Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
логіка.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.98 Mб
Скачать

3.5. Правила поділу

У процесі поділу слід дотримуватися таких правил:

1. Поділ має бути сумірним

Це означає, що обсяг членів поділу, разом узятих, мав до­рівнювати обсягу поділюваного поняття. Якщо ж обсяг членів поділу не вичерпує обсягу поділюваного поняття, тобто при поділі перелічені не всі види поділюваного і якийсь член поділу пропущений, то такий поділ є неповним.

Прикладом неповного поділу є поділ юридичних фактів на нравотвірні та правоприпинні, оскільки, окрім названих видів, існують і правомірні юридичні факти.

Правило сумірності порушується і тоді, коли указуються тільки члени поділу, тобто такі, котрі не є видами поділюва­ного поняття. Наприклад, "Угоди бувають односторонні, взаємні та угоди, укладені на користь третьої особи".

2. Поділ має відбуватися па одній основі

Під час поділу не можна одну основу підміняти другою, тобто поділяти поняття таким чином, щоб одні члени поділу були виділені за однією ознакою, а другі — за другою.

Приклад поділу не на одній основі: "Студенти бувають відмінники, ті, що добре встигають, і спортсмени". Тут поділ відбувається за двома основами: за успішністю ("відмінники" і "ті, що добре встигають") і стосовно спорту ("спортсмени").

3. Члени поділу мають виключати один одного

Поділ має бути таким, щоб кожен окремий предмет, мис­лимий у родовому понятті, входив до обсягу тільки одного члена поділу. Це правило випливає з другого. Якщо основа поділу одна, то члени поділу виключають один одного, якщо ж поділ проведено не за однією основою, то члени поділу будуть перехрещуватися.

Наприклад: "Студенти бувають відмінники, заочники і спортсмени". Тут поділ проведено за трьома основами відра­зу 1) успішністю, 2) формою навчання та 3) стосовно спорту. Члени поділу не виключають один одного тому, що одні й ті ж студенти можуть одночасно входити до обсягу всіх членів поділу.

4. Поділ має бути безперервним

Це означає, що в процесі поділу необхідно переходити до найближчих видів, не перескакуючи через них. Порушення цього правила призводить до помилки, що називається стриб­ком у поділі.

Так, якщо ми угоди поділяємо на "усні" й "письмові", а потім кожен із цих видів, у свою чергу, — на найближчі види ("письмові", наприклад, на "прості" й "нотаріально засвідчені"), то такий поділ буде безперервним. Якщо ж угоди ми будемо поділяти на "усні", "прості" й "нотаріально засвідчені", то ми припустимося названої помилки — стрибок у поділі.

5. Основа поділу має бути виразною

Ознака, за якою поняття поділяється на види, має бути досить точною і виразною (ясною), щоб її не можна було ро­зуміти по-різному. Якщо ознака, взята за основу поділу, є невизначеною, такою, що кожен може тлумачити її по-своєму, то поділ буде невиразним. Таким, наприклад, має бути поділ наук на складні й нескладні, цікаві й нецікаві і т. д.

3.6. Види поділу понять

Розрізняють такі види поділу: поділ за видотвірною озна­кою (простий поділ), дихотомічний поділ і класифікація.

Простий поділ. Простий поділ, або поділ за видотвірною ознакою, — це такий поділ, коли обсяг поділяється за якоюсь основою на супідрядні види.

Приклади простого поділу: "Угоди за характером воле­виявлення поділяються на односторонні і взаємні"; "Залеж­но від обсягу повноважень розрізняють такі види доручень: одноразові, спеціальні і загальні"; "Фотознімання місця події буває орієнтованим, оглядовим, вузловим та детальним".

Простий поділ — це найпоширеніший вид поділу, ним широко користуються у науці й практиці. Він дає змогу ви­ділити «середині роду види предметів, що стає потім основою для віднесення окремих конкретних предметів даного роду до "свого" виду, не змішувати одні предмети або явища з іншими тощо.

Дихотомічний поділ. Дихотомічний поділ полягає в тому, що обсяг поділюваного поняття поділяється на два проти­лежні поняття, одне з яких стверджує певну ознаку, а друге цю ознаку заперечує.

Приклади дихотомічного поділу: "Війни поділяють на справедливі і несправедливі"; "Договори бувають відплатні й безвідплатні" тощо.

У вигляді формули цей поділ можна записати так:

А: а і не-а.

Тут А — поділюване поняття, а і не-а — члени ділення.

Особливість дихотомічного поділу полягає в тому, що чле­ни виділяються за наявністю або відсутністю якоїсь ознаки, вичерпують увесь обсяг поділюваного поняття; кожний пред­мет, мислимий у родовому понятті, потрапляє або до одного, або до другого класу: або в а, або в не-а. Дихотомічний поділ не може бути несумірним, члени його завжди виключають один одного.

Дихотомічний поділ робить можливим послідовно й швидко звузити коло предметів, серед котрих слід відшука­ти предмет, який нас цікавить. Тому він досить широко ви­користовується у слідчій практиці, наприклад, при плануванні розслідування, злочинів, висуванні й перевірці версій, обме­женні кола осіб, серед котрих слід шукати злочинця, тощо.

Наприклад у справі про вбивство А. на місці злочину було виявлено патрон від мисливської рушниці. Це стало осно­вою для поділу всіх осіб, що мешкають у селищі, на 1) тих, які мають мисливську рушницю, 2) не мають мисливської рушниці. Пиж патрона, знайдений на місці події, було зроб­лено із інструкції до радіоприймача АРЗ. Тому особи, котрі мали мисливську рушницю, у свою чергу, були поділені на дві частини:

1) ті, що мають радіоприймачі АРЗ і 2) не мають радіо­приймача АРЗ. Унаслідок такого поділу коло осіб, які ціка­вили слідчого, набагато звузилось.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]