3.7. Класифікація

Класифікацією називається поділ предметів на класи, зроб­лений таким чином, що кожен клас займає стосовно інших класів точно визначене і міцно закріплене місце.

Класифікація є видом поділу поняття, але вона відрізняєть­ся від звичайного поділу. При класифікації поділ відбувається не за будь-якою ознакою, а за найістотнішою, такою, що ви­значає характер усіх останніх ознак предметів, котрі класифі­куються, і дає змогу установити для кожного класу чітко ви­значене, постійне місце серед інших класів.

Класифікація є такий поділ, у якому рід поділяється на види, види — на підвиди і т. д. За допомогою класифікації здобувають струнку систему розміщення тих чи інших пред­метів за класами, закріпленими у таблицях, схемах, кодексах тощо.

Класифікації бувають природними й допоміжними.

Допоміжна класифікація — розміщення предметів або явищ у певному порядку за якоюсь зовнішньою ознакою

Прикладом такої класифікації є розміщення в алфавіт­ному порядку прізвищ робітників і службовців у відомості на одержання зарплати. У юрисдикції до допоміжної класи­фікації відноситься інкорпорація законів або інших право­вих актів за хронологією чи алфавітом.

Допоміжна класифікація дає змогу легше і швидше відшу­кати той чи інший предмет серед інших класифікованих предметів. Знання того, яке місце посідає той чи інший пред­мет, ще не створює можливості щось стверджувати про його властивості. Наприклад, із того, що робітник Іваненко зане­сений до відомості сьомим, про нього не можна зробити жод­ного висновку.

Природна класифікація — це розподіл предметів або явищ за групами (класами) на основі їхніх істотних ознак.

Приклади природної класифікації: класифікація су­спільно-економічних формацій, класифікація хімічних еле­ментів (періодична система елементів), класифікація тварин у біології, класифікація рослин у ботаніці тощо.

Як приклад класифікації у юридичній науці можна на­вести систему державного права України. За предметом пра­вового регулювання воно поділяється на такі галузі права: 1) державне право, 2) цивільне право, 3) адміністративне пра­во, 4) фінансове право, 5) трудове право, 6) земельне право, 7) колгоспне право, 8) сімейне право, 9) кримінальне право, 10) судоустрій, 11) кримінальний процес та 12) цивільний процес. Кожна галузь права поділяється, в свою чергу, на пра­вові інститути. Так, галузь державного права включає в себе інститути громадянства, виборчої системи тощо. Галузь ци­вільного права — інститути права власності, спадщини і т. ін. На відміну від допоміжної класифікації, природна класи­фікація стверджує можливість визначити за місцем, що по­сідає предмет у класифікації, його властивості, а також перед­бачити властивості тих предметів, які ще не відшукані, але існування котрих можна допускати, виходячи із даної кла­сифікації. Наприклад, Д. І. Менделєєв, створивши періодич­ну систему елементів, передбачив на її основі властивості таких на той час не відомих, відкритих пізніше, хімічних елементів, як гелій, скандій і германій.

Класифікуючи, слід мати на увазі, що, окрім розвинутих, типових форм, існують і форми нерозвинені або нетипові, проміжні, такі, котрі стоять на грані різних класифіко-ваних предметів, поєднують у собі ознаки предметів, які входять до різних груп. Наприклад, єхидна і качконіс мають ознаки і ссавців і плазунів, поєднують риси обох цих класів.

Подібні факти трапляються і під час систематизації пра­вових норм. Так, поряд із типовими відносинами — майно­вими та сімейними — є і майново-сімейні відносини, нети­пові ні для цивільного, ні для сімейного права. Такими ж атиповими є авторські відносини, які мають елементи трудових і майнових відносин. Наявність таких нетипових про­міжних форм створює утруднення при визначенні їхнього місця у класифікаційній системі, оскільки за одними озна­ками предмет або явище можуть бути включені до однієї групи, а за іншими ознаками — до другої. У таких випадках предмет відносять до тієї групи, яка стоїть ближче до класи­фікаційного предмета і більше відповідає його природі. Так, майново-сімейні відносини з огляду на тісніші їх зв'язки із сімейними відносинами законодавець відніс до сімейного пра­ва, а не до цивільного; авторські відносини включені не до трудового, а до цивільного права, оскільки за методом регулю­вання вони ближчі до цивільного права, ніж до трудового.

Будь-яка класифікація відносна. Із розвитком науки вона уточнюється, доповнюєть-ся, замість однієї класифікації ство­рюється нова, більш адекватна дійсності. Кожна класифіка­ція приблизна, вона в огрубілій формі розкриває зв'язки між предметами, що класифікуються.

Природна класифікація при неправильній її побудові може виявитися штучною. Штучною вважається така кла­сифікація, у якій поділ предметів на класи проведено не за істотною ознакою, а за зовнішньою, другорядною. Така кла­сифікація викривляє взаємозв'язки між предметами та яви­щами і тому є непридатною для науки й практики.

Класифікації належить важлива роль у пізнанні й практи­ці. Вона дає змогу охопити вивченням предмети за єдиною основою, установити не тільки місце кожного з них, а й зв'яз­ки одного з одним, розкриває їхню внутрішню закономірність.

Велике значення класифікація має в юридичному зако­нодавстві й правовій науці. Наприклад, завдяки такому спо­собу класифікації, як кодифікація, норми різних галузей права приводяться до стрункої системи і, таким чином, створюють­ся умови для користування законами. Кодифікація право­вих норм створює можливість не тільки швидко знайти ту чи іншу норму права, а й розкрити за допомогою систематич­ного тлумачення її зміст.

Кодифікація дає змогу виявити прогалини в праві, неуз­годженість і можливі суперечності між окремими правови­ми актами. Завдяки класифікації законодавство стає доступ­нішим для засвоєння і застосування; кодифікація послуго­вується основою подальшого вдосконалення законодавства.

Важливу роль для судової практики і юридичної науки відіграють такі класифікації, як класифікація юридичних фактів, класифікація доказів, класифікація угод, класифіка­ція слідів тощо.

ЗАПИТАННЯ ДО РОЗДІЛУ

1. Що таке визначення поняття?

2. Які види визначень понять ви знаєте?

3. Яка структура операції визначення поняття?

4. Яким правилам підлягає операція визначення поняття?

5. Яке значення має логічна операція визначення?

6. Які логічні операції, подібні до визначень, ви знаєте?

7. Які функції виконують операції над поняттями?

8. Яка структура операції поділу поняття?

9. Які види поділу ви знаєте?

10. Як співвідносяться поняття «поділ» і «класифікація»?

11. Які види класифікації ви знаєте?

12. Чим наукова класифікація відрізняється від ненаукової?

13. Як формулюються основні правила поділу понять?

14. Які мислені операції, подібні до поділу, ви знаєте?

15. Яке значення має операція поділу понять?

16. У чому полягає сенс операції додавання понять?

17. Що таке операція множення понять?

18. У чому полягає сутність операції віднімання понять?

19. Яке значення мають операції додавання, множення і віднімання понять?

ВПРАВИ ТА ЗАДАЧІ

1. Наведіть два-три приклади наукових понять і відпо­відних їм уявлень. Поясніть, чому деякі з ознак, наве­дених в уявленнях, не збігаються з ознаками, що мис-ляться в аналогічних поняттях.

2. Назвіть кілька прикладів: а) понять, виражених од­ним, двома чи кількома словами; б) синонімів і омонімів; в) одних і тих самих понять, виражених засобами рідної та іноземних мов, г) слів, які не виражають понять. Спираючись на названі вами приклади, розкрийте співвідношення між поняттям і відповідним словом (ім'ям). 3. Замініть наступні словосполучення одним словом, яке виражає одне і те саме поняття: «людина, яка не виз­нає пізнаваності світу»; «прямокутний ромб», «наука, що вивчає закони і форми мислення», «число, яке ділиться тільки на одиницю і саме на себе»; «прямокут­ний паралелограм».

4. Назвіть істотні ознаки перелічених понять, зміст яких вам відомий: «держава», «демократія», «милосердя», «темперамент», «дієслово», «речення», «паралелограм», «острів», «молекула», «швидкість», «вага», «рух». 5. Які з перелічених ознак не входять до змісту відповід­них понять) острів — частина суші, заселена людь­ми; оточена морськими водами; має більш чи менш виз­начену площу; 6) квадрат — чотирикутник; має рівні взаємно перпендикулярні діагоналі; певну величину; рівні сторони; прямі кути; в) іменник — частина мови; має рід; означає назву предмета; виконує в реченні певну

граматичну функцію; відповідає на питання «хто?» або «що?»; має рід; змінюється за відмінками.

6. Розкрийте зміст і обсяг кількох відомих вам наукових понять.

7. Що є обсягом таких понять: «країна», «столиця», «юрист», «темперамент», «частина мови», «елементар­на частка», «ромб», «рух», «час», «швидкість»?

8. Обмежте такі поняття: «конституція», «суспільство», «слідчий», «віршований розмір», «пісня», «драматург», «гумореска», «афікс», «кома», «голосний звук», «атом», «швидкість», «вага».

9. Чи можна вважати обмеженням перехід від понять, на­званих зліва, до понять, названих справа, в переліче­них парах: «держава» — «парламент»; «злочин» — «зло­чинець»; «злочинець» — «хуліган»; «держава» — «мо­нархія»; «речення» — «слово»; «член речення» — «дода­ток»; «людина» — «темперамент»; «юрист» — «слідчий»; «школа» — «перший клас»; «основа слова» — «корінь слова»; «гора» — «вершина гори»; «атом» — «електрон»; «частка речовини» — «молекула».

Обґрунтуйте кожне своє твердження.

10. Узагальніть поняття: «столиця», «адвокат», «метафо­ра», «просте речення», «холеричний темперамент», «жито», «метал», «атмосферний тиск», «село Коробчино», «річка Велика Вись», «тропічний клімат».

11. Чи правильно узагальнено поняття в цих прикладах: «народний депутат» — «Верховна Рада України»; «Кіро­воградська область» — «Україна»; «злочинець» — «хулі­ган»; «просте речення» — «складне речення»; «дере­во» — «ліс»; «буква» — «слово»; «протон» — «елемен­тарна частка»; «атом» — «молекула»; «числівник» — «частина мови»; «батальйон» — «полк»; «розвиток» — «зміна».

Кожне твердження про характер відповідної мисленої операції обґрунтуйте.

12. Які поняття є родовими, а які видовими стосовно таких понять: «людина», «майстер», «юрист», «соціальна гру­па», «переконлива перемога», «трискладова стопа», «гу­мореска», «романс», «пшениця», «елементарна частка», «комп'ютер», «автомобіль».

13. Дайте логічну характеристику, тобто визначте видову, приналежність таких понять: «скромність», «сузір'я», «сусід», «невисокий», «немічний», «позитрон», «проку­рор», «нейтрино», «Тернопіль», «круглий квадрат», «чемпіон світу з шахів», «найвища гора», «тінь», «планета сонячної системи», «обласний центр України», «полк», «вічний двигун», «чотирикутний трикутник». Обґрунтуйте свої твердження.

14. Наведіть по кілька прикладів кожного різновиду понять (загальних і одиничних; позитивних і негативних; конк­ретних і абстрактних; співвідносних і безвідносних; збірних і незбірних).

15. Наведіть кілька прикладів порівнянних і непорівнянних понять.

16. У якому відношенні за обсягом перебувають такі пари понять: «істинний», «неістинний»; «хоробрий», «бояз­кий»; «екватор», «меридіан»; «протон», «нейтрон»; «мати», «вчителька»; «кисень», «газ»; «квадрат», «пря­мокутний ромб»; «буква», «речення»; «основа слова», «корінь слова»; «основа слова», «суфікс»; «лелека», «чорногуз»; «рік», «місяць»; «Т. Шевченко», «автор поеми «Гайдамаки»»; «держава», «країна»; «ріка», «при­тока»; «сузір'я», «зірка»; «людина», «темперамент».

17. Наведіть приклади кожного різновиду сумісних і несу­місних понять.

18. Зобразіть за допомогою кругових схем співвідношення обсягів таких понять: а) «мати», «вчителька», «сестра», «спортсменка», «митець», «мати космонавта»; б) «офі­цер», «юрист», «спортсмен», «сміливість», «прокурор», «бок­сер», «фізична досконалість», «темперамент»; в) «атом», «протон», «елементарна частка», «молекула», «частка ре­човини», «позитивно заряджена елементарна частка»; г) «пісня», «музичний твір», «октава», «романс», «тембр», «твір мистецтва», «народна пісня», «арія», «українська народна пісня».

19. Утворіть суми таких понять (і зобразіть одержані ре­зультати графічно з допомогою кругових схем): а) «істин­ний», «неістинний» (тобто «істинний або неістинний»); б) «інженер», «митець»; в) «флора», «фауна»; г) «член речення», «означення»; д) «квадрат», «прямокутний ромб»; є) «високий», «низький».

20. Помножте такі поняття (одержані результати зобразіть з допомогою кругових схем): а) «іменник», «займенник» (тобто — «іменник і займенник»); б) «лікар», «митець»; в) «прямокутник», «рівнокутний паралелограм»; г) «го­стрий», «тупий»; д) «дійсний», «недійсний»; є) «небес­не тіло», «комета».

21. Здійсніть віднімання таких понять від універсальних класів (тобто утворіть доповнення до перелічених по­нять): «підмет», «трапеція», «рослина», «прямий кут», «електрон», «планета», «просте число».

22. У перелічених парах понять від першого відніміть дру­ге (результати віднімання зобразіть графічно з допомо­гою кругових схем): «держава», «європейська держа­ва»; «полюс Землі», «Північний полюс»; «головний член речення», «присудок»; «двоскладова стопа», «ямб»; «прямокутний ромб», «квадрат».

23. Здійсніть поділ таких понять: «держава», «конституція», «мі|гто», «сад», «чотирикутник», «хімічний елемент», «рі­ка»¹, «рослина», «елементарна частка», «рух», «лінія», «чис­ло», «головний член речення», «голосний звук», «кома». Назвіть основу кожного з проведених вами поділів понять.

24. Визначте, чи належать перелічені мислені операції до поділів понять, а якщо належать, то чи правильні вони: а) одяг поділяється на чоловічий, жіночий і ди­тячий; б) війни бувають визвольними, несправедли­вими, завойовницькими, справедливими, тривалими тощо; в) кути поділяються на гострі й тупі; г) основа слова поділяється на корінь, суфікс і префікс; д) по­няття поділяються на загальні, одиничні, нульові та збірні; є) речення складаються зі слів. Обґрунтуйте кожну свою думку.

25. Наведіть приклади всіх відомих вам видів поділу.

26. Наведіть приклади наукової класифікації (бажано з профілюючої для вас дисципліни), з'ясуйте її структу­ру та основу поділу.

27. Наведіть приклади наукових визначень.

28. До якого виду належать ці визначення: а) квадрат — прямокутний ромб; б) матерія — об'єктивна реальність; в) коло — замкнена крива, яка утворюється шляхом обертання точки на однаковій віддалі від центру; г) автосугестія — самонавіювання.

29. Чи правильні ці визначення (якщо ні, то які правила виз­начень у них порушено): а) прислівник — частина мови; б) діти — квіти життя; в) квадрат — ромб; г) ромб — квадрат; д) прямий кут — такий кут, який не є ні гос­трим, ні тупим; є) сприйняття — результат сприймання; є) людина — жива істота, яка має м'яку мочку вуха; й) за­кон є закон; к) затока — частина моря.

30. Наведіть приклади відомих вам різновидів визначення.

31. Наведіть приклади кожного з відомих вам засобів пізнан­ня, які нагадують операцію визначення поняття.

ЗРАЗКИ ВІДПОВІДЕЙ

Раціонально з'ясувати секрети розв'язання лише дея­ких вправ. Нумерація зразків виконання логічних вправ буде збігатися з нумерацією самих вправ.

1. «Людина» — приклад поняття. В цьому понятті мисляться всі тварини, кожна з яких здатна виготовляти зна­ряддя праці й має свідомість. Уявити названий зміст і обсяг неможливо, проте є змога відтворити в пам'яті чуттєвий образ окремої знайомої нам людини. Оскільки передати сло­вами подібний образ нелегко, можна звернутися до худож­нього образу людини, скажімо, до портрета Миколи Джері з однойменної повісті І. Нечуя-Левицького.

2. Назвавши приклади, перелічені в цій вправі, з'ясуй­те питання про співвідношення поняття і слова (імені) в такий спосіб: «Хоча поняття перебуває в тісному зв'язку зі словом (воно й не існує поза словом), проте зв'язок цей має відносний характер. Так, одне-єдине поняття в одному випадку виражається одним словом, а в другому — двома чи й кількома; одне і те саме поняття іноді виражається різними словами (синоніми)...». При цьому постійно ілюст­руйте ці думки своїми прикладами.

3. «Людина, яка не визнає пізнаваності світу» — «агно­стик».

4. У понятті «прикметник» мисляться такі ознаки: «бути частиною мови» (родова ознака); «означати ознаку предме­та» і «відповідати на питання «який?», «яка?», «яке?», «які?» (видові ознаки).

5. У понятті «квадрат» мисляться такі ознаки: «чотирикутність», «наявність рівних сторін», «наявність прямих кутів». Що ж до останніх ознак, то вони не входять до визначення цього поняття, оскільки істотні — такі ознаки, кожна з яких необхідна, а всі разом достатні для того, щоб відрізнити дані предмети (у нашому випадку — квадрати) від усіх інших. Інформація про гіпотенузи квадрата тут зайва. 9. Перехід від поняття «атом» до поняття «електрон» є не обмеженням, а переходом від цілого до частини. Оскіль­ки вихідним було поняття «атом», то й результатом обме­ження має бути «якийсь атом», скажімо, «мічений атом».

11. Перехід від поняття «дерево» до поняття «ліс» не є узагальненням хоча б тому, що ці поняття несумісні, а в результаті узагальнення переходять від видового понят­тя до родового, які знаходяться у відношенні підпоряд­кування.

12. Щоб установити родове поняття стосовно понять типу «трискладова стопа», досить відкинути явно виражену оз­наку «трискладова». Важче встановити родове поняття сто­совно іншого поняття, вираженого одним словом, оскільки в цьому випадку не обійтися без знання відповідного термі­на, скажімо, «пшениця» — «злак». Аналогічні труднощі трап­ляються і при відшуканні видових понять щодо вихідних.

13. Поняття «скромність» — загальне, нереєструюче, незбірне, абстрактне, позитивне, безвідносне. Обґрунтову­ючи достовірність подібної характеристики, слід звертати­ся до/визначення кожного різновиду поняття. Скажімо, об­ґрунтовуючи приналежність поняття «скромність» до абст­рактних, зазначаємо, що це поняття абстрактне, оскільки в ньому мислиться окрема ознака людини, яка відділяється в свідомості від людини й виступає як предмет думки.

16. Поняття «рік» і «місяць» несумісні, оскільки жоден місяць не є роком і навпаки. В подібних прикладах є мож­ливість сплутати фізичну «сумісність» (рік складається з місяців) з логічною сумісністю.

18 б. Перелічені поняття позначимо цифрами: «офі­цер» — 1, «юрист» —2, «спортсмен» — 3, «сміливість» —4, «прокурор» — 5, «боксер» — 6, «фізична досконалість» — 7, «темперамент» — 8.

Співвідношення обсягів цих понять можна передати з допомогою такої схеми (схема 1):

Схема 1

Як видно зі схеми, поняття 1, 2, 3, 5 і 6 сумісні, а понят­тя 4, 7 і 8 — несумісні. З першими вони не суміщаються за обсягом, оскільки в них ідеться не про людей, а про їх властивості. Між собою ж вони несумісні, бо жоден темпе­рамент не є ні сміливістю, ні фізичною досконалістю. Ана­логічне можна сказати і про сміливість та фізичну доско­налість.

Виконуючи вправу 18, не обов'язково будувати такі громіздкі схеми. Основним тут є з'ясування відношення обсягу кожного поняття до інших. А це завдання можна виконати, шляхом співставлення понять меншими групами, навіть па­рами. Щоправда, і при такому підході виникають певні труд­нощі.

19. Розглянемо чотири різновиди додавання: перший — додавання несумісних понять, другий, третій, четвертий — додавання сумісних понять. Вихідні поняття: 1) «істинний», «неістинний»; 2) «сполучник», «слово, яке служить для зв'язку слів і речень»; 3) «інженер», «боксер»; 4) «облас­ний центр України», «місто України».

Результати додавання: 1) «істинний або неістинний» (об­сяг цього поняття дорівнює сумі обсягів вихідних понять); 2) «сполучник або слово, яке служить для зв'язку слів і речень» (його обсяг дорівнює обсягу одного з доданків: будь-якого, бо вони рівні); 3) «інженер або боксер» (обсяг названого поняття менший від суми обсягів вихідних понять, оскільки у вихідних понять є спільні елементи, які не мож­на враховувати двічі); 4) «обласний центр України або місто України» (його обсяг дорівнює обсягу родового поняття «місто України». Обсяг же поняття «обласний центр Ук­раїни» не додається, оскільки він уже врахований (мислиться) в понятті «місто України»).

20. Виконуючи операцію множення понять (множин), знову-таки треба розглядати аналогічні чотири випадки: 1) «істинний і неістинний» — це нульове поняття. Оскільки вихідні поняття несумісні, то немає жодного елемента ут­вореного поняття, який одночасно мав би ознаки істин­ності й неістинності; 2) «сполучник і слово, яке служить для зв'язку слів і речень». Обсяг цього поняття дорівнює обсягу одного з вихідних понять (будь-якого, бо вони рівноз­начні): кожен сполучник є водночас і словом, котре слу­жить для зв'язку слів і речень; 3) «інженер» і «боксер». Об­сяг утвореного поняття дорівнює множині інженерів-боксерів, тобто менший від суми обсягів вихідних понять; 4) «обласний центр України і місто України». Обсяг поняття, яке є результатом множення, рівний обсягу видового поняття — «обласний центр України», оскільки лише еле­менти обсягу цього поняття мають ознаки обох вихідних понять.

21. Якщо обсяг поняття «підмет» відняти від обсягу по­няття «головний член речення», одержимо поняття-різни-цю — «присудок».

22. Здійснюючи операцію доповнення до поняття «підмет», одержимо поняття «непідмет».

23. Наведемо приклад практичного використання опе­рацій додавання, віднімання, множення. Життєва ситуація: в селі Лікарево здійснено злочин ікс. Оперативна робота міліції дала можливість зробити висновок, що цей злочин здійснила одна з тих осіб, які перебувають зараз на відстані, не більшій, ніж п'ять кілометрів від цього села. Оскільки таких груп людей виявилося три, довелося вдатися до опе­рації додавання. В результаті цієї логічної операції підоз­рюваний у злочині ікс одержав таке складне ім'я: «або мешканець села Лікарево, або гість цього села, або ту­рист, який перебував у час скоєння злочину в лісовій смузі біля села». Завдяки операції додавання в цьому випадку домагаються того, щоб злочинець не міг уникнути підозри. Щоправда, разом з тим число підозрюваних по можливості повинно бути якомога вужчим. Наступними є операції до­давання та множення, завдяки яким злочинець «вирахо­вується». Скажімо, наявність інформації про те, що зло­чин здійснено дорослим, і саме чоловіком, дає можливість відняти від підозрюваних дітей та жінок. Завдяки операції віднімання обсяг утвореного шляхом додавання поняття зву­жується. Одночасно з відніманням здійснюється й операція множення: підозрюваний у злочині ікс є або мешканцем села Лікарево, або гостем цього села, або одним із ту­ристів, які перебували в посадці біля села, і разом з тим дорослою людиною чоловічої статі, і тільки такою людиною. Коло підозрюваних явно звузилося. Кожна нова інформа­ція про злочинця, навіть неістотна (розмір взуття, палить він чи не палить, зріст тощо), дає змогу знову й знову вдаватися до множення понять, результатом чого в іде­альному випадку буде одержано поняття підозрюваного з одиничним обсягом (якщо даний злочин вчинила одна людина).

ПОДІЛ ПОНЯТЬ (вправи)

1. Визначте структуру таких поділів:

• суб'єктами правовідносин можуть бути: люди (громадяни, іноземці, особи без громадянства), об'єднання (держави, організації, громадські органи), соціальні спільності (народ, колектив);

• нормативно-правові акти поділяються на закони та підзаконні акти;

• вирок суду може бути обвинувальним та виправдувальним;

• політична діяльність може бути конструктивною та деструктивною;

• за державним устроєм держави поділяються на унітарні і федеративні;

• грошові знаки бувають металеві і паперові.

2. Яка різниця існує між поділом і розчленуванням предмета на частини?

3. Визначте, які з наведених прикладів є поділом, а які розчленуванням предмета на частини:

• тиждень поділяється на сім днів;

• обвинувальний висновок складається з описової та результативної частини;

• університет поділяється на факультети;

• за політичним режимом держави поділяються на демократичні і авторитарні;

• угоди укладаються усно або в письмовій формі;

• за темпераментом люди поділяються на сангвініків, холериків, флегматиків та меланхоліків;

• викрадення особистого майна громадян кваліфікується як крадіжка або пограбування;

• лекція складається із розгляду п'яти питань;

• меблювання його кімнати було дуже бідним: стіл, ліжко, табуретка та клишоноге крісло;

• дискети для персонального комп'ютера бувають три і пятидюймові.

4. Які види поділу ви знаєте?

5. Чи можна в результаті дихотомічного поділу отримати більше двох членів поділу?

6. Чи можна в результаті поділу за видозміною ознаки отримати більше двох членів поділу?

7. Які правила поділу ви знаєте?

8. Проаналізуйте наведені приклади. Визначте вид поділу, його структуру. З'ясуйте, чи є вони правильними поділами.

• науки поділяються на суспільні, природничі і математичні;

• мови поділяються на природні, штучні і діалекти;

• вироки бувають обвинувальні, виправдувальні і необґрунтовані;

• свідками можуть бути родичі, знайомі і незнайомі;

• підсудність поділяється на звичайну і надзвичайну;

• злочини поділяються на умисні, з необережності та господарські;

• республіки поділяються на парламентські, президентські та унітарні;

• поняття бувають порівнянними і непорівнянними;

• члени речення поділяються на головні і другорядні;

• розрізняють чотири сторони горизонту: південь, північ, схід і захід;

• «У минулі часи подорож півостровом здійснювалася за допомогою найстаровинніших засобів пересування: пішки, верхи, на возі, в тачці, кареті, на спині людини» (Ж. Верн)|

• Європа, Азія, Африка, Південна і Північна Америка, Австралія — материки нашої планети;

• «Тих, хто читає, було два роди: старожили з місцевої інтелігенції, — їх була більшість, — і люди з простого народу» (Б. Пастернак);

• «Французькі психологи, проаналізувавши таємницю популярності однієї з провідних телепрограм французького ТВ дійшли висновку, що в популярних телеспіврозмовників поряд з такими якостями, як гарна і чітка мова, компетентність, елегантність тощо, наявна така якість, яку вони називали «таємнича якість, що перетворює людей на зірок».

За розв'язання цієї «таємниці» взялися американські психологи. Вони виявили три типи цієї якості. Перший — «герой», тобто образ людини, схожої на той ідеал, до котрого прагне суспільство у США, наприклад, це був Дж. Кеннді Другий — «антигерой», тобто людина, схожа з моїм сусідом по сходах. Третій тип — так званий «містичний», тобто тип особистості, який зачаровує і привертає вас неординарністю мислення, непередбачливістю поведінки, «людина-загадка» («Аргументи и факты». — 1989, № 32);

• вузи поділяються на університети, інститути й академії;

• серед персональних комп'ютерів розрізняють такі модифікації: 086, 286, 386, 486;

• будинки поділяються на одноповерхові і багатоповерхові;

• натуральні числа поділяються на парні і непарні;

• історія людства поділяється на давню, середньовічну, нову і новітню;

• управління буває ефективним і неефективним;

• службовці поділяються на державних і недержавних;

• пір'я поділяється на стальне і гусяче;

• тварини поділяються на хребетних і безхребетних;

• світло поділяється на штучне, блакитне і місячне;

• люди поділяються на цивілізованих і нецивілізованих;

• люди поділяються на раси: білу, жовту і чорну;

• форми правління поділяються на монархії, тиранії, олігархії і демократії;

• книги поділяються на цікаві і нецікаві;

• церкви поділяються на православні і католицькі;

• дерева бувають хвойні і плодові;

• навчальні дисципліни бувають обов'язкові і необов'язкові;

• величини можуть бути рівні і нерівні;

• за силою зору люди поділяються на короткозорих і дале­козорих;

• греки поділяли усіх людей на греків і варварів;

• діти поділяються на дві категорії: невиховані і не наші;

• картини бувають пейзажні й історичні;

• теореми бувають прямі і зворотні;

• клімат буває холодний, жаркий і континентальний;

• біржі бувають фондові і товарні;

• аукціон буває відкритим і закритим;

• валюта буває конвертованою, частково конвертованою, неконвертованою;

• у Франції кінця XVII ст. були такі стани: духовенство, дворянство, буржуазія;

• ліси бувають листяні і хвойні;

• літо буває сухим і вологим;

• угоди поділяються на усні, письмові і безоплатні;

• «Несправедливість буває двох видів: одна — з боку тих, хто її вчиняє, друга — з боку тих, хто, хоча і може, не відво­дить протизаконність від тих, відносно до кого вона здійсню­ється» (Ціцерон);

• «Існує три джерела несправедливості: насильство як таке, зловмисна підступність, яка прикривається іменем закону, і жорстокість самого закону» (Бекон);

• «Є три основних джерела помилок розуму: уява, звичка, самолюбство. Впливаючи на наші судження, вони роблять нас нездатними до пізнання істинної сутності речей» (Паскаль);

• «У кожній державі є три роди влади: влада законодавча, влада виконавча і влада судова» (Монтеск'є);

• «Обов'язки людини поділяються на чотири роди:

1) обов'язки перед самим собою;

2) перед сім'єю;

3) перед державою;

4) перед іншими людьми» (Гегель);

• «Є чотири роди любові:

1) любов-пристрасть;

2) любов-потяг...

...У той час, як любов-пристрасть примушує нас поступитися усіма нашими інтересами, любов-потяг завжди вміє пристосовуватися до них;

3) фізичне кохання...

...Який би сухий і нещасний характер не був у людини м шістнадцять років, вона починає з цього;

4) любов-пиха...

...Забутий відчуває укол самолюбства і сум; образи, що по стають з романів, хвилюють його, і він уявляє себе закоханим і засмученим, бо пиха вимагає здаватися великою пристрастю.

Хоча замість того, щоб розрізняти чотири роди любош, можна припустити вісім чи дев'ять її різновидів.

Усяка любов, яку трапляється спостерігати за землі, народ жується, живе і гине або підноситься до безсмертя за одними і тими самими законами» (Стендаль).

9. Замініть дихотомічний поділ на поділ за видозміною ознаки:

• люди поділяються на блондинів і не блондинів;

• автомобілі поділяються на легкові і не легкові;

• вузи поділяються на університети і не університети;

• термометри поділяються на ртутні і не ртутні;

• будівництво буває житловим і нежитловим;

• хребетні поділяються на ссавців і не ссавців;

• будинки бувають із цегли і не з цегли;

• супутники планет поділяються на штучні і нештучні.

10. Проведіть поділ наведених понять, вкажіть основу по ділу: людина, море, історія, наука, логіка, дерево, книга, місто, злочин, засоби масової інформації, словник, бібліотека, ав­тор, меблі, інвестиція, конфлікт, економіка, війна, музика, елементарна частинка, хімія, біосфера, рослина, нога, полі­тичний режим, ріка, трикутник, птахи, стиль спілкування, валютний курс, дія, аукціон.

11. Що таке класифікація? Які види класифікації ви знає­те? Як класифікація пов'язана з поділом?

12. Побудуйте класифікацію наведених понять: трикутник, книга, злочин.

13. Побудуйте класифікацію із наведених понять:

• католицтво, махаяна, християнство, іслам, хінаяна, протестантство, світова релігія, суннізм, православ'я, шиїзм, буддизм;

• епічний твір, ліричний вірш, комедія, роман, трагедія, літе­ратурний твір, епічна поема, ліричний твір, пісня, драма, роз­повідь, лірична поема, епопея, театральний твір, повість;

• паралелограм, не прямокутний ромб, чотирикутник, не паралелограм, не прямокутний нерівносторонній паралелограм, пря­мокутник, квадрат, не прямокутний паралелограм, нерівносторонній прямокутник, трапеція з двома непаралельними сторонами, не трапеція.

14. Побудуйте класифікацію трикутників, застосовуючи такі основи поділу:

• величина найбільшого кута в трикутнику;

• наявність хоча б двох рівних сторін;

• наявність трьох рівних сторін.

Розділ 4 СУДЖЕННЯ (висловлювання)