13.7. Перевірка версій

Висунута версія має бути перевірена. Перевірка й дове­дення правильності (істинності) версії є найважливішою і відповідальною стадією в побудові й обґрунтуванні версії.

Перевірка версії складається з таких моментів: 1. Дедук­тивного виведення наслідків із висунутої версії; 2. Зіставлення цих наслідків із дійсністю, перевірки їх на практиці; 3. Логіч­ного доведення істинності або хибності (спростування версії).

Перевірку версії розпочинають із виведення наслідків із певної версії. Висунувши версію, із неї виводять наслідки, котрі мають існувати в дійсності, якщо існувала гадана причина (або явище). Логічно ця мислима операція відбувається у формі дедуктивного умовиводу. У більшому засновку такого умови­воду перелічуються ознаки, викликані певною причиною. У меншому засновку йдеться про те, що в цьому випадку допу­щена ця причина. Робиться висновок про те, що в цьому ви­падку мають бути ознаки, названі в більшому засновку.

У вигляді схеми такий умовивід можна записати так:

Більший засновок. Причина N окрім наслідків АВС викликає також і наслідки БЕІК і т. д.

Менший засновок. У цьому випадку припускається причина N.

Висновок. Отже, у цьому випадку, окрім виявлених наслідків, АВС мають бути й факти БЕІК і т. д.

Приклад. У справі про пожежу на підставі виявлених на місці події предметів (пляшки із залишками бензину і обпалене клоччя) висунуто версію про те, що пожежа виникла унаслідок підпалу. Щоб перевірити цю версію, з неї необхідно вивести й інші факти, що стосуються цього випадку підпалу. Так, якщо пожежа виникла унаслідок підпалу, то, окрім названих, мають місце й інші факти, а саме: злочинець міг залишити сліди пальців рук на предметах май­на, що збереглися, і на предметах підпалу, сліди ніг на місці події; хтось міг бачити злочинця в момент скоєння злочину; нанесені збит­ки; хто матеріально відповідає за майно і чи не був він зацікавле­ний у знищенні слідів крадіжки згорілого майна, чи не висловлю­вав хто раніше злочинного наміру здійснити підпал тощо.

Питання про те, які наслідки (факти) мають бути логічно виведені із гаданої причини (висунутої версії), є важливе й складне. Розв'язується воно в кожному випадку конкретно, виходячи із загальних положень науки про цю категорію злочину, судової практики та власного досвіду слідчого. Чим більший цей досвід і чим ліпше слідчий знає теорію і судову практику, тим повнішим буде коло фактів (наслідків), виве­дених ним із висунутої версії.

У цілому логічну схему висування версії і виведення із неї наслідків можна записати так:

1. Висування версії (припущення):

У цьому випадку виявлені факти АВС.

Факти АВС є ознаками злочину N.

Отже, в цьому випадку, очевидно, мас місце злочин.

2. Висування наслідків із висловленого припущення:

Злочин N, окрім ознак AВС, містить і такі ознаки (факти), як DЕІК. У цьому випадку допускається злочин N._________________________________________________

Отже, у цьому випадку окрім ознак (фактів) AВС мають мати місце і факти DЕІК.

Виведені із версії наслідки (факти) необхідно виявити і зібрати. Ці факти надалі стають аргументами, за допомогою котрих доводиться істинність чи хибність версії. Основними способами виявлення і збирання фактів є такі: огляд місця події, опитування свідків, потерпілих і обвинувачуваних, об­шук, вилучення, слідчий та експертний експеримент тощо.

Зіставлення виведених із версії наслідків із установлени­ми фактами дійсності дає змогу або спростувати версію, або довести її істинність.

Спростування версії

Щоб спростувати версію, необхідно встановити, що виве­дені з неї наслідки насправді не існують. Це найзвичайні-іпий і широко застосовуваний спосіб спростування версій. Логічно він відбувається за формою заперечення модусу (тойиз Іюііепг) умовно-категоричного силогізму. Більший засновок такого умовиводу є умовне судження, в котрому йдеться про те, що коли мала місце якась причина, то мають існувати і якісь наслідки. У меншому засновку ці наслідки заперечуються. У висновку заперечується і сама причина, з якої виведеш ці наслідки.

У вигляді схеми це можна записати так:

Більший засновок. Якщо мала місце причина A, то мають бути а, в, c…

Менший засновок. Факти а, в, с,... відсутні.

Висновок. Отже, не існувало й причини А.

Приклад. Завідувач магазину Каранова повідомила вранці те­лефоном міліцію про крадіжку товарів з магазину сільпо. На місце події прибули працівники міліції і прокуратури. На підставі заяви Каранової і її опитування була висунута версія про крадіжку то­варів із магазину. Для перевірки цієї версії слід було виявити і зібрати факти, що підтверджують її правильність. Такими факта­ми в цьому випадку (виходячи з конкретної обставини) мали бути б такі. Мали б мати місце пошкодження на дверях, замку, стінах чи стелі магазину, сліди проникнення злочинців до магазину. Оскіль­ки з 11-ї години вечора до 1-ї години ночі йшов дощ, то злочинці, заходячи до магазину, мали б замарати підлогу мокрими ногами та багном. У магазині могли залишитися на різних предметах сліди пальців рук, опалених сірників тощо. Оскільки з магазину було вкрадено, за заявою завідувачки, 19 ящиків горілки й вина, 5 ящиків печива, 25 пар чобіт, 300 метрів бавовняної тканини, 4 чоловічих пальт і багато інших громіздких товарів, то біля магазину мали б бути сліди автомашини чи кількох підвід, на котрих могли б бути вивезені всі ці товари. Нестача товарів у магазині унаслідок кра­діжки мала б статися одночасно.

Перевіркою цих фактів, логічно виведених із версії про крадіж­ку, було встановлено, що жоден із них не підтвердився: пошко­джень на дверях, стінах, стелі і вікнах не було, не було також ніяких слідів і ніг злочинців у приміщенні, слідів транспорту біля магази­ну. Нестача товарів у магазині утворилася не в ніч на 7-ме травня, а значно раніше, і не одночасно, а поступово, протягом року. На цій підставі версія про крадіжку в магазині, скоєну сторонніми особа­ми, була спростована.

Під час перевірки цієї загальної версії було спростовано і кілька часткових версій. А саме:

1. Магазин мав два входи: головний — з вулиці крізь тамбур і чорний вхід — із двору. При огляді двері чорного ходу виявилися замкнутими зовні на висячий замок. Пошкоджень на дверях і зам­ку не було. Зовнішні двері в тамбур головного входу виявилися не замкнутими, пробійники цілі, але бракувало висячого замка. Внутрішні двері, що ведуть із тамбура в магазин, були трохи прочи­нені. Внутрішній гачок, на який, за словами завідувачки магазину, ці двері замикалися зсередини, пошкоджень не мав. Всередині ма­газину, біля дверей, лежав на підлозі дріт, принесений сюди, за пояс­ненням Каранової, очевидно, злочинцями. Було висловлено частко­ву версію про те, що злочинці проникли до магазину через голов­ний вхід, скориставшись виявленим у тамбурі дротом, щоб скинути внутрішній гачок. Прочинені двері магазину, виявлений дріт у там­бурі давали змогу висловити таку версію. Але, якщо ця версія була правильною, мали бути б залишені сліди пошкоджень на гачку две­рей і дроті. Оглядом було встановлено, що на гачку дверей пошко­дження відсутні, відсутні вони і на дроті, рівномірно вкритому іржею. На цій підставі було зроблено висновок про те, що за допомогою цього дроту двері, замкнені на внутрішній гачок, не відмикалися.

Для перевірки правильності цього висновку був проведений слідчий експеримент. При вдалій спробі скинути внутрішній гачок на дроті утворилися б досить чіткі подряпини.

2. Каранова твердила, що з магазину викрадено 19 ящиків го­рілки і вина, 5 ящиків печива тощо. Якщо це було так, то мали бути б відсутні і ті ящики, в котрих містилася горілка, вино та печиво. Насправді ж усі ящики з-під горілки, вина й печива були на місці. Це стало підставою для спростування цієї заяви завідувачки мага­зину, оскільки злодії не виймали б із ящиків і не перевантажували б на підводу кожну пляшку чи пачку печива окремо, а порожні ящики залишили в магазині.

Під час перевірки версії про крадіжку в магазині сторонніми особами, висунутої завідувачкою магазину, слідчими органами була висунута і версія про інсценування крадіжки Карановою. Остання версія під час розслідування справи підтвердилася.

Спростовуючи версію, слід мати на увазі, що наслідки (фак­ти) логічно виведені із версії, можуть бути знищені злочин­цем чи іншою особою, можуть зникнути з якоїсь причини і, отже, не бути виявлені взагалі і т. д. Тому лише відсутність наслідків не завжди достатня для визнання версії хибною і виключення її зі справи. Щоб визнати версію спростованою, необхідно встановити ще й такі факти, котрі суперечать цій версії, несумісні з нею. Звичайно, це так і відбувається, під час розслідування справи висувається не одна, а кілька версій водночас і всі вони проводяться паралельно.

Доведення істинності версії

У судовому дослідженні доведення істинності (правиль­ності) загальної версії відбувається і прямо, і непрямо водно­час. Версія може бути визнана істинною тільки тоді, коли вона підтверджена фактичними даними справи і коли дове­дена хибність усіх останніх версій у справі.

Пряме доведення версії відбувається шляхом виведення із версії наслідків і перевірки їх у дійсності.

Для того щоб переконатися в правильності висунутої версії, необхідно перш за все перевірити наслідки, виведеш з цієї версії. Якщо факти, виведені з версії, насправді існують, підтверджуються практичною перевіркою, то робиться ви­сновок про правильність і самої версії.

Логічно цей висновок відбувається за такою схемою:

Якщо А, то В

В_____ абоА~В•В

Отже, А А

Від наявності (істинності) наслідків робиться перехід до існування (істинності) гаданої причини (версії).

Висновок у таких умовиводах є правильним тому, що більшим засновком у них беруться одиничні умовні суджен­ня. У судовому пізнанні із гаданої причини (версії) виводять не будь-які наслідки взагалі, а такі, котрі в своїй індивідуаль­ній сукупності неповторні.

Виявлення таких наслідків насправді є достатньою підста­вою для достовірного висновку про причину (версію), з кот­рої вони логічно виведені.

Приклад. У справі про вбивство Фаїни Б. в її квартирі була висунута, поряд з іншими, версія про те, що Фаїна Б. вбита падчер­кою або її чоловіком, що мешкав у м. П. Для перевірки цієї версії з неї були виведені такі наслідки. Падчерка або її чоловік, щоб вчинити злочин, мали виїздити для цього в м. К., де жила Фаїна Б.; злочинець міг залишити сліди пальців рук у квартирі вбитої; на одязі злочинця могли залишитися плями крові, у злочинця могли виявитися речі вбитої і, зокрема, наручний годинник, взяті у квар­тирі вбитої, заводський номер якого мав би збігатися з номером, зазначеним у паспорті, що залишився у квартирі вбитої, тощо. При перевірці цієї версії були встановлені такі факти. Касир залізнич­ної станції м. П. засвідчила, що 22 листопада (напередодні вбив­ства Фаїни Б.) нею було продано тільки один квиток до м. К. і що купив його один громадянин, котрий чи сам працює вчителем у них у районі, чи є чоловіком учительки (падчерка Фаїни Б. працю­вала учителькою). Було також встановлено, що через три дні після вчинення злочину падчерка Б. і її чоловік виїхали до С-кої об­ласті. Від'їзд був поспішним. Про це свідчило те, що речі на стан­цію були привезені ним, як говориться, навалом. Усе пакувалося поспіхом уже на станції. Чоловік падчерки не встиг сам продати свій мотоцикл і доручив це зробити сусідам. Сама падчерка не офор­мила свого звільнення з роботи і не отримала розрахунку. Під час затримання чоловіка падчерки потерпілої у нього вилучили го­динника, номер якого збігся з номером годинника, зазначеним у паспорті, що залишився в квартирі вбитої. Відбиток пальця, що залишився на чашці в квартирі вбитої, за висновком експертизи, належав чоловіку падчерки. Серед речей, зданих у багаж, але ще не відправлених, були виявлені випрані і ще вологі штани й со­рочка. На них виявили сліди крові, група якої збігалася з групою крові Фаїни Б.

Перелічені факти стали достатньою підставою для визнання цієї версії правильною. Ознайомившись із фактами, встановлени­ми слідством, чоловік падчерки потерпілої розповів потім, як було вчинено ним цей злочин.

Непряме доведення версії проводиться шляхом спросту­вання всіх висунутих версій, окрім однієї, котра й визнаєть­ся правильною.

У логічному відношенні непряме доведення версії відбу­вається за формою заперечно-ствердного модусу розподіль­но-категоричного силогізму. Здійснюється воно так. У роз­слідуваній справі висувається кілька версій: А, В, С. Із кож­ної версії виводяться наслідки і перевіряються на практиці. Якщо під час розслідування встановлена хибність версій В і С, то за правилами розподільно-категоричного силогізму пра­вомірним є висновок про істинність версії А.

Схематично цей умовивід можна записати так:

X (пояснювальне явище) є або А, або В, або С.

X не є ні В, ні С. Або так: А В С•~В V~С

Отже, Х є А. А

Висновок про те, що "X є А" буде істинним тільки тоді, коли більший засновок перелічує всі можливі версії, всі ви­падки.

У судовій практиці у кожній справі висувається не одна, а кілька версій. Всі вони перевіряються паралельно. Пряме доведення версії доповнюється неодмінно непрямим її дове­денням: щоб визнати якусь версію правильною, необхідно не тільки встановити факти, що її підтверджують, а й виключи­ти (спростувати) всі інші версії. Доводячи ж якусь версію побічно, спростовуючи всі інші версії, необхідно водночас ус­тановити і позитивні факти, які безпосередньо підтверджу­вали б її правильність.

ЗАПИТАННЯ ДО РОЗДІЛУ

1. Які значення має термін «гіпотеза»?

2. Що характерне для гіпотези як форми розвитку знань?

3. Яким умовам повинна відповідати гіпотеза?

4. Які види гіпотез ви знаєте?

5. Чим робоча гіпотеза відрізняється від наукової?

6. Що таке версія?

7. Яка будова гіпотези?

8. Що значить побудувати гіпотезу?

9. Як відбувається перевірка гіпотези?

10. У чому полягає спростування (фальсифікація) гіпотези?

11. Яке значення гіпотези в юридичній практиці?

12. Яку роль відіграє гіпотеза?

13. У якому зв'язку перебуває гіпотеза з іншими формами пізнання?

14. Які ви знаєте гіпотези про загадку Тунгуського метео­рита?

15. Чому Д. Менделєєв тривалий час називав створену ним Періодичну систему хімічних елементів гіпотезою?

16. Які ви знаєте гіпотези про виникнення сонячної систе­ми, життя на Землі, людини?

17. Що мав на увазі І. Ньютон, зауваживши, що він гіпо­тез не будує?

18. Які ви знаєте гіпотези про причини злоякісних пухлин?

19. Як ви поясните висловлювання Й.-В. Гете, в якому він порівнює гіпотезу з риштованням, яке зводиться перед спорудою і зноситься тоді, коли будинок готовий?

20. Яку гіпотезу І. Ньютона спростував Л. Фуко?

21. Кому належить гіпотеза про «планетарну» будову атома?

КОРОТКИЙ ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Визначення - логічна операція, що розкриває зміст поняття.

Дедуктивне міркування - міркування, в якому висновок випливає з висновків із логічною необхідністю: істинність засновків гарантує істинність висновку.

Дефінієндум - поняття, зміст якого розкривають.

Дефінієнс - поняття, за допомогою якого розкривають зміст дефінієндуму.

Зміст поняття - сукупність суттєвих ознак предмета.

Знак - це певний матеріальний об'єкт, що слугує представником якогось іншого об'єкта і використовується для зберігання та передачі знань.

Логіка - наука, що вивчає форми (схеми, способи, структури) правильних міркувань; теорія форм правильних міркувань.

Логіка предикатів - розділ сучасної логіки, який (на відміну від логіки висловлювань) здійснює аналіз міркувань з урахуванням внутрішньої структури висловлювань.

Логічна семіотика - розділ логічної семіотики, що досліджує відношення мовних знаків до їх значень. Для того, щоб сформулювати семантику необхідно визначити правила інтерпретації. Логічну семіотику поділяють на два розділи: теорію референції і теорію смислу.

Логічна помилка - порушення правил або законів логіки. Логічні помилки бувають двох типів паралогізми та софізми.

Логічна форма - структура виразу, яка виявляється завдяки абстрагуванню від значень нелогічних термінів, що входять до його складу.

Міркування - це процедура обґрунтування деякого висловлювання (висновку) шляхом послідовного виведення цього висловлювання з інших висловлювань (засновків). Кількість засновків міркування строго необмежена. У найпростіших випадках міркування є умовиводом. Складніші випадки міркувань - це послідовності певним чином пов'язаних між собою умовиводів.

Мова логіки - спеціально створена логікою мова для виявлення і відтворення логічної форми міркувань.

Непорівнянні поняття - поняття для яких неможливо підшукати спільні родові ознаки.

Неправильне міркування - міркування, в якому порушено закони і правила логіки, допущені під час міркування. Результатом неправильності міркування є логічна помилка.

Несумісні поняття - поняття, обсяги яких не мають жодного спільного елемента.

Неявні визначення - визначення, що не мають форми тотожності двох понять (дефінієндума і дефінієнса). У таких визначеннях зміст деякого поняття виводять із системи відношень цього поняття до інших понять у деякому контексті. Види неявних визначень: звичайні контекстуальні визначення, остенсивні визначення, аксіоматичні визначення.

Обсяг поняття - сукупність предметів, кожному з яких притаманні суттєві ознаки.

Основний принцип логіки - правильність міркування визначається лише за його логічною формою і не залежить від конкретного змісту висловлювань складників міркування.

Паралогізм - ненавмисна (несвідома) логічна помилка, причиною якої є незнання.

Підпорядкування (субординація) - відношення між родовим і видовим поняттям (цього роду).

Порівнянні поняття - поняття, для яких можливо підшукати спільні родові ознаки.

Правдоподібне міркування - міркування, в якому висновок не випливає із засновків з логічною необхідністю. Зв'язок між засновками і висновком базується не на логічних відношеннях, а на фактичних або психологічних підставах. У таких міркуваннях висновок завжди має ймовірний (правдоподібний) характер і потребує подальшої перевірки. Істинність засновків не гарантує істинність висновку.

Правильне міркування - міркування, яке відповідає законам і правилам логіки. Міркування вважають правильним, якщо в ньому дотримуються всі необхідні закони і правила логіки.

Практичне міркування - міркування, що обґрунтовує дію (поведінку) людини.

Протилежність - у цьому відношенні перебувають поняття, що є різними видами одного роду. Якщо одному з цих понять притаманні деякі ознаки, то друге поняття ці ознаки не тільки заперечує, але й замінює іншими (протилежними) ознаками.

Семіотика - наука, що вивчає знаки і знакові процеси.

Софізм - навмисне (свідоме) порушення правил і законів логіки (або обґрунтування хибного твердження) з метою омани опонента. Характерною рисою софізмів (як логічно неправильних міркувань) є те, що їх свідомо використовують як правильні міркування.

Співпорядкування - у цьому відношенні перебувають поняття, що є різними видами одного роду.

Сумісні поняття - поняття, обсяги яких мають хоча б один спільний елемент (їх обсяги повністю або частково співпадають).

Суперечність - у цьому відношенні перебувають два поняття, що є видами одного роду. Одне з понять вказує не певні ознаки, а інше - ці ознаки просто заперечує, виключає, не замінюючи їх іншими ознаками.

Теоретичне міркування - міркування, що обґрунтовує знання.

Типи несумісності - співпорядкування, протилежність, суперечність.

Типи сумісності - тотожність, частковий збіг, підпорядкування.

Тотожність (рівнозначність) - у цьому відношенні перебувають поняття, обсяги яких повністю співпадають, а зміст відрізняється.

Умовивід - окремий випадок міркування. Це безпосередній перехід (який здійснюють за допомогою певних правил логіки) від, найчастіше, одного або двох відомих висловлювань-засновків до нового висловлювання-висновку.

Формалізація - побудова моделі, в якій змістовним иирашм відповідають їх формальні аналоги. Метод формалізації - осіїоннний метод логіки.

Частковий збіг (перетин) - у цьому відношенні перебунають поняття, обсяги яких частково співпадають.

Явні визначення - визначення, що мають форму тотожності двох понять: дефінієндума і дефінієнса. Види явних визначень: визначення через найближчий рід і видову ознаку та генетичне визначення

ВПРАВИ

Розділ 2. Поняття

1. Наведіть поняття, виражені одним словом, і поняття, вира­жені двома й більше словами.

2. Наведіть два-три слова, які виражають одне й те ж поняття.

3. Чи є синонімами такі слова: розбій і грабіж, арешт і затри­мання, шлюб і подружнє життя, покарання і кара, вирок і ухвала, професія і фах.

4. Поясніть зміст (перелічіть ознаки) таких понять: товар, кра­діжка, право, студент, людина, закон.

5. У наведених нижче статтях кодексів виділіть ознаки, які становлять зміст поняття, про яке йдеться в статті:

а) "Штраф є грошове стягнення, накладене судом у випадках і межах, визначених відповідними статтями Особливої частини чин­ного Кодексу";

б) "Наклеп — поширення свідомо наклепницьких вимислів, що ганьблять іншу особу";

в) "Потерпілою визнається особа, якій злочином завдано мо­ральну, фізичну або майнову шкоду";

г) "Угодами визначаються дії громадян і юридичних осіб, спря­мованих на визначення, зміну чи припинення громадянських прав і обов'язків".

6. Чи всі перелічені ознаки увійдуть до змісту таких понять:

а) Студент — це 1) учень 2) вищого навчального закладу, 3) одержує стипендію і 4) мешкає в гуртожитку;

б) Годинник — це 1) прилад 2) для вимірювання часу, 3) має металевий корпус і 4) стрілки;

в) Крадіжка — це 1) таємне 2) викрадення предметів, 3) скоєне вночі.

7. Навіщо юристу необхідне знання юридичних понять?

8. Навіщо юристу необхідно знати зміст поняття "крадіжка"?

9. Назвіть обсяг таких понять: норма права, факт, суддя, юрист, студент.

10. Чи входить до обсягу поняття "годинник" — пісочний го­динник; до обсягу поняття "юрист" — студент юридичного інсти­туту; до обсягу поняття "суддя" — народний засідатель; до обсягу поняття "злочин" — хабар.

11. Кваліфікуючи злочин, яку логічну задачу розв'язує суд?

12. Які з наведених понять є одиничними, загальними та нульо­вими: "держава", "обвинувачуваний", "кримінальна справа", "об­винувачуваний Петренко", "Кримінальний кодекс", "право", "норма права", "розбій", "вічний двигун".

13. Наведіть приклади збірних понять.

14. Визначте, якими є наведеш нижче поняття за змістом: кон­кретними чи абстрактними, позитивними чи негативними, співвіднос­ними чи безвідносними:

а) "підозрюваний" і "обвинувачуваний";

б) "правомірний" і "неправомірний"; в)"вирок"і"покарання";

г) "законний" і "обґрунтований";

д) "причина" і "наслідок".

15. Визначивши, в якому відношенні перебувають такі пари понять, відтворіть відношення між ними колами:

а) "злочин" і "хуліганство";

б) "покарання" і "штраф";

в) "зумисне" і "необережно";

г) "крадіжка" і "розбій";

д) "доказ" і "непрямий доказ".

16. Наведіть по одній-дві парі понять, що перебувають у відно­шенні тотожності, підпорядкування, перехрещення, супідрядності, протиріччя і протилежності.

17. Знайдіть родові поняття до кожної наступної пари понять:

а) "право", "мораль";

б) "юридичний закон", "указ";

в) "суд", "прокуратура";

г) "крадіжка", "шкідництво";

д) "диверсія", "розбій";

є) "навмисно", "необережно"; є) "суддя", "слідчий".

18. Знайдіть поняття, котрі будуть видами стосовно таких понять: а) "юрист"; б) "суд"; в) "норма права"; г) "розкрадання"; д) "по­садовий злочин"; є) "знаряддя злочину".

19. Проведіть операцію складання таких понять і відтворіть їх на кресленні:

а) "студент юридичного інституту" і "студент";

б) "відмінник" і "не відмінник".

20. Проведіть операцію множення таких понять, відтворіть її на кресленні, занітрихуйте обсяг поняття, здобутого унаслідок мно­ження:

а) "студент" і "відмінник";

б) "слідчий" і "юрист";

в) "наука" і "релігія".

21. Проведіть операцію заперечення таких понять, відтворіть її на кресленні, заштрихуйте обсяг поняття, здобутого унаслідок цієї операції:

а) "юрист"; б) "правова норма"; в) "родич".

22. Проведіть узагальнення таких понять:

а) "студент"; б) "народний суд"; в) "шкідництво"; г) "слідчий"; д) "заслання"; є) "договір поставки".

23. Чи правильно проведено узагальнення таких понять:

а) диверсія — державний злочин — злочин;

б) слідчий — прокурор району — прокурор області; —

в) відмичка — знаряддя злому — знаряддя злочину;

г) договір купівлі-продажу — договір — угода — цивільні пра- , вовідносини — суспільні відносини.

24. Проведіть обмеження таких понять:

а) "підручник"; б) "покарання"; в) "крадіжка"; г) "норма пра­ва"; д) "злочин"; є) "власність"; є) "судочинство".

25. Чи правильно проведено обмеження таких понять:

а) право — закон — указ — стаття 126 КК України;

б) крадіжка — шантаж — шахрайство;

в) злочин — крадіжка — привласнення;

г) злочин — покарання — штраф.

Розділ 3. Визначення і поділ понять

1. Зробіть логічний аналіз наведених нижче визначень, тобто виділіть визначуване і визначальне поняття; у визначальному по­нятті знайдіть рід і видову відзнаку:

а) "Образа, тобто навмисне приниження честі і гідності особи, виражена у непристойній формі";

б) "Громадянською дієздатністю називається здатність грома­дянина своїми діями здобувати громадянські права і створювати для себе громадянські обов'язки";

в) "Угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на визначення, зміну чи припинення громадянських прав чи обо­в'язків";

г) "Співучастю визначають зумисну спільну участь двох чи більше осіб у скоєнні злочину".

2. У наведених прикладах установіть вид визначення поняття або вид логічного прийому, схожого із визначенням:

а) "Обвинувачуваний, переданий суду, називається підсудним";

б) "Підготовкою до злочину визначається пошук засобів або знарядь або інше навмисне створення умов для скоєння злочину";

в) "Нічийним вважається майно, яке не має власника або влас­ник його невідомий";

г) "Пропорційним називається збір, стягнений у процентному відношенні до ціни (сума) позову";

д) "Законними представниками у суді виступають рідні, уси-новлювачі, опікуни, піклувальники";

є) "Позивач — особа, котра звертається до суду за захистом суперечного права шляхом пред'явлення позову";

є) "Система — грецьке слово, у перекладі на українську означає ціле, складене з чисел";

ж) "Термін "джерело права" вживається у двох значеннях: ма­теріальному і формальному (юридичному)";

з) "Невідомий був низького зросту, чорноволосий, середніх років, одягнений у чорний військово-морський кітель без погон і каїп-кет-мічманку";

і) "Вчення про додаткову вартість є наріжним каменем еконо­мічної теорії Маркса" (В. І. Ленін);

к) "Причиною називається явище, яке за певних умов з необхі­дністю викликає інше явище, а це інше явище, викликане причи­ною, називається наслідком".

3. Чи правильні такі визначення? Якщо визначення неправиль­не, то яке правило в ньому порушене, яка припущена помилка?

а) Студент — людина, яка навчається;

б) Злочин — суспільно небезпечна дія;

в) Прямий доказ — такий доказ, котрий прямо установлює шу­каний факт;

г) Договір — юридична угода,

д) Злочин — дія, визнана законом злочинною; є) Логіка — наука про умовивід.

4. Порівняйте кожну пару визначень і дайте їм оцінку з точки зору дотримання правил визначення:

а) "Присуд — рішення, винесене судом у судовому засіданні з питання винуватості чи невинуватості обвинувачуваного".

"Присуд — рішення, винесене судом у засіданні з питання ви­нуватості чи невинуватості підсудного і про застосування чи незас-тосування до нього покарання";

б) "Угоди — дії, спрямовані на визначення громадянських пра­вовідносин".

"Угодами визначаються дії громадян і юридичних осіб, спрямо­вані на визначення, зміни або припинення громадянських прав чи обов'язків";

в) "Обмова — ствердження одного з обвинувачуваних, що цей злочин скоїв або в ньому брав участь інший обвинувачуваний".

"Обмова — свідчення обвинувачуваного, які звинувачують об­винувачуваного чи інших осіб";

г) "Співучасть — це участь двох або більше осіб у скоєнні зло­чину".

"Співучастю визначається навмисна спільна участь двох чи більше осіб у скоєнні злочину".

5. Самостійно визначте такі поняття: "екзамен", "право", "нор­ма права", "указ", "юрист", "стіл", "олівець".

6. Наведіть приклади неправильних визначень.

7. У наведених прикладах знайдіть розподілене поняття, члени і основи поділу:

а) За характером правил поведінки правові норми поділяються на норми як такі, що зобов'язують, забороняють і уповноважують;

б) За формою припису правові норми поділяються на катего­ричні, диспозитивні (доповнюючі) і рекомендаційні;

в) Присуд може бути обвинувальним і виправдувальним;

г) Співучасниками злочину, поряд із виконавцями, визнача­ються організатори, підбурювачі і пособники;

д) За характером походження юридичні факти поділяються на події і дії;

є) Розрізняється спільна власність із визначенням часток (па­йова власність) або без визначення часток (спільна власність).

8. Які з наведених прикладів с поділом поняття, а які розчлену­ванням предмета:

а) Угоди можуть бути односторонніми і багатосторонніми (до­говори);

б) Обвинувальний висновок складається із розповідної і резо-люційної частин;

в) Провина може виражатися у двох формах — у формі наміру і необережності;

г) Огляд місця злочину складається із двох стадій: перша — статична; друга — динамічна;

д) Земна куля поділяється на східну і західну півкулі;

є) Судові витрати складаються із державного збору і затрат, по­в'язаних із розглядом справи;

є) Письмові докази бувають різних видів:

1) акти; 2) документи; 3) ділові листи; 4) листи приватного характеру;

ж) За часом прогнози поділяються на короткотермінові, серед-ньо- і довготермінові;

з) Докази бувають початкові і довільні, обвинувачувальні і ви­правдовуючі, прямі і побічні;

і) Майно поділяється на рухоме і нерухоме.

9. Визначте у наведених прикладах вид поділу поняття:

а) Підсудність розподіляється на звичайну і надзвичайну;

б) Юридичні факти державного права поділяються на юридичні події і юридичні дії. Юридичні дії залежно від відповідності вияв­леної волі норм права поділяються на дії правомірні і неправомірні. Правомірні дії поділяються з моменту спрямованості волі на юри­дичні наслідки, на юридичні акти і юридичні вчинки. Юридичні акти поділяються за суб'єктами правових відносин на адміністра­тивні акти, цивільно-кримінальні акти, сімейно-правові та судові акти;

в) Залежно від того, на чому ґрунтується повноваження пред­ставника, розрізняється представництво за законом і договірне пред­ставництво;

г) Залежно від обсягу повноважень розрізняють такі види дору­чення: разове, спеціальне і загальне;

д) Угоди бувають відплатні і безвідплатні; є) Речі бувають ділимі і неділимі.

10. Чи правильно проведено поділ понять у прикладах:

а) Власність буває державною (загальнонародною), власність колгоспу і пайовою власністю;

б) Присуди бувають обвинувальні, винравдовувальні і необгрун­товані;

в) Докази поділяються на прямі, побічні, обвинувачувальні і довільні;

г) Свідками бувають родичі, знайомі і незнайомі;

д) Речові докази бувають громіздкі і не громіздкі;

є) Договори бувають відплатні, безвідплатні, односторонні і здійснені у письмовій формі.

11. Наведіть приклади дихотомічного поділу і класифікації.

Розділ 4. Судження

1. Знайдіть суб'єкт, предикат і зв'язок в судженнях:

а) Присуд — вид судового рішення;

б) Справа обвинувачуваного П. буде розглянута наступного тижня;

в) Обвинувачуваний не поиереджуеться про відповідальність за подання неправдивих свідчень;

г) Свідок К. є родичем потерпілого;

д) Право регулює суспільні відносини.

2. Визначте кількість і якість суджень; до якого виду суджень (А, Е, І або О) відноситься кожне:

а) Ніхто із суддів не має права утриматися від голосування;

б) Будь-який договір — угода;

в) Деякі договори — відплатні;

г) Більшість юристів мають вищу освіту;

д) Жодне вікно в будинку не було розбите.

3. Які із суджень є виділяючими, а які — виключаючими:

а) Потерпілий, як правило, допитується раніше від допиту свідків;

б) Правосуддя — діяльність суду і тільки суду;

в) Жоден із почерків, за винятком рахунку на 15000 крб., напи­саного В., не належав товаришам по службі К.

г) Ніхто із співробітників складу, окрім обвинувачуваного, не вмів друкувати на машинці;

д) Шахрайство може бути здійснене тільки навмисно;

є) Тільки обґрунтований присуд є законним.

4. Визначте вид судження щодо кількості і якості (А, Е, І або О), визначте розіюділеність термінів і відтворіть за допомогою кіл відно­шення між 5 і Р:

а) Жоден із установлених слідством фактів не був спростова­ний;

б) Усі свідки попереджаються про відповідальність за подання неправдивих свідчень;

в) Судове рішення не може бути умовним;

г) Кожна кримінальна справа має свій предмет доказу;

д) Багато злочинів скоюється навмисно;

є) Замах на вбивство може бути тільки з прямим наміром.

5. Визначте вид судження за змістом предиката:

а) Особа, що здійснила напад на потерпілу, набагато старша ніж К.;

б) Злочинів, у яких ні на що не посягають, не існує;

в) Висновок експерта є видом доказу;

г) Суб'єктивне право існує;

д) Ніж, яким скоєне вбивство, довший від ножа, знайденого у підозрюваного;

є) Норми права мають примусовий характер.

6. Визначте вид судження за об'єктивною і логічною модальністю:

а) У кожній справі можливо кілька версій;

б) Вбивство, можливо, скоєне Петренком;

в) Крадіжка скоєна вночі;

г) Крадіжка із магазину № 17 могла бути вчинена однією особою;

д) Політ на інші планети можливий;

є) На іншу планету, можливо, полетять через рік; є) Постріл із цієї рушниці можливий;

ж) Постріл зроблено, очевидно, із цієї рушниці;

з) Співучасть із необережності неможлива;

к) Можлива образа словом у відсутності потерпілого.

7. Користуючись правилами логічного квадрата, установіть, яки­ми (істинними чи хибними) будуть судження Е, І, О, якщо істинним є судження:

а) Будь-який злочин суспільно небезпечний;

б) Будь-який злочин підлягає покаранню;

в) Усі договори є угоди;

г) Усі студенти складають екзамени.

Розділ 5. Складні судження

1. Визначте, яким є кожне з таких суджень: умовним, єдналь­ним (кон'юнктивним) і запишіть його структуру аристотелівської та математичної логіки:

а) Недійсна угода, яка не відповідає вимогам закону;

б) За обсягом тлумачення може бути обмежувальним і поши­рювальним;

в) Закон не має зворотної сили, якщо в ньому бракує спеціально­го застереження;

г) Потерпілою визнається особа, якій злочином спричинена моральна, фізична чи майнова шкода;

д) Рішення суду має бути законним і обґрунтованим;

є) Насильство під час розбою може бути фізичним аби психіч­ним.

2. Складіть таблиці істинності для суджень:

а) Успадкування здійснюється за законом і за заповітом;

б) Недійсна угода, яка не відповідає вимогам законодавства;

в) Майно може перебувати у власності громадянина, юридичної особи, держави;

г) Присуд може бути обвинувальним або виправдальним;

д) "Крадіжка, скоєна повторно, або за попереднім домовленням групи осіб, або із застосуванням технічних засобів, карається...";

є) "Власнику належать права володіння, користування і розпо­рядження майном у межах, визначених законом";

є) Позичання може бути на певний строк або без визначення строку.

3. Складіть таблиці істинності для суджень:

а) (ЛчВ)->С;

б) (Л->В)чС;

в) (АлВ)->С; г)

д) (Л->

Розділ 6. Основні закони логіки

1. Які закони логіки виражені в таких статтях:

а) "Ніхто не може бути підданий арешту інакше як на підставі судового рішення або за санкцією прокурора";

б) "Підставами скасування рішення суду в касаційному поряд­ку і переданий справи на новий розгляд у суді першої інстанції є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недо­казовість обставин, які мають значення для справи, котрі суд вва­жає встановленими, невідповідність висновків суду, викладених у рішенні обставин справи...";

в) "Кожна сторона має довести ті обставини, на які вона поси­лається як на підстави своїх вимог і заперечень";

г) "Висновок експерта для особи, котра проводить дізнання, слідчого, прокурора і суду, не обов'язковий, але незгода з ним має бути обґрунтована у відповідних ухвалах, визначенні, присуді".

2. "Свідок М. на початку говорив, що в автобусі був молодик на прізвисько "Мишко-сміх" і що це прізвисько носив Ф. У пізніших свідченнях М. твердив, що молодик, котрий носив це прізвисько, і Ф. — різні люди".

Зробіть логічний аналіз показань свідка М.

3. "Свідок Б. стверджував, що сокиру він відібрав у Р., після вбив­ства потерпілого, а свідок М. — що сокиру було відібрано у Р. до вбив­ства. Суд невмотивовано відкинув свідчення Б. і взяв за основу прису­ду показання М.". Зробіть аналіз показань свідків і висновку суду.

4. Чи застосований до таких двох версій закон виключеного третього:

а) "Недостача, виявлена в магазині № 2, — наслідок крадіжки, скоєної невідомими особами";

б) "Недостача, виявлена в магазині № 2, — наслідок систематич­них крадіжок, скоєних сторожем С".

5. Під час розслідування справи про вбивство Р. слідчий вису­нув такі версії:

а) Р. убита молодиком, з яким вона була увечері на танцмай­данчику;

б) Р. убита шофером, який збирався на ній одружитися і з кот­рим вона посварилася напередодні вбивства.

Оскільки друга версія виявилася хибною, то слідчий дійшов висновку, що вбивство Р. скоїв молодик, з котрим вона була учора на танцмайданчику.

Чи є такий висновок логічно спроможним?

6. "У початкових свідченнях М. стверджувала, що 3. вбив її чоловік на підставі ревнощів, а потім на допитах заявила, що вона сама вбила 3., коли той намагався її обійняти. Про це ж вона писа­ла і в письмовому поясненні. Лише згодом, змінивши свої показан­ня втретє, М. заявила, що 3. убив К., і що вона не свідчила проти нього тому, що кохала К."

Зробіть логічний аналіз цим показанням.

7. Чи можуть бути одночасно хибними такі пари суджень:

1. а) Пожежа в школі виникла унаслідок необережного пово­дження з вогнем тесляра К..

б) Пожежа в школі виникла унаслідок необережного пово­дження з вогнем тесляра С.

2. а) Обвинувачуваний о 7-й ранку був на роботі;

б) Обвинувачуваний о 7-й ранку не був на роботі,

3. а) Обвинувачуваний діяв навмисно; б) Обвинувачуваний діяв необережно.

Розділ 7. Умовивід. Безпосередні умовиводи

1. Зробіть перетворення суджень:

а) Деякі злочини скоюються навмисно;

б) Усі громадяни дієздатні;

в) Жоден злочин не може бути не розслідуваний;

г) Деякі студенти не відмінники.

2. Чи правильно зроблені перетворення:

а) Будь-який суд має знайти істину у справі. Отже, жоден суд не може знайти істину у справі;

б) Деякі злочини скоюються з необережності. Отже, деякі зло­чини не скоюються з необережності;

в) Деякі свідки знали потерпілого. Отже, деякі свідки не знали потерпілого;

г) Один доказ не доказ. Отже, один доказ не доказ.

3. Перетворіть судження:

а) Присуд — ухвала суду;

б) Деякі суспільні відносини є ідеологічними;

в) Експерт не свідок;

г) Деякі студенти навчаються і працюють;

д) Деякі студенти не відмінники.

4. Чи правильно зроблені перетворення:

а) Усі громадяни країни правоздатні. Отже, будь-який право­здатний — громадянин цієї держави;

б) Суд — орган правосуддя. Отже, правосуддя здійснюється тільки судом;

в) Провина не злочин. Отже, злочин — це не провина;

г) Деякі угоди здійснюються безвідплатно. Отже, все, що без­відплатне — угода;

Д) Деякі студенти не спортсмени. Отже, деякі спортсмени не студенти.

5. Чи правильно зроблено протиставлення предикату:

а) Закон є загальне. Отже, не загальне не може бути законом;

б) Договір є угода. Отже, те, що є угодою, є і договором;

в) Деякі студенти відмінники. Отже, деякі не відмінники не є сту­дентами.

6. Зробіть контрпозицію умовних суджень:

а) Без вини немає злочину;

б) Якщо ухвала винесена неповним складом суду, то вона є незаконною;

в) Якщо особа визнана неосудною, то вона не може нести кри­мінальну відповідальність за скосне.

7. Зробіть висновки із таких висловлювань за допомогою перетворення:

• Усі громадяни України мають рівні права перед законом;

• Жодна демократична країна не виступає за тероризм;

• Деякі студенти вивчають логіку;

• Жодна революція не є законною дією;

• Деякі твори сучасної літератури — романи;

• Усе, що дає життєвий досвід, — корисне;

• Більшість вулканів не згасли;

• Деякі метали тверді;

• Деякі студенти не є відмінниками;

• Усі люди грішні;

• Люди не живуть на Марсі;

• Ніщо велике не легке;

• Деякі люди не є талановитими;

• Жодний невинний не повинен бути притягненим до кри­мінальної відповідальності.

8. Зробіть висновок із наведених висловлювань за допомо­гою обернення:

• Жодний тарган не є конем.

• Усі планети обертаються навколо своєї осі;

• Метали не розчиняються у воді;

• Жодна освічена людина не є забобонною;

• Деякі коти не є свійськими тваринами;

• Деякі помилки дають життєвий досвід;

• Деякі злочинці неосудні;

• Усі злочини — суспільно небезпечні діяння;

• Кожна людина хоче щастя;

• Кожна добропорядна людина — щаслива;

• Кит — не риба.

9. Зробіть висновки із наведених висловлювань за допо­могою протиставлення предикату:

• Кожна людина бажає бути добропорядною;

• Усі правдиві твердження заслуговують на увагу;

• Деякі студенти є щасливими;

• Усі щасливі сім'ї схожі одна на одну;

• Справжній учений — скромний;

• Професори є викладачами;

• Деякі ссавці живуть у воді;

• Усі дійсно щасливі люди добропорядні;

• Ніхто не любить бути переможеним;

• Смертні не можуть бути щасливими.

10. Визначте вид і перевірте правильність наведених безпосе­редніх силогізмів:

• Деякі інтелігенти займаються бізнесом. Отже, деякі бізнес­мени є інтелігентами;

• Жодний злочин не є моральним. Отже, деякі неморальні дії є злочинами;

• Деякі люди поважають закон. Отже, деякі з тих, хто не поважає закон, не є людьми;

• Усі студенти юридичних вузів вивчають логіку. Отже, усі ті, хто вивчає логіку, — студенти юридичних вузів;

• Усі економічні закони — об'єктивні. Отже, усі об'єктивні закони — економічні;

• Деякі юристи — викладачі правових дисциплін у вузах. Отже, деякі викладачі правових дисциплін у вузах — юристи;

• Деякі європейські країни — унітарні. Отже, усі унітарні держави — європейські;

• Усі студенти нашої групи — відмінники. Отже, усі ті, хто не є відмінниками, не можуть бути студентами нашої групи;

• Усі слідчі — юристи. Отже, не юристи не можуть бути слідчими;

• Усякий закон є нормативно-правовим актом. Отже, те, що не є нормативно-правовим актом, не є і законом.

Розділ 8. Дедуктивні умовиводи

1. У наведених прикладах визначте менший, більший і середній терміни; менший і більший засновки:

а) Угода, спрямована на обмеження правоздатності, є недійсною. Ця угода обмежує правоздатність гр-на К. Отже, ця угода недійсна.

б) Петренко свідок, тому він має бути попередженим про відпо­відальність за подання неправдивих показань, оскільки всі свідки попереджуються про відповідальність за подання неправдивих по­казань;

в) Дія обвинувачуваного М. не є шахрайством, оскільки в його діях не було наміру, а шахрайство може чинитися тільки навмисно.

2. Визначте фігуру і модус силогізму і напишіть структуру кож­ного силогізму у вигляді формули:

а) Ст. 126 КК передбачає відповідальність за образу. Дії обви­нувачуваного В. не є образою. Отже, обвинувачуваний В. не може нести відповідальність за ст. 126 КК;

б) Договір є угода, але договір — це правовідносини. Тому мож­на сказати, що деякі правовідносини є угодами;

в) Жоден факт, що має суттєве значення у справі, не може зали­шитися неперевіреним. Цей факт має істотне значення у справі. Отже, цей факт не може залишитися неперевіреним;

г) Усі громадяни країни правоздатні. Він — громадянин цієї країни. Отже, він правоздатний.

3. Чи правильно побудовані такі силогізми? Якщо ні, то які загальні правила і правила фігур у них порушені:

а) Деякі свідки у справі дали неправдиві показання. Петренко — свідок у справі. Отже, Петренко дав неправдиві свідчення;

б) Будь-який договір є угода. Іванепко здійснив угоду. Отже, Іваненко уклав договір;

в) Будь-який злочин підлягає покаранню. Всякий злочин су­спільно небезпечний. Отже, будь-яке суспільно небезпечне діяння підлягає покаранню;

г) Деякі свідки у справі є родичами обвинувачуваного. Усі співро­бітники відділу збуту — свідки у справі. Отже, деякі співробітники відділу збуту родичі обвинувачуваного;

д) Крадіжка — злочин. Привласнення знайденого не є крадіж­ка. Отже, привласнення знайденого є злочином;

є) Рух є розвиток. Годинникова стрілка рухається. Отже, годин­никова стрілка розвивається.

4. Доведіть, чому неспроможні такі силогізми:

а) Модуси АОО, АЕЕ, ОАО за першою фігурою;

б) Модуси ІЕО.АІІ, ОАО за другою фігурою;

в) Модуси ЕАЕ, АЕЕ, АЛЛ за третьою фігурою.

5. Визначте, із яких суджень (суджень-визначень, суджень мож­ливості, виділяючих чи проблематичних суджень) побудовані сило­гізми, і перевірте їх правильність:

а) Потерпілий міг бути вбитий руків'ям пістолета ТТ. Пістолет ТТ мав тільки Соколов. Отже, потерпілий убитий Соколовим;

б) Наклеп є поширення свідомо неправдивих вимислів, що ганьб­лять іншу особу. Дії Петренка не кваліфіковані як наклеп. Отже, Петренко не поширював явно неправдивих вимислів, що ганьблять Миколаєнка;

в) Особа, в якої знайдено викрадені речі, вочевидь, причетна до злочину. У Федорова знайдені викрадені речі. Отже, Федоров при­четний до скоєного злочину;

г) Б. могла бути вбита із помсти. Вбивство із помсти могла здійснити її падчерка. Отже, Б. вбита своєю падчеркою;

д) Тільки осудні несуть кримінальну відповідальність за скоєні злочини. Петренка засуджено за скоєний злочин. Отже, Петренка визнано осудним;

є) Шкідництво може бути вчинене тільки з прямим наміром. Отже, дія обвинувачуваного є шкідництво.

6. Наведіть приклади силогізмів, побудованих із суджень-ви­значень, суджень можливості, виділяючих і проблематичних (імо­вірних суджень).

ПРОСТИЙ КАТЕГОРИЧНИЙ СИЛОГІЗМ

1. Проаналізуйте наведені силогізми (визначте їх структуру, терміни, фігуру, модус, з'ясуйте їх правильність). Якщо си­логізм незакінчений, то зробіть висновок, якщо це можливо.

• Усякий іслам — мусульманство. Іслам — релігія. Отже...;

• Усі спортсмени тренуються. Деякі люди — спортсмени. Отже...;

• Усі квадрати є прямокутниками. Деякі чотирикутники є квадратами. Отже...;

• Жодна краса не є потворством. Деякі думки — красиві. Отже...;

• Жодний песиміст не є оптимістом. Деякі люди — песимі-сти. Отже...;

• Жодний відпочинок не є роботою. Щось цікаве є відпо­чинок. Отже...;

• Усяке число — математичний знак. Деякі символи — числа. Отже...;

• Деякі люди не є добропорядними. Усі політики — люди. Отже...;

• Усяка людина відповідає сама за себе. Усякий студент — іюдина. Отже...;

• Деякі небесні тіла — планети. Усяка комета — небесне ііло. Отже...;

• Деякі полководці були непереможними. Деякі військові ііули полководцями. Отже...;

• Деякі пірати мали каперську грамоту. Деякі розбійники оули піратами. Отже...;

• Усі книги є творенням людини. Деякі святині не є книга­ми. Отже...;

• Деякі міркування не є правильними. Деякі думки не є міркуваннями. Отже...;

• Деякі музиканти не є класиками. Деякі художники є музикантами. Отже...;

• Усі виховані люди — ввічливі. Деякі стримані люди — виховані. Отже...;

• Жодний слабкий духом не є сильний духом. Жодна віру­юча людина не є слабкою духом. Отже...;

• Деякі талановиті люди — вчені. Жодна безталанна людина не є талановитою. Отже...;

• Деякі повідомлення — об'яви. Деяка інформація є повідомленням. Отже...;

• Жодна мудра людина не є дурною. Деякі розумні люди — мудреці. Отже...;

• Усі царі є монархами. Деякі вбиті були царями. Отже...;

• Деякі свічки із воску. Усі свічки горять. Отже...;

• Усі люди говорять. Деякі люди не вміють слухати. Отже..,

• Жодна людина не може літати. Усі люди можуть ходити Отже...;

• Жодний монотеїзм не є політеїзмом. Усякий монотеїзм є віра в єдиного Бога. Отже...;

• Усі люди рівні перед законом. Усі люди є розумним» істотами. Отже...;

• Жодна чесна людина не бреше. Деякі чесні люди — вчені Отже...;

• Деякі утопії не є комуністичними. Усі утопії не відображають реальний стан речей. Отже...;

• Жодний меценат не є бідною людиною. Деякі меценати підтримують мистецтво. Отже...;

• Деякі реформи не були безуспішними. Усяка реформа перетворенням. Отже...;

• Жодна культура не є безкультур'ям. Усяка культура є над банням нації. Отже...;

• Усі християни — гуманісти. Усі християни вірять у Христа. Отже...;

• Усе святе — вічне. Жодне святе не може бути брехливим Отже...;

• Усяка революція є смутою. Усяка революція руйнує. Отже..;

• Кожна людина — коваль свого щастя. Кожна людина є коваль свого нещастя. Отже...;

• Жодний сумнів не є помилкою. Усякий сумнів — ознакі розуму. Отже...;

• Деякі істини не можна спростувати. Усякі істини достойні сумніву. Отже...;

• Усяка істина є правдою. Усяка правда — небезпечна. Отже..,

• Усяка аксіома є істинною. Жодна істина не є помилкою Отже...;

• Усе можуть королі. Усі королі — багаті люди. Отже...;

• Усе геніальне — просто. Усе просте дається важко. Отже..

• Усе земне є плинним. Усе плинне має свої межі. Отже..;

• Жодна демократія не є тоталітаризмом. Усякий тоталітаризм є деспотизм. Отже...;

• Деякі концерти — симфонічні. Деякі симфонії — класичні твори. Отже...;

• Жодний Бог не є грішником. Усі грішники — люди. Отже...;

• Усяка неправда є брехнею. Усяка брехня суперечить істині, Отже...;

• Усяке мислення — це пізнавальна діяльність. Усяке піІзнання вічне. Отже...;

• «Сміятися — означає вибачати. Той, хто вибачає, — не сердиться» (В.О. Ключевський). Отже...;

• «Уся молодь хоче одружуватися або виходити заміж. У всіх шия хоче одягти мотузок» (В.О. Ключевський). Отже...;

• Бути щасливим означає бути розумним. Бути розумним означає не бажати того, що не можеш отримати. Отже...;

• Усі ті, хто літає, мають крила. Усі птахи літають. Отже, усі птахи мають крила;

• Усі люди дихають легенями. Усі риби не дихають легенями. Отже...;

• Усі білі ведмеді живуть за полярним колом. Усі білі ведмеді — ссавці. Деякі ссавці живуть за Полярним колом;

, • Усі дельфіни плавають. Ті, хто плаває, живуть у воді. тже, деякі з тих, хто живе у воді — дельфіни;

• Усі письменники пишуть романи. Усі письменники — іоловіки. Отже, деякі чоловіки пишуть романи;

• Усі події мають початок і кінець. Усі події протікають у часі. Усе те, що протікає у часі, має початок і кінець;

• Людина — жива істота. Гуска — жива істота. Отже, людина — це гуска;

• Обвинувачений має право на захист. Овчаренко — обвинувачений. Отже, він має право на захист;

• Релігійні організації не виконують державні функції. Церква — релігійна організація. Отже, вона не виконує держав­ших функцій;

• Моральні норми не санкціонуються державою. Моральні норми — це форми соціальної регуляції. Отже, деякі форми соціальної регуляції не санкціонуються державою;

• Суддя, який є родичем потерпілого, не може брати участь у розгляді справи. Суддя К. — родич потерпілого. Отже, він не може брати участь у розгляді справи;

• Усі студенти нашого інституту вивчають логіку. Деякі співробітники міліції — студенти нашого інституту. Отже, деяі співробітники міліції вивчають логіку;

• Усі лікарі мають медичну освіту. Деякі із присутніх н мають медичної освіти. Отже, деякі із присутніх не є лікарями;

• Усі особи, які позбавлені волі, мають право на гуманне ставлення і повагу до їх особистості. Н. позбавлений волі. Отже, він має право на гуманне ставлення і повагу до свої особистості;

• Одна із цілей огляду місця злочину — знаходження слідів злочину. Огляд місця злочину — слідча дія. Одна із ціле деяких слідчих дій — знаходження слідів злочину. Отже...;

• Усякий злочин — суспільно небезпечне діяння. Крадіжка — злочин. Отже...;

• Договір — це угода, але договір — це і правовідношення. Тому можна сказати, що деякі правовідношення є угодами;

• Жодний дозвіл не є забороною. Деякі висловлювання -дозволи. Отже...;

• Ніщо духовне не є бездуховним. Усе ганебне є бездуховним. Отже...;

• Усі банкроти — бізнесмени. Деякі боржники не є бізнесменами. Отже...;

• Усякий лідер є особистістю. Деякі індивіди — особистості. Отже...;

• Деякі монархи були деспотами. Деякі комуністи бул деспотами. Отже...;

• Усякий Бог є потаємним. Усяка людина є потаємною. Отже...;

• Жодна реальність не є сном. Усі кінофільми — своєріді сни. Отже...;

• Жодний атеїст не вірить у Бога. Усяка побожна людиь вірить у Бога. Отже...;

• Усяка ненависть — руйнівна. Жодна любов не є ненавістю. Отже...;

• Жодна планета не є астероїдом. Деякі небесні тіла не є астероїдами. Отже...;

• Усяка фраза є реченням. Деякі думки не є реченнямі Отже...;

• Жодне хамство не є вибаченням. Усяке виправдовування є вибаченням. Отже...;

• Жодна сила не є слабкістю. Усяка легкодухість є слабкістю Отже...;

• Ніяке добро не є злом. Усяке хамство є злом. Отже...;

• Усяка людина — індивідуум. Жодний ідол не є індивідуумом. Отже...;

• Жодний монах не бажає багатства. Деякі люди бажають багатства. Отже...;

• Усяка легітимна влада є законною владою. Деяка влада не є законною владою. Отже...;

• Усякі класичні твори є шедеврами. Деякі малюнки не є шедеврами. Отже...;

• Деякі мови не є міжнародними. Англійська мова є міжнародною. Отже...;

• Усякий ворог є недругом. Деякі люди не є недругами. Отже...;

• Жодний монолог не є діалогом. Усяка бесіда двох людей є діалогом. Отже...;

• Усякий квантор — символ або індекс. Деякі складові висловлювання не є символами або індексами. Отже...;

• Жодний пропонент не є опонентом. Усякий супротивник у суперечці є опонентом. Отже...;

• Усі спогади є мемуарами. Деякі книги не є мемуарами. Отже...;

• Все живе розмножується. Усе живе дихає. Отже...;

• Усі дієслова позначають дії. Усі дієслова — частини мови. Отже...;

• Усі числа складаються із цифр. Деякі числа — двозначні. Отже...;

• Усі троянди — квіти. Деякі квіти мають червоний колір. Отже...;

Усяке повторення полегшує запам'ятовування. Усяке повторення сприяє формуванню навичок. Отже...;

• Рух є вічним. Ходіння в університет — рух. Отже, ходін­ня в університет вічне;

• Деякі рослини — отруйні. Білі гриби — рослини. Отже, вони отруйні;

• Дельфіни — не риби. Щуки — не дельфіни. Отже...;

• Деякі тварини — ссавці. Деякі живі організми — тварини. Отже...;

• Усі злочинці повинні бути покарані. Деякі люди — злочинці. Отже...;

• Усі студенти складають іспити. Н. не є студентом. Отже..

• Усі зебри зі смужками. Ця тварина зі смужками. Отже...

• Закони об'єктивні, вони не залежать від волі і бажан людей. Конституція — закон. Отже...;

• Деякі соціальні норми є правовими. Норми моралі є соціальними нормами. Отже...;

• Жодний свідок по справі не знав потерпілого. І. не би свідком по справі. Отже...;

• Крадіжка — злочин. Присвоєння знайденого — це не крадіжка. Отже...;

• Деякі свідки по справі дали хибні свідчення. П. — свідок по справі. Отже...;

• Усякий договір є угодою. І. здійснив угоду. Отже...;

• Усякий злочин повинен бути покараним. Усякий злочин суспільно небезпечний. Отже...;

• Деякі свідки по справі є родичами обвинуваченого. Усі співробітники відділу N. — свідки по справі. Отже...;

• Рух є розвиток. Годинна стрілка рухається. Отже...,

• Цукор солодкий. Усі діти полюбляють солодке. Отже...,

• Деякі люди можуть народжувати дітей. Усі чоловіки -люди. Отже...;

• Усі розумні люди повинні підкорятися законові. Усі нерозумні люди повинні підкорятися законові. Отже, всі розумні люди є нерозумними людьми;

• Деякі люди заслуговують на повагу. Усі злочинці — люди Отже, деякі злочинці заслуговують на повагу;

• Деякі люди можуть бути батьками. Жодна жінка не можі бути батьком. Отже, деякі жінки не можуть бути людьми;

• Усі філософи читали «Критику чистого розуму» І.Канта. Деякі письменники читали «Критику чистого розуму» І. Кан­та. Отже, деякі письменники філософи;

• Жодна несправедлива війна не може бути виправдана. Де­які несправедливі війни були успішними. Отже, деякі успішні війни не можуть бути виправдані.

2. Розгляньте засновки, наведені відомим англійським вче­ним, автором «Аліси у Дивосвіті» Л. Керроллом. Якщо це Можливо, виведіть з них висновки.

• Жодна книга з гострим сюжетом не підходить для читан­ня людям, що легко збуджуються. Від книги зі спокійним сюжетом хилить на сон;

• Деякі з тих, що гідні слави, отримують винагороду. Ніхто, Окрім хоробрих людей, не гідний слави;

• Жодна дитина не має терпіння. Жодна нетерпляча людина не може сидіти спокійно;

• Усі свині — жирні. Усі скелети — худі;

• Жодна мавпа — не солдат. Усі мавпи ведуть себе непорядно;

• Жодна з моїх кузин несправедлива. Усі судді справедливі;

• Деякі дні похмурі. Похмурі дні наганяють нудьгу;

• Усі ліки неприємні на смак. Александрійський лист — ліки;

• Ніяке товсте творіння не бігає добре. Деякі гончі бігають добре;

• Усі солдати марширують. Деякі юнаки — не солдати;

• Цукор солодкий. Сіль не солодка;

• Деякі яйця зварені круто. Усі яйця б'ються;

• Не існує риби, яка не вміла б плавати. Деякі коники — риби;

• Усі гарячкуваті люди нерозумні. Деякі оратори гарячкуваті;

• Біль підточує сили людини. Жодний біль не є бажаним;

• Тим, хто лисий, гребінець не потрібний. Жодна ящірка не має волосся;

• Усі неуважні люди помиляються. Жодна уважна людина не забуває своїх обіцянок;

• Мені Джон не подобається. Деяким із моїх друзів Джон подобається;

• Картопля — не ананас. Усі ананаси приємні на смак;

• Жодна шпилька не має честолюбних намірів. Жодна гол­ка — не шпилька;

• Усі мої друзі захворіли. Тим, хто захворів, не можна співати;

• Усі ці страви дуже добре приготовлені. Деякі страви, якщо їх погано приготувати, шкідливі для здоров'я;

• Усі розумні люди ходять на ногах. Усі нерозумні люди ходять на руках;

• Займайтеся своєю справою. Ця сварка — не ваша справа;

• Жодний міст не зроблений із цукру. Деякі мости дуже красиві;

• Жодна загадка, яка має рішення, не цікавить мене. Усі і загадки не можна розв'язати;

• Джон старанний. Усі старанні люди щасливі;

• Жодна жаба не пише книжок. Деякі люди користуютьс чорнилами, коли пишуть книжки;

• Усі антилопи стрункі. Стрункі тварини веселять очі;

• Жодна нещасна людина не регоче. Жодна щаслива людина не стогне;

• Борошно можна їсти. Толокно — сорт борошна;

• Деякі сни жахливі. Жодне ягня не здатне викликати жаль;

• Жодний злодій — не чесний. Деяких нечесних людей вдається викрити;

• Усі неправдоподібні історії викликають сумнів. Усі ці історії достатньо правдоподібні;

• Він сказав мені, що ви пішли. Він ніколи не говорить слова правди;

• Він завжди співає менше години. Слухати спів протягом години утомливо;

• Жодний весільний пиріг не є корисним. Некорисної їжі треба уникати; • Жодний француз не любить пудинг. Усі англійці люблять пудинг;

• Жодний добрий вчинок не є незаконним. Усе те, що законним, можна робити без страху;

• Усі неосвічені люди неглибокі. Усі ці студенти освічені;

• Деякі вірші оригінальні. Ніяка оригінальна робота не пишеться на замовлення;

• Усі бліді люди флегматичні. Тільки ті, хто бліді, мають поетичну зовнішність;

• Парасольки бувають дуже корисними в дорозі. Усе те що не потрібно в дорозі, треба залишити вдома;

• Жодний імператор — не дантист. Усіх дантистів бояться діти;

• Усі, хто старий, полюбляють прогулянки пішки. Ні ви, Ні я не є старими;

• Усі секретарі займаються корисними справами. Деякі пта­хи — секретарі;

• Жодна людина, що має диктаторські нахили, не є попу­лярною. У неї є диктаторські нахили;

• Деякі уроки є важкими. Те, що важко, потребує уваги;

• Жодна приємна несподіванка не викликає досади. Ваш візит — приємна несподіванка;

• Деякі лисі люди носять перуки. У всіх дітей своє волосся.

3. У кожному з наведених нижче уривків Л. Керролла спро­буйте виділити два засновки і вивести з них висновок, якщо це можна зробити:

• Усякий, кому доводилося полювати на левів стільки, скільки мені, скаже, що леви — дикі тварини і серед них трапляються окремі екземпляри, котрі не п'ють каву, хоча я зовсім не збираюся стверджувати, що такі леви не є винятком із загального правила. Отже...;

• Вони стверджують, що жодний лікар не захоплюється метафізикою і не грає на органі, але мені відомо про вас дещо таке, що примушує думати інакше.

— Цікаво, звідки ви дізналися? Ви ж ніколи не чули, як я граю на органі?

— Звичайно, не чув. Але мені довелося якось чути, як ви, лікар, міркували про поезію Броунінга. Із вашої промови мож­на було вивести, що ви, в усякому випадку, цікавитеся мета­фізикою. Отже...;

• — Підемо додому! Мені набридла ця тиснява. Ти ж сама прекрасно знаєш, що в переповненому магазині не дуже за­тишно.

— Хто ж думає про затишок, вирушаючи за покупками?

— Як хто? Звичайно, я. І я впевнений, що якщо пройти далі по вулиці, то можна знайти декілька магазинів, де не такий натовп. Отже...

4. Знайдіть простий категоричний силогізм у кожному із наведених уривків Л. Керролла і перевірте його правильність:

• — Як люб'язно з вашого боку цікавитися моїм здоров'ям! Я дійсно почуваю себе сьогодні значно краще.

— А що стало причиною такої приємної зміни: природа чи мистецтво?

— Я думаю, що мистецтво. Лікар призначив мені щось із і своїх патентованих ліків.

— Ну що ж, я ніколи більше не назву його брехуном: знай­шлася хоч одна людина, якій стало краще від його ліків;

• — Ні, ти мені зовсім не подобаєшся. Краще я піду і по­граю зі своєю лялькою. Ляльки ніколи мене не кривдять.

— Ах, ти маленька нерозумна дівчинка! Ляльки подобають­ся тобі більше, ніж кузини.

— Звичайно! Кузини завжди мене кривдять — принаймні усі кузини, яких я бачила.

— Хотіла б я знайти, що звідси випливає! Може бути, ти хочеш сказати, що всі кузини — не ляльки? Але хто стверд­жує зворотне?

• — Діти! Ви витримали складний іспит. Наприкінці я хотів би дати вам одну пораду. Пам'ятайте: усі, хто насправді хоче отримати ґрунтовні знання, повинні наполегливо працюва­ти.

— Дякую вам, сер, від усіх моїх школярів. Гордий повідо­мити вам, що принаймні деякі з них насправді бажають отри­мати знання.

— Дуже радий чути це, але чому ви так гадаєте?

— Як же інакше, сер? Мені ж відомо, як наполегливо вони працюють (я хочу сказати деякі з них). Кому ж знати, як не мені.

Розділ 9. Дедуктивні умовиводи (продовження)

1. Визначте вид силогізму, його модус, складіть формулу і пере­вірте, чи правильно він побудований:

а) "Якщо виявлені в автомобілі сліди крові наложать дружині власника автомобіля, то група крові цих слідів і група крові влас­ника автомобіля має бути однаковою. Ллє група крові не збігаєть­ся. Отже, сліди крові в автомобілі не є кров, що належить дружині володаря автомобіля";

б) "Якщо у цьому випадку має місце нещасний випадок, то по­терпіла була б у пальті і взута. Ллє потерпіла була без пальта, без панчіх, без черевиків. Отже, у цьому випадку для нещасного випад­ку не могло бути місця";

в) "Якщо в цьому випадку мало місце самогубство, то мала б бути певна траєкторія польоту шроту. Якщо траєкторія польоту шроту була якоюсь, то мають бути сліди пострілу на певній висо­чині навколишніх дерев. Отже, якщо в цьому випадку мало місце самогубство, то мали бути сліди пострілу на певній височині навко­лишніх дерев";

г) "Якщо частини предмета є частинами одного й того ж пред­мета, то їхній рельєф збігається. Рельєф цих частин предмета збігається. Отже, вони є частинами одного й того ж предмета";

д) "Якщо присуд не обґрунтований, то його відмінять. Цей при­суд відмінено, отже, він не обґрунтований";

є) "Якщо обвинувачуваний був удома, то він не міг у той же час бути на місці скоєння злочину. Ллє обвинувачуваного не було вдо­ма. Отже, він був на місці скоєння злочину";

є) "Викрадений мідний дріт могли купити або приватна особа, або держпідприємство, або держустанова. Встановлено, що ні держ-нідприсмство, ні держустанова мідного дроту не ііридбавали в цей час. Отже, викрадений мідний дріт купив хтось із приватних осіб".

2. Чи будуть істинними висновки, здобуті за схемами:

а) Якщо не А, то В

А Отже, В;

б) Якщо А, то не В

не В

Отже, не А;

в) 5 є або Р_х, або Р_г, або Р₃,

8 не є Р,

Отже, Я є Р₂.

3. Чи можливі висновки із таких засновків:

а) "Якщо особа не мала доступу до місця, де було скоєно злочин, то вона могла залишити відбитки пальців рук тільки під час скоє­ння злочину". "Обвинувачуваний мав доступ до місця скоєння зло­чину". Отже, ...;

б) "Якщо пояснення підсудного про його невинність судом не спростовані, то присуд у справі не може бути визнаний обґрунтова­ним". Отже, ...;

в) "Під час визначення розміру відшкодування за шкоду суд не має права застосовувати принципи змішаної відповідальності, якщо вина потерпілого в нещасному випадку не установлена". "Суд зас­тосовував принцип змішаної відповідальності". Отже, ....

4. Визначте вид умовиводу, напишіть його формулу і перевірте правильність побудови:

а) "Формула: "Щось можна вважати доведеним, хоч і наявні якісь нерозумні сумніви" — ганебна, оскільки містить непримирен­не внутрішнє протиріччя. Лбо внутрішнє суддівське переконання, і тоді немає сумнівів, оскільки переконання і сумнів — поняття, що виключають одне одного, або сумнів (байдуже який), і тоді не може бути внутрішнього переконання. Третього немає";

б) "Правовідногаення — це відношення вольове. Угоди є право­відносинами. Договори — угоди, а заповіт — договір. Отже, заповіт — це відношення вольове";

в) "Будь-який злочин підлягає кримінальному покаранню, але провина — не злочин";

г) "Якби він не був на місці скоєння злочину, то не залишив би слідів свого взуття. Ллє сліди його чобіт там знайдені";

д) "Він не був на місці скоєння злочину, оскільки ніяких своїх слідів він там не залишив".

5. Наведіть приклади діалем, полісилогізмів і ентимем, здобу­тих від різних видів умовиводів (категоричних, умовних і розпо­дільних).

СУТО УМОВНІ ТА УМОВНО-КАТЕГОРИЧНІ МІРКУВАННЯ

2. Чи можуть міркування, наведені в розповідях В. Білібі-на — російського письменника початку XX ст., вважатися суто умовними?

• Якби на світі не існувало Сонця, то треба було б постійно палити свічки і гас.

Якби треба було постійно палити свічки і гас, то чиновни­кам було б недостатньо їх платні і вони брали б хабарі.

Отже, чиновники не беруть хабарів тому, що на світі існує Сонце.

• Якби бики та кури ходили б засмаженими, то не потрібно було б запалювати плити і, отже, було б менше пожеж.

Якби було менше пожеж, страхові товариства не підвищили б так жорстко страхову премію.

Отже, страхові товариства підвищили так жорстко страхову премію тому, що бики і кури не ходять засмаженими.

3. Побудуйте міркування у формі суто умовного силогізму. Запишіть їх у вигляді формули логіки висловлювань:

• При розслідуванні справи про масове падіння худоби шля­хом розтину кожної тварини було встановлено, що причиною падіння було виснаження організму тварин, подальше розслі­дування показало, що причиною виснаження була нестача кормів, причиною ж нестачі кормів було їх розкрадання і роз­базарювання;

• При розслідуванні причин пожежі в гастрономі було вста­новлено, що за декілька місяців до пожежі там був проведений капітальний ремонт. Зробили нову електропроводку, заново склапи печі та димоходи. До того ж нічні роботи були доручені людині, яка не мала достатньої кваліфікації у цій справі, клад­ку димоходу він провів із поганою перев'язкою швів, застосу­вав неякісній розчин. Усе це призвело до послаблення міцності димоходу, в якому з'явилися щілини. У день пожежі був силь­ний мороз і піч підсилено топилася ящичною тарою, яка ство­рює довге іскристе полум'я, через щілини димоходу гарячі па­ливні гази, а можливо, й іскри подіяли на конструкції перекриття. Горіння, яке спочатку протікало у вигляді тління, дов­гий час могло залишатися непомітним, тому що дим потрапляв на горище, де він розвіювався. Пожежу помітили значно пізніше, коли горіння набуло відкритого характеру;

• У процесі розслідування обставин смерті К. було встанов­лено, що квартирні двері були зачинені на ключ. Інших ключів, що належали К., у квартирі не було. Пристрій замка не дозво­ляв зачинити двері без ключа. Отже, двері зачинили зовні, у той час, як К. залишився у квартирі. Це міг зробити тільки Р., котрий останнім виходив із квартири.

4. У наведених міркуваннях покажіть, до якого виду вони належать. Де немає висновку, зробіть його. Якщо в міркуванні наявна помилка, з'ясуйте яка і чому.

• Якщо людина не винна, то її виправдовують. Дану люди­ну не виправдали. Отже...;

• Якщо підсудний не є винним, то його виправдовують. Підсудний не є винним. Отже...;

• Якщо вода нагрівається, то вона випаровується. Вода на­грівається. Отже...;

• Якщо на полі стоїть опудало, то сторож спить спокійно. Сторож спить спокійно. Отже...;

• Якщо людину позбавти останньої надії, то вона занепаду духом. Н. занепав духом. Отже...;

• Якщо урок важкий, то учні його погано засвоюють. Даний урок учні погано засвоїли. Отже...;

• Якщо бухта замерзне, то кораблі не зможуть заходити в неї. Кораблі не можуть заходити в бухту. Отже...;

• Якщо потягу загрожує небезпека, то стрілочник виходить з червоним ліхтарем. Стрілочник не вийшов з червоним ліхта­рем. Отже...;

• Якщо у людини є совість, вона визнає свої помилки. Ця людина не визнає своїх помилок. Отже...;

• Якщо кожний день пити каву, то рано чи пізно до голови прийде хороша ідея. Ця людина п'є каву кожного дня. Отже...;

• Якщо бувають сильні морози, то хліб гине. Хліб загинув. Отже...;

• «Легко людині, якщо вона повна Тобою; я не повен То­бою і тому є тягарем для себе» (Августин Блаженний);

• Кримінальна справа може бути порушена тільки в тих Випадках, коли мають достатні дані, які вказують на наявність Складу злочину. Дії В. мають такі ознаки. Отже, кримінальна справа проти В. може бути порушена;

• Якщо X. — великий драматург, то його твори ставляться в .Театрах. Твори X. ставляться в театрах. Отже, X. — великий драматург;

• Це міркування скоріше за все не є доведенням, тому що Його засновки хибні, а у випадку доведення вони повинні бути Істинними;

• Якщо вирок не обгрунтований, то він буде відмінений. Даний вирок відмінений. Отже, він не обгрунтований;

• Якщо обвинувачений був у себе вдома, то він не був на місці злочину. Але обвинуваченого не було вдома. Отже, він був на місці злочину;

• Якщо не розв'язувати задачі, то оволодіти логікою не­можливо. А ти задачі не розв'язуєш. Отже...;

• Палити — здоров'ю шкодити. Він не шкодить своєму здо­ров'ю. Отже...;

• «— ...Ти злий?

— Ні. Навіщо?

— А, на мою думку, хто злий, той і дурний. Я ось теж не їлий. Отже, ми обидва з тобою не дурні будемо» (М. Горький);

• «Ти говориш, ми повинні вважати себе щасливими, що ми не знаємо цього брехливого, мерзотного світу з його брехли­вими, мерзотними людьми. Мабуть, я одна з нещасних, бо я ж то знаю цей брехливий, мерзотний світ з його брехливими, мерзотними людьми» (Шолом Алепхем «Мій перший роман»).

5. Визначте модус умовно-категоричного міркування, запишіть його у вигляді формули:

• Якщо обвинувачений займався шахрайством, він повинен бути притягненим до кримінальної відповідальності. Обвину­вачений А. займався шахрайством. Отже, він повинен бути притягненим до кримінальної відповідальності;

• Кримінальна справа не може бути порушена, якщо відсутній склад злочину. Склад злочину відсутній. Отже, кримінальна справа не може бути Порушена;

• До складу суду, який розглядає кримінальну справу, не можуть входити особи, які є родичами. Р. та М. не можуті, увійти до складу суду, тому що вони родичі;

• На початку судового слідства заява не оголошувалася, отже, по даній справі проводилося попереднє слідство або дізнання, оскільки відповідно до ст. 297 КПК України судове слідство починається оголошенням заяви потерпілого, якщо попереднє слідство або дізнання по справі не проводилися.

6. Зробіть висновок із засновків за одним із модусів умов­но-категоричного міркування:

• Якщо особа винна у вчиненні злочину, то вона підпадає під кримінальну відповідальність й покарання. В. винний у вчиненні злочину. Отже...;

• Вирок не може бути залишений у силі, якщо об'єктивніш свідчень свідків викликає сумнів. Вирок по справі К. може бути залишений у силі. Отже...;

• Одна й та сама особа не може бути захисником обвинувачених, якщо інтереси одного з них суперечать інтересам іншого. Інтереси обвинуваченого К. суперечать інтересам обвину­ваченого М. Отже...;

• Якщо суд прийде до висновку про підробку документа, він усуває його з числа доказів. Даний документ не усунуто з числа доказів. Отже...

7. Чи можна отримати достовірне знання із наведених засновків?

• Суддя не може брати участі в розгляді справи, якщо він є потерпілим. Суддя Н. не є потерпілим. Отже...

• Суддя не може брати участі в розгляді справи, якщо він брав участь у даній справі як експерт. Суддя А. може брати участь у розгляді даної справи. Отже...

• Якщо обвинувачений займався контрабандою, то він по­винен бути притягненим до кримінальної відповідальності за ст. 70 КК України. Але К. контрабандою не займався. Отже...

• Якщо обвинувачений займався контрабандою, то він по­винен бути притягнений до кримінальної відповідальності за ст. 70 КК України. К. повинен бути притягнений до кримі­нальної відповідальності за ст. 70 КК України. Отже...

8. Розгляньте такий засновок: «Якщо він не знає законів, то він не може діяти правильно». Визначте, які висновки із наведених нижче є правильними:

• Він діяв правильно, отже, він знає закони;

• Він знає закони, отже, він зможе діяти правильно;

• Він не знає законів, отже, він не зможе діяти правильно;

• Він не зміг діяти правильно, бо не знав законів.

9. Визначте, які із запропонованих умовно-категоричних іркувань є правильними:

• Якщо в людини підвищена температура, то вона хвора. У лцієї людини температура не підвищена. Отже, вона не хвора;

• Якщо в людини підвищена температура, то вона хвора. У цієї людини температура підвищена. Отже, вона хвора;

• Якщо в людини підвищена температура, то вона хвора. Дя людина не хвора. Отже, у цієї людини не підвищена температура;

• Якщо в людини підвищена температура, то вона хвора. Ця людина хвора. Отже, у цієї людини підвищена температура.

10. Відновіть умовно-категоричні міркування з наведених юнтекстів:

• Н. не був на місті злочину, оскільки у нього є алібі;

• Оскільки Н. намагався заховати речі, ясно, що він їх украв;

• Якщо б він не був злочинцем, то напевно був би порядною людиною. Але його «порядність» вже бачили;

• Якщо б я не пам'ятав, що це за предмет, то я б не зміг його знайти.

11. Проаналізуйте наведені тексти. Виділіть умовні та умовно-категоричні міркування. Якщо міркування наведені не пов­ністю, то відновіть їх:

• «Якщо боги існують, то вони живі істоти. Отже, вони повинні мати почуття. Якщо вони мають почуття, то повинні відчувати не тільки солодке, але й гірке. Будучи незадоволеним деякими відчуттями, бог буде здатним до сприйняття турботи, зміни до гіршого. Отже, він тлінний. Звідси випливає, що він — не бог» (Карнеад);

• «Що змінюється, те руйнується і, отже, гине» (Лукрецій їит Кар);

• «Філософи стверджують, що вони шукають; отже, вони ще не знайшли» (Тертулліан).

• «Якщо все трапляється за попередніми причинами, то отже, все трапляється в силу природного, безперервного зчеп лення і сплетення причин; і якщо це так, то усім крутить не обхідність. А якщо це вірно, ніщо не в наших силах. У дійснос: ж дещо в наших силах. А якщо б все звершувалося долею, т це означало б, що все трапляється за попередніми причинами (Карнеад);

• «Життя дароване мені як милість, отже, я можу повернуті його, коли воно перестане бути благодіянням: якщо припи няється причина, повинна припинитися і дія» (Монтеск'є);

• «Я уявляв собі так, що Ти, Великий, на безкрайньом просторі; звідки проймаєш великий світ... У такому випаду найбільша частина землі отримала б найбільшу частину Тебе, і менша — меншу... Насправді це не так...» (Августин Блажен ний); • «І навіщо багато говорити про те, що Божественна сутністі не може стати гіршою? Якщо б могла, то Бог не був би Богомі (Августин Блаженний); • «Погіршення приносить шкоду: якщо б воно не зменшува ло доброго, воно б шкоди не приносило» (Августин Блаженний);

• «Мама вчила мене, щоб я кинув одного з вас у воду і оскільки ти говориш, що тобі хочеться у воду, ясно, що тобі ні хочеться у воду. То стрибай же в каламутну воду річки Амазонки. Живо!» (Р. Кіплінг «Звідки взялися броненосці»);

• «Одного разу при світлі місяця Ходжа виймав відро з криниці, і побачив він, що у криницю впав місяць. Щоб ви­тягнути місяця, він прив'язав до мотузка гак і спустив його вниз. Випадково гачок зачепився за камінь, і коли він сильне потягнув мотузок, гачок зірвався, а Ходжа впав на спину. Він підняв очі на небо і побачив, що місяць там. «Ну, слава Госпо­ду, помучився я немало, але місяць повернувся на небо» (Анек­доти про Ходжу Насреддіна);

• «На цей раз вона знайшла на столі невелику пляшечку, до горлечка якої була прикріплена, паперова етикетка з написом «Випий мене»... Добре сказати — «Випий мене», але розумна маленька Аліса зовсім не хотіла робити це поспіхом.

— Ні, я подивлюся спочатку, — сказала вона, — написано там «отрута» чи «ні», оскільки вона часто читала веселі розповіді про дітей, які згоріли або яких з'їли дикі тварини, і про інші неприємні речі, що трапляються з дітьми, бо вони цінували прості правила, яким їх вчили їхні друзі: наприклад, що розжарена кочерга обпече вас, якщо ви будете тримати її дуже довго, що, якщо ви поріжете палець ножем дуже глибоко, з нього піде кров, і Аліса ніколи не забувала, що якщо ви занадто багато п'єте із пляшечки, на котрій написано «отрута», то це напевне розладнає вам шлунок раніше чи пізніше.

Але на цій пляшечці не було написано «отрута», тому Аліса відважилася і покуштувала те, що в ній було, і знайшовши його дуже приємним, вона швидко покінчила з ним» (Л. Керролл «Аліса в Дивосвіті»).

12. Одного разу в присутності Конан Дойла зайшла розмова про одного есквайра. Коли автора славнозвісних детективів по­прохали висловити свою думку, то він відразу ж відповів:

— Готовий заприсягтися, що цей есквайр негативно ставився до м'ясних пудингів.

— Яке тонке спостереження, — вигукнули присутні, — але як ви здогадалися, сер Артур?

— Тільки за допомогою дедукції, — скромно пояснив Конан Дойл, — на смокінгу цього джентльмена не було масних плям.

Відновіть міркування Конан Дойла повністю.

13. Чи випливає з висловлювання апостола Павла те, що невіруючі не врятуються?

«Бо, якщо устами твоїми будеш сповідувати Іісуса Господом і серцем твоїм вірувати, що Бог воскресив його з мертвих, то врятуєшся» (Посл. до Римлян 10:9).

14. Що ви можете сказати про Цезаря, Івана IV і Чезаре Ііорджіа на основі наведених текстів?

• Якщо б Цезар був забобонним, то він поступився б про­ханням Кальпурнії не йти до сенату. Якщо б він був обереж­ним, то він прогнав би Брута. Але Цезар не поступився про­ханням Кальпурнії і не прогнав Брута;

• Якщо б Іван IV був злим за природою і не турбувався про інтереси держави, то він не заборонив би оприччини. Але, як відомо, він заборонив оприччину;

• «Чезаре Борджіа переміг би будь-які труднощі, якщо б його не тіснили з обох боків ворожі армії або не доймала хвороба» (Н. Макіавеллі «Государ»).

РОЗДІЛОВО-КАТЕГОРИЧНІ І УМОВНО-РОЗДІЛОВІ (ДИЛЕМИ) МІРКУВАННЯ

1. Покажіть у поданих міркуваннях, до якого виду вони належать. Де немає висновку, зробіть його. Якщо в міркуванні наявна помилка, з'ясуйте яка і чому.

• Люди сприяють або протидіють ходу історії. Ця людина не протидіє ходу історії. Отже...;

• Діяння, яке карається, може бути або злочином, або про­ступком, або крадіжкою майна. Дії К. кваліфіковані як крадіж­ка майна. Отже, вони не є ні злочином, ні проступком;

• Підпис на договорі міг бути виконаний самим П., Н. або А. Встановлено, що ні Н., ні А. не ставили підпис на договорі. Отже...;

• Обвинувачений може бути або виконавцем, або організ: тором. Обвинувачений є організатором злочину, який був здійснений. Отже...;

• На складі, де працювали Іванов, Петров і Сидоров, було вчинено підпалення. Відомо, що Іванов був у відрядженні, а Сидоров у цю ніч був дуже п'яним. Отже, підпаленя вчинив Петров;

• Наполеон або зміцнював свою владу, або турбувався про інтереси держави. Відомо, що Наполеон турбувався про інтере­си держави. Отже, він не зміцнював свою владу;

• «... Або погіршення не приносить шкоду — чого бути не може — або — і це цілком зрозуміло — все, що погіршується, втрачає добро» (Августин Блаженний);

• Ця жінка йому мати або дружина. Ця жінка йому дружи­на. Отже...;

• Він хворий або бідний.Він хворий. Отже...;

• Ці ліки або корисні, або шкідливі. Вони корисні. Отже...;

• Шлях комети є або еліпс, або парабола, або гіпербола. Шлях даної комети не може бути ні параболою, ні гіперболою. Отже...;

• Ця дія або дозволена, або заборонена. Вона не дозволе­на. Отже...;

• Усяка реформа розумна або некорисна. Реформи кабінету Г. були некорисні. Отже...;

• Лінії бувають або прямі, або криві, або ламані. Дана лінія ні крива, ні ламана. Отже...;

• Хребетні тварини є або ссавцями, або птахами, або риба­ми, або плазунами. Дана тварина не є ні ссавцем, ні птахом, ні плазуном. Отже...;

• Відповідно до ст. 236 КПК України санкція прокурора на арешт може бути оскаржена заарештованим, його захис­ником, законним представником у районному (міському) суді за місце-знаходженням прокурора, який дав санкцію на арешт. Заарештований Н. за певних обставин не може оскаржити санкцію прокурора на арешт. Отже...;

• Н., винний у крадіжці, повинен бути покараний позбав­ленням волі на термін до двох років або виправними роботами на той же термін. Н. був позбавлений волі на термін до двох років. Отже...;

• У робітниці кондитерської фабрики при затриманні після закінчення зміни біля виходу з прохідної було знайдено де­кілька кілограмів цукру. Ця крадіжка могла бути вчинена без допомоги інших осіб, але вона також може свідчити й про групове розкрадання за участю робітників охорони або мате­ріально-відповідальних осіб фабрики. Встановлено, що робі­тницю без перешкоди пропустив через прохідну черговий нахтер. Отже...

2. Визначте модус розділово-категоричного міркування. За­пишіть його у вигляді формули логіки висловлювань.

• Злочин може бути вчинений умисно або з необережності. Злочин, вчинений А., є умисним. Отже, він не може бути злочином вчиненим з необережності;

• За ст. 212 КПК України попереднє слідство закінчується складанням обвинувального висновку або постанови про закриття справи чи постанови про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходін медичного характеру.

Попереднє слідство по даній справі закінчилося складанням обвинувального висновку. Отже, воно не могло закінчитися накладанням постанови про закриття справи, ні скла- данням постанови про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру;

• За ст. 327 КПК України вирок суду може бути обвинувальним або виправдувальним. Поданій справі може бути винесений обвинувальний вирок. Отже, він не може бути ви правдувальним.

3. Чи можна отримати достовірне знання із наведених засновків? Обгрунтуйте відповідь.

• Н. міг подати письмову або усну скаргу. Н. не подав письмової скарги. Отже...;

• Співучасниками злочину поряд з виконавцями визнають­ся організатори, підмовники і посібники. В. був організатором злочину. Отже...;

• Крадіжку могли вчинити або А., або В., або С. Але крадіж­ку вчинив А. Отже...;

• Крадіжку могли вчинити або А, або В, або С. Встановле­но, що ні А., ні В. її не вчиняли. Отже...;

• Угоди можуть бути односторонніми, двосторонніми й ба­гатосторонніми. Ця угода — одностороння. Отже...;

• Угоди можуть бути односторонніми або двосторонніми. Ця угода не є двосторонньою. Отже...

4. Побудуйте міркування у формі розділово-категоричного силогізму.

• Вранці завідуючий магазином Б. зателефонував до уп равління торгівлі та в районний відділ міліції й повідомим про те, що у службовому приміщенні магазину розбите вікно й вчинена крадіжка товару на велику суму. Після огляду місця події слідчий прокуратури висунув версію про інсценування крадіжки Б. Головним, що свідчило на користь цієї версії, була сумнівна можливість крадіжки через отвір у ґратах товару на таку велику суму (металеві ґрати, які закривали вікно з внутрішнього боку приміщення, пошкодження не мали). Разом із цим не виключалося, що крадіжку могли вчинити сто­ронні люди. Для з'ясування питання, чи може людина крізь розчинене вікно та непошкоджені ґрати викрасти товари зі службового приміщення, був проведений слідчий експери­мент. Результати експерименту довели, що злочинець міг викрасти крізь вікно деяку кількість товару лише зі стелажа, що знаходився поблизу, а дістати крізь вікно щось з інших стелажів виявилося неможливим. Наявність пилу та павути­ни на прутах гратів також ставило під сумнів правдоподібність заяви Б. про крадіжку товару крізь розбите вікно.

У результаті перевірки версії про розкрадання, яку вчинив Б., інсценувавши крадіжку, він був повністю викритий у сис­тематичному розкраданні державного майна. Б. зізнався в інсце­нуванні крадіжки з метою приховання нестачі товару;

• Можна припустити, що вбивство А. було вчинене з метою пограбування. Але це здавалося малоймовірним, оскільки А. був одягнений погано і коштовностей при собі не мав. Вбив­ство могло бути вчинене з помсти. Але люди, які знали А., характеризували його як чоловіка скромного, тихого. Останні три роки він працював сторожем при школі і не мав ніяких сварок.

Ці обставини робили більш імовірним припущення, що вбивство було вчинене із хуліганських мотивів. Звертало на себе увагу також те, що напад відбувся на одній із головних вулиць міста, поблизу кінотеатру та відділу міліції;

• При розслідуванні справи про вбивство провідниці вагону І. слідчий припустив, що вбивство було вчинене або знайомим потерпілої, або провідником іншого вагону, який був у тому ж поїзді, або ким-небудь з інших робітників залізничного транспорту. Проникнення до вагону в нічний час сторонніх осіб було малоймовірним. Тим паче, що перед від'їздом провідники були спеціально проінструктовані.

Було встановлено, що вбивство вчинене на ділянці дороги між станціями Р. та К. і що в поїзді ще чотири провідники 3., Б., Н. і С.

Припущення про те, що Д. була вбита провідником 3., яке було спочатку дуже правдоподібним, у ході розслідування не підтвердилося. Участь у цьому злочині провідниці С. виклю­чалася, оскільки вбивство супроводилося замахом на зґвалту­вання. Версія про вчинення цього злочину провідником Б., враховуючи його похилий вік і відносно слабке здоров'я, була малоймовірною. Не знайшла підтвердження також версія про вбивство Д. її знайомими.

5. «Геній і злодіяння речі несумісні», — пише О. Пушкін у «Моцарті і Сальєрі». Це можна виразити у вигляді висловлю­вання: «Людина може бути або генієм, або злодієм, але не тим та іншим разом».

Які з наведених висновків із цього положення зроблені правильно, які неправильно і чому:

• Моцарт — геній. Отже, Моцарт — не злодій;

• Сальєрі — не геній. Отже, Сальєрі — злодій;

• Моцарт — не злодій. Отже, Моцарт — геній;

• Сальєрі — злодій. Отже, Сальєрі — не геній.

6. Вкажіть, до якого виду належать подані міркування. Де немає висновку, зробіть його. Якщо в міркуванні наявна по­милка, з'ясуйте її.

• Якщо студент спить на лекціях, то він не знає логіки. Якщо студент спить вдома, то він не знає логіки. Студент спить або на лекціях, або вдома. Отже, студент не знає логі­ки;

• Якщо підеш направо, коня втратиш. Якщо підеш наліво, голову втратиш. Треба йти направо чи наліво. Отже, змуше­ний загубити або коня, або голову;

• Якщо студент знайшов 50 доларів, то він влаштує вечір­ку з друзями. Якщо студент знайшов 50 доларів, він запро­сить свою дівчину до театру. Але студент не влаштував вечір­ки і не ходив з дівчиною до театру. Отже, студент не знайшов 50 доларів;

• Якби я був багатим, то купив би собі автомобіль. Якби я був міністром, то мені дали б державний автомобіль. Але у мене немає ні особистого, ні державного автомобіля. Отже, я не багатий і не міністр;

• Якщо злочинці є душевнохворими, то вони повинні бути ізольовані від суспільства. Якщо злочинці — нормальні люди, то вони повинні бути покарані. Отже...;

• Якби він був розумний, то він побачив би свою помилку; і якби він був щирим, то визнав би її. Але він або не бачить своєї помилки, або не визнає її. Отже...;

• Якщо людина скупа, то вона накопичує гроші. Якщо людина бережлива, то вона витрачає їх помірно. Ця людина не накопичує гроші і не витрачає їх помірно. Отже...;

• Якби я був не злопам'ятний, то я забув би образу. Якби я був добрий, я вибачив би образу. Але я не забув образу і не вибачив її. Отже...;

• Якщо кому-небудь призначено вилікуватися, то ліки марні. Якщо кому-небудь не призначено вилікування, то ліки марні. Але людині призначено вилікуватися або не вилікуватися. Отже...;

• Якщо наука повідомляє корисні факти, то вона заслуговує на увагу. Якщо наука тренує розумові здібності, то вона заслу­говує на увагу. Але кожна наука або повідомляє корисні фак­ти, або тренує розумові здібності. Отже...;

• Якщо ви хочете успішно скласти іспит з логіки, то вам потрібно регулярно розв'язувати логічні задачі. Якщо ви хо­чете успішно скласти іспит з логіки, то ви повинні блискуче знати теорію. Але ви або нерегулярно розв'язували логічні задачі, або не знаєте блискуче теорію. Отже...;

• Якщо алібі засвідчене родичами обвинуваченого, то він сам його вигадав. Якщо алібі засвідчене друзями обвинуваче­ного, то він сам його вигадав. Але алібі обвинуваченого засвід­чене або друзями, або родичами обвинуваченого. Отже, він сам його вигадав;

• Якщо учень любить вчитися, то йому не потрібне заохо­чення. Якщо він відчуває відразу до навчання, то заохочення марне. Але учень або любить вчитися, або відчуває відразу до навчання. Отже...;

• Якби Наполеон був великою людиною, то він був би ослідовним у своїх діях. Якби Наполеон був великою людиною, то поводив би себе пристойно на своєму острові, але

відомо, що він не був послідовним у своїх діях, або не пово­див себе пристойно на своєму острові. Отже...;

• Якщо А. винний у завідомо незаконному арешті, то його дії повинні бути кваліфіковані за ч. 1 ст. 173 КК України; якщо він винний у завідомо незаконному затриманні, то він повинен бути притягнутим до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 173 КК України. Але в діях А. немає складу злочину, передбаченого ч. 1 і ч.2 ст. 173 КК України. Отже...;

• Якщо заява про злочин є усною, то вона вноситься до протоколу, який підписується слідчим, прокурором або суд­дею, які прийняли заяву; якщо заява є письмовою, то вона повинна бути підписана особою, від якої виходить. Але заява про злочин може бути або усною, або письмовою. Отже...;

• При розслідуванні справи про вбивство слідчий прийшов до висновку, що вбивство з метою пограбування в даному ви­падку виключається. Про це свідчить наявність одягу вбитого, коштовностей та грошей. Припущення про те, що злочинцю перешкодили пограбувати вбитого, також не знаходило підтвер­дження: на місці злочину були сліди перетягнення трупа від місця вбивства; шарф, кепка і носовичок були сховані в одну із труб, яка трапилася поблизу; були також сліди пальців люди­ни, яка брала сніг, імовірно для того, щоб помити руки. Все це дозволяло зробити висновок, що злочинцю ніхто не перешкод­жав і він не квапився залишити місце вбивства;

• Якщо президент підпише законопроект, він втратить підтримку профспілок. Якщо ж президент накладе вето на да­ний законопроект, він втратить довіру підприємців. Президент або підпише законопроект, або накладе на нього вето. Отже...

7. Проаналізуйте наведені міркування, реконструюйте умов­но-розділові міркування, що в них містяться, і спробуйте з'я­сувати, чи є в них помилки:

• Якщо жінка, з якою ви одружуєтеся, красива, вона викли­кає ревнощі, якщо некрасива — стає неприємною. Отже, не слід одружуватися;

• Або наша душа загине разом із тілом, і тоді ми будемо не здатні сприймати біль, або, якщо наша душа переживе тіло, вона буде більш блаженною, ніж в тілі. Отже, не слід боятися смерті;

• «Якщо вмер Сократ, то він вмер або коли жив, або коли вмер. Якщо — коли жив, тоді він не вмер, тому що одна й та сама людина жила б і була б мертвою. Але й не тоді, коли имер, бо він був би двічі мертвим. Отже, Сократ не вмер» (Секст- Емпірік);

• «Якщо смерть — це перехід у небуття, то вона благо. Якщо смерть — це перехід в інший світ, то вона благо. Смерть — це перехід у небуття або інший світ. Отже, смерть — це благо» (Сократ);

• Декілька років тому Британське адміралтейство зверну­лося до міністра фінансів з проханням виділити 18 шилінгів у місяць на харчування кота, який оберігає документи від ми­шей. Міністр відповів так: «Якщо в адміралтействі є миші, то гроші на харчування кота не потрібні, оскільки він може їсти мишей. Якщо миші в адміралтействі відсутні, тоді гроші також не потрібні, бо нема чого тримати кота». (Закінчіть міркуван­ня).

• Молодий афінянин звернувся до Сократа за порадою, чи потрібно йому одружитися? Сократ відповів: «Якщо тобі попа­деться добра дружина — ти будеш щасливим винятком, якщо погана — то будеш, як і я, філософом. Але тобі попадеться добра або погана дружина». Присутній при цьому афінянин похилого віку сказав: «Але моя дружина ні добра і не погана». Сократ відповів: «Виходить, добра». (Закінчіть міркування);

• «Людині, яка запитала Діогена, коли потрібно снідати, він відповів: «Якщо ти багатий, то коли захочеш, якщо бідний, то коли зможеш» (Діоген);

• «Чи є щастя у світі? Ні. Якщо мета, яку ставить людина, Не досягнена, якщо бажання не здійснене — людина нещас­лива. Але якщо досягнені — людина пересичена, приходить ійеминуче розчарування і неминуче виникає питання: а що ж далі?» (Шопенгауер);

• «Щоб з тобою не трапилося, воно визначено тобі на віку. Або царює неминуча доля і нездоланна закономірність, або милостиве провидіння, або безособовий сліпий випадок. Якщо царює неминуча доля, навіщо ти намагаєшся протистояти їй? Якщо царює провидіння, милість якого можна заслужити, — будь гідним божественної допомоги. Якщо ж царює безладний випадок хаосу, маєш керівника в самому собі — свій дух» (Марк Аврелій);

• Віра або істинна, або хибна. Якщо вона вимисел, отже, добропорядна людина, монах або пустельник даремно загу­били шістдесят років життя, і тільки, — більше їм нічого не загрожує. Але якщо вона заснована на істині, то людину по­рочну очікує страшна доля... Тому, навіть припускаючи, що віра менш істинна, ніж це вважають, людина все одно не може обрати шлях більш рятівний, ніж шлях добропоряд­ності» (Лабрюйєр).

8. У славнозвісного на всю Грецію вчителя мудрості Протагора був учень Еватл. Про платню за навчання вони домо­вилися так. Якщо Еватл виграє свій перший судовий процес, він заплатить своєму вчителю. У протилежному випадку пла­тити не буде. Після закінчення навчання Еватл звернувся до суду з проханням звільнити його від платні, міркуючи так: якщо суд звільнить мене від платні за навчання, я платити не буду. Якщо не звільнить, я також платити не буду, оскільки я не виграв судового процесу. Але я або виграю судовий про­цес, або не виграю його. Отже, я платити не буду.

Протагор відповів йому іншою дилемою з тією ж самою структурою, але протилежним висновком: платити будеш! Як він це зробив?

9. Іноді дилему можна спростувати, протиставивши їй іншу дилему протилежного змісту. Так, одна афінянка, за Арістоте-лем, переконувала свого сина: «Не втручайся в суспільні спра­ви; тому що, якщо ти будеш говорити правду, то тебе знена­видять люди; якщо ж ти говоритимеш неправду, то тебе зне­навидять боги». Проти її дилеми Арістотель придумав запе­речення: «Я повинен брати участь у суспільних справах; тому що, якщо я буду говорити правду, то мене любитимуть боги, а якщо я говоритиму неправду, то мене любитимуть люди».

Формалізуйте наведені міркування, визначте, чи є вони дедуктивними. Як можна показати їх несумісність?

Скорочені силогізми

1. Винайдіть усі можливі ентимеми із наведених силогізмів:

• Усі люди, що роблять подібні речі, порочні. Ця людина робить подібні речі.

Ця людина порочна;

• Жодний неосудний не може бути покараний. Деякі злочинці неосудні.

Деякі злочинці не можуть бути покараними;

• Жодна несправедлива війна не може бути виправдана. Деякі несправедливі війни були успішними.

Деякі успішні війни не можуть бути виправданими;

• Усі вчителі — педагоги. Він — учитель. Він — педагог;

• Усі вчителі — педагоги. Він — педагог. Він — учитель;

• Усі вчителі — педагоги. Він — не педагог. Він не — вчи­тель;

• Усі вчителі — педагоги. Отже, він — не педагог, бо він — не вчитель.

2. Відновіть наведені ентимеми до повних силогізмів. З'я­суйте їх правильність.

• Обвинувачений не зобов'язаний доводити свою не­винність. Д. обвинувачений;

• Карна справа не може бути порушена, якщо відсутній склад злочину. У даному випадку карна справа не може бути порушена;

• Сонце — зірка. Отже, воно проходить декілька стадій своєї еволюції;

• Злочинна бездіяльність може бути умисною або необе­режною. У даному випадку мала місце бездіяльність з необе­режності;

• Якщо судово-психіатричною експертизою встановлено, що суспільно-небезпечне діяння здійснене особою у стані па­тологічного афекту, то ця особа визнається неосудною. У да­ному випадку особа, що вчинила суспільно-небезпечне діян­ня, визнана осудною;

• Усі студенти складають іспити. Л. — студент;

• Усі студенти складають іспити. Отже, Л. — студент;

• Усі планети Сонячної системи обертаються по планет­них орбітах. Отже, Плутон — планета Сонячної системи;

• Даний договір не реальний і не формальний. Отже, він консенсуальний;

• Це висловлювання не складне. Отже, воно просте;

• Н. не може бути представником у суді, бо він непов­нолітній;

• Перекладачеві належить авторське право на виконаний ним переклад, а Н. — перекладач;

• М. повинен з'явитися до суду і дати правдиві свідчення, бо М. викликаний як свідок;

• Якщо М. викликали як свідка, то він зобов'язаний прий­ти до суду і дати правдиві свідчення. М. викликаний як свідок;

• Суддя може задавати питання свідкові в будь-який мо­мент допиту, а С. — суддя;

• Цей злочин не є умисним. Отже, він необережний;

• Сина довго немає вдома, тому мати непокоїться;

• Кожна людина бажає добропорядності, бо кожна люди­на бажає щастя;

• Деякі положення, що заперечуються, заслуговують на ува­гу, бо деякі з них можуть виявитися вірними;

• Рой — людина, тому його не слід тримати в неволі;

• Конференція була добре організована. Отже, вона прой­шла успішно;

• Конференція пройшла успішно. Отже, вона була добре організована;

• Усі леви — хижаки. Отже, морські леви також хижаки;

• Усі планети обертаються навколо Сонця. Отже, Земля — планета;

• Натрій не тоне у воді. Отже, не всі метали тонуть у воді;

• Каспійське море має солону воду, бо усі моря солоні;

• Ця кімната — світла, бо має декілька вікон;

• Меркурій не має атмосфери. Отже, не всі планети мають атмосферу;

• Деякі земноводні тварини — ссавці. Усі ссавці є хребетни­ми;

• Усі метали є речовинами. Усі метали — хімічні елементи;

• Яскравочервоні квіти не мають запаху. Ця квітка не мас запаху;

• Усі люди — двоногі істоти. Буратіно — не людина;

• Деякі людські дії заслуговують на ненависть. Брехня — людська дія;

• Усі планети — небесні тіла. Місяць не є планетою;

• Жодна людина не може передбачити майбутнє. Ворожки — люди;

• Усі птахи кладуть яйця. Усі птахи — хребетні;

• Треба бути нерозумною людиною, щоб це зробити;

• Скнарість заслуговує на засудження, бо вона порок;

• Скнарість заслуговує на засудження, бо усякий порок зас­луговує на засудження;

• Усякий порок заслуговує на засудження, скнарість же є пороком;

• Він не хворий, бо в нього немає підвищеної температури;

• Жодна жінка не є чоловіком, бо усякий чоловік — люди­на;

• Деякі метали — хімічні елементи, бо всі хімічні елемен­ти — речовини;

• Деякі письменники не талановиті, бо деякі діячі мистецт­ва — не талановиті люди;

• Ця рослина — папороть, бо жодна папороть ніколи не цвіте;

• Ця людина нерозумна, бо вона не знає логіку;

• Земля — планета, бо вона обертається навколо Сонця;

• Купіть цей засіб проти лупи і ви будете щасливими;

• Усі люди грішні, а всі королі — люди;

• Хуліганство — злочин, а всі злочини караються;

• Платина — метал, а всі метали з'єднуються з киснем;

• Жодна риба не годує своїх дітей молоком, тому кит — не риба;

• Я змогла тебе рятувати, так хіба я не зможу тебе згубити. (Овідій. «Медея»);

• Смертний, не почувай безсмертної ненависті;

• Я мислю, отже я існую. (Р. Декарт);

• Поки дихаю, сподіваюсь;

• Жодний політик не є чесною людиною, бо жодний по­літик не може завжди говорити правду;

• « ..Презирство і ненависть підлеглих — це те саме, чого государ повинен більше всього боятися, щедрість же веде і до одного, і до другого» (Макіавеллі);

• «Тому государ, якщо він бажає утримати в покорі підлег­лих, не повинен зважати на обвинувачення в жорстокості» (Макіавеллі).

3. Проаналізуйте наведені уривки. Наведіть міркування, що зустрічаються в них у вигляді ентимеми. Відновіть ентимеми до повних силогізмів, перевірте їх логічну правильність.

• «Якщо ви, діти, думаєте, що водяних не буває, то я вам скажу — бувають, і ще й які!

От хоча б у нас, наприклад, коли ми ще тільки на світ з'явилися, жив уже один водяний у річці Уні, під загаткою, а інший в Гавловіцах — знаєте, там, поруч з дерев'яним мостом. А ще один проживав у радецькому струмку. Він-то одного разу прийшов до мого татуся-лікаря вирвати зуба і за це приніс йому наших сріблястих та рожевих форелей, перекладених кро­пивою, щоб вони весь час були свіжими. Відразу ж побачили, що це водяний: поки він сидів у зуболікувальному кріслі, там натекла калюжа. А ще один був біля дідусевого млина, у Тро­нові; він під водою, у загаті, тримав шістнадцять коней, тому-то інженери і казали, що в цьому місці в річці шістнадцять кінських сил» (К. Чапек. «Казка про водяних»);

• Побачивши красуню Мандорарі, Хануман спочатку поду­мав, чи не сама Сіта перед ним. Але одразу ж він запитав у себе, чи можливо, щоб Сіта, прикрашена коштовностями, мог­ла насолоджуватися солодким сном тут, на цьому запашному ложі? Ні, це неможливо. Це не могла бути Сіта» (Прем Чанд, «Сказання про Раму»);

• — «Зніми свій капелюх! — наказав король капелюшнику. — Це не мій капелюх, — відповів капелюшник.

— Крадений! — вигукнув король, звертаючись до присяж­них, які відразу ж зазначили на дошках цей факт.

— Я тримаю його для продажу, — додав капелюшник для пояснення, — я зовсім не маю власного. Я — капелюшник» (Л. Керролл. «Аліса в Дивосвіті»);

• Жертву автотранспортної аварії привезли в лікарню. У приймальному відділенні, записуючи дані потерпілого, сестра запитує:

— Одружені?

— Ні, ні, — здригнувся він, — я просто потрапив під авто­мобіль;

• Розмовляють два приятелі:

— Ну, і як учора закінчилася твоя сварка з дружиною?

— О, я змусив її впасти перєді мною на коліна.

— Он як! І що ж вона сказала?

— Вилазь з-під ліжка, підлий боягуз!;

• Багато літературних критиків вважають, що Шерлок Холмс був «списаний» А. Конан Дойлем із професора меди­цини Единбурзького університету Джозефа Белла.

Одного разу, розповідає у своїй автобіографії Конан Дойл, до клініки прийшов хворий, і Белл запитав його:

— Ви служили в армії?

— Так точно! — відповів пацієнт.

— У гірськострілецькому полку?

— Так точно, пане лікарю!

— Нещодавно пішли у відставку?

— Так точно!

— Були сержантом?

— Так точно!

— Стояли на Барбадосі?

— Так точно, пане лікарю!

Студенти, які були присутні при цій розмові, здивовано дивилися на професора. Белл пояснив, наскільки прості й логічні його висновки.

Ця людина, виявивши при вході до кабінету ввічливість чемність, все ж таки не зняла капелюха. Позначилася армій­ська звичка. Якщо б пацієнт був у відставці довгий час, тс давно б засвоїв цивільні манери. У поставі власність, за національністю він явно шотландець, а це говорить про те, що був командиром. Щодо Барбадоса, то пацієнт хворий на елефан-тизм (слоновість) — така хвороба розповсюджена серед меш­канців тієї місцевості.

• «Напоїв монах охоронця до нестями, вивів на велику до­рогу, одягнув на нього свою рясу, а собі взяв його одяг. Потім обрив йому голову і кинув смертельно п'яного на дорозі.

Очухався охоронець під вечір, згадав, що було, і закляк від страху.

— А якщо монах утік, поки я тут лежав?

Побачив на собі рясу, помацав бриту голову і заспокоївся:

— А-а, бонза тут! Залишається тільки дізнатися: де ж я сам?» (Японська казка).

• «Я відразу ж здогадався, що ви приїхали із Афганістану. Завдяки давній звичці ланцюг умовиводів виникає у мене так швидко, що я приходжу до висновку, навіть не помічаючи проміжних засновків. Але вони були, ці засновки. Хід моїх думок був такий: «Ця людина за фахом лікар, але виправка у нього військова. Отже, військовий лікар. Він тільки що при­їхав із тропіків — обличчя в нього смагляве, але це не природ­ний відтінок його шкіри, бо зап'ястя у нього значно біліші. Обличчя — виснажене, мабуть чимало натерпівся і переніс хворобу. Був поранений у ліву руку — тримає її нерухомо і дещо неприродно. Де ж підтропіками військовий лікар-англієць міг натерпітися злиднів і отримати рану? Звичайно ж, в Афга­ністані». Весь хід моїх думок не зайняв і секунди. І ось я сказав, що ви приїхали з Афганістану, а ви здивувалися» (А. Конан Дойл. «Зтюд в багрових тонах»).

Складні силогізми

1. Які з наведених полісиологізмів є прогресивними, а які регресивними? З'ясуйте їх правильність.

• Усі хребетні мають червону кров. Усі ссавці — хребетні.

Усі ссавці мають червону кров.

Усі ссавці мають червону кров.

Усі хижаки ссавці.

Усі хижаки мають червону кров.

Усі хижаки мають червону кров.

Тигри — хижаки.

Отже, тигри мають червону кров;

• Хребетні — тварини. Тигри — хребетні. Тигри — тварини.

Тварини — організми. Тигри — тварини. Тигри — організми.

Організми руйнуються.

Тигри — організми.

Отже, тигри — руйнуються;

• Усі злочини суспільно небезпечні. Усі розкрадання — злочини.

Усі розкрадання суспільно небезпечні.

Усі розкрадання суспільно небезпечні.

Усі крадіжки — розкрадання.

Усі крадіжки суспільно небезпечні.

Усі крадіжки суспільно небезпечні.

Усі таємні присвоєння книг із бібліотеки — крадіжки.

Отже, всі таємні присвоєння книг із бібліотеки суспіль но небезпечні;

• Усі планети обертаються навколо Сонця. Земля обертається навколо Сонця. Земля — планета.

Усі планети кулеподібні.

Земля — планета. Земля кулеподібна.

Усі кулеподібні тіла мають круглу тінь.

Земля кулеподібна.

Отже, Земля має круглу тінь;

• Жодний, здатний до самопожертви, — не егоїст. Усі великодушні люди здатні до самопожертви. Жодний великодушний — не егоїст.

Усі боягузи — егоїсти.

Отже, жодний боягуз не великодушний;

• Усі розумні люди здатні до самовдосконалення. Деякі злочинці є розумними людьми.

Деякі злочинці здатні до самовдосконалення. Усі люди, здатні до самовдосконалення, заслуговують на полегкість.

Деякі злочинці здатні до самовдосконалення. Отже, деякі злочинці заслуговують на полегкість;

2. Визначте види наведених складноскорочених силогізмів:

• 2 — просте число.

Усі прості числа — натуральні числа. Усі натуральні числа — дійсні числа. Отже, 2 — дійсне число;

• Жодний птах не примат, бо жодний птах не ссавець. Дані особи — птахи, бо вони мають пір'я.

Отже, дані особи — не примати.

3. Проаналізуйте наведені соріти. З'ясуйте їх вид. Відновіть їх повну форму.

• Буцефал — кінь.

Кінь — четверонога істота. Четверонога істота — тварина. Тварина — субстанція. Буцефал — субстанція;

• Тварина — субстанція. Четверонога істота — тварина. Кінь — четверонога істота. Буцефал — кінь.

Буцефал — субстанція;

• Усі рослини — живі організми.

Усі квіти — рослини. Троянда — квітка. Троянда — живий організм;

• Усі студенти — винахідливі люди.

Усі винахідливі люди мають логічні здібності. Усі ті, хто мають логічні здібності, — розумні люди. Усі розумні люди заслуговують на повагу. Усі студенти заслуговують на повагу;

• Усі квадрати — прямокутники.

Усі прямокутники — паралелограми. Усі паралелограми — трапеції. Усі квадрати — трапеції;

• Усі паралелограми — трапеції.

Усі прямокутники — паралелограми. Усі квадрати — прямокутники. Усі квадрати — трапеції.

4. Проаналізуйте наведений сорит і визначте його слу шність:

• Усякий сорит є складним скороченим силогізмом. Усякий складний скорочений силогізм є складним силогізмом.

Усякий складний силогізм є силогізмом.

У силогізмі є три терміни.

Отже, у всякому сориті є три терміни.

5. Знайдіть висновок наведеного сорита (задача Л. Кер ролла):

Усякий, хто не танцює на туго натягненому канаті і не їст пиріжків за один пенс, старий.

Зі свинями, в яких іноді буває запаморочення, поводятьсі шанобливо.

Розумна людина, вирушаючи в подорож на повітряній кулЦ бере з собою парасольку.

Не треба снідати у присутності сторонніх тому, хто мгц смішний вигляд і їсть пиріжки за пенс.

В юних істот, які вирушають у подорож на повітряній кул|| іноді буває запаморочення.

Жирні істоти, які мають смішний вигляд, можуть снідатЦ при сторонніх, якщо вони тільки не танцюють на туго натяг» неному канаті.

Жодна розумна істота не стане танцювати на туго натяг-(ному канаті, якщо у неї іноді буває запаморочення.

Свиня із парасолькою має смішний вигляд.

Усі, хто не танцює на туго натягненому канаті і з ким по­їдяться шанобливо, жирні.

6. Вирішіть складні силогізми, наведені Л. Керроллом:

• Усякий, хто має здоровий глузд, може займатися логікою.

Жодний лунатик не може бути присяжним засідателем. Жодний із ваших синів не може займатися логікою;

• Ніхто не стане виписувати газету «Тайме», якщо він не Гримав доброї освіти.

Жодний дикобраз не може читати.

Ті, хто не вміє читати, не отримали доброї освіти;

• Мій лікар дозволяє мені їсти тільки не дуже калорійні страви.

Те, що я можу їсти, цілком підходить до вечері. Весільні пироги завжди дуже калорійні. Мій лікар дозволяє мені їсти все, що підходить до ве­чері;

• Ті, що порушують свої обіцянки, не заслуговують на довіру. Любителі випити дуже товариські.

Людина, яка виконує свої обіцянки, чесна.

Жодний непитущий — не лихвар.

Тому, хто є товариською людиною, завжди можна вірити;

• Усі автори літературних творів, що з'ясували природу Юдини, розумні люди.

Жодного автора не можна вважати справжнім поетом, якщо він не здатний хвилювати серця людей. Шекспір написав «Гамлета».

Жодний автор, який не з'ясував природу людини, не атний хвилювати людей. Тільки справжній поет міг написати «Гамлета»;

• Будь-яка моя думка, яку не можна виразити у вигляді йлогізму, по правді кажучи смішна.

Моя мрія про здобні булочки не варта того, щоб її запи­сувати на папері.

Жодну мою нездійснену мрію не можна виразити у виг­ляді силогізму.

Мені не приходило до голови жодної дійсно смішної дум ки, про яку я не повідомив би своєму повіреному.

Я тільки і мрію, що про здобні булочки.

Я ніколи не виказував своєму повіреному жодної думки, якщо вона не важила того, щоб її записати на папері;

• Тварини, які не брикаються, завжди незворушні. У віслюка немає рогів.

Буйвіл завжди може перекинути вас через огорожу. Тварин, які брикаються, нелегко проковтнути. Тварина, в якої немає рогів, не може перекинути в;к через огорожу.

Усі тварини, окрім буйвола, легко розмножуються.

Розділ 10. Індуктивні умовиводи

1. Визначте, в якому з наведених прикладів висновок зроблено у формі індукції, і в якому прикладі — у формі дедукції:

а) Пограбовано магазин. Розслідуванням установлено такі факти:

1) У Петренка знайшли одну із викрадених речей.

2) У Петренка виявлено лом, за допомогою якого виламані двері магазину.

На підставі цих фактів була висунута версія про те, що Петрен­ко причетний до скоєння злочину;

б) Пограбовано магазин. У дворі у Петренка було знайдено лом, за допомогою якого виламані двері пограбованого магазину. На цій підставі була висунута версія про те, що Петренко причетний до скоєння злочину.

в) "І Петренко, і Гриценко, і Сидоренко знали, кому належить ця річ. Отже, всі учасники експедиції знали, кому належить ця річ";

г) "Оскільки всі мешканці селища бачили обвинувачуваного, то й Петренко бачив його".

2. З'ясуйте вид дедуктивного умовиводу:

а) У справі про вбивство колгоспного сторожа Д. були встанов­лені такі факти: вбивство сталося на базі за 15—20 метрів від шта­белів торфу; біля торфу виявлено сліди протектора всюдихода; на-

явні свіжі сліди відсутності торфу. Па підставі цих фактів було висунуто версію про те, що вбивство сторожа Д. скоєно у зв'язку із викраденням торфу;

б) На експертизу надійшло 17 квитанцій. Дослідивши кожну квитанцію, експерт зробив висновок, що підпис одержувача на всіх квитанціях підроблено;

в) У справі про вбивство Б. були установлені такі факти. Вбив­ство К. було скоєно у той час, коли її чоловік перебував у відряд­женні. Із квартири вбитої була взята лише велика сума грошей та годинник. Убивство скоїла людина, яку потерпіла добре знала і впустила до квартири, оскільки В., після скоєної раніше крадіжки, нікому із сторонніх дверей не відкривала. Квартира після вбивства була замкнута. Двірник П. знав про те, що чоловік Б. у відряд­женні. Потерпіла В. добре знала II. і могла впустити його до квар­тири. П. знав про наявність у Б. великої суми грошей. У вечір вбивства дільничний міліціонер приходив до двірника з приводу очистки снігу, але до квартири його не впустили, а згодом П. сам вийшов у двір. На запитання про те, де перебував П. 23 листопада увечері в часи убивства Б., він відповідав, що увечері 23 листопада заходив до свого приятеля, але не застав його вдома, повернувся і ліг спати. Другого дня II. попросив внести виправлення до частини того, що він заходив до свого приятеля не 23, а 22 листопада уве­чері. Перевіркою ж цього епізоду було установлено, що II. заходив до свого приятеля увечері 23 листопада. Обшук у квартирі П. жод­них наслідків не дав. На підставі даних фактів було висунуто при­пущення про те, що вбивство Б. скоєно двірником II.;

г) До магазину надійшла партія (100 ящиків) апельсинів. Екс­перт, дослідивши по 2—3 апельсини із різних ящиків, зробив висно­вок, що вся партія апельсинів першого сорту;

д) Під час розслідування кримінальної справи про крадіжку перед слідчим виникла необхідність установити, чи відповідає вага, вказана на маркірованих ярликах шерстяної пряжі, її фактичній вазі. Пряжа була впакована у коробки і знаходилася у великій кількості на складі та у фанговому цеху трикотажного комбінату. За певною системою для дослідження було відібрано зі складу і цеху кілька коробок, які у різний час надійшли від фабрики-иоста-чальника. Виявилося, що у кожній з відібраних коробок фактична вага переважала вагу, зазначену на маркірованих ярликах, на 400— 500 гр. На цій підставі було зроблено узагальнюючий висновок про всю пряжу, що надійшла від фабрики-постачальника;

є) Злочинці, відімкнувши підібраним ключем двері, проникли до квартири В. і скоїли крадіжку. Жодних речових доказів під час огляду знайти не вдалося. Слідчий, котрому було доручено розслі­дування справи, жодних даних, які б давали змогу висунути більш-менш обґрунтовану версію, не знаходив. Тоді виникла думка замо­вити всі не розкриті справи про крадіжки, скоєні за допомогою підібраних ключів у районі, до жив В. Таких справ виявилося п'ять.

Але в жодному випадку потерпілі не могли вказати, кого вони підо­зрюють у крадіжці, нічого не дали й виїзди на місця подій. Вартим уваги слідчому видався лише один факт: усі потерпілі мали дітей 16—18 років. Слідчий вирішив з'ясувати у підлітків їхніх знайо­мих (близьких і далеких) друзів і недругів. Виявилося, що з числа багатьох товаришів і друзів лигає одного, Ігоря Г., знали діти потер­пілих. Лише один він бував у всіх на квартирах. На цій підставі слідчий висунув версію, котра й підтвердилася, що в пограбуванні всіх цих квартир брав участь Ігор Г.;

є) Аналізуючи судово-слідчу практику, встановлюють, що там, де посилилася боротьба зі злочинами і виховна робота з людьми, там знизилася злочинність; там же, де послаблена боротьба зі зло­чинами і виховна робота, спостерігається зростання злочинності. Це дає змогу дійти висновку про наявність причинного зв'язку між злочинністю у певній місцевості і рівнем виховної роботи.

3. Під час розслідування кримінальної справи про вбивство на початку слідства були зібрані такі факти:

1) Ж., розширюючи підвал у власному будинку, вибирала ра­зом із землею людські кості і викидала їх на вулицю;

2) Під час обшуку в будинку Ж. були виявлені речі її колишнього чоловіка Л., котрий за невідомих обставин зник три роки тому;

3) До цього Л. часто пиячив, влаштовував сварки в сім'ї, які закінчувалися іноді бійками;

4) Якось після чергової сварки Л. на роботу не вийшов і ніхто з мешканців селища його більше не бачив;

5) Один із свідків заявив, що другого дня, після того, як зник Л., Ж. з'явилася на роботу на три години пізніше звичайного;

6) Цього дня вона була одягнута в закривавлену кофту і в піджак Л., лівий рукав якого був забруднений кров'ю;

7) Пояснюючи причину запізнення на роботу, Ж. розповіла, що "увесь вечір сварилася з Л.". Із розповіді Ж. випливало, що Л. вночі в одній білизні залишив дім і більше не з'являвся;

8) Наявність плям крові на рукаві піджака Ж. пояснювала тим, що вони з'явилися під час бійки з Л.;

9) Судово-медичний експерт, дослідивши вийняті із підвалу будинку кості, дійшов висновку, що смерть невідомого трапилась два-три роки тому (що відповідало зникненню Л.) і що він був уби­тий у віці ЗО—40 років (відповідає віку Л.).

На підставі цих фактів була висунута версія про вбивство Л. і причетності до вбивства Ж. Чи правомірна така версія?

4. Визначте, які з наведених міркувань є індуктивними, а які дедуктивними:

• Гострі кути мають верхівку. Прямі кути мають верхівку. Тупі кути мають верхівку. Отже, всі кути мають верхівку;

• У нашому лісі ростуть ялини, сосни, дуби, берези. Отже, наш ліс — змішаний;

• Сонце, Меркурій, Венера, Земля, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун, Плутон мають кулеподібну форму. Отже, усі тіла Сонячної системи мають кулеподібну форму;

• Дніпро — велика річка. Дніпро впадає в Чорне море. Отже, деякі великі річки впадають у Чорне море.

5. Проаналізуйте наведені індуктивні міркування. З'ясуйте ₁ їх вид, структуру і ступінь правдоподібності:

• Земля рухається навколо Сонця. Марс рухається навколо Сонця. Сатурн рухається навколо Сонця.

Отже, усі планети Сонячної системи рухаються навколо Сонця;

• Відомо, що у Баха в п'яти поколіннях його предків було 18 музикальних обдаровань. Багато талановитих людей було також у роду Ч. Дарвіна. Отже, здібності людей визначаються тим, наскільки талановитими були їх предки;

• Перша фігура простого категоричного силогізму має спеціальні правила.

Друга фігура простого категоричного силогізму має спеціальні правила;

Третя фігура простого категоричного силогізму має спеціальні правила;

Четверта фігура простого категоричного силогізму має спеціальні правила;

Отже, усі фігури простого категоричного силогізму мають спеціальні правила;

• Залізо, мідь, цинк, золото — метали.

Залізо, мідь, цинк, золото проводять електричний струм. Отже, усі метали проводять електричний струм;

• Усі чоловіки полюбляють детективи. Це випливає з того, що я знаю, що Андрій прочитав їх вже дуже багато, Ігор також із захопленням читає їх, мій батько і брат часто купують їх у книгарнях. Ось і чоловік, що сидить навпроти мене, також тримає в руках детектив;

• На місці злочину були знайдені сліди взуття і відбитки пальців, що належать Крестовському і Осипенку, які зізналися у скоєному і стверджували, що вчинили злочин удвох. Але слідчий зробив висновок про те, що у злочині міг брати участь також третій, бо на місці злочину були сліди взуття, які не могли залишити ні Крестовський, ні Осипенко. У подальшому це припущення підтвердилося;

• Жодна з моїх дискет не містить відомих вірусів, бо кож­ану з них я перевіряв сам;

• Учитель, читаючи підряд список учнів класу, переконуєть-іся, що названі ним учні присутні. Виходячи з цього, вчитель робить висновок, що присутні всі учні;

На експертизу надійшло 18 квитанцій. Дослідивши кож-кну з них, слідчий прийшов до висновку, що всі вони підроблені;

• У магазин надійшла партія (200 ящиків) апельсинів. Дослідивши по 2—3 апельсини з кожного ящика, експерт зробив і висновок, що вся партія — апельсини 1 сорту;

Селянська війна 874—901 рр. у Китаї зазнала поразки. (Селянська війна 1524—1526 рр. в Германії зазнала поразки. Зазнала поразки і селянська війна в Китаї 1628—1645 рр, а також селянські війни в Росії у XVII ст. і селянська війна 1773—1775 рр. під керівництвом Омеляна Пугачова. Отже, усі селянські війни зазнали поразки.

6. У якому з наведених прикладів висновок більш прав­доподібний і чому?

І. • Азовське і Саргасове моря мають солону воду. Отже, сі моря мають солону воду;

• Японське і Північне моря мають солону воду. Отже, усі моря мають солону воду.

II. • У Києві і Ялті є сади. Отже, в усіх містах України є сади;

• У Луцьку і Бердичеві є сади. Отже, в усіх містах України є сади.

7. Дані за які числа мають більше значення для перевірки твердження: «Усе літо на Південному березі Криму була со­нячна погода»?

• 1 червня — ЗО серпня;

• 15 червня — 10 липня;

• 20 червня — 10 липня.

8. Зробіть найбільш правдоподібний висновок, спираючись на такі дані:

• На Марсі, Венері, Землі можливе життя;

• Дельфіни, кити, тюлені, моржі не є рибами;

• Береза, каштан, липа, клен скидають листя на зиму;

• Залізо, цинк, золото, мідь — тверді тіла.

9. Чи можна отримати дані узагальнення за допомогою індукції?

• Усе літо стояла сонячна погода;

• Усі студенти юридичних вузів вивчають логіку;

• Усі громадяни України мають рівні права;

• Ніщо не виникає з нічого;

• У диктанті немає жодної помилки;

• Жодне питання на конференції не залишилося без відповіді;

• Усі планети Сонячної системи обертаються навколо Сон­ця;

• Усі люди смертні.

10. Побудуйте індуктивні міркування, які мають такі вис­новки:

• Усі живі багатоклітинні організми смертні;

• Усі тіла, що мають масу, притягуються один до одного;

• Усі злочини чиняться тими, кому це вигідно;

• Якщо метал нагрівається, він розширюється;

• Якщо тіло має масу, воно зазнає гравітаційної дії.

11. Які властивості причинного зв'язку?

12. Які методи встановлення причинного зв'язку явищ ви знаєте?

13. У чому полягає специфіка міркування за методом подіб­ності?

14. Які характерні ознаки методу відмінності?

15. Яка схема і принципи міркування за методом супутних змін?

16. У чому полягає сутність індуктивного міркування за методом залишків?

17. Який метод встановлення причинних зв'язків застосо­вується в таких міркуваннях:

• У хімічній лабораторії, в якій проводилися досліди з ре­активами, що містили залізо, мідь, кадмій, ртуть сталося от­руєння. Було вирішено вилучити з роботи усі матеріали, що містили ртуть. Оскільки отруєнь після цього не було, був зроб­лений висновок, що причиною отруєння були речовини, що містили ртуть;

• Клімат Японії субтропічний. У Примор'ї, що знаходить-:я на тих самих широтах, недалеко від Японії, клімат значно іуворіший. Біля берегів Японії проходить тепла течія. Біля крегів Примор'я немає теплої течії. Отже, причиною від-лінностей у кліматі Примор'я і Японії є вплив морських течій;

• Газ, який помістили в термічно закриту посудину, на­грівається. При цьому збільшується тиск газу. Отже, причина збільшення тиску газу — збільшення температури;

• Ще в стародавні часи було помічено, що періодичність морських припливів і зміна їх висоти відповідає змінам фаз Місяця. Найбільші припливи відбуваються у дні Нового Міся­ця і Повного Місяця, найменші — в дні квадратур (коли на­прямки від Землі до Місяця і Сонця утворюють прямий кут). Звідси був зроблений висновок, що морські припливи вик­ликаються дією Місяця;

• 3 давніх часів вважалося, що у Сонця сім планет і більше бути не може. Знаменитий німецький філософ Гегель навіть довів, що число планет Сонячної системи необхідно дорів­нює 7. Через 15 років після його смерті, у 1846 р. французь­кий астроном Левер'є вирахував місце на небі, де можна буде спостерігати нову планету, а інший астроном — Галле — навів на це місце телескоп і дійсно знайшов там невідому планету, яку назвали Нептуном.

Левер'є міркував так. Спочатку він помітив, що рух Урана — найвіддаленішої від Сонця планети того часу — відхиляється від орбіти, яку обчислили вчені. Частину відхилень він пояс­нив впливом відомих планет. Однак залишалася ще якась ве­личина, яка не мала пояснення. Він припустив, що додатко­ве викривлення орбіти Урана викликане впливом ще більш далекої від Сонця планети, і спробував обчислити її місці Це був Нептун;

• Освячена священиком вода довго не псується, тоді я звичайна вода, яку людина використовує кожного дня, швидк втрачає свої якості. Отже, освячення води запобігає її псуваь ню;

• «У 1937 р. під Рязанню на хімічному заводі зненацька сш лахнула епідемія черевного тифу. Як це завжди було у важки ситуаціях, Малишев послав Андрія ...

Треба було опитати хворих: що вони їдять, що п'ють, д працюють, чи бувають один у одного?

Таким чином він встановив, що більшість хворих працюють у шкідливих цехах. З цього можна було щось здобути, хоча і небагато, цікавішою за все була обставина, що всі воад. без винятку пили молоко, яке їм давали як робітникам шкідли­вих цехів. Але молоко було відмінним, стерилізованим. Його привозили з дослідно-показової ферми, що знаходилася неда­леко від заводу.

Андрій поїхав на ферму: білі халати, блискучі вікна... Жод­ного пилу на сепараторах, холодильниках, лабораторних сто­лах! Можна було б, звичайно, перевірити, чи нема серед робіт­ників ферми бацилоносіїв — так називаються люди здорові, але які виділяють хворобливі бактерії. Він зробив це, що нази-' вається, для очищення совісті і виявив, що таким бацилоносієм була жінка, яка розливала стерилізоване молоко, котре відправ­ляли в їдальню заводу». (В. Каверін «Відкрита книга»);

• Співробітники ДАІ переслідували викрадену машину. Викрадачі заїхали в ліс і там покинули автомобіль. Двоє з них, Іваненко і Збруєв, були затримані. Але в процесі прове­дення слідчого експерименту було встановлено, що ні Іва­ненко, ні Збруєв не можуть водити машину. Швидше за все, у них був співучасник — кваліфікований водій;

• Зважувалася доза речовини певного хімічного складу. З'я­сувалося, що загальна вага дози трохи більша за вагу складо­вих частин речовини, що припускається формулою. Надмірність ваги засвідчувала наявність домішки. Так був відкритий хімічний елемент літій;

• Порівнюючи свідоцтво про хворобу Н. та інші медичні довідки, що містилися в пенсійній справі, слідчий звернув увагу на те, що хоча ці документи значилися як видані різними установами і в різний час, вони були виконані одним і і им самим почерком. Збігалися загальні ознаки почерку, особ­ливо виділялися збіги у написанні букв «м», «б», «в», «я» і цифр «5», «З», «9».

У пенсійній справі були також дві заяви, написані Н. Коли слідчий порівняв почерк, яким написані ці заяви, із почерком в медичних документах, то виявив повний збіг як у загальних, гак і в окремих ознаках почерку. Слідчий прийшов до виснов­ку, що документи в пенсійній справі підробив сам Н.;

• Усякий раз, коли я вживаю певний рід їжі, я завжди за­хворюю певною хворобою, і як тільки я відмовляюся від цієї їжі, то закінчується і моя хвороба;

• Ми шукаємо причину поганого сходження висіяних рос­лин. Наша підозра, зокрема, може впасти на високу температуру, недостатню вологість, несприятливий хімічний склад рунту, погане його зорювання. Були проведені дослідження кількох ланів, на яких посіяні рослини, і виявилося, що в усіх випадках, де висіяні рослини розвиваються погано, було спільним те, що грунт мав недостатню вологість. Звідси зро­били висновок: причиною поганого росту рослин є, ймовір­но, недостатня вологість;

На полі, яке було добре удобрене, хліби буйно пішли в ріст. На сусідньому, загалом такому самому, полі добрива не астосовувалися і посіви розвинулися погано. Єдина різниця ліж цими полями — відсутність добрив. Добрива є, найімо­вірніше, причиною доброго росту рослин;

Сад, де вирощувалися груші сорту «вільямсія», буйно вітнув, але не родив, хоча кліматичні умови були сприят­ливі. Виникло питання: чому? Було помічено, що плодоно­сили тільки ті дерева «вільямсії», поблизу яких росли груші сорту «фаворитка», що випадково збереглися. З цього був зроблений висновок, що сусідство з «фавориткою» перебуває в тричинному зв'язку з родючістю дерев «вільямсії»;

• Відомо, що із збільшенням температури газу збільшуєть­ся його об'єм. Отже, між температурою і об'ємом є причинний зв'язок.

18. Про який метод встановлення причинних зв'язків йдеться в оповіданні «Тест» канадського гумориста С. Лікока:

«Хтось на ім'я Джон Сміт спочатку відбував військову по винність у піхоті, однак за його знамениту тупість його пері вели до кавалерії. Там — ще гірше. Врешті-решт йому влаіи тували перевірку на «кмітливість».

— Скажи-но мені, — звернувся до нього офіцер, — що ш таке: має дві підошви, два каблуки і двадцять чотири дірки для шнурків?

Джон Сміт напружено думав близько трьох хвилин. На лобі у нього виступили краплини холодного поту.

— Не можу знати, сер, — нарешті вимовив він.

— От дивак, — усміхнувся офіцер. — Це ж одна пара черевиків. Але продовжимо. Скажи-но, що це таке: має чотири підошви, чотири каблуки і сорок вісім дірок для шнурків?

Через п'ять хвилин мокрий від напруги Джон повторив:

— Не можу знати, сер...

— М-да... Це ж дві пари черевиків! Ну, спробуємо останнє запитання. Що має шість ніг, два роги і в травні літає і дзиж­чить? Якщо не відповіси, то й не знаю, що з тобою робити.

Не довго думаючи, Джон Сміт випалив:

— Так це ж три пари черевиків, сер!..»

19. Які основні помилки, котрих припускаються в індуктивних міркуваннях, ви знаєте?

20. У чому полягає сутність помилки «поспішне узагальнення»?

21. Визначте помилки, якщо вони є, в таких індуктивних міркуваннях:

• Лікар прописав муляру ліки. Муляр вилікувався. Потім захворів тесля. Лікар прописав йому такі ж самі ліки. Тесля помер. Лікар зробив висновок: від цих ліків муляри одужують, а теслі помирають;

• Голодний чоловік зайшов до кав'ярні. Він з'їв бутерброд і не наївся. Потім — тістечко і не наївся. Потім — торт і наївся. «Мені потрібно було почати з торта», — вирішив він,

• Викладач був незадоволений відповідями трьох перших студентів і висловив судження: «Ваша група неглибоко вивчи­ла предмет»;

• У місті протягом місяця було скоєно шість квартирних крадіжок. Ознайомившись з обставинами, за яких ці крадіж­ки були вчинені, слідчий відзначив, що в усіх випадках за один-два дні до крадіжки в квартирі побував невідомий меш­канцям чоловік: податковий інспектор, слюсар-сантехнік, електромонтер і навіть дільничий міліціонер. Портрет невідо­мого, якого описували потерпші, збігався в багатьох рисах. Слідчий зробив висновок, що саме цей чоловік і був тим, хто вчинив злочин;

• У коня, мавпи, вовка та багатьох інших тварин під час їжі рухається лише нижня щелепа. Отже, в усіх тварин під час їжі рухається нижня щелепа;

• Вживати в їжі огірки небезпечно — з ними пов'язані усі хвороби і людські негаразди. Практично усі люди, у яких є знічні захворювання, їли огірки. 99,9% усіх людей, що вмер-ли від раку, за життя їли огірки. 99,7% усіх осіб, які стали жертвами авто- і авіакатастроф, вживали в їжі огірки протягом двох тижнів, що передували фатальному випадку. 93,1% ... злочинців вийшли з родин, де огірки їли постійно;

• «Одного разу з'явилася на Сонці пляма, і в той же день мене побили в трактирі «У Банветов». З того часу, перед тим як куди-небудь піти, я дивлюся в газету, чи не з'явилася знову якась пляма. Тільки пляма з'являється ... я нікуди не йду і вичікую. Коли вулкан Монпеле знищив цілий острів Мартінік, один професор написав у «Національній політиці», що давно вже попереджав читачів про велику пляму на Сонці. А «Національна політика» вчасно не була доставлена на цей острів. Ось вони і загриміли!» (Ярослав Гашек «Пригоди бра­вого солдата Швейка»);

• Дитина знаходилася місяць у лікарні і не набувала ваги. Як тільки її виписали, вона відразу ж набавила ваги. Отже, вдома краще, ніж в лікарні;

• У так званій «собачій печері» біля Неаполя від газів, що накопичилися там, гинуть собаки, а люди — ні. Отже, в організмі людини є речовини, які протидіють отруті;

• Одну мишу багато годували, а іншу тримали голодною. Перша миша здохла набагато раніше, ніж друга. Отже, при­чина ранньої смерті — переїдання;

• Перед початком війни Наполеона з Росією у 1811 році у районі Північної півкулі пролетіла велетенська комета, її по­перечник становив більше одного мільйона кілометрів, над більшою частиною Росії небо було червоним. Потім почалася війна з Наполеоном. Більшість проникливих людей зробили висновок про те, що комета була причиною війни;

• Помідор — овоч, огірок — овоч, морква — овоч, цибуля— овоч. Помідор, огірок, морква, цибуля ростуть на городі. Отже, усі культури, що ростуть на городі, — овочі;

• «Що мені не подобається в тобі, — говорить молода дру жина чоловікові, — так це твоя непостійність. У понеділок тобі сподобалася картопля, у вівторок тобі сподобалася кар топля, у середу тобі сподобалася картопля, у четвер тобі спо­добалася картопля, у п'ятницю тобі сподобалася картопля, у суботу тобі сподобалася картопля, а ось у неділю ти заявив, що ти її не можеш бачити»;

• Чоловік заходить у бар. Сідає за столик, але не поспішаї робити замовлення. Бармен підходить до нього і запитує:

— Що ви будете пити?

— Нічого. Я один раз покуштував спиртне — мені не спо добалося.

Ввічливий бармен запропонував йому сигару.

— Дякую, я не палю. Спробував, але це мені не сподоба лося.

— Може ви приєднаєтеся до джентельменів, що грають у карти? — не здавався бармен.

— Ні, я не граю в карти. Одного разу спробував, але гра мене не захопила. І взагалі, якщо б не обставини, я б не пішов до бару. Але ми домовилися зустрітися тут із сином.

— Якщо я щось розумію в житті, це — ваша єдина дитина,

— впевнено припустив бармен;

• До лікаря прийшов пацієнт. Поскаржився, що кожного разу, коли він п'є чай, у нього болить око. Лікар уважно вис­лухав хворого і порадив:

— Спробуйте, коли п'єте чай, виймати ложечку зі склян­ки.

Розділ 12. Аналогія

1. З'ясуйте, у яких прикладах має місце умовивід за аналогією. Структуру кожного умовиводу запишіть у вигляді схеми.

а) У листопаді мешканець Києва звернувся до міліції залізнич­ної станції із заявою про викрадення носильних речей із багажу, відправленого у жовтні зі станції Т. Ашхабадської залізниці. Не-

вдовзі відділенням міліції станції "Орел" було порушено кримі­нальну справу про викрадення речей із багажу, відправленого на ім'я Мелиника у листопаді із станції Д. Лшхабадської залізниці. На час розслідування цих справ у міліцію надійшла із Краснодара ще одна справа про викрадення речей із багажу, відправленого у листопаді зі станції К. Лшхабадської залізниці. Оглядом документів відправки багажу встановлено, що в усіх трьох випадках багаж відправлявся через курсового роздавача Ф. Він збирав багаж на всіх станціях, а потім здавав його на вузлову станцію К. для по­дальшої відправки до місця призначення. Па цій підставі була ви­сунута версія про можливу причетність Ф. до всіх цих крадіжок;

б) Із складу Псршотравневої райсіїоживспілки шляхом проло­му в стіні були викрадені товари на 12 тис. крб. Слідство у справі велося тривалий час, проте злочинці не були виявлені. Через дея­кий час із хати-магазину сусіднього сільпо також шляхом пролому в стіні були викрадені товари на велику суму. Злочинці і на цей раз не були виявлені. Через два місяці у тій же місцевості знову була скосна крадіжка із магазину сільпо. Крадіжка і цього разу була скосна таким же чином. Було висунуто версію про те, що всі ці злочини скосні однією й тією ж групою осіб;

в) У справі про пожежу і вбивство у дворі потерпілої було знай­дено 20-літровий бутель із залишками гасу, вкритий шаром пилу із засохлими нотьоками і краплями вапна. Тієї ж ночі у сараї сусіда потерпілої С. були виявлені три 20-літрові бутлі, вкриті шаром пилу із засохлими краплями вапна. Па підставі схожості ознак бутля, ви­явленого на місці події, і бутлів С. було висунуто припущення, що бутель, знайдений на місці події, належить С.

г) Під час розслідування справи про вбивство 3. було встановле­но, що потерпілий 3. був виявлений біля будинку зв'язку С-го ра­йону міста К. без свідомості із закривавленою головою, без пальта, головного убору, піджака, взуття, годинника. Не приходячи до свідо­мості, на четверту добу гр-н 3. номер. Щоб перевірити версію про вбивство 3. із метою пограбування (не виключалася версія і про його вбивство з помсти та інсценування пограбування), слідчий ви­рішив вивчити кримінальні справи про розбійні напади, скоєні на території С-го району. Унаслідок вивчення нерозслідуваних справ з'ясувалося, що на прилеглих до будинку зв'язку вулицях було скоє­но кілька нападів на громадян. Грабіжники діяли за одним мето­дом: сильно вдаривши перехожого по голові, від чого той непри­томнів, злочинці роздягали його.

На підставі схожості вбивства 3. із убивствами інших потерпі­лих у цьому районі слідчий дійшов висновку, що всі ці злочини ско­ювалися однією групою і, можливо, її учасниками і був убитий 3.

д) У справі про крадіжку було встановлено такі факти. О першій годині ночі 31 травня до магазину сільпо під'їхав автомобіль, в якому, окрім шофера, було двоє чоловіків. Двоє підійшли до сторожа Н. і наказали їй мовчати, погрожуючи розправою. Один із них тримав

пістолет, а другий зняв із голови II. хустку і зав'язав їй очі. ІІотім її зв'язали і поклали на землю. Один із злочинців залишився біля автомобіля, поряд з яким лежала зв'язана II., а двоє інших, зломив­ши двері, проникли в магазин. Через кілька хвилин, повантаживши велику кількість товарів на автомобіль, злочинці зникли.

Через 20 днів після цієї події в сусідньому районі була скоєна крадіжка із магазину сільпо. Сторож магазину П. на допиті дока­зав, що о 24-й годині з-за рогу будинка, в котрому містився маґ^азиІІ> вийшли троє невідомих чоловіків. Один із них націлив на стоР^ожа пістолет і наказав мовчати. Потім нападники звалили сторона ^на землю, зв'язали йому руки і зав'язали очі хусткою. Злочинці' зло­мивши двері та вікно, проникли до магазину, повантажили в£^ликУ кількість товару на автомобіль і зникли.

Слідчим була висунута версія про те, що обидві крадіжки скоєні однією і тією ж групою осіб.

2. Наведіть приклади умовиводів за аналогією.

Розділ 13. Доведення і спростування

1. У наведених прикладах знайдіть тезу, аргументи і встановіть вид умовиводу, у формі якого відбувається доведення. Визнач^{тс ВИ}Д доказовості (пряме або непряме):

а) "Підсудний Грищенко твердить, що він не проводжав Йегідзе і Косашвілі, хвіртку за ними не замикав і лише вранці дізнав^ся> Щ° Бегідзе і Косашвілі зникли, а Марфа вбита і речі її викрадені- Щ пояснення підсудного Грищенка спростовуються доказові^стю У справі. Із показань свідка Ольги Мудрик проглядається, що 15 ли­стопада, працюючи у другу зміну, вона повернулася додому 6Д^ИЗЬКО 24-ї години. Своїм ключем вона відімкнула хвіртку, а зайі^ІІОВШИ до двору, замкнула її. Між тим відомо, що Ольга Мудрик поверну-лася додому вже після того, як Бегідзе і Косашвілі пішли з двору Грушевських. Хто ж замкнув хвіртку після того, як пішли підсудні Бегідзе і Косашвілі? Марфа Грушевська була мертва, Соломі¹¹ Муд­рик і Семен Грушевський знаходилися у замкненій квартіфі- Не могли замкнути хвіртку Бегідзе і Косашвілі, оскільки у них 1^!С було ключа. Слідством установлено, що у Грушевського було три ключі від замка хвіртки: один у Романа, другий у Марфи Грушс^вськ°ї> третім користувалися Семен Грушевський, Соломія і Ольг^а Муд­рик. При огляді квартири Марфи Грушевської її ключ від хвіртки виявили в кишені жакета, ключ Романа був у його кімнаті, £ третій ключ був у Ольги Мудрик. Якби Бегідзе і Косаіпвілі, вих0Д^{ячи 3} двору Грушевських, самі замикали хвіртку, то вони мусилі¹ б ско­ристатися ключем Марфи Грушевської. Ллє і в цьому випадку ключ Марфи мав бути або в замку, або поблизу від хвіртки, або взагалі зникнути. Між тим він виявився у квартирі покійної. Отже, хвіртку після того, як пішли Бегідзе і Косапівілі, міг замкнути тільки Роман" {Орел Л. Є. Із промови у справі Бегідзе, Косашвілі і Грищенка)-

б) "Залишається розв'язати питання про кваліфікацію. Фейс-ханова обвинувачують за част. І ст. 169 КК. Ця стаття передбачає шахрайство, тобто одержання майна або права на майно шляхом обдурювання чи зловживання довірою. Чи правильна така кваліфі­кація? Шахрайство може бути тільки навмисним. Для складу шах­райства не досить установити, що внаслідок своїх дій особа отрима­ла гроші або майно. Слід довести, що в цієї особи був замір на обман. Ллє, якщо людина сама вірила в істинність своїх слів, сама перебувала в омані стосовно своїх дій, тоді не можна говорити про замір... Не з'ясовано, що Фейсханов мав замір обдурювати. Отже, в його діях відсутній склад злочину" (Синайський Е. Д. Із промови на захист Л. Фойсханова);

в) "Л. злочинно недбало ставилася до виконання службових обов'язків. Вона прийняла матеріальні цінності від колишньої за­відувачки складом за інвентарними даними, не звіряючи з фактич­ною наявністю майна, облік матеріальних цінностей вела неохайно; майно, що вийшло з ужитку, своєчасно не списувала. Окрім того, під час тривалої хвороби майном порядкували інші особи. Усі ці обставини підтверджуються показанням свідків і висновком бух­галтерської експертизи".

2. Визначте спосіб спростування у прикладах:

а) "Викриваючи Косова в епізоді з матрацними наволочками, Сажин дав кілька варіантів показань, що суперечать один одному і документам. Проте при цьому він категорично твердив, що позна­йомився з Косовим "наприкінці серпня — на початку вересня 1945 р.", після чого домовився про купівлю наволочок. Документами ж без­перечно установлено, що відпускалися наволочки у березні — квітні 1945 р., тобто майже за півроку до того, коли Сажин познайомився з Косовим. Отже, витривалий темперамент Сажина наштовхнув його на подання показань, явно нісенітних, які по відповідають дійсності" (Казначєєва С. К. Із промови на захист Косова);

б) "Зупинимося тепер на другому пункті обвинувачення Сали-ної, ця знову з'явилася — у спекуляції промисловими товарами, купленими нею для Мелихової. Чи підтверджено це нове обвинува­чення якимись доказами? Ні, не підтверджено. Мелихова розповіла, що вона дійсно давала сестрі (Салиній) 1200 крб. і прохала купити для неї різні промислові товари, котрі вона мала привезти до Пле-щеївки своїм рідним. Салина виконала це доручення, але до пере­даних Мелиховою товарів більше ніякого відношення не мала. Са­лина навіть не знала, що частину цих товарів сестра перепродала в Плещеївці за спекулятивними цінами. У суді було допитано 15 свідків. Жоден із них не засвідчив, що Салина продавала якісь то­вари. Чи маємо ми право після цього сказати, що знову висунуте Салиній обвинувачення в спекуляції промисловими товарами цілком спростоване? Як на мене, нічого іншого сказати неможливо" (Любимов Б. С. Із промови на захист Салиної);

в) "Чи могла сама Гранова приносити спирт до закусочної? Усі свідки — працівники закусочної підтвердили, що вони ніколи не бачили, щоб Гранова приносила спирт чи приходила на роботу з якимись пакунками чи посудом. Ллє на мить припустімо, що яки­мось чином Гранова, ніким не помічена, приносила до закусочної спирт, там його розводила до міцності горілки. Чи могла вона реа­лізувати його через буфет чи офіціантів? На суді з'ясовано, що ко­мірник одержував зі спирто-горілчаного заводу горілку у опломбова­ному посуді і за накладною здавав до буфету. Із показань свідків ви знаєте, що за буфетом завжди працювала Ченурова, а за її відсут­ності — Полікарпова. Гранова ж за буфетом ніколи не знаходила­ся. На суді з'ясовано, що із буфету горілку безпосередньо відвідува­чам не відпускали. Горілку завжди продавали через офіціантів, котрі одержували її в буфеті. Отже, для того, щоб невідомим шляхом принесений і розведений спирт реалізувати через буфет, Гранова мала б перебувати у злочинній змові з Чопуровою і Полікарповою. Проте це у справі вилучено. Чепурова і Полікарпова до криміналь­ної відповідальності не притягнені. Немає ніяких підстав не тільки для ствердження, а й для припущення про таку змову" (Ривлін Е. С. Із промови на захист Гранової);

г) "...Не хочеться думати, щоб текст договорів, оголошених нами на слідстві, вимудровувався в кабінеті графа, а не в конторі німця Фіпіера. Знаючи графа Бобринського як москвича, предводителя тутешнього дворянства, марно захищав я думку, що ці неустойки від 50 до 100 відсотків на суму боргу, простроченого сім днів, ці умови на землю, іцо відбирають її назад із насінням, урожаєм і роботою, якщо серед буденного за цей час безгрошів'я не виплатить боргу селянин-орендатор і т. д., і т. д.,— безсердечними управляю­чими.

Десять років, рік у рік, ідуть вони — однакові, руйнівні, жор­стокі умови, і граф їх знає!..

Ні, захищати цю думку — завдання над мої сили. Не можна. Десять років не знати, що за найменший недогляд одного піддавати штрафу на мою користь цілу общину, не можна не бачити, що до книг економії щорічно вносяться тисячі карбованців неустойок, зібра­них із злиденних копійок, стягнені із селянства, — не можна, не можна..." (Плевако Ф. Н. Справа Люторичних селян // Судебіше речи известньїх русеких юристов. — М., 1957).

Розділ 13. ДОВЕДЕННЯ І СПРОСТУВАННЯ (ОСНОВИ ТЕОРІЇ АРГУМЕНТАЦІЇ)

ПОНЯТТЯ ПРО АРГУМЕНТАЦІЮ. СТРУКТУРА АРГУМЕНТАЦІЇ

1. До даних тез доберіть аргументи. Продемонструйте їх «в'язок із тезами, використовуючи один із видів дедуктивного міркування:

• Прикладом емоційного типу оратора був Ф.М. Плевако;

• Якшо обвинувачений не є винним, то його виправдову­ють;

• Правові науки належать до сфери гуманітарних;

• Ця держава не є ні конфедерацією, ні федерацією.

2. До даних тез доберіть аргументи. Аргументуйте тези, ви­користовуючи різні види індуктивних міркувань:

• У процесі розслідування справи про пофабування музею, з'ясувалося, що в затриманих на місці злочину Н. і П. повинен бути співучасник;

• Експертизою встановлено, що дім на вул. Липовій розва­лився від старості;

• Деякі злочини є злочинами з необережності;

• Число злочинів у країні, як правило, пов'язане із стабіль­ністю життя людей цієї країни.

3. До даних тез доберіть аргументи. Аргументуйте тези, ви­користовуючи аналогію:

• Можливо обвинувачений буде засуджений на три роки;

• Крадіжки, що мали місце останнім часом у київських го­телях, скоріше за все вчинив О. із співучасниками;

• Літо в цьому році ймовірно буде холодним;

• Якщо свідок сказав неправду хоч раз, ви можете відхилити всі його свідчення.

АРГУМЕНТАЦІЯ ТА СУПЕРЕЧКА

4. Проаналізуйте такі вислови. Чи ви їх підтримуєте? Об­грунтуйте свою відповідь.

• «Не висловлюйте нічого, що не можна довести простими та рішучими дослідами... Шануйте дух критики, сам по собі він не пробуджує нових ідей, не підштовхує до великих справ. Але без нього все хитке. За ним завжди останнє слово. Те, що я вимагаю від вас і що ви в свою чергу вимагатимете від ваших учнів, є найскладнішим для дослідника» (Л. Паскаль);

• «Якщо ви сперечаєтеся і заперечуєте, ви іноді можете до­могтися перемоги, але це буде безглузда перемога, тому що ви ніколи не досягнете за допомогою цього доброго ставлення до себе з боку вашого «супротивника» (Б. Франклін);

• «Жодна людина, яка вирішила справді чогось досягти в житті, не повинна витрачати час на особисті суперечки, не говорячи вже про те, що вона не повинна дозволяти собі втра­чати самовладання. Поступайтеся у великих питаннях, якщо ви відчуваєте, що і ви, і ваш співрозмовник по-своєму маєте рацію, і поступайтеся в більш дрібних речах, навіть добре усві­домлюючи, що маєте рацію лише ви. Краще звільнити шлях собаці, ніж дозволити, щоб він вкусив вас. Навіть убивство собаки не вилікує укусу» (А. Лінкольн);

• «Супротивник, який відкриває ваші помилки, більш ко­рисний для вас, ніж друг, який бажає їх сховати» (Леонардо да Вінчі);

• «Коли визнаєш власні помилки, маєш шанс їх виправити» (Роберт Берне);

• «Якщо бажаєте сперечатися не марно і переконати співрозмовника, насамперед з'ясуйте, з якого боку він підхо­дить до предмета суперечки, позаяк цей бік він звичайно ба­чить правильно. Визнайте, що він має рацію, і одразу по­кажіть, що якщо підійти з іншого боку, він виявиться не та­ким. Ваш співрозмовник залюбки погодиться з вами, але ж він не припустився жодної помилки, просто чогось не роз­гледів, а люди сердяться не тоді, коли все бачать, а коли при­пускаються помилки» (Б. Паскаль);

• «Існує думка, що між крайніми точками зору лежить істи- -на. Ні в якому разі. Між ними лежить проблема» (І. Гете);

• «На їхню думку (думку софістів (авт.)) для того, хто зби­рається стати добрим оратором, зовсім не потрібно мати істине уявлення про справедливі і добрі справи або про людей, праведливих і добрих за природою або вихованням... У судах ішуче нікому немає жодного діла до істини, важлива лише переконаність. А вона полягає у правдоподібності, на чому й повинен зосереджувати свою увагу той, хто бажає проголосити мистецьку промову. Іноді у захисній та звинувачувальній про­мові навіть необхідно промовчати про те, що було в дійсності, якщо це неправдоподібно, і говорити лише про правдоподібне; оратор з усіх сил повинен гнатися за правдоподібним, нерідко розпрощавшись з істиною» (Сократ);

• Хто бажає з'ясувати істину, той не лише старанно шукає її у переконаннях або припущеннях супротивника, хоча ос­танні спочатку і не збігаються з його власними поглядами. Для того, щоб добути її також і звідти, він намагається допо­могти супротивнику знайти для його думки слова, які б найбільш точно її висловлювали. Він намагається, як гово­рять, зрозуміти супротивника краще, ніж той сам себе ро­зуміє. Замість того, щоб використовувати кожний слабкий пункт аргументації супротивника для розвінчування та зни­щення тієї справи, яку він відстоює, учасник предметної дис­кусії докладає зусиль для того, щоб добути з тверджень су­противника все те цінне, що допомагає виявленню істини. І в цьому немає суперечності. Це немовби певний поділ праці: «Ти будеш намагатися відстоювати власну гіпотезу, а я свою, і подивимося, що з того вийде. Я буду намагатися спростову­вати твої твердження, а ти — мої. Давай у нашому досліді спростовувати все, позаяк лише таким чином можна виявити те, що не підлягає спростуванню. Те, що при цьому вистоїть, і стане спільно знайденою істиною. Нехай вона виявиться єдиним переможцем у цій суперечці» (Т. Котарбінський);

• «В одному випадку із ста те чи інше питання посилено обговорюється тому, що воно справді темне; в останніх дев'яноста дев'яти воно стає темним тому, що посилено обгово­рюється» (Е. По);

• «Сперечатися значно легше, ніж розуміти» (Г. Флобер);

• «Нема нічого дурнішого, ніж бажання завжди бути ро­зумнішим за всіх» (Ф. де Ларошфуко);

• «Сперечайтеся, помиляйтеся, але... розмірковуйте, і хоча криво, але самі» (Г. Лессінг);

• «Суперечки навколо деякого твердження нічого не гово­рять про його істинність; іноді безсумнівне викликає супе­речки, а сумнівне проходить без заперечення. Суперечки не означають помилковості твердження, так само, як загальна згода — його правильності» (Б. Паскаль);

• «Безглуздо змагатися з тими, хто кращі і сильніші за тебе» (Езоп);

• «Краще розбирати суперечку між своїми ворогами, ніж між своїми друзями, бо явно після цього один із друзів стане твоїм ворогом, а один із ворогів — твоїм другом» (Біант);

• «Мудрість значно краща, ніж сила...» (Ксенофонт);

• «Мовчи, або говори те, що краще, ніж мовчання» (Піфагор);

• «З тим, хто полюбляє сперечатися, не треба вступати в суперечку» (Сюнь-цзи);

• «Краща філософія — все заперечувати і ні про що не висловлювати певну думку» (Ціцерон);

• «Краще визнати, що ти не знаєш того, чого не знаєш, ніж нести якусь нісенітницю та безглуздя і самому собі бути огидним» (Ціцерон);

• «Красномовство — це світло, яке надає блиск розуму» (Ціцерон);

• «Перш, ніж сказати що-небудь іншим, скажи це собі» (Сенека);

• «Непереможним можеш бути, якщо не вступиш у жодну битву, де перемога залежить не від тебе» (Епіктет).

ВИДИ АРГУМЕНТАЦІЇ

Доказова та недоказова аргументація

5. Чи може таке бути в доказовій аргументації:

• аргументи — недостовірні твердження;

• деякі аргументи — достовірні твердження, а деякі ймовірні;

• форма — неповна індукція;

• форма — повна індукція;

• теза — імовірне твердження?

6. Наведіть приклади доказової аргументації.

Пряма та непряма аргументація

7. Чи може бути:

• доказова аргументація прямою;

• апагогічна документація недоказовою;

• розділова аргументація непрямою й недоказовою?

8. Проаналізуйте наведені аргументації, з'ясуйте їх структу­ру, вид (доказова чи недоказова, пряма чи непряма), запишіть їх схеми:

• «Отже, афіняни, якщо б ці панове говорили правду й існу­вало б два закони про присвоєння нагород, то архонти законо­давці безсумнівно б їх знайшли, а чергові голови передали б їх законовиправникам, і один би із законів був би скасований: або той, що дозволяє таку угоду; або той, що забороняє її. Але у зв'язку з тим, що цього немає, стає очевидним: ці панове не тільки говорять неправду, але й стверджують речі, які є вза­галі неможливими» (Зсхил. Против Ктесифонта о венке // Оратори Греции);

• «Оскільки живі організми проходять у своєму розвитку ступені народження, розквіту, занепаду й загибелі, остільки й суспільство у своєму розвитку проходить саме ці ступені» (Шпенглер);

• Виступаючи у справі Сапогова, відомий російський ад­вокат М.Г. Казарінов сказав: «У кожному злочині, який скоїла нормальна людина, ми можемо розрізнити: по-перше, дос­татній мотив, по-друге, внутрішню боротьбу людини, яка за­мислила злочин, з усім запасом його моральних сил; далі зав­жди наявне почуття самооборони, що рекомендує людині здійснити злочин найбільш безпечним для себе, частіше за все таємним способом. І, нарешті, можемо розрізнити з боку злочинця деяку розважність, деяку економію зла. Усякій лю­дині притаманний жах перед злом і ніхто не стане вчиняти зло надмірно, а обмежиться злом необхідним. У справі, яка розглядається, я не бачу мотиву для вбивства, не можу влови­ти жодних ознак внутрішньої боротьби, або почуття само­оборони.

За моїм переконанням, Сапогов — суб'єкт із душевною хворобою, який стоїть на межі між злочинами за пристрастю і злочинами психічно ненормальними» (Речи известньїх рус­ских юристов);

• Виступаючи у справі Бартеньєва відомий адвокат Ф.М. Плевако заявив про те, що підсудний не міг вчинити злочин із ревнощів. Цю тезу він доводив таким чином: «Рев­нощі до генерала Паліцина або через Паліцина — ось перше припущення. Воно не витримує критики. Якщо б Вісковська цікавилася генералом і надавала йому перевагу, а не Бартень-єву, вона не заплуталася б у своїй історії... Якщо Бартеньєв ревнував до генерала Паліцина і ненавидів його за залицяння до Вісковської, смерть могла загрожувати генералу, а не Вісковській... Відсутність мотиву з боку Бартеньєва доводять також і зовнішні дані: отруту й знаряддя вбивства везе той, кому вони потрібні для задуманої мети. Але ми не маємо жодного пристойного доказу, що їх приніс Бартеньєв. На­впаки, покоївка Вісковської бачила револьвер загорнутим у пакунок, коли Вісковська виходила з дому; вона ж визнала отруту, знайдену у кімнаті вбивства, як отруту, яку вона ба­чила в руках Вісковської» (Речи известньїх русских юристов);

• «...У цій справі немає середини: треба або визнати, що вона (Рибаковська) скоїла злочин із завчасно обдуманим наміром, або треба визнати, що вона вчинила злочин з необережності; для припущення, що вона вчинила цей зло­чин за раптовим поривом, немає місця, тому що, як за свідчен­ням Рибаковської, так і за свідченням Лейхфельда, бачимо, що між зарядженням пістолета і пострілом був певний про­міжок часу... Для того, щоб припустити, що в Рибаковської був завчасно продуманий намір вчинити той злочин, у якому вона обвинувачується... немає ніяких підстав. Визнання нею того, що вона зарядила пістолет, показує саме те, що вона не вважає цю обставину доказом, що викриває її у злочині. Це свідчить про те, що в цьому випадку вона говорить правду, хоч ця обставина за певних умов могла б бути обернена проти Рибаковської» (ВИ. Смолярчук. Гиганти и чародеи слова);

• «На твою думку, у світі є тільки три нещастя: жити взим­ку в холодному помешканні, влітку носити вузькі чоботи і ночувати в кімнаті, де кричить дитина...; у мене немає ні пер­шого, ні другого, ні третього. Отже, немає у мене нещастя» {И.С. Тургенев. Рудин);

• «Смерть нічого для нас не означає. Бо те, що розкла­дається, позбавлене почуття, а тіло, що позбавлене почуття, нас зовсім не обходить» (Епікур);

• «Віслюк знаходиться між двома однаковими оберемками сіна однакової якості та однакового розміру. Якщо б він не мав свободи волі, то помер би з голоду, тому що немає ніяких підстав для того, щоб він надав перевагу якомусь одному обе­ремку. Позаяк на практиці у таких випадках віслюки не поми­рають, то можна стверджувати, що вони мають свободу волі. Отже свобода волі існує» (Буридан);

• «Намагатися за допомогою війни вирішувати політичні суперечки між державами, намагатися досягти сили і слави — це все одно, що змусити усіх людей країни пити одні й ті самі ліки для лікування різних хвороб, бо користі від цього, мож­ливо, буде лише чотирьом-п'яти людям» (Мо-цзи);

• «Порожнечі зовсім нема. Бо порожнеча — ніщо. Отже, те, що є нічим, існувати не може» (Мелісе);

• Якщо люди хороші, то покарання зайве; якщо вони дурні, то покарання не має сенсу. Але люди або хороші, або дурні. Отже, покарання або не має сенсу, або марне;

• Милосердя тільки вбиває, пробачаючи вбивць;

• Доведення провини обвинуваченого незаперечне, — ска зав слідчий. — Міркуйте самі. По-перше, потерпіла під чаї пізнання однозначно вказала на підозрюваного. По-друге, підоз рюваний був затриманий під час спроби продати валюту, якої у нього ніколи не було. Це підтвердили усі знайомі підозрю ваного. А в сумочці у померлої була немала сума у валюті По-третє, у той день, коли було здійснене пограбування, підоз рюваного бачили десь за півгодини до цього недалеко від місця злочину.

ПОНЯТТЯ ПРО КРИТИКУ. СПРОСТУВАННЯ ЯК ОКРЕМИЙ ВИПАДОК КРИТИКИ

9. Які із запропонованих висловлювань істинні? Обгрун-уйте відповідь.

• мета спростування — руйнування аргументації;

• мета спростування — встановлення малого ступеня правдоподібності тези аргументації;

• мета спростування — встановлення хибності тези аргумен­тації.

ВИДИ КРИТИКИ

10. Визначте структуру та вид критики (пряма чи непряма). Запишіть її схему.

• «...У справі за обвинуваченням громадянина П. троє по­терпілих упізнали в ньому людину, що їх пограбувала. Висту­паючи в суді, адвокат, що захищав П., навів докази того, що потерпілі помилилися. Напад мав місце у темному під'їзді, тому потерпілі майже не бачили обличчя грабіжника. Окрім того, вони дуже налякалися і, звичайно, не змогли запам'ята­ти прикмети злочинця. Єдина прикмета, яку вони добре за­пам'ятали, — це куртка, котра була на грабіжнику. Саме н таку куртку був одягнений і П., якого упізнали потерпілі, хоча такий одяг може бути «прикметою» багатьох молодих людей у наш час.

Аргументація процесу формування свідчень дозволила об­грунтувати висновок про сумнівність доказів-свідчень потерпі­лих, з яким повністю погодився суд» (Н.С. Алексеев, В.З. Ма­карова. Ораторекое искусетво в суде);

• «Якщо б Ю.Л. Успенський насправді задумав убивство, та ще й так хитро і довго готувався до нього, для того, щоб можна було повірити, що Галина Муракова покінчила з со­бою, то дозвольте прохати вас поміркувати, чи став би він напередодні вбивства давати в руки того, хто бажає помститися за дочку, таку грізну зброю проти себе, чи став би він, повторюю, напередодні смерті дружини писати її матері, по переджаючи, що він задумав убивство її дочки?» (Ораторские речи в суде);

• «Уявімо собі на хвилину, що Семенова отримала ці речі не злочинним шляхом, а їх насправді втиснули, насильно нав'язали. Простіше за все було б піти й оголосити про це поліції або хоч дочекатися ранку, щоб дізнатися, у чому справа, зро­зуміти, як з тим бути далі. Але ні! Зараз же виникає і поспішно здійснюється природ­ний лише для крайніх випадків небезпеки... засіб — втеча...» (Из речи М.П. Карабчевского по делу Мироновича // Речи известньїх русеких юристов);

• У статті «Чи мороз винищив французьку армію в 1812 році?» відомий герой війни 1812 р. Денис Давидов пи­сав, що твердження про поразку французів завдяки холодній погоді є безпідставним. У дні відступу армії Наполеона пого­да була теплою, мороз не перевищував 12 градусів і тривав не більше ніж 3—5 днів. «Як же можна подумати, — пише Дави­дов, — щоб 150-тисячна армія могла втратити 65 тис. солдат лише завдяки морозам, тоді як значно сильніші морози у 1795 р. в Голландії, в 1807 р. у часи Еймавської кампанії, що продовжувалися близько двох місяців, і в 1808 р. в Іспанії.

Посеред Кастильських гір, протягом усієї зимової кампанії, ... потрапляли у середину французької армії»; • «Вибачаюсь, — перебив його Швондер, — от саме з при­воду їдальні і оглядової ми й прийшли поговорити. Загальні .збори просять вас добровільно, у порядку трудової дисципліни, відмовитися від їдальні. їдалень нема ні в кого в Москві.

— Навіть у Айседори Дункан, — дзвінко крикнула жінка. З Філіпом Філіповичем щось скоїлося, внаслідок чого його бличчя побагровіло, і він не вимовив жодного звука, очіку-Очи, що буде далі.

І від оглядової також, — продовжував Швондер, — ог-іову прекрасно можна об'єднати з кабінетом.

— Угу, — промовив Філіп Філіпович якимось дивним го­лосом, — а де ж я повинен приймати їжу?

— У спальні, — хором відповіли усі четверо. Багровість Філіпа Філіповича набула трохи сіруватого відтінку.

— У спальні приймати їжу, — заговорив він трохи приду­шеним голосом, — в оглядовій читати, у приймальні одяга­тися, оперувати в кімнаті прислуги, а в їдальні оглядати. Цілком можливо, що Айседора Дункан так і робить. Може, вона в кабінеті обідає, а кроликів ріже у ванній. Може бути. Але я не Айседора Дункан!.. — раптом рявкнув він, і його і багровість стала повною. — Я буду обідати в їдальні, оперува-|ти в операційній! Передайте це загальним зборам, і прошу ас повернутися до своїх справ, а мені надати можливість приймати їжу там, де її приймають усі нормальні люди, тобто і їдальні, а не в передпокої і не в дитячій» (М. Булгаков. Собачье сердце);

• — Крадіжку міг вчинити і хтось інший, — сказав слідчий. — Ні, це виключено. Ніхто інший до квартири не заходив, — і впевнено заперечив дільничий інспектор. — Слідівто ніяких інших немає, окрім цих. Та й сусіди нікого того дня не бачили.

ПРАВИЛА ТА ПОМИЛКИ В АРГУМЕНТАЦІЇ ТА КРИТИЦІ

11. Проаналізуйте наведені тексти. Визначте правильність/ неправильність аргументацій та критик, що в них містяться. З'ясуйте помилки, яких у них припустилися, якщо вони є.

• « — Отже, по-вашому, переконань немає? —Немає, — і не існує.

— Це ваше переконання?

— Так.

— Як же ви говорите, що їх немає? Ось вам вже одне на перший раз» (И.С. Тургенев);

• «Сганарель. ...заявляю вам, що ваша дочка німа.

Жеронт. Так-то воно так, проте я дуже хотів би, щоб ви мені пояснили, з чого ж постає ця недуга?

Сганарель. Нічого немає легшого! Це постає з того, що їй відібрало мову.

Жеронт. Чудово, але причина?..

Сганарель. Всі наші найславетніші вчені скажуть вам, що це — наслідок утруднення орудувати язиком.

Жеронт. А ваша особиста думка щодо цього утруднення ору­дувати язиком?

Сганарель. Арістотель каже з приводу цього ... багато гарних речей.

Жеронт. Та, мабуть.

Сганарель. О, то була велика людина!

Жеронт. Безперечно.

Сганарель. Справді велика людина; (піднімаючи вгору руку) людина, що була вище від мене ось на стільки. Отже, вертаю­чись до нашого міркування, я стверджую, що це утруднення орудувати язиком спричинили певні соки, що їх ми, вчені, звемо шкідливими соками...; а через те, що гази, які форму­ються під впливом випарів, що утворюються у сфері хвороб, доходячи... так би мовити... до [...]. Оце, власне кажучи, й рризвело до того, що донечка ваша оніміла» (Мольер. Лекарь роневоле);

• «Точно у вказаний час з'явився інспектор Стенлі Копкінс... Молодий детектив був у захваті від своєї вдачі. «Так Ви насправді впевнені, що ваше пояснення правильне?» — звернувся до нього Шерлок Холмс. «А як же. Випадок цілком ясний... Я дізнався, що молодий Неліган прибув до отелю «Бремблтай» у той самий день, коли був вчинений злочин... Його кімната знаходилася на першому поверсі і він міг піти, коли йому заманеться. У ту саму ніч він... зустрівся у хатинці з Пітером Кері, посварився з ним і вбив його гарпуном...»

Холмс посміхнувся і похитав головою.

«Я бачу у вашій версії один недолік, Хопкінсе: вона абсо­лютно неправдоподібна. Ви хоч раз намагалися проткнути тіло гарпуном? Ні? Так ось, дорогий сер, ви повинні зверну­ти особливу увагу на цю деталь. Мій друг Уотсон міг б розпо­вісти вам, як я вправлявся з цим цілий ранок. Це не так-то легко, тут потрібна сильна тренована рука! А удар капітану був заподіяний з такою силою, що гарпун глибоко встромив­ся у стіну, пройшовши його тіло наскрізь. Чи можна припу­стити, що цей кволий юнак здатний нанести такий страшний удар?

І що це саме він — та людина, яка вночі пила ром із Чор­ним Пітером? І що це його профіль бачили на завісі за два дні до того? Ні, ні, Хопкінсе, доведеться вам пошукати ко­гось страшнішого» (Конан-ДойльА. Записки о Шерлоке Холмсе);

• «Одного разу Вінсент Ван Гог на великому аркуші малю­вав вирубку лісу: на передньому плані він зобразив самотнє дерево, що стояло біля струмка. Один з лісорубів час від часу підходив до нього і дивився через плече на малюнок, по сміхався, а потім і зовсім зареготав. Вінсент працював над цим малюнком декілька днів і селянин сміявся над ним все більш відкрито. Вінсент вирішив дізнатися, що ж його так забавляє.

— Вам смішно, що я малюю дерево? — чемно запитав він. Лісоруб у відповідь знову зареготав і сказав:

— Звичайно, смішно. А ти, мабуть, дурень. Вінсент замислився на хвилинку і запитав:

— А був би я дурнем, якщо б посадив дерево? Обличчя селянина відразу ж стало серйозним. -Ні.

— А був би я дурнем, якщо став би доглядати це дерево?

— Звичайно, ні.

— А якщо б зібрав з нього плоди?

— Ти наді мною просто смієшся!

— Ну, а дурень я чи ні, якщо зрубаю дерево, як роблять отут?

— Чому ж? Дерева треба рубати.

— Отже, саджати дерева можна, доглядати за ними мож­на, знімати плоди можна, рубати можна, а якщо я їх нама­люю, то я вже дурень. Чи правильно це?

Селянин знову посміхнувся.

— Звичайно, ти дурень, якщо гайнуєш час на таку справу. І усі говорять, що ти дурень» (Ирвжг Стоун. Жажда жизни);

• «Заробляти свій хліб, дядьку Коре? Що це означає? За­робляти свій хліб... або не дарма його їсти? їсти свій хліб дарма або, іншими словами, бути не вартим його, — це, зви­чайно, злочин, бо кожна порядна людина повинна бути варта свого хліба. Але не вміти заробляти на хліб, хоча і бути вар­тим його, — це вже нещастя, велике нещастя» (Там саме);

• На засіданні Академії наук було запропоновано обрати в дійсні члени грамотного військового міністра Аракчеєва, який прославився жорстокістю і реакційністю. Коли один з академіків указав на відсутність у нього наукових заслуг, йому відповіли: «Зате він близький до государя». «У такому випадку прошу обрати і кучера Іллю Петрова», — зауважив академік. (Спосіб аргументації виявився настільки ефективним, що ака­демік опинився у засланні);

• «Ви вигадали і надрукували у своєму вченому творі, як сказав мені Герасимов, що нібито на найвеличнішому світилі, на Сонці, є чорні плямки. Цього не може бути, бо цього не може бути ніколи. Як ви могли бачити на Сонці плями, якщо на Сонце не можна дивитися простими людськими очима, і навіщо на ньому плями, якщо і без них можна обійтися? Із якого мокрого тіла зроблені ці плями, якщо вони не згора­ють?» (А. Чехов. Письмо к ученому соседу);

12. Проаналізуйте суперечку, яка наводиться в оповіданні В Шукшина «Зрізав» Знайдіть помилки в тексті:

« — У якій царині ви виявляєте себе? — запитав Гліб.

— Де я працюю, чи що? — не зрозумів кандидат.

— Так.

— На філфаці.

— Філософія?

— Не зовсім... Ну, можна й так сказати.

— Необхідна річ. — Глібові потрібно було, щоб була філо­софія. — Ну, і як щодо первинності?

— Якої первинності?

— Первинності духу і матерії...

— Як завжди. Матерія первинна...

— А дух?

— А дух — потім. А що?

— Як зараз філософія визначає поняття невагомості?

— Як завжди визначала.

— Але ж явище відкрите зовсім недавно. Тому я й запи тую. Натурфілософія, наприклад, визначає це так, стратегіч на філософія — інакше...

— Та нема такої філософії — стратегічної.

— Але є діалектика природи. А природу визначає філосо­фія. Як один з елементів природи нещодавно була виявлена невагомість. Тому я й запитую: розгубленості нема між філо­софами?

— Давайте визначимо, — серйозно зауважив кандидат, — про що у нас йде мова?

— Добре, друге питання: як ви особисто ставитеся до про­блеми шаманства в окремих районах Півночі?

— Та нема такої проблеми.

— Ну, нема так нема! Баба з возу — кобилі легше. Пробле­ми нема, а ці... — Гліб показав щось мудроване руками, — танцюють, дзвонять бубенцями... Так? Але при бажанні... — Гліб повторив: — При бажанні їх начебто й нема. Добре. Ще одне питання. Як ви ставитеся до того, що Місяць також справа рук розуму?

— Послухайте.

— Та ми вже послухали! Мали, так би мовити, задоволен­ня».

13. Прочитайте уривок із діалогу Платона «Федр». Про по­рушення якого правила щодо аргументації говорить Сократ?

Сократ. Щоб промова була доброю, прекрасною, невже розум оратора не повинен осягнути істину того, про що він збирається говорити?

Федр. Про це, милий Сократе, я чув так: тому, хто має намір стати оратором, немає необхідності розуміти, що дійсно справедливо, — достатньо знати те, що здається справедли­вим більшості, яка буде судити. Те ж саме стосується й того, що насправді є добрим і прекрасним, — достатньо знати, що таким уявляється. Саме так можна переконати, а не за допо­могою істини.

Сократ. «Думка не є нікчемною», Федре, якщо так гово­рять розумні люди, але потрібно розглянути, чи є в ній смисл. Тому не можна залишити без уваги те, що ти зараз сказав.

Федр. Ти маєш рацію.

Сократ. Розглянемо це таким чином.

Федр. Яким?

Сократ. Наприклад, я переконував би тебе купити коня, лоб боротися із ворогом, до того ж ми з тобою обидва не нали б, що таке кінь, та й про тебе я знав би лише те, що >едр вважає конем свійську тварину з великими вухами...

Федр. Це було б смішно, Сократе.

Сократ. Поки ще ні, але так було б, якщо б я став серйозно тебе переконувати, склавши похвальне слово віслюку, назвав­ши його конем і стверджуючи, що потрібно мати цю скотину не тільки вдома, але й у поході, тому що вона знадобиться у битві, для перевезення вантажу і ще для багатьох речей.

Федр. Це було б зовсім смішно!

Сократ. А хіба не краще те, що є смішним та милим, ніж те, що є страшним та ворожим?

Федр. Це очевидно.

Сократ. Так ось, коли оратор, який не знає, що таке добро, а що — зло, виступить перед такими самими громадянами з метою їх переконати, до того ж буде розхвалювати не тільки віслюка, видаючи його за коня, але й зло, видаючи його за добро, і, враховуючи думку юрби, переконає її зробити дещо погане замість доброго, які, на твою думку, плоди принесе згодом посів його красномовства? Федр. Не дуже-то хороші.

14. Про застосування яких хитрощів ідеться в наведених прикладах?

• На одній із дискусій з приводу походження видів Ч. Дарвіна єпископ Вільберфорс звернувся до слухачів із питанням, чи були їх пращури мавпами? Біолог Т. Хакслі, який захищав цю теорію, відповів, що йому соромно не за своїх мавпячих пращурів, а за людей, яким не вистачає розуму і які не здатні поставитися серйозно до висновків Дарвіна;

• «Ми опановуємо значно вищий стиль суперечки — супе­речку без фактів. Суперечку на темпераменті. Суперечку, що переходить від голослівних тверджень на особу, партнера. Що може говорити кульгавий про мистецтво Ван Гога? Якщо йому одразу заявити, що він кульгавий, він визнає себе переможе­ним. Про що може сперечатися людина, яка не обміняла паспорт? Які погляди на архітектуру може висловити чолов'яги без прописки? Впійманий на гарячому, він визнає себе пере­моженим. І взагалі, чи може нас цікавити думка людини ли­сої і з отаким носом?

Нехай спочатку виправить ніс, відростить волосся, набере вагу, виправить ходу, а вже потім висловлює щось супереч­ливе — ми її зрозуміємо» (М. Жванецький);

• « — ...Якщо ви, наприклад, ренегат, —докоряйте супро­тивнику у тому, що в нього нема переконань!

Якщо ви самі лакей у душі, — говоріть йому з докором, що він лакей... Лакей цивілізації, Європи, соціалізму...

— Можна навіть сказати: лакей без лакейства! — заува­жив я.

— І це можна, —підхопив пройдисвіт» (І.С. Тургенєв);

• «Панове присяжні засідателі, пане суддя! Мій клієнт зізнався, що крав. Це цінне й щире визнання. Я б навіть сказав, що воно свідчить про незвичайну цілісність і глибину натури, про людину сміливу і чесну. Але чи можливо, пано­ве, щоб людина, яка має такі рідкісні якості, була злодієм?»

• «Двічі по два — чотири, — каже розум. Двічі по два — п'ять, — каже варвар, ударяючи мечем по столі, де розкла­дені розумові плани й рахунки. І доки той меч на столі, двічі по два буде п'ять...» (М. Шлемкевич);

• В. Леоненко наводить приклад із судової практики од­ного з районних судів м. Києва. Під час судового розгляду справи, в той момент, коли адвокат, виступаючи із захисною промовою, сказав: «Товариші судді, якщо по совісті говори­ти...», прокурор, піднявшись зі свого місця, кинув адвокату репліку: «А у вас є совість?» (Леоненко В.В. Профессиональ-ная зтика участников уголовного судопроизводства);

15. Проаналізуйте наведені поради двох видатних філософів. Про які хитрощі в них говориться? Як ви вважаєте, чи є вони коректними?

Порада Л. Шестова:

«Кращий і переконливіший спосіб доведення — почати свої міркування з необразливих, усіма визнаних тверджень. Коли підозрілість слухача достатньо приспана, коли у нього навіть народилася впевненість, що ви збираєтеся підтвердити найулюбленіші його ідеї — тоді настав момент відкрито вис-

ловитися, але неодмінно немовби нічого не сталося, спокій­ним тоном, таким самим, як говорилися раніше трюїзми. Про логічний зв'язок можна не турбуватися. На людину звичайно значно більше діє послідовність інтонації, ніж послідовність думок. Так що, якщо ви зможете, не порушивши тону, вслід за банальностями виказати заготовлену заздалегідь підозрілу і неприйнятну думку, вашу справу зроблено. Слухач не тільки не забуде ваших слів — він буде ними каратися, мучитися, доки не погодиться з вами»;

Порада А. Шопенгауера:

«Треба показати, що твердження супротивника, видимість спростування яке ви хочете створити, суперечить тому, що він сам робить або не робить: «Наприклад, якщо супротив­ник виправдовує самогубство, обов'язково треба запитати його, чому він сам до цього часу не повісився, або якщо стверджує, що Берлін недобре місто і що в ньому неможливо жити, за­питайте його, чому він сам не від'їздить звідси з першим же потягом».

16. Які некоректні хитрощі застосовуються в наведених тек­стах:

• У старій гімназії учень запитує: «Пане вчителю, хто та­кий був Діоген?» «Діоген?.. Хм, Діоген... Ну, ти ще малий, щоб ставити такі запитання»;

• Професор А. говорить, що студенти недостатньо працю­ють, але сам А. лінивий і тому немає підстав думати, що він правий стосовно студентів;

• — Що-що, а ось цифри ніколи не підводять, — впевнено говорить професор. — Наприклад, якщо одна людина може побудувати будинок за 12 днів, то дванадцять чоловік можуть побудувати його за один день!

— Так? — зупиняє його один із студентів. — Тоді 228 чо­ловік можуть побудувати його за одну годину, 17 200 — за хвилину і 1 036 800 — за секунду. Та вони за цей час не встиг­нуть покласти навіть однієї цеглини!

І доки розгублений професор ніяк не міг придумати, що йому відповісти, студент продовжував:

— І потім, якщо один корабель може перетнути Атлантич­ний океан за 5 днів, отже, 5 кораблів зможуть його перетнути за один день! Цього не може бути!

Література

1. Антология мировий философии. — М., 1969. — Т. 1, ч.1.

2. Баженов ЛБ Современная научная гипотеза // Материалистическая диалектика и методы естественных на­ук. — М., 1968. — 302с.

3. Герцен А.И. Избранньїе филосовские произведения. — М., 1948. — Т.1.

4. Жеребкін В.Є. Логіка: Підручник.- 10-те видання., - К.: Т-во «Знання», КОО, 2008. – 255с.

5. Ивин А.А. По законам логики.- М.: Мол. Гвардия, 1983.- 208с.

6. Кондаков Н.И. Логика. — М., 1954. — 288с.

7. Кондаков Н.И. Логический словарь-справочник. — М., 1975. — 420с.

8. Логика / Под ред. Г.А. Левина. — Минск, 1974. — 264с.

9. Маковельський А.О. История логики. — М., 1967. — 198с.

10. Строгович М.С. Логика. — М., 1949. — 270с.

11. Тофтул М.Г. Логіка. Посібник для вищих навчальних закладів – К.: Видавничий центр «Академія», 1999.- 336с.

12. Философский знциклопедический словарь. — М., 1983.

13. Хоменко І.В. Логіка в задачах: Підручник.-К.: Четверта хвиля, 1998.-284с.

14. Хоменко І.В. Логіка – юристам: Підручник.- К.: Четверта хвиля, 1997.-392с.

15. Хоменко І.В., Алексюк І.А. Основи логіки. — К., 1996. 258с.

16. Кримінальний кодекс України.-Х.: ПП «ІГВІНІ», 2007. – 2007с..

17. Кримінально-процесуальний кодекс України.- Х.:ТОВ «Одісей», 2007.- 264с.