2.3. Зміст і обсяг поняття

Будь-яке поняття має обсяг та зміст.

Змістом поняття називається сукупність існуючих ознак предметів, відображених у понятті. Зміст поняття ста­новлять ознаки, які відтворюють якість предмета і відрізня­ють його від інших схожих предметів. Так, зміст поняття "крадіжка" складають такі ознаки: 1) таємне 2) викрадення 3) особистого майна громадян. Змістом поняття "угода" є сукупність таких ознак: 1) дія, спрямована на 2) установлення, 3) зміну або 4) припинення 5) громадянських правовідносин.

Зміст поняття не очевидний, він не даний нам у слові безпосередньо. Наприклад, із самого слова "правовідносини" не видно, які ознаки складають зміст поняття, вираженого цим словом. Зміст поняття може бути установлений (роз­критий) тільки за допомогою визначення цього поняття (див. розділ 3).

Зміст багатьох юридичних понять указаний у законі. У випадках, коли зміст того чи іншого юридичного поняття в законі не поданий, він установлюється правовою наукою і судовою практикою.

З'ясування змісту понять має важливе значення для пізнання й практики. Доти, доки ми не установимо зміст поняття, яке нас цікавить, його ознаки, нам не зрозуміти вла­стивості предмета, що виражається цим поняттям, ми не зможемо точно і чітко відмежувати цей предмет від суміж­них із ним, допускатимемо плутанину в мисленні.

Обсяг поняття — сукупність предметів або явищ, мис­лимих у понятті.

Обсяг поняття становить коло предметів, на котрі поши­рюється дане поняття. Наприклад, обсяг поняття "дерево" становить усі предмети, до яких належить це поняття, тобто усі дерева; обсяг поняття "держава" — усі держави; обсяг поняття "крадіжка" — всі злочини, що мають ознаки цього поняття, та ін.

Сукупність предметів, що складають обсяг поняття, називається логічним класом.

Окремі одиничні предмети класу (сукупність) називаються індивідами або елементами класу (сукупністю). Наприк­лад, "місто Київ" є елементом класу міст; "злочин, скоєний Петровим",— елемент класу злочинів. Характерною особли­вістю елемента сукупності є те, що він називається або може бути названий власним іменем.

Для того щоб визначити, чи входить той чи інший оди­ничний предмет до класу (сукупність) поняття, яке нас ціка­вить, чи є він елементом даної сукупності, необхідно виходи­ти зі змісту понять. Якщо предмет має всі ознаки, які склада­ють зміст даного поняття, то він входить до класу цього по­няття і до нього воно застосовне. Якщо ж одиничний пред­мет не має усіх ознак поняття, то він не є елементом класу, вираженого цим поняттям. Це положення має важливе зна­чення в судовій практиці при визначенні юридичної оцінки правових явищ, і особливо до карно-правової кваліфікації злочинів. Так, якщо конкретне діяння не має хоча б однієї ознаки крадіжки, то воно не може бути кваліфіковане як крадіжка, включене до обсягу цього поняття.

Сукупність (клас) може складатися з одного елемента, наприклад, "Українська юридична академія", із численних елементів ("договір купівлі-продажу", "злочин", "крадіжка") або безлічі елементів ("атом", "електрон", "сутність", "явище" і т. ін.). Л такі класи, як "русалка", "вічний двигун", "кен­тавр" тощо, не мають жодного реального предмета.

Сукупність (клас) включає до свого складу не тільки еле­менти, а й різні їхні сполуки (групи). Елементам цих груп належать певні, специфічні для даної сполуки ознаки, такі, що не притаманні елементам інших сполук. Групи елементів тієї чи іншої сукупності (класу), які складаються з елементів, котрі мають певні відрізнювальні властивості, називаються підкласами. Наприклад, сукупність (клас) угод складається з окремих конкретних юридичних угод, які є її елементами. Із цих елементів всередині класу угод можна скласти підкласи, наприклад, підклас позики, кредиту, купівлі-продажу, запові­ту тощо. Кожен такий підклас утворюється за певною озна­кою, притаманною тільки тим елементам, котрі входять до нього.

Зміст і обсяг понять взаємопов'язані. Цей взаємозв'язок виражений у логічному законі зворотного відношення між обсягом і змістом поняття, котрий формулюється так: зі збільшенням змісту поняття зменшується його обсяг і зі збільшенням обсягу поняття зменшується його зміст.

Візьмімо такі два поняття: "злочин" і "посадовий зло­чин". Великий обсяг має поняття "злочин", оскільки воно поширюється на всі злочини, а поняття "посадовий злочин" охоплює тільки частину злочинів, ті, які є посадовими. Зміст же буде більшим у поняття "посадовий злочин", оскільки окрім ознак, властивих усілякому злочину, воно включає ще й ознаки специфічні, ті, якими посадові злочини відрізня­ються від інших.

Таким чином, більший обсяг — менший зміст, більший зміст — менший обсяг поняття.