- •1. Пояснювальна записка
- •1. Логіка як наука. Поняття про мислення
- •2. Поняття
- •3. Висловлювання
- •4. Основні закони мислення
- •5. Міркування
- •7. Гіпотеза
- •8. Основи теоиї аргументації
- •Поняття мислення
- •1.2. Мислення і мова
- •1.3. Поняття форми мислення і закони мислення
- •1.4. Істинність і правильність мислення
- •1.5. Аналіз і критика мислення
- •1.6. Мова логіки
- •1. Логічні знаки.
- •2. Знаки кванторів:
- •3. Технічні знаки.
- •1.7. Міркування, його структура
- •1.8. Визначення логіки як науки.
- •1.9. Логіка в історії
- •1.10. Логіка формальна й діалектична
- •1.11. Значення логіки для судового пізнання
- •1.12. Значення логіки для юристів
- •2.1. Загальна характеристика поняття
- •2.2. Поняття і слово
- •2.3. Зміст і обсяг поняття
- •2.4. Зміст поняття і склад злочину
- •2.5. Логічна сутність кримінально-правової кваліфікації злочину
- •2.6. Види понять
- •2.7. Відношення між поняттями
- •1. Відношення тотожності
- •2. Відношення підпорядкування
- •3. Відношення перехрещення
- •4. Відношення супідрядності (співпорядкування)
- •5. Відношення суперечності (протиріччя)
- •6. Відношення протилежності (супротивності)
- •2.8. Логічна характеристика юридичних понять.
- •2.9. Операції над поняттями
- •2.10. Узагальнення і обмеження понять
- •3.1. Сутність визначення
- •3.2. Види визначень
- •3.3. Правила визначення і помилки, можливі при визначенні
- •3.4. Поділ понять
- •3.5. Правила поділу
- •1. Поділ має бути сумірним
- •2. Поділ має відбуватися па одній основі
- •3. Члени поділу мають виключати один одного
- •4. Поділ має бути безперервним
- •5. Основа поділу має бути виразною
- •3.6. Види поділу понять
- •3.7. Класифікація
- •4.1. Визначення логіки висловлювань
- •4.2. Загальна характеристика суджень
- •4.3. Структура судження
- •4.4. Судження і речення
- •4.5. Роль запитання в пізнанні
- •4.6. Про роль запитання в судовому пізнанні
- •4.7. Просте судження, види і структура
- •4.8. Категоричні судження, їх види
- •4.9. Розподіленість термінів у судженнях (висловлюваннях)
- •4.10. Логічні змінні та логічні постійні
- •4.11. Судження і пропозиційна функція
- •4.12. Поняття про квантори
- •4.13. Поділ суджень за модальністю
- •4.14. Відношення між судженнями. Види відношень (логічний квадрат)
- •4.15. Значення судження як форми мислення
- •5.1. Умовне судження
- •5.2. Єднальні (кон'юнктивні) судження
- •5.3. Розподільні (диз'юнктивні) судження
- •5.4.1. Поняття про таблицю істинності
- •5.4.2. Заперечення, його умови істинності
- •5.4.3. Кон'юнкція, її умови істинності
- •5.4.4. Диз'юнкція, умови істинності
- •5.4.5. Імплікація, її умови істинності
- •5.4.6. Еквіваленція, її умови істинності
- •5.4.7. Логічний закон, логічне протиріччя, виконувана формула
- •5.4.8. Логічні сполучники в правових контекстах
- •5.5. Логічна структура суджень і тлумачення норм права
- •6.1. Природні закони, нормативні закони, закони логіки
- •6.2. Загальна характеристика основних законів логіки
- •6.3. Закон тотожності
- •6.4. Закон суперечності
- •6.5. Закон виключеного третього
- •6.6. Закон достатньої підстави
- •6.7. Закон подвійного заперечення
- •6.8. Значення законів логіки для судового дослідження
- •6.9. Логічні тавтології
- •6.10. Можливі світи
- •7.1. Загальна характеристика умовиводів
- •7.2. Безпосередні умовиводи
- •1. Перетворення
- •2. Обернення
- •3. Обернення умовних суджень
- •4. Протиставлення предикату
- •8.1. Загальна характеристика дедуктивних умовиводів
- •8.2. Категоричний силогізм, його визначення і склад
- •8.3. Аксіома силогізму
- •8.4. Загальні правила категоричного силогізму
- •8.5. Фігури і модуси категоричного силогізму
- •8.6. Категоричні силогізми з виділяючими засновками
- •8.7. Категоричні силогізми, в яких більшим засновком є судження-визначення
- •8.8. Категоричні силогізми, побудовані із суджень можливості
- •8.9. Категоричні силогізми з імовірними засновками
- •8.10. Логічні помилки, які трапляються в категоричних силогізмах
- •9.1. Умовно-категоричний силогізм
- •9.2. Висновки із еквівалентних і одиничних умовних суджень
- •9.3. Суто умовний силогізм
- •9.4. Роль умовних умовиводів в аналізі й оцінці судових доказів
- •9.5. Розподільно-категоричний силогізм
- •9.6. Умовно-розподільний силогізм
- •9.8. Скорочені силогізми (ентимема)
- •9.9. Складні і складноскорочені силогізми
- •1 Оскільки висновком просилогізму тут є одиничне судження, то воно розглядається як менший засновок епісилогізму і відповідно ставиться на друге місце.
- •9.10. Умовиводи із суджень із відношеннями
- •1 Слово «принаймні» свідчить про те, що встановити розподілетсть суб'єкта висновку чисто формально-логічними засобами в цьому силогізмі неможливо.
- •10.1. Поняття про індукцію
- •10.2. Індукція в судовому пізнанні
- •10.3. Спостереження та експеримент
- •10.4. Повна індукція
- •10.5. Неповна індукція
- •10.6. Індукція через простий перелік (популярна індукція)
- •10.7. Індукція через простий перелік у судовому дослідженні
- •10.8. Індукція через відбір фактів, які виключають випадкові узагальнення
- •10.9. Наукова індукція
- •10.10. Методи встановлення причинних зв'язків між явищами
- •10.11. Зв'язок індукції і дедукції
- •11.1. Теоретичні і практичні міркування
- •11.2. Дія й практичне міркування. Поняття про логіку дії
- •11.3. Поняття про дію. Зовнішні і внутрішні аспекти дії
- •11.4. Структура дії
- •1. Агент дії.
- •2. Результат дії.
- •3. Контекст.
- •4. Інтенціональність.
- •11.5. Мовленнєва комунікація як різновид соціальної дії
- •11.6. Взаємодія і практичне міркування
- •11.7. Типи взаємодії. Поняття про логіку взаємодії
- •11.8. Поняття про соціальну дію
- •11.9. Загальна характеристика соціальних норм
- •11.10. Логіка санкцій.
- •11.11. Поняття про імператив. Запитання як різновид імперативів
- •11.11.1. Види запитань
- •1. Усі запитання за своєю формою поділяють на «чи запитання» і «що-запитання».
- •4. Усі запитання поділяють на логічно коректні й логічно некоректні.
- •1) Семантична некоректність запитання.
- •2) Синтаксична некоректність запитання.
- •11.11.2. Види відповідей
- •12.1. Поняття і структура умовиводів за аналогією
- •11.2. Аналогія в судовому пізнанні
- •13.1. Поняття доведення
- •13.2. Логічне доведення і судовий доказ
- •13.3. Поняття про суперечку. Види суперечок
- •13.4. Побудова доведення
- •13.5. Види доведення
- •13.6. Поділ доведень на прямі й непрямі у логіці та кримінальному процесі
- •13.7. Спростування (критика).
- •1. Спростування тези
- •2. Спростування аргументів
- •3. Спростування зв'язку тези з аргументом (форми).
- •13.8. Правила доведення і спростування: помилки, які трапляються в доведеннях
- •1. Правила й помилки стосовно тези
- •2. Правила і помилки стосовно аргументів
- •3. Правила і помилки в доведепні, пов'язаному з демонстрацією
- •13. 9. Софізми і паралогізми, парадокси, антиномії і абсурд
- •14.1. Поняття гіпотези і її структура
- •14.2. Види гіпотез
- •14.3. Доведення істинності гіпотези
- •14.4. Пізнавальна роль гіпотези
- •13.5. Версія в судовому дослідженні
- •13.6. Висування версій
- •13.7. Перевірка версій
1. Логіка як наука. Поняття про мислення
Визначення логіки як науки. Співвідношення мови і мислення. Принципи мислення. Форми і закони мислення як об'єкт логіки. Істинність і правильність мислення.
Мова логіки. Загальна характеристика штучної мови логіки, її семантична структура. Алфавіт штучної мови. Правильно побудовані вирази штучної мови. Особливості мови логіки висловлювань, предикатів та модальностей. Правила перекладу виразів природної мови штучною мовою логіки.
Історичні етапи розвитку логічного знання. Логіка Давньої Індії. Традиційна логіка Давньої Греції. Схоластична логіка Середньовіччя. Логіка епохи Відродження. Індуктивна логіка Нового часу. Сучасна логіка. Історія розвитку логіки в Україні.
Значення логіки, її соціальні функції. Роль логіки у формуванні логічної культури людини. Місце логіки в професійній діяльності юриста.
2. Поняття
Загальна характеристика поняття як форми мислення. Поняття та уявлення. Поняття і слово (ім'я). Теорія імен. Денотат та концепт імені. Принципи іменування. Логічна структура поняття. Зміст та обсяг понять. Об'єктивний закон зворотного відношення змісту і обсягу понять.
Види понять. Поділ понять на види за обсягом: пусті і непусті, загальні та одиничні поняття. Класифікація понять за змістом: конкретні та абстрактні, позитивні та негативні, безвідносні та відносні поняття.
Логічні відношення між поняттями. Відношення між поняттями за їх змістом. Порівнянні і непорівнянні поняття. Відношення між поняттями за їх обсягом. Сумісні та несумісні поняття. Відношення сумісності понять: тотожності, підпорядкування, перетину. Відношення несумісності: співпорядкування, протилежності, суперечності. Кола Л.Ейлера як наочна система демонстрації відношень між поняттями.
Логічні операції з поняттями. Узагальнення та обмеження понять. Логічні дії з класами (множинами): додавання, множення та заперечення понять.
Визначення понять. Суть операції визначення. Види визначень. Прийоми, що заміняють визначення. Правила визначення понять. Помилки, що допускаються у визначенні.
Поділ понять. Суть операції поділу понять. Правила поділу. Помилки, що допускаються під час поділу. Види поділу. Класифікація.
Застосування понять в юриспруденції. Поняття, імена і терміни в загальній частині кодексів та законів. Зміст поняття і склад злочину. Логічна сутність кримінально-правової кваліфікації злочину. Логічні операції з поняттями на етапі попереднього слідства та в судовому пізнанні.
Семінарське заняття
3. Висловлювання
Загальна характеристика висловлювань. Структура висловлювань: кванторне слово, суб'єкт, логічний сполучник і предикат. Логічний зміст висловлювань. Значення висловлювання як форми мислення.
Класифікація висловлювань. Прості висловлювання, їх види і структура. Види категоричних висловлювань за якістю та кількістю. Об'єднана класифікація категоричних висловлювань за якістю і кількістю. Логічний квадрат.
Розподіленість термінів у висловлюваннях. Логічні перемінні та логічні постійні. Висловлювання і пропозиційна функція. Поняття про квантори.
Складні висловлювання, їх види і структура. Умовне висловлювання, його види і структура. Виділяючі і невиділяючі умовні висловлювання. Істинність та хибність умовних висловлювань.
Єднальні (кон'юнктивні) висловлювання, їх структура, істинність та хибність.
Розподільні (диз'юнктивні) висловлювання, їх структура, види, істинність та хибність.
Поняття про модальність висловлювань. Загальна характеристика та види модальностей. Алетична модальність висловлювань. Визначення алетичної модальності. Модальності необхідності, можливості, випадковості. Алетична логіка і теорія можливих світів. Основні закони алетичної логіки.
Епістемічна модальність висловлювань. Визначення епістемічної логіки. Епістемічні модальності. Епістемічна логіка і теорія можливих світів.
Деонтична модальність висловлювань. Визначення деонтичної логіки. Природа деонтичних висловлювань. Деонтичні модальності. Деонтична логіка й теорія можливих світів.
Темпоральна модальність висловлювань. Визначення темпоральної логіки. Темпоральні модальності. Темпоральна логіка і теорія можливих світів.
Логічні відношення висловлювань. Відношення простих висловлювань. Відношення між атрибутивними висловлюваннями. Порівнянні та непорівнянні висловлювання. Логічні відношення сумісності: еквівалентності, підпорядкування і часткової сумісності. Логічні відношення несумісності: протилежності, суперечності.
Логічні відношення між реляційними висловлюваннями: симетричність, несиметричність, транзитивність, рефлексивність.
Відношення складних висловлювань: порівнянні і непорівнянні складні висловлювання. Відношення сумісних складних висловлювань: еквівалентність, підпорядкування і часткова сумісність. Відношення несумісних складних висловлювань: протилежності і суперечності.
Логічні операції, з висловлюваннями: перетворення, обернення (просте та з обмеженням), контрпозиція та конверсія, протиставлення предикату, протиставлення суб'єкту, заперечення висловлювань.
Застосування висловлювань в юридичній практиці. Логічна структура висловлювань і тлумачення норм права. Використання висловлювань на етапі попереднього слідства. Висловлювання та операції з ними в судовому пізнанні.
Семінарське заняття