7. Виберіть одну правильну відповідь:

1. Перша допомога при уруженні електричним струмом починається з…

А – штучного дихання

B – накладаня асептичної повязки

C – припиненя дії єлектичного струму

Д – знеболювання

2.Пошкоджуюча дія електричного струму залежить від його параметрів,шляху проходження та фізіологічного стану організму. Яка тканина має найбільший опір електричному струму?

А - неушкоджена шкіра

В - слизові оболонки;

С - кістки;

Д - м’язи;

Е - лімфа.

3.Яка тканина найбільш чутлива до дії електричного струму?

А-нервова;

В-жирова;

С-кісткова;

Д-м’язова;

Е-сполучна.

4. Від якого з перелічених чинників не залежить тяжкість ураження електричним струмом?

А-сила струму;

В-напруга;

С-час проходження струму;

Д-стан реактивності організму;

Е-опір тканин.

5. Основна причина смерті при ураженні побутовою електрикою:

А- Фібриляція шлуночків

В- Несумісна з життям втрата крові.

С- Несумісні з життям ушкодження.

6. Які ознаки фібриляціі шлуночків:

А- Скарги на болі в області серця.

В- Втрата свідомості.

С- Частий пульс на сонній артерії.

Д- Відсутність реакції зіниць на світло.

Е- Відсутність пульсу на сонній артері

Ж-. Скарги на прискорене серцебиття.

7. Чим з підручних засобів краще скинути електричний дріт з лежачого без свідомості людини на підлозі в своїй квартирі:

А- Сухою ручкою швабри, принесеної з ванної кімнати.

В- Сухою шкарпеткою , знятої зі своєї ноги.

С- Сухою дерев'яною палицею, принесеної з двору.

Д- Товстим журналом або книгою, лежачими поряд на столі. +

8. Складіть послідовність дій при наданні першої допомоги ураженому електричним струмом потерпілому, який лежить без свідомості у ванні:

А- Спустити воду з ванни.

В- Увійти в ванну кімнату і відключити всі електроприлади з мережі.

С- Вимкнути електрику у всій квартирі.

Д- Оцінити стан і приступити до серцево-легеневої реанімації.

Є- Викликати бригаду «швидкої допомоги».

9.Складіть послідовність дій при наданні першої допомоги потерпілому, який лежить без свідомості під електричним дротом міського освітлення на газоні біля пішохідної стежки:

А- Відкинути провід будь-яким струмонепровідними предметом.

В- Відтягнути потерпілого на 3 - 4 метри від провода і розташувати його на пішохідній стежці, вільної від трави.

С- Відтягнути потерпілого на 3 - 4 метри від провода, подалі від пішохідної стежки, по якій можуть піти люди.

Д- Швидко підбігти до потерпілого або підійти великими кроками.

Е- Обережно наблизитися «гусячим кроком».

Ж- Запросити оточуючих викликати «швидку допомогу».

8. Вивчіть алгоритм практичних навичок. Та здійсніть практичний тренінг на муляжах у кабінеті тренінгу.

Під час відпрацьовування практичних навичок зверніть увагу на особистості виконання даного навичка у дітей різного віку, забезпечення подальшого спостереження за дитиною.

Перевірте свої знання та заповніть таблицю:

Питання щодо виконання практичного навичка.	Відповіді
Підготуйте оснащення для проведення серцево-легеневої реанімації.
Як швидко підрахувати ЧСС у дітей при загрозливих станах.
Підрахуйте частоту дихання у дітей ( методи)
Розрахуйте дозу анальгіну та седуксену дитині 3 та 5 років.
Поясніть батькам чому дитину, у якої начебто нормалізувався стан необхідно госпіталізувати.

Контроль на практичному занятті №

Тема №15: Опрацювання наказів МОЗ України щодо профілактики внутрішньолікарняних інфекцій та профілактики професійного зараження ВІЛ – інфекцією, вірусних гепатитом.

Актуальність теми: Масштаби, темпи й тенденції розвитку епідемії ВІЛ-інфекції в Україні потребують удосконалення системи її діагностики у дітей, народжених ВІЛ-позитивними жінками. З кожним роком збільшується частка жінок серед уперше виявлених ВІЛ-інфікованих і кількість дітей, народжених ВІЛ-позитивними жінками. Діти, народжені ВІЛ-позитивними жінками, становлять особливу групу з високим ризиком захворюваності й смертності, що обумовлено як ВІЛ-інфекцією, так і іншими соціально-біологічними факторами. Вони потребують особливого порядку медичного спостереження, що виключить їхнє зараження ВІЛ після народження, дозволить рано виявити ВІЛ-інфікованих, допоможе уникнути розвитку опортуністичних інфекцій та інших захворювань і своєчасно призначати антиретровірусну терапію.Високі темпи розвитку епідемії ВІЛ-інфекції в Україні підвищують імовірність народження дитини жінкою, що перебуває в періоді серонегативного вікна під час вагітності, пологів або годування груддю. У зв'язку з цим виникає низка медико-соціальних проблем, обумовлених необхідністю обстеження на ВІЛ дітей, народжених негативними на момент пологів матерями за клінічними показниками.Уточнити ВІЛ-статус дитини, народженої ВІЛ-інфікованою жінкою, дуже важливо з медичної, соціальної, економічної, психоемоційної точки зору. Раннє виявлення ВІЛ-інфікованих дітей дозволяє концентрувати зусилля медиків на адекватній клініко-лабораторній оцінці стадії захворювання (контроль рівня CD4⁺-T-лімфоцитів, вірусного навантаження) в обмеженої групи пацієнтів, проводити цим дітям профілактику опортуністичних інфекцій, а також вчасно планувати й призначати їм антиретровірусну терапію. Виключення діагнозу ВІЛ-інфекції на першому році життя дозволяє не призначати багатьом дітям препарати для профілактики пневмоцистної пневмонії, рекомендувати їм стандартний календар щеплень, зменшити кількість дітей, не щеплених проти туберкульозу. При уточненні ВІЛ-статусу вірусологічними методами неінфіковані ВІЛ діти, що знаходяться на піклуванні держави, можуть бути усиновлені в більш ранньому віці.

Після самостійного опрацювання теми, студент повинен знати:

• Особливість та своєрідність збудника хвороби.

• Особливості перебігу ВІЛ -інфекції на сучасному етапі.

• Етіологію та епідеміологію захворювання

• Механізми зараження ВІЛ.

• Шляхи передачі ВІЛ – інфекції від матері до дитини

• Групу ризику щодо інфікування. Контингенти, які підлягають обстеженню на СНІД.

• Особливості імунодіагностики; методи специфічної та неспецифічної діагностики СНІДу.

• Методи діагностики ВІЛ- інфекції у дітей народженими ВІЛ – інфікованими матерями

• Симптоми і синдроми, при яких необхідно обстежувати на СНІД.

• Організацію медичної допомоги дітям, народженим ВІЛ-інфікованими матерями

• .УНІВЕРСАЛЬНІ МЕТОДИ професійної профілактики інфекцій, що передаються через кров, у тому числі ВІЛ-інфекції

• Комплекс заходів, які запобігають розповсюдженню інфекції від матері до дитини

• Профілактику СНІДу, організацію і особливості санітарно - освітньої роботи.

Після самостійного опрацювання теми, студент повинен вміти:

• Збирати анамнез захворювання, эпіданамнез

• Скласти схему шляхів розповсюдження і механізму зараження при СНІДі

• Провести клінічний огляд пацієнта.

• Скласти комплекс опорних симптомів, характерних для СНІДу.

• Проводити дотестове та післятестове консультування.

• Дотримувати правил професійної безпеки при роботі з хворими.

План самопідготовки:

• ознайомтесь з темою, планом заняття;

• ознайомтесь з методичними рекомендаціями щодо самостійної підготовки до теми.

• вивчить по підручнику, посібнику, лекції з педіатрії дану тему;

• проконтролюйте себе, дайте відповіді на питання самоконтролю, виконайте завдання;

Матеріали контролю вихідного та кінцевого рівня знань та вмінь студентів складаються з питань та завдань, які надані в робочому зошиті.

Література для самопідготовки.

С.К. Ткаченко « Педіатрія» с.437-443.

Наказ МОЗ України № 740 від 26.12.2007р. « Про заходи щодо організації профілактики передачі ВІЛ – інфекції від матері до дитини».

Методичні матеріали: Посібник для студентів « Діючі накази МОЗ України в педіатричній службі»

Витяг з наказу МОЗ України №740від 26.12.2007р.

УНІВЕРСАЛЬНІ МЕТОДИ

професійної профілактики інфекцій, що передаються

через кров, у тому числі ВІЛ-інфекції

Універсальні методи профілактики - це комплекс заходів, які запобігають розповсюдженню інфекцій, що передаються через кров. Усі постачальники послуг у сфері охорони здоров'я повинні керуватися вказаними заходами для захисту пацієнтів, себе та інших медичних працівників від можливого інфікування. Більшість інфекцій, що передаються через кров, як правило, асимптоматичні, тому не завжди можливо визначити, хто з пацієнтів є інфікованим. У зв'язку з цим універсальні заходи профілактики повинні застосовуватися при роботі з усіма пацієнтами незалежно від віку, статусу або належності пацієнта до певної групи, наявності проявів захворювання або даних про ВІЛ-статус.

1. В умовах стрімкого розповсюдження ВІЛ-інфекції серед населення кожний пацієнт розглядається як потенційний носій інфекції, що передається через кров. Відповідно кожне робоче місце медичного працівника забезпечується засобами попередження передачі інфекцій, що передаються через кров, у тому числі вірусу імунодефіциту людини, від можливого носія інфекції іншим пацієнтам, медичному та технічному персоналу.

2. Робочі місця закладів охорони здоров'я забезпечуються інструктивно-методичними документами, аптечками для проведення термінової профілактики при аварійних ситуаціях, необхідним набором медичного інструментарію для одноразового використання, дезінфекційними засобами для проведення знезараження.

3. Медичний інструментарій, а також посуд, білизна, апарати та інші речі, забруднені кров'ю, біологічними рідинами (далі - біологічні рідини), відразу після використання підлягають дезінфекції згідно з діючими вимогами нормативної документації.

4. Медичні спеціалісти зобов'язані бути обережними під час проведення маніпуляцій з ріжучим та колючим інструментом (голками, скальпелями, ножицями та інше).

5. Для уникнення поранень після використання шприців голки з них не знімають до дезінфекції. Перед занурюванням шприца з голкою в дезрозчин виймають тільки поршень. Використані шприци та голки поміщаються у спеціальні ємкості з матеріалу, який не проколюється.

6. З метою уникнення поранень забороняється використовувати для взяття крові та інших біологічних рідин скляні предмети з відбитими краями.

7. При здійсненні медичних маніпуляцій, які супроводжуються порушенням цілісності шкіри і слизових оболонок, при розтині трупів, проведенні лабораторних досліджень, обробці інструментарію і білизни, прибиранні та інше медичні спеціалісти та технічний персонал користуються засобами індивідуального захисту (хірургічними халатами, гумовими рукавичками, масками, непромокальними фартухами, нарукавниками, окулярами, захисним екраном). Ці дії дають змогу уникнути контакту шкіри та слизових оболонок працівника з кров'ю, тканинами, біологічними рідинами пацієнтів.

Медичні спеціалісти зобов'язані вдягати латексні рукавички в разі:

- контакту з предметами або поверхнею тіла, які потенційно можуть бути забрудненими кров'ю або іншими біологічними рідинами пацієнта;

- проведення діагностичних або лікувальних процедур;

- прибирання приміщень, де перебувають пацієнти;

- контакту з використаним інструментарієм.

Кожен медичний працівник повинен ретельно вимити руки з милом під проточною водою протягом щонайменше 30 секунд:

- до та після огляду кожного пацієнта;

- після контакту з кров'ю та іншими біологічними рідинами;

- негайно після зняття використаних рукавичок.

8. Медичні спеціалісти з травмами, ранами на руках, ексудативними ураженнями шкіри рук, які неможливо закрити лейкопластирем або гумовими рукавичками, звільняються на період захворювання від безпосереднього медичного обслуговування хворих і контакту з предметами догляду за ними.

9. Усі маніпуляції з кров'ю і сироватками в лабораторіях виконуються за допомогою гумових груш, автоматичних піпеток, дозаторів.

10. Будь-які ємкості з кров'ю, іншими біологічними рідинами, біоматеріалами (тканинами, шматочками органів тощо) відразу на місці взяття щільно закриваються гумовими або пластмасовими корками.

11. У лікувальних закладах для забезпечення знезараження при випадковому витіканні рідини кров та інші біоматеріали транспортуються в штативах, покладених у контейнери (бікси або пенали), на дно яких укладається чотиришарова суха серветка.

12. Транспортування проб крові та інших біоматеріалів з лікувальних закладів до лабораторій, які розташовані за межами цих закладів, здійснюється тільки в контейнерах (біксах, пеналах), що унеможливлює випадкове або навмисне відкриття кришок під час їх перевезення (замок, пломбування, заклеювання місць з'єднання лейкопластирем). Ці контейнери після розвантаження обробляють дезрозчинами. Оптимальною є доставка в сумках-холодильниках.

13. Не допускається транспортування проб крові та інших біоматеріалів у картонних коробках, дерев'яних ящиках, поліетиленових пакетах.

14. Не допускається вкладання бланків направлень або іншої документації в контейнер чи бікс.

15. Профілактика при пораненнях, контактах з кров'ю, біологічними рідинами та біоматеріалами ВІЛ-інфікованого пацієнта здійснюється відповідно до чинного клінічного протоколу.

Будь-яке ушкодження шкіри, слизових оболонок медперсоналу, забруднення їх біоматеріалом пацієнтів під час надання їм медичної допомоги кваліфікується як можливий контакт з матеріалом, який містить збудника інфекції, у тому числі ВІЛ.

Необхідно пам'ятати, що в разі пошкодження рукавичок (поріз, розрив, прокол) необхідно їх зняти, ретельно вимити руки та одягнути нові рукавички.

15.1. Якщо контакт з кров'ю, біологічними рідинами чи біоматеріалами супроводжувався порушенням цілісності шкіри (уколом, порізом), то потерпілий повинен:

- зняти рукавички робочою поверхнею усередину;

- ретельно вимити руки з милом під проточною водою;

- ушкоджене місце обробити одним із дезінфектантів (70%-ним розчином етилового спирту, 5%-ною настоянкою йоду при порізах, 3%-ним перекисом водню);

- на рану накласти пластир, надіти напальчник;

- при потребі продовжувати роботу одягти нові гумові рукавички;

- терміново повідомити керівництво лікувально-профілактичного закладу про аварію для її реєстрації та проведення екстреної профілактики ВІЛ-інфекції.

15.2. У разі забруднення кров'ю, біологічними рідинами, біоматеріалами без ушкодження шкіри:

- ретельно вимити руки з милом під проточною водою;

- обробити місце забруднення одним із дезінфектантів (70%-ним розчином етилового спирту, 3%-ним розчином перекису водню, 3%-ним розчином хлораміну);

- промити водою з милом і вдруге обробити спиртом.

15.3. У разі потрапляння крові, біологічних рідин, біоматеріалу на слизові оболонки:

- ротової порожнини - прополоскати її 70%-ним розчином етилового спирту;

- порожнини носа - закапати ніс 30%-ним розчином альбуциду;

- очей - промити очі водою (чистими руками), закапати 30%-ним розчином альбуциду.

Для обробки носа й очей можна використовувати 0,05%-ний розчин перманганату калію.

15.4. Для зниження вірогідності професійного зараження ВІЛ-інфекцією:

- при підготовці до проведення маніпуляцій ВІЛ-інфікованому медичний персонал повинен переконатися в цілісності складу аптечки;

- здійснювати маніпуляції в присутності іншого спеціаліста, який може в разі розриву гумової рукавички чи порізу продовжити виконання медичної маніпуляції;

- не терти руками слизові оболонки.

15.5. У разі попадання крові, біологічних рідин, біоматеріалу на халат, одяг:

- одяг зняти і замочити в одному з дезрозчинів;

- шкіру рук та інших ділянок тіла при їх забрудненні через одяг протерти 70%-ним розчином етилового спирту, а потім промити водою з милом і повторно протерти спиртом;

- забруднене взуття двічі протерти ганчіркою, змоченою у розчині одного з дезінфекційних засобів.

Методичні вказівки: