
- •1. Пояснювальна записка
- •1. Логіка як наука. Поняття про мислення
- •2. Поняття
- •3. Висловлювання
- •4. Основні закони мислення
- •5. Міркування
- •7. Гіпотеза
- •8. Основи теоиї аргументації
- •Поняття мислення
- •1.2. Мислення і мова
- •1.3. Поняття форми мислення і закони мислення
- •1.4. Істинність і правильність мислення
- •1.5. Аналіз і критика мислення
- •1.6. Мова логіки
- •1. Логічні знаки.
- •2. Знаки кванторів:
- •3. Технічні знаки.
- •1.7. Міркування, його структура
- •1.8. Визначення логіки як науки.
- •1.9. Логіка в історії
- •1.10. Логіка формальна й діалектична
- •1.11. Значення логіки для судового пізнання
- •1.12. Значення логіки для юристів
- •2.1. Загальна характеристика поняття
- •2.2. Поняття і слово
- •2.3. Зміст і обсяг поняття
- •2.4. Зміст поняття і склад злочину
- •2.5. Логічна сутність кримінально-правової кваліфікації злочину
- •2.6. Види понять
- •2.7. Відношення між поняттями
- •1. Відношення тотожності
- •2. Відношення підпорядкування
- •3. Відношення перехрещення
- •4. Відношення супідрядності (співпорядкування)
- •5. Відношення суперечності (протиріччя)
- •6. Відношення протилежності (супротивності)
- •2.8. Логічна характеристика юридичних понять.
- •2.9. Операції над поняттями
- •2.10. Узагальнення і обмеження понять
- •3.1. Сутність визначення
- •3.2. Види визначень
- •3.3. Правила визначення і помилки, можливі при визначенні
- •3.4. Поділ понять
- •3.5. Правила поділу
- •1. Поділ має бути сумірним
- •2. Поділ має відбуватися па одній основі
- •3. Члени поділу мають виключати один одного
- •4. Поділ має бути безперервним
- •5. Основа поділу має бути виразною
- •3.6. Види поділу понять
- •3.7. Класифікація
- •4.1. Визначення логіки висловлювань
- •4.2. Загальна характеристика суджень
- •4.3. Структура судження
- •4.4. Судження і речення
- •4.5. Роль запитання в пізнанні
- •4.6. Про роль запитання в судовому пізнанні
- •4.7. Просте судження, види і структура
- •4.8. Категоричні судження, їх види
- •4.9. Розподіленість термінів у судженнях (висловлюваннях)
- •4.10. Логічні змінні та логічні постійні
- •4.11. Судження і пропозиційна функція
- •4.12. Поняття про квантори
- •4.13. Поділ суджень за модальністю
- •4.14. Відношення між судженнями. Види відношень (логічний квадрат)
- •4.15. Значення судження як форми мислення
- •5.1. Умовне судження
- •5.2. Єднальні (кон'юнктивні) судження
- •5.3. Розподільні (диз'юнктивні) судження
- •5.4.1. Поняття про таблицю істинності
- •5.4.2. Заперечення, його умови істинності
- •5.4.3. Кон'юнкція, її умови істинності
- •5.4.4. Диз'юнкція, умови істинності
- •5.4.5. Імплікація, її умови істинності
- •5.4.6. Еквіваленція, її умови істинності
- •5.4.7. Логічний закон, логічне протиріччя, виконувана формула
- •5.4.8. Логічні сполучники в правових контекстах
- •5.5. Логічна структура суджень і тлумачення норм права
- •6.1. Природні закони, нормативні закони, закони логіки
- •6.2. Загальна характеристика основних законів логіки
- •6.3. Закон тотожності
- •6.4. Закон суперечності
- •6.5. Закон виключеного третього
- •6.6. Закон достатньої підстави
- •6.7. Закон подвійного заперечення
- •6.8. Значення законів логіки для судового дослідження
- •6.9. Логічні тавтології
- •6.10. Можливі світи
- •7.1. Загальна характеристика умовиводів
- •7.2. Безпосередні умовиводи
- •1. Перетворення
- •2. Обернення
- •3. Обернення умовних суджень
- •4. Протиставлення предикату
- •8.1. Загальна характеристика дедуктивних умовиводів
- •8.2. Категоричний силогізм, його визначення і склад
- •8.3. Аксіома силогізму
- •8.4. Загальні правила категоричного силогізму
- •8.5. Фігури і модуси категоричного силогізму
- •8.6. Категоричні силогізми з виділяючими засновками
- •8.7. Категоричні силогізми, в яких більшим засновком є судження-визначення
- •8.8. Категоричні силогізми, побудовані із суджень можливості
- •8.9. Категоричні силогізми з імовірними засновками
- •8.10. Логічні помилки, які трапляються в категоричних силогізмах
- •9.1. Умовно-категоричний силогізм
- •9.2. Висновки із еквівалентних і одиничних умовних суджень
- •9.3. Суто умовний силогізм
- •9.4. Роль умовних умовиводів в аналізі й оцінці судових доказів
- •9.5. Розподільно-категоричний силогізм
- •9.6. Умовно-розподільний силогізм
- •9.8. Скорочені силогізми (ентимема)
- •9.9. Складні і складноскорочені силогізми
- •1 Оскільки висновком просилогізму тут є одиничне судження, то воно розглядається як менший засновок епісилогізму і відповідно ставиться на друге місце.
- •9.10. Умовиводи із суджень із відношеннями
- •1 Слово «принаймні» свідчить про те, що встановити розподілетсть суб'єкта висновку чисто формально-логічними засобами в цьому силогізмі неможливо.
- •10.1. Поняття про індукцію
- •10.2. Індукція в судовому пізнанні
- •10.3. Спостереження та експеримент
- •10.4. Повна індукція
- •10.5. Неповна індукція
- •10.6. Індукція через простий перелік (популярна індукція)
- •10.7. Індукція через простий перелік у судовому дослідженні
- •10.8. Індукція через відбір фактів, які виключають випадкові узагальнення
- •10.9. Наукова індукція
- •10.10. Методи встановлення причинних зв'язків між явищами
- •10.11. Зв'язок індукції і дедукції
- •11.1. Теоретичні і практичні міркування
- •11.2. Дія й практичне міркування. Поняття про логіку дії
- •11.3. Поняття про дію. Зовнішні і внутрішні аспекти дії
- •11.4. Структура дії
- •1. Агент дії.
- •2. Результат дії.
- •3. Контекст.
- •4. Інтенціональність.
- •11.5. Мовленнєва комунікація як різновид соціальної дії
- •11.6. Взаємодія і практичне міркування
- •11.7. Типи взаємодії. Поняття про логіку взаємодії
- •11.8. Поняття про соціальну дію
- •11.9. Загальна характеристика соціальних норм
- •11.10. Логіка санкцій.
- •11.11. Поняття про імператив. Запитання як різновид імперативів
- •11.11.1. Види запитань
- •1. Усі запитання за своєю формою поділяють на «чи запитання» і «що-запитання».
- •4. Усі запитання поділяють на логічно коректні й логічно некоректні.
- •1) Семантична некоректність запитання.
- •2) Синтаксична некоректність запитання.
- •11.11.2. Види відповідей
- •12.1. Поняття і структура умовиводів за аналогією
- •11.2. Аналогія в судовому пізнанні
- •13.1. Поняття доведення
- •13.2. Логічне доведення і судовий доказ
- •13.3. Поняття про суперечку. Види суперечок
- •13.4. Побудова доведення
- •13.5. Види доведення
- •13.6. Поділ доведень на прямі й непрямі у логіці та кримінальному процесі
- •13.7. Спростування (критика).
- •1. Спростування тези
- •2. Спростування аргументів
- •3. Спростування зв'язку тези з аргументом (форми).
- •13.8. Правила доведення і спростування: помилки, які трапляються в доведеннях
- •1. Правила й помилки стосовно тези
- •2. Правила і помилки стосовно аргументів
- •3. Правила і помилки в доведепні, пов'язаному з демонстрацією
- •13. 9. Софізми і паралогізми, парадокси, антиномії і абсурд
- •14.1. Поняття гіпотези і її структура
- •14.2. Види гіпотез
- •14.3. Доведення істинності гіпотези
- •14.4. Пізнавальна роль гіпотези
- •13.5. Версія в судовому дослідженні
- •13.6. Висування версій
- •13.7. Перевірка версій
2.10. Узагальнення і обмеження понять
У практиці мислення нам часто доводиться переходити від одних понять до інших. Так, ми можемо перейти від поняття "халатність" до поняття "посадовий злочин", від поняття "посадовий злочин" — до поняття "злочин", від останнього — до поняття "діяння" і, навпаки, від поняття "діяння" до поняття "злочин", від нього — до поняття "посадовий злочин" і т. д.
Логічна операція, за допомогою якої відбувається перехід від поняття з меншим обсягом до поняття з більшим обсягом, називається узагальненням. Узагальнити поняття — означає перейти від виду до роду.
Логічна дія, у процесі котрої відбувається перехід від поняття з більшим обсягом до поняття з меншим обсягом, називається обмеженням. При обмеженні ми йдемо від роду до виду.
Наприклад, коли від поняття "договір" ми переходимо до поняття "угода", а від нього до поняття "цивільні правовідносини", а потім до поняття "правовідносини" — ми узагальнюємо поняття. Якщо ж від поняття "договір" ми перейдемо до поняття "страхування", а від нього — до поняття "майнове страхування", то ми обмежуємо поняття (див. рис. 13).
Рис. 13 Процес узагальнення і обмеження понять не безконечний.
Межею узагальнення є категорії. Категорії — це поняття з гранично широким обсягом. Категорії не мають роду, тому не піддаються узагальненню. Наприклад, такі категорії, як "матерія", "свідомість", "рух", "сутність", "явище", "кількість", "якість" тощо, не узагальнюються, від них не можна перейти до якихось інших понять із великим обсягом.
Рубежем обмеження є одиничне поняття. Так, обмеженням поняття "крадіжка" буде "крадіжка, скоєна Петровим".
Узагальнення і обмеження може бути як правильним, так і неправильним. Щоб ці операції були правильними, необхідно при узагальненні переходити від виду до роду, а при обмеженні — від роду до виду. Якщо ж при узагальненні ми перейдемо до поняття, яке є родом щодо вихідного поняття, то таке узагальнення буде неправильним. Не можна, наприклад, узагальнюючи поняття "крадіжка", перейти до поняття "грабіж", оскільки грабіж не є родом для крадіжки.
При обмеженні трапляються помилки, коли поняття, до якого доходять, не є видом щодо того поняття, яке обмежується. Якщо, наприклад, обмежуючи поняття "держава", ми перейдемо до поняття "сім'я", то таке обмеження буде неправильним.
Узагальнення і обмеження понять дає змогу уточнити зміст і обсяг понять, установити відношення між ними, що досить важливо для пізнання.
ЗАПИТАННЯ
Чим поняття відрізняється від інших форм мислення?
Що таке властивість предмета, а що — ознака поняття?
Які ознаки називаються істотними?
Що характерне для неістотних ознак?
Які ознаки належать до видових, а які — до родових?
Чим уявлення відрізняється від сприйняття?
Що є спільним для поняття і уявлення і чим вони відрізняються?
У якому зв'язку перебувають поняття і слово (ім'я)?
Про що свідчать явища синонімії та омонімії?
Що становить собою зміст поняття?
Яке співвідношення між змістом поняття і смислом відповідного імені?
Чим відрізняється обсяг поняття від обсягу уявлення?
Як визначити елемент обсягу поняття?
У якому відношенні перебувають зміст і обсяг поняття?
Які поняття називаються порівнянними, а які — непорівнянними?
Що характерне для сумісних понять?
Які види сумісних понять ви знаєте?
Чим відрізняються різновиди сумісних понять?
Чим сумісні поняття відрізняються від несумісних?
Які є види несумісних понять?
Що є спільним і чим відрізняються суперечні і протилежні поняття?
Чим подібні сумісні та несумісні поняття?
Які операції над поняттями ви знаєте?
Що є об'єктивною основою узагальнення і обмеження понять?
Як змінюються обсяг і зміст поняття при узагальненні??
Що є межею узагальнення поняття?
Як змінюються обсяг і зміст поняття при обмеженні?
Що є межею обмеження поняття?
Яке значення мають операції обмеження і узагальнення понять?
3. Як співвідносяться термін і поняття про термін?
Чи можуть з одним і тим самим терміном співвідноситися різні поняття? Наведіть приклади.
Що таке зміст поняття?
Як співвідносяться такі терміни: «відмітна ознака», «невідмітна ознака», «суттєва ознака»? Які ознаки складають зміст поняття?
Що таке проста і складна ознака? Наведіть приклади.|
Визначте зміст таких понять: держава, право, суспільство, норма, злочин, суд, любов, симпатія, Київ, реальний, вічне життя, абсолютна монархія, Венера, невинність, добро, машина часу, воля, квітка, маркетинг, бізнес, банкрутство, біржа праці, депресія, партнерство, приватизація, аморальність, Шекспір, українське бароко, незалежність, абзац, дієслово, студент, почуття, меценат, Ефес, Прометей, Чахлик Невмирущий.
Що таке обсяг? Як можна визначити елемент обсягу?
Який закон регулює відносини між змістом та обсягом поняття? У чому його сутність?
Чи для усіх понять можна визначити зміст і обсяг? Що таке неясні і нечіткі поняття? Наведіть приклади.
Чи зміниться зміст поняття «Марс» після того, як ньому побувають люди?
Чи зміниться обсяг поняття «сніданок» після того, його з'їдять?
Типи відношень між: поняттями (вправи)
1. Що таке порівнювані поняття? Наведіть приклади.
2. Що таке непорівнювані поняття? Наведіть приклади.
3. Між якими поняттями (порівнюваними чи непорівнюваними) можна встановлювати відношення?
4. Що таке сумісні поняття? Наведіть приклади.
5. Що таке несумісні поняття? Наведіть приклади.
6. Назвіть основні типи відношень між сумісними поняттями.
7. Що таке відношення тотожності? Наведіть приклади.
8. Чи можуть знаходитися у відношенні тотожності абсолютні синоніми?
9. Що таке відношення підпорядкування? Наведіть приклади.
10. Чи можуть знаходитися у відношенні підпорядкування поняття, які виражають співвідношення частини і цілого?
11. Із наведених пар понять визначте, які знаходяться у відношенні підпорядкування:
• книга, глава книги;
• квартира, двокімнатна квартира;
• університет, факультет;
• вуз, академія;
• театр, дитячий театр;
• автомобіль, двигун;
• музика, класична музика;
• море, корабель;
• одежа, рукав;
• астролог, хіромант;
• мистецтво, музика;
• література, епопея; і ліс, дерево;
• акціонер, робітник;
• книга, енциклопедія;
• герої війни, учасники війни;
• логіка, вчення про поняття;
• система права, цивільне право;
• година, доба;
• кисень, газ;
• пряма, відрізок прямої;
• місто, центр міста;
• тисяча гривень, сто гривень.
12. Визначте тип відношення між сумісними поняттями, зобразіть його за допомогою колових схем:
• злочин, кримінальне правопорушення;
• європейська держава, федеративна держава;
• покарання, заслання;
• літератор, прозаїк, поет;
• студент, киянин, спортсмен, відмінник;
• місто, місто Давньої Греції, Ефес, місто Туреччини, Троя;
• сучасний художник, Сальвадор Далі, представник сюрреалізму, іспанський художник, український художник;
• мати, дочка, батьки.
13. Доберіть поняття, рівнозначні поданим: квадрат, конституція, Київ, рука, декрет, столиця держави, феодалізм, Верховний суд України.
14. Доберіть поняття, що знаходяться у відношенні перетину з даними: студент, суд, нормативний акт, депутат, апеляція, акція, одежа, психіатр, розумний, бал, ерудит.
16. Доберіть до даних понять підпорядковуючі та підпорядковані поняття: підручник, ставок, форма правління, дипломат, унітарна держава, карна справа, вік, тварина, власність, музика, геометрія.
15. Назвіть основні типи відношень між несумісними поняттями.
16. Що таке відношення співпідпорядкування? Наведіть приклади.
17. Як ви вважаєте, відношення співпідпорядкування — це відношення між родом і видами чи між видами одного роду?
18. Що таке відношення протилежності? Наведіть приклади.
19. Що таке відношення протиріччя? Наведіть приклади
20. Доберіть поняття, що знаходяться у відношенні співпідпорядкування з даними: злочин, покарання, податок, вирок, вчений ступінь, право, документ, філософ, лампа, будинок.
21. Доберіть поняття, що є протилежними та суперечливими даним: великий, науковий, законний, сміливий, істина, друг.
22. Визначте тип відношення між несумісними поняттями і зобразіть його за допомогою колових схем:
• винність, невинність;
• прокурор, слідчий, адвокат;
• істина, хиба;
• залежність, незалежність;
• обвинувальний вирок, виправдувальний вирок;
• революціонер, контрреволюціонер;
• минуле, майбутнє;
• справедливість, несправедливість;
• багатство, злидні;
• начальник, підлеглий, директор;
• атака, контратака;
• відомий, невідомий.
23. Визначте, у якому відношенні знаходяться такі пари понять:
• злочин і хуліганство;
• покарання і штраф;
• навмисно і необережно;
• крадіжка і розбій;
• сила і безсилля;
• монархія і анархія;
• молодість і старість.
24. Знайдіть родове поняття до кожної наведеної пари (трійки) понять:
• право і мораль;
• юридичний закон і указ;
• суд і прокуратура;
• крадіжка, розбій, грабіж;
• суддя, слідчий.
25. У яких відношеннях за обсягом перебувають такі поняття:
• суспільство, колектив, партія;
• кут, зовнішній кут, зовнішній кут ромба, зовнішній кут трата;
• паралелограм, ромб, квадрат, прямокутник;
• релігія, християнство, православ'я;
• космічне тіло, зірка, астероїд, Сонце;
• наука, точна наука, філософія, логіка;
• місто, столиця, Київ, місто України;
• мова, лексика, слово;
• словник, тлумачний словник, словник В. Даля;
• література, художня література, дитяча художня літерах ра, українська література, англійська література, роман Ш. Бронте;
• мистецтво, література, симфонія;
• художник, композитор, поет;
• письменник, політик, депутат;
• акціонер, рада директорів, робітники підприємства;
• спеціаліст, менеджер, економіст;
• справедливість, несправедливість;
• схід Сонця, захід Сонця;
• дружба, любов, ненависть;
• початок, середина, кінець;
• людина, чоловік, жінка, дитина;
• число, парне число, непарне число;
• літо, зима, осінь, весна;
• демократичний правовий режим, псевдодемократичний і вовий режим;
• оптиміст, песиміст, реаліст;
• активний, пасивний, байдужий;
• дія, вчинок, протидія;
• Гете, Моцарт, геніальність;
• дедукція, індукція;
• лібералізм, демократія;
• адмірал, англійський адмірал, адмірал Нельсон, російський адмірал, адмірал Ушаков;
• полководець, давньогрецький полководець, давньоруський полководець, Олександр Македонський, Цезар, російський полководець, Олександр Суворов, Ганібал;
• число; парне число; непарне число; просте число; число 2; число, яке ділиться на 4; число, яке ділиться на 8;
• поет, український поет, український поет XX ст., Василь Стус;
• населений пункт, місто, столиця, найбільше місто України, столиця Каталонії, Мадрид, Барселона, Париж;
• геометрія Евкліда, неевклідова геометрія, геометрія Лобачевского, геометрія Рімана;
• думка, слово, діло;
• забіг, увійшов, вбіг, ввалився;
• будинок, недобудований будинок, двоповерховий будинок, м'рев'яний будинок, квартира, кімната;
• рослина, тварина, організм;
• океан, море, суходіл;
• час, хвилина, секунда, година;
• рота, взвод, відділення;
• свідок події, винуватець події, водій автомобіля, пішохід;
• населений пункт, місто, районний центр, село, хутір;
• друг, товариш, недруг, ворог;
• республіка, федеративна республіка, демократична республіка, держава;
• наука, логіка, психологія, психологія злочинця;
• перекладач; людина, що знає іноземну мову; людина, що ніає англійську мову; людина, що знає французьку мову; людина, що має вищу освіту;
• студент, що склав усі іспити на «відмінно»; студент, що клав деякі іспити на «відмінно»;
• джерело права, нормативно-правовий акт, нормативний договір, правовий звичай;
• сімейне право, трудове право, кримінальне право, кримінально-процесуальне право;
• ромб, квадрат, прямокутник, паралелограм;
• море, озеро, корабель;
• чоловік, батько, дідусь, син, онук, дядько, племінник.
26. Знайдіть поняття, що знаходяться у відношеннях, які зафіксовані схемами:
.
ОБМЕЖЕННЯ І УЗАГАЛЬНЕННЯ ПОНЯТЬ (вправи)
1. Узагальніть такі поняття: студент; слідчий; судоустрій; валютний рахунок; людина, яка вивчає логіку; теорія держави і права; конституція; меморандум; нотаріус; словник; приголосна буква; розум.
2. Перевірте правильність узагальнення понять:
• кабінет міністрів — уряд;
• староста курсу — староста групи;
• літо — найтепліша пора року;
• Конституція України — джерело права;
• договір — угода;
• місяць — рік;
• підручник логіки — підручник — книга;
• клас — школа — середня школа;
• Київ — столиця України — столиця — головне місто держави — місто;
• сантиметр — дециметр — метр — кілометр — міра довжини;
• злочинець — злочинна група — банда;
• Арістотель — давньогрецький філософ — філософ;
• телефон — міжміський телефон — засіб зв'язку;
• сторінка книги — розділ книги — книга;
• наклеп — брехня — викривлення істини.
3. Перевірте правильність обмеження понять: ^
• держава — республіка;
• злочин — крадіжка;
• олігархія — монархія;
• релігія — християнство;
• оркестр — скрипка;
• доба — година;
• планета — планета Сонячної системи — Земля;
• юрист — адвокат — адвокат, який веде справу громадянина К.;
• наука — логіка — вчення про дедуктивні міркування;
• вогнепальна зброя — пістолет «Беретта» — пістолет, з якого вбили С;
• ліки — мікстура — ліки в таблетках;
• літературний твір — вірш Т. Шевченка «Заповіт»;
• тварина — ссавець — птах — лелека.
Розділ З ВИЗНАЧЕННЯ І ПОДІЛ ПОНЯТЬ