1. Яким чином припинити контакт з отруйною речовиною та всмоктування її в організм:

- зі шкіри та слизових оболонок

• з шлунково- кишкового тракту

• при інгаляційному отруєнні

2.Який розчин необхідно використовувати при потраплянні на шкіру калію перманганату

3. Який розчин необхідно використовувати при потраплянні на шкіру нашатирного спирту, каустичної соди

4. При яких отруєннях протипоказане визивання блювоти

5. Який шлунковий зонд бажано використовувати для промивання шлунку

6.Назвіть загальний об’ем рідини для промивання шлунка

7.Протипоказання до зондового промивання шлунка

8.Після санації в шлунок через зонд необхідно ввести сорбенти , назвіть їх:

9. В кінці промивання шлунка необхідно ввести послаблюючі, назвіть їх:

10. При отруєнні якими речовинами введення сольових послаблюючих протипоказано

11. Назвіть температуру води для очисної клізми

12. При ін’єкційному введенні для припинення всмоктування отрути необхідно:

13. В якій стадії гострих отруєнь ефективна антидотна терапія

14.Яким чином видаляють резорбовані отруйні речовини

Контроль на практичному занятті №

Тема №14: «Допомога дітям при електротравмах»

Методичне обгрунтування теми: на базі набутих знань з анатомії та фізіології людини, патологічної фізіології, реанімації, студенти повинні узагальнити набуті знання та сформувати загальні уявлення про етіологію, діагностичні критерії ураження електричним струмом, надання невідкладної допомоги з використанням раніше придбаних знань з проведення реанімаційних заходів.

Актуальність теми:

Після самостійного опрацювання теми, студент повинен знати:

• Що таке електротравма;

• Клінічні прояви ураження електричним струмом;

• Класифікацію уражень електричним струмом;

• Клінічні прояви ураження при різних ступенях ураження;

• Алгоритми надання невідкладної допомоги при ураженні електричним струмом;

• Серцево-легеневу реанімацію;

• Методи визволення ураженого від дії електричного струму.

Після самостійного опрацювання теми, студент повинен вміти:

• Визволяти постраждалого від дії електричного струму;

• Оцінювати стан постраждалого;

• Визначати наявність дихання, його характер, наявність пульсу на магістральних судинах;

• Вимірювати АТ, підраховувати частоту дихання, ЧСС, перевіріти прохідність дихальних шляхів;

• Проводити серцево-легеневу реанімацію;

• Надавати допомогу при наявності опікових поверхонь;

• Проводити в/в ін’єкції;

• Проводити оксигенотерапію;

• Проводити імобілізацію кінцівок при переломах та вивихах.

План самопідготовки:

• ознайомтесь з темою, планом заняття;

• ознайомтесь з методичними рекомендаціями щодо самостійної підготовки до теми.

• вивчить по підручнику, посібнику дану тему;

• ознайомтесь з інструкцією виконання практичних навичок до заняття;

• проконтролюйте себе, дайте відповіді на питання самоконтролю, виконайте завдання;

Матеріали контролю вихідного та кінцевого рівня знань та вмінь студентів складаються з питань та завдань, які надані в робочому зошиті.

Література для самопідготовки.

Поцюрко Р.І. «Невідкладні стани в педіатрії» 2006 р с. 131-134.

Андріївський І.Ю. «Педіатрія в модулях» 2008 р с.109-111,141-142,169-172,

Методичний посібник «Невідкладні стани в педіатрії» КМК 2010 р

Наказ МОЗ України №437 від 31. 08. 2004р.

Методичні вказівки: