Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
робочий зошит з нев. станів 8сем..doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
808.96 Кб
Скачать

Тема № 1: «Принципи надання невідкладної допомоги дітям»

Методичне обґрунтування теми: на базі набутих знань з таких дисциплін як анатомія, патофізіологія, педіатрія, студенти повинні знати особливості будови дитячого організму, патофізіологічні зміни під час патології, анатомо-фізіологічні особливості дитячого організму, які призводять до швидкого та прогресуючого перебігу патологічних станів.

Актуальність теми: Невідкладні стани є різноманітними і посідають вагоме місце в педіатричній практиці. Ґрунтовні та якісні знання у наданні невідкладної допомоги дітям мають особливе значення в підготовці студентів до майбутньої роботи.

Після самостійного опрацювання теми, студент повинен знати:

  • Особливості обстеження стану дитини в екстремальній ситуації з метою виявлення ознак декомпенсації:

  • дихання (його відсутність, брадіпное, патологічні типи дихання);

  • кровообігу (характеристика пульсу: його відсутність, тахікардія, брадикардія, аритмія);

  • шоковий індекс (ціаноз, мармуровість шкіри, гіпостази);

  • ступені пригнічення центральної нервової системи.

  • Основні помилки, яких припускаються під час надання невідкладної допомоги дітям.

  • Первинну серцево-легеневу реанімацію, особливості проведення її в дітей різного віку.

  • Показання і протипоказання до проведення реанімації.

  • Методики проведення первинної серцево-легеневої реанімації у відповідній послідовності і ритмі, користуючись встановленими методиками.

Після самостійного опрацювання теми, студент повинен вміти:

  • провести серцево-легеневу реанімацію у дітей різного віку;

  • відновити прохідність верхніх дихальних шляхів;

  • провести штучну вентиляцію легень;

  • провести непрямий масаж серця;

  • провести оксигенотерапію;

  • підрахувати частоту дихання та пульсу;

  • виміряти артеріальний тиск дітям різного віку.

План самопідготовки:

  • ознайомтесь з темою, планом заняття;

  • ознайомтесь з методичними рекомендаціями щодо самостійної підготовки до теми.

  • вивчить дану тему по підручнику, посібнику;

  • ознайомтесь з інструкцією виконання практичних навичок до заняття;

  • проконтролюйте себе, дайте відповіді на питання самоконтролю, виконайте завдання.

Матеріали контролю вихідного та кінцевого рівня знань та вмінь студентів складаються з питань та завдань, які надані в робочому зошиті.

Література для самопідготовки:

Ткаченко С.К. «Педіатрія» 2009р с. 444-445

Поцюрко Р.І. «Невідкладні стани в педіатрії» 2006р с. 5-16.

Андріївський І.Ю. «Педіатрія в модулях» 2008 р с.76-78,80-83,

Курдюмова Н.О. «Практикум з педіатрії в модулях» 2011р с. 32-34,

Виноградова Л. В. «Алгоритми виконання практичних навичок з педіатрії»2006р с.29-32,72-73,124-125,

Методичний посібник «Невідкладні стани в педіатрії» КМК 2010 р с. 5-10.

Опорний конспект Помилки при наданні невідкладної допомоги та їх попередження.

До помилок при наданні невідкладної допомоги належать неправильні дії або бездіяльність медперсоналу, які викликали або могли викликати погіршення стану або смерть хворого.

Умовно помилки можна поділити на діагностичні, лікувальні, тактичні та деонтологічні.

Діагностичні помилки полягають в тому, що основне і супутнє захворювання, а також їх ускладнення встановлені невірно або неповно. У невідкладній педіатрії діагностичні помилки можуть бути зумовлені тяжкістю стану дитини, незвичайним перебігом звичайного захворювання, відсутністю умов, а головне - часу для обстеження, динамічного спостереження і консультацій фахівців.

До неправильного діагнозу можуть призвести такі фактори:

1. Незнання.

2. Недостатнє обстеження внаслідок:

  • Недостатніх можливостей;

  • Нестачі часу;

  • Поганих технічних умов.

3. Помилки в судженні внаслідок:

  • Нетипового перебігу захворювання;

  • Сформованих стереотипів;

  • Установки на безпомилковість свого діагнозу;

  • Упередженості думки;

  • Самолюбства і марнославства;

  • Нелогічності висновків;

  • Нерішучості характеру;

  • Прагнення ставити особливо «цікаві» діагнози;

  • Прагнення не виходити за рамки стереотипних діагнозів та ін

Помилки у проведенні невідкладного лікування виявляються в тому, що:

  • Не призначені лікарські препарати та лікувальні маніпуляції, які показані;

  • Показані лікарські засоби або лікувальні маніпуляції застосовані невірно (несвоєчасно, неправильні дози, спосіб, швидкість, кратність введення або техніка виконання);

  • Призначені протипоказані лікарські препарати або лікувальні маніпуляції;

  • Використане нераціональне поєднання лікарських засобів або лікувальних маніпуляцій та ін.

Основні причини помилок у невідкладному лікуванні - суб'єктивні. Певне значення може мати відсутність необхідних лікарських засобів, розчинів, апаратів або інструментів. Найчастішими помилками в невідкладному лікуванні є: призначення лікарських препаратів або лікувальних маніпуляцій без достатніх показань, поліпрагмазія, використання пресловутих лікарських «коктейлів», надмірно швидке внутрішньовенне вливання сильнодіючих препаратів.

Тактичні помилки при наданні невідкладної допомоги - це помилки визначення наступності лікування, тобто несвоєчасна або непрофільна передача хворого фахівцям на місці надання допомоги або при госпіталізації. Тактичні помилки зазвичай випливають з діагностичних і призводять до лікувальних.

Деонтологічні помилки полягають у невмінні медпрацівника знайти контакт з хворою дитиною, її батьками та близькими, недооцінки значення психотерапевтичних методів лікування при наданні невідкладної допомоги. Деонтологічні помилки залишаються однією з основних причин претензій до якості медичної допомоги.

З метою попередження помилок, щоразу надаючи невідкладну допомогу, слід враховувати:

  • Тяжкість стану хворого;

  • Ймовірність виникнення небезпечних для життя ускладнень;

  • Основне і супутнє захворювання та їх ускладнення;

  • Безпосередню причину і механізм виникнення невідкладного стану;

  • Вік хворої дитини;

  • Попереднє лікування і реакцію на лікарські препарати в минулому.

Щоб не повторювати одні й ті ж помилки, важливо проводити аналіз випадків надання невідкладної допомоги, по можливості відслідковувати віддалені результати лікування. Гіппократ стверджував: «Якщо ми будемо вимогливі до себе, то не тільки успіхи, але й помилки стануть джерелом знань». Одним з методів попередження діагностичний і лікувальних помилок в умовах жорсткого дефіциту часу є розумне використання алгоритмів надання допомоги та схем лікування, таблиць з диференціальної діагностики. Проте їх застосування обмежене через різноманіття клінічних проявів захворювання і реакції організму хворої дитини на проведену терапію. Тому в екстрених випадках лікування повинно ґрунтуватися на клінічному підході і бути спрямоване на хворого, а не тільки на хворобу, синдром або симптом.

Методичні вказівки:

  1. Дайте відповіді на «ключові» слова даної теми:

Загрозливий стан__________________________________________________________

Декомпенсація____________________________________________________________

Мармуровість шкіри_______________________________________________________

Серцево-легенева реанімація________________________________________________

Клінічна смерть___________________________________________________________

Біологічна смерть _________________________________________________________

Соціальна смерть_________________________________________________________

_

Критичний стан___________________________________________________________

При вивченні теоретичного матеріалу, зверніть увагу на такі питання тексту:

Основні завдання

Вказівки

Причини, які можуть призвести до розвитку невідкладних станів.

Зверніть увагу на форми захворювання, їх ускладнення, стан організму до виникнення патології.

Основні реанімаційні заходи згідно АВС – правила Софара.

Зверніть увагу на зміни послідовності СЛР по новій версії з 2010 року та порядок виконання реанімаційних заходів С –А –В. По рекомендації Американської асоціації

Причини порушення прохідності дихальних шляхів:

Правильно зібраний анамнез, оцінка стану дитини та встановлення часу з моменту виникнення невідкладного стану допоможуть якомога скоріше ліквідувати цю причину.

Методика проведення штучного дихання дітям:

Зверніть увагу на частоту вдувань залежно від віку, силу вдувань концентрацію кисню та відпрацюйте методику на муляжі.

Проведення непрямого масажу серця:

Зверніть увагу на амплітуду зміщення грудини, відпрацюйте методики непрямого масажу серця дітям різних вікових груп.

Відновлення самостійного кровообігу:

Коли проводити катетеризацію периферійної вени, дози препаратів, що стимулюють серцеву діяльність.

Можливі ускладнення серцево-легеневої реанімації:

Зверніть увагу на причини, які можуть призвести до виникнення цих ускладнень.

Помилки в проведенні невідкладної допомоги:

Зверніть увагу на діагностичні, тактичні та деонтологічні помилки та їх попередження.

  1. Ознайомтесь з граф логічною структурою реанімації при зупинці дихання та заповніть незаповнені місця в графі.

Первинна реанімація при зупинці дихання.

Причини зупинки дихання

Клінічні критерії зупинки дихання

Втрата свідомості

тип порушення ритму дихання

Невідкладна допомога

Чейна - Стокса

звільнити дихальні шляхи від мокротиння і слизу

Ознайомтесь з основними симптомами, якими супроводжуєть дане захворювання та заповніть таблицю.

Клінічна картина захворювання.

Стан клінічної смерті

Критерії ефективності ШВЛ та закритого масажу серця

1.

1.

2.

2.

3.

3.

4.

5.

6. 4.

5.

6.

Вивчіть матеріал та дайте відповідь на запитання:

Запитання

Самостійна робота студента

Причини порушення прохідності дихальних шляхів:

В чому полягає тактика фельдшера в разі порушення прохідності дихальних шляхів?

Складіть алгоритм підготовки дитини для відновлення та підтримки прохідності дихальних шляхів.

Перший крок при проведенні СЛР

Дитині 4 місяці, складіть алгоритм виконання СЛР, вкажіть місце та методику проведення непрямого масажу серця, амплітуду зміщення грудини, кількість поштовхів.

Яку дозу адреналіну необхідно ввести новонародженій дитині при проведенні реанімаційних заходів?

Критерії ефективності ШВЛ та непрямого масажу серця.

ЗАДАЧА:

Прибігла сусідка, плаче. При купанні своєї місячної дитини не втримала його, він зісковзнув з руки і пішов під воду. Вона вийняла його з води, але він посинів і не дихає.

При огляді: шкірні покриви і слизові синюшні, з рота і носа виділяється піниста рідина. Дихання та серцева діяльність відсутні.

Завдання:

1. Визначте невідкладний стан, що розвинувся у пацієнта.

2. Складіть алгоритм надання невідкладної допомоги.

Виберіть одну правильну відповідь:

1. Орофарингіальний повітропровід застосовують в таких випадках:

  1. Для підтримання прохідності дихальних шляхів при відсутності свідомості;

  2. Для підтримання прохідності дихальних шляхів при відсутності рефлексу ковтання;

  3. Для підтримання прохідності дихальних шляхів при відсутності свідомості при вентиляції мішком з маскою;

  4. Всі відповіді вірні.

2. Назвіть можливі ускладнення при введення орофарингіального повітропроводу:

  1. Закриття входу до гортані;

  2. Пошкодження гортані;

  3. Ларингоспазм;

  4. Брадикардія;

  5. Все перераховане.

3. Найчастіша причина зупинки кровообігу у дітей це:

  1. Гіпоксемія;

  2. Артеріальна гіпотензія;

  3. Порушення ритму.

4. Чи є підтримання коронарного та мозкового кровообігу основним завданням СЛР:

  1. Так;

  2. Ні.

5. Серцево- легенева реанімація це:

  1. Комплекс заходів спрямованих на відновлення вентиляції та кровобігу;

  2. Комплекс заходів спрямованих на відновлення ефективної вентиляції та кровобігу;

  3. Комплекс заходів спрямованих на відновлення кровобігу ;

  4. Комплекс заходів спрямованих на відновлення спонтанного дихання;

  5. Комплекс заходів спрямованих на відновлення свідомості.

6. При відсутності свідомості та наявності дихання необхідно:

  1. Надати бічне безпечне положення;

  2. Спостерігати;

  3. Викликати допомогу;

  4. Імобілізувати шийний відділ хребта;

  5. Всі відповіді правильні.

7. На якій артерії схоронність пульсу відображає артеріальний тиск, мінімально необхідний для підтримки тканинної перфузії:

  1. На стегновій;

  2. На променевій;

  3. На сонній.

8. Переваги ендотрахеальної інкубації:

1.Кращій спосіб ізоляції дихальних шляхів;

2.Дозволяє більш ефективно проводити вентиляцію та оксигенацію;

3.Зменшує ризик аспірації вмістом шлунку;

4.Дозволяє вводити деякі лікарські засоби;

5.Всі відповіді правильні.

Вивчіть алгоритми практичних навичок. Здійсніть практичний тренінг на муляжах у кабінеті тренінгу.

Перевірте свої знання і заповніть таблицю:

Питання щодо виконання практичної навички

Відповідь

Якими способами можливо підрахувати частоту дихання у дітей раннього віку?

Якими способами проводиться непрямий масаж серця дітям до одного року? Відпрацюйте всі методики на муляжі.

На яку глибина проводиться амплітуда грудної клітини при непрямому масажу серця дітям різних вікових груп?

Яке співвідношення компресій та вдихів при СЛР у дітей одним, або двома реаніматорами?

Формула підрахунку АТ дітям старше 1 року

Виберіть одну правильну відповідь:

1. Техніка введення орофарінгеального повітропроводу передбачає введення його:

  1. У дітей старше року увігнута частина звернена до піднебіння;

  2. У дітей до року увігнута частина звернена до поверхні язика;

  3. У дітей старше року увігнута частина звернена до поверхні язика;

  4. У дітей до року увігнута частина звернена до піднебіння;

  5. 1 та 2 відповіді правильні.

2. Оцінка пульсу дітям до року проводиться:

  1. На сонній артерії;

  2. На плечовій артерії;

  3. На стегновій артерії;

  4. На променевій артерії;

  5. Всі відповіді вірні.

3. Тиск на грудну клітину при проведенні непрямого масажу серця проводять за напрямами:

  1. Суворо вертикально;

  2. Більш зі сторони правих відділів серця;

  3. Більш зі сторони лівих відділів серця;

4. Маска на обличчя для проведення ШВЛ характеризується:

  1. Наявністю подушки герметичності;

  2. Найменшим мертвим простором;

  3. Прозорістю;

  4. Все правильно.

5. Інтервал між введенням адреналіну в режимі однакових доз при начальній терапії:

  1. 1 хвилина;

  2. 2 хвилини;

  3. 3-5 хвилин;

  4. 10 хвилин.

6. ШВЛ у дітей до року при базисній реанімації проводиться:

  1. З рота в рот;

  2. З рота в рот з зажатим носом;

  3. З рота в рот-ніс;

  4. Всі відповіді правильні;

Тема №2: «Діагностика і терапія невідкладних станів у новонароджених»

Методичне обгрунтування теми: на базі набутих знань на таких дисциплінах, як анатомія людини, патофізіологія, педіатрія (АФО новонародженої дитини), акушерство та гінекологія - студенти повинні знати про особливості будови серцево-судинної та дихальної систем новонароджених та недоношених дітей, особливості перехідного періоду від життя внутрішньоутробного до самостійного життя, процеси, які відбуваються в організмі плода під час пологів.

Актуальність теми: знання питань патофізіології гіпоксичних станів має значення для надання адекватної допомоги новонародженим під час пологів, подальшого нагляду та лікування цієї категорії дітей.

Після самостійного опрацювання теми, студент повинен знати:

  • Прогнозування необхідності реанімаційних дій:

  • Антенатальні фактори ризику;

  • Інтранатальні фактори ризику.

  • Ознаки живонародженності;

  • Методику проведення оцінювання стану за шкалою Апгар;

  • Показання до проведення ЩВЛ та непрямого масажу серця;

  • Методику забезпечення прохідності дихальних шляхів у випадку чистих навколоплодових вод, або у випадку забруднення навколоплодових вод меконієм.

  • Методики проведення штучного дихання;

  • Методики проведення непрямого масажу серця;

  • Як оцінити ефективність проведених заходів;

  • Застосування лікарських засобів.

Після самостійного опрацювання теми, студент повинен вміти:

  • Оцінювати дані анте – та інтранатального анамнезу;

  • Визначати необхідність реанімації у дитини незалежно від стану навколоплодових вод;

  • Оцінювати стан дитини;

  • Проводити оцінку стану за шкалою Апгар;

  • Забезпечувати прохідність дихальних шляхів;

  • Проводити штучне дихання;

  • Проводити непрямий масаж серця;

  • Застосовувати лікарські засоби в лікуванні дитини;

  • Оцінювати стан дитини в період проведення реанімаційних заходів.

План самопідготовки:

  • ознайомтесь з темою, планом заняття;

  • ознайомтесь з методичними рекомендаціями щодо самостійної підготовки до теми.

  • вивчіть по підручнику, посібнику дану тему;

  • ознайомтесь з інструкцією виконання практичних навичок до заняття;

  • проконтролюйте себе, дайте відповіді на питання самоконтролю, виконайте завдання.

Матеріали контролю вихідного та кінцевого рівня знань та вмінь студентів складаються з питань та завдань, які надані в робочому зошиті.

Література для самопідготовки.

Ткаченко С.К. «Педіатрія»2009 р. стор 174-200.

Поцюрко Р.І. «Невідкладні стани в педіатрії»2006 р. стор 17-27.

Андріївський І.Ю. «Педіатрія в модулях» 2008 р. стор76-79,80-83.141-142,169-172.

Курдюмова Н.О. «Практикум з педіатрії в модулях» 2011р. стор32-36, 59-60, 57-58, 64-67,

Виноградова Л. В. «Алгоритми виконання практичних навичок з педіатрії»2006 р.

Стор 29-32, 72-73, 75-76, 124-125,

Методичний посібник «Невідкладні стани в педіатрії» КМК 2010 р.

Методичні вказівки:

Дайте відповіді на «ключові» слова даної теми:

Асфіксія_________________________________________________________________

Аспірація________________________________________________________________

Гіпоксія _________________________________________________________________

Ціаноз___________________________________________________________________

Дихання типу «gasping»____________________________________________________

Лабільність пульсу________________________________________________________

При вивченні теоретичного матеріалу, зверніть увагу на такі питання тексту:

Основні завдання

Вказівки

Для діагностики та передбачення асфіксії необхідно зібрати анте- та інтранатальний анамнез.

Передбачення розвитку асфіксії дає можливість своєчасно діагностувати та роспочати лікування асфіксії.

Вказати ознаки живонародженості.

Необхідно виявити лише один з признаків живонародженості, і це вже показник для проведення реанімаційних заходів.

Проводити оцінку стану новонародженого за шкалою Апгар.

Правильна оцінка буде вказувати на тяжкість асфіксії.

Провести оцінку стану новонародженого за всіма симптомами: оцінка дихання, ЧСС, кольору шкірних покривів.

Оцінка стану новонародженого за цими симптомами проводиться весь період проведення реанімаційних заходів.

Відновлення дихання.

Своєчасна оцінка стану дихання дозволяєш видко відновити дихання звільнивши дихальні шляхи від вмісту.

Показання для проведення штучної вентиляції легенів.

Знати показання, вміти накладати маску, користуватися мішком Амбу,

Показання непрямого масажу серця.

Звернути увагу на методики проведення масажу дітям різних вікових груп.

Використання медикаментозних препаратів.

Показання, протипоказання, вікові дози.

Ведення дитини післі проведених реанімаційних заходів.

Симптоми, які вказують на наявність у новонародженого ГХН.

Вміти зібрати у породіллі анамнез, проаналізувати стан новонародженого зразу після пологів, норми показників крові та наростання рівня білірубіна.

Симптоми, які вказують на наявність у новонародженого ВЧПТ.

Оцінити стан новонародженого після пологів, неврологічну симптоматика, зміни з боку дихання, ССС.

Причини, які можуть призвести до розвитку у дитини ГХН.

О

Асфіксія новонародженого

знайомтесь з графологічною структурою асфіксії новонародженого та заповніть незаповнені місця у графах:

анамнез

Причини в антенатальний період:

Причини в інтранатальний період:

Клінічні прояви

Асфіксія легкого ступеню:

Асфіксія середньої тяжкості:

Тяжка асфіксія:

Ознайомтесь з основними симптомами, які супроводжують гемолітичну

хворобу новонародженого та ВЧПТ та заповніть таблицю:

Гемолітична хвороба новонародженого

Набрякова форма

Жовтянична форма

Анемічна форма

1

1 1

2

2 2

3

3 3

4

4 4