливо.
- •10.1. Поняття про індукцію
- •10.2. Індукція в судовому пізнанні
- •10.3. Спостереження та експеримент
- •10.4. Повна індукція
- •10.5. Неповна індукція
- •10.6. Індукція через простий перелік (популярна індукція)
- •10.7. Індукція через простий перелік у судовому дослідженні
- •10.8. Індукція через відбір фактів, які виключають випадкові узагальнення
- •10.9. Наукова індукція
- •10.10. Методи встановлення причинних зв'язків між явищами
- •10.11. Зв'язок індукції і дедукції
- •11.1. Теоретичні і практичні міркування
- •11.2. Дія й практичне міркування. Поняття про логіку дії
- •11.3. Поняття про дію. Зовнішні і внутрішні аспекти дії
- •11.4. Структура дії
- •1. Агент дії.
- •2. Результат дії.
- •3. Контекст.
- •4. Інтенціональність.
- •11.5. Мовленнєва комунікація як різновид соціальної дії
- •11.6. Взаємодія і практичне міркування
- •11.7. Типи взаємодії. Поняття про логіку взаємодії
- •11.8. Поняття про соціальну дію
- •11.9. Загальна характеристика соціальних норм
- •11.10. Логіка санкцій.
- •11.11. Поняття про імператив. Запитання як різновид імперативів
- •11.11.1. Види запитань
- •1. Усі запитання за своєю формою поділяють на «чи запитання» і «що-запитання».
- •4. Усі запитання поділяють на логічно коректні й логічно некоректні.
- •1) Семантична некоректність запитання.
- •2) Синтаксична некоректність запитання.
- •11.11.2. Види відповідей
- •12.1. Поняття і структура умовиводів за аналогією
- •11.2. Аналогія в судовому пізнанні
- •13.1. Поняття доведення
- •13.2. Логічне доведення і судовий доказ
- •13.3. Поняття про суперечку. Види суперечок
- •13.4. Побудова доведення
- •13.5. Види доведення
- •13.6. Поділ доведень на прямі й непрямі у логіці та кримінальному процесі
- •13.7. Спростування (критика).
- •1. Спростування тези
- •2. Спростування аргументів
- •3. Спростування зв'язку тези з аргументом (форми).
- •13.8. Правила доведення і спростування: помилки, які трапляються в доведеннях
- •1. Правила й помилки стосовно тези
- •2. Правила і помилки стосовно аргументів
- •3. Правила і помилки в доведепні, пов'язаному з демонстрацією
- •13. 9. Софізми і паралогізми, парадокси, антиномії і абсурд
- •14.1. Поняття гіпотези і її структура
- •14.2. Види гіпотез
- •14.3. Доведення істинності гіпотези
- •14.4. Пізнавальна роль гіпотези
- •13.5. Версія в судовому дослідженні
- •13.6. Висування версій
- •13.7. Перевірка версій
4. Основні закони мислення
Поняття формально-логічного закону.
Основні формально-логічні закони: тотожності, суперечності, виключеного третього, достатньої підстави.
Співвідношення законів формальної та діалектичної логіки. Сфера дії діалектичних законів. Дія формально-логічних законів в узагальненій формі.
Значення законів логіки для судового дослідження.
Семінарське заняття
5. Міркування
Загальна характеристика міркувань. Міркування та взаємовідносини предметів. Міркування та зв'язок речень. Типологія міркувань. Безпосередні та опосередковані міркування.
Дедуктивні міркування. Опосередковані міркування з простих суджень.
Простий категоричний силогізм, його визначення і склад. Аксіома та загальні правила категоричного силогізму. Фігури, їх правила і модуси категоричного силогізму.
Категоричні силогізми з виділяючими засновками. Категоричні силогізми, у яких більшим засновком є судження-визначення. Категоричні силогізми, побудовані із судження можливості. Категоричні силогізми з імовірними засновками.
Логічні помилки, які трапляються в категоричних силогізмах.
Роль дедуктивних висловлювань у судовому пізнанні.
Умовно-категоричні силогізми, їх логічна основа та модуси. Висновки з еквівалентних і одиничних умовних суджень.
Суто умовний силогізм.
Роль умовних висловлювань в аналізі та оцінці судових доказів.
Розподільно-категоричний силогізм. Умовно-розподільний силогізм. Скорочені силогізми.
Складні і складноскорочені силогізми.
Висновки із суджень про відношення.
Індуктивні міркування. Поняття про індукцію. Види індукції: повна, неповна (через простий перелік, через відбір фактів, наукова індукція).
Методи встановлення причинних зв'язків між явищами: єдиної схожості і різниці, супутніх змін, метод остач.
Індукція в суповому пізнанні. Спостереження та експеримент. Індукція через простий перелік у судовому дослідженні. Зв'язок індукції і дедукції.
Традуктивні міркування (аналогія). Поняття та структура міркувань за аналогією. Умови підвищення ступеня ймовірності висновку за аналогією. Види аналогії. Аналогія предметів та аналогія відносин. Точна і проста аналогія.
Аналогія в судовому пізнанні. Аналогія права та аналогія закону.
Семінарське заняття 6.
ЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ
Теоретичні та практичні міркування. Дія і практичне міркування. Поняття про логіку дії. Зовнішні і внутрішні аспекти дії. Структура дії. Логіка дії Г.Х.Фон Врігта.
Взаємодія і практичне міркування. Типи взаємодії. Поняття про логіку взаємодії. Логіка норм, заснована на теорії взаємодії. Поняття про соціальну дію.
Загальна характеристика соціальних норм. Логіка санкцій.
Мовленнєва комунікація як різновид соціальної дії. Поняття про імператив. Логічний аналіз запитань і відповідей. Суть і логічна структура запитань. Види запитань. Правила постановки запитань. Роль запитань у судовому пізнанні. Суть і види відповідей.
Семінарське заняття
7. Гіпотеза
Поняття гіпотези і її структура. Етапи розвитку гіпотези. Види гіпотез.
Версія в судовому дослідженні. Висування версій. Перевірка версій.
Семінарські заняття