Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Полтавський національний педагогічний університет

імені В.Г. Короленка

Факультет технологій та дизайну

Кафедра теорії та методики технологічної освіти

розробка творчого проекту на виготовлення декоративної тарілі

Виконала:

студентка групи ТД-43

Довгопола Марія

Керівник:

к.п.н., доц. Гриценко Л.О.

Полтава – 2012

ЗМІСТ

Розділ 1РОЗРОБКА ТЕХНІЧНОГО ЗАВДАННЯ………………………..	3
1.1. Призначення проектованого виробу………………………………….	3
1.2. Вимоги до конструкції виробу………………………………………..	4
1.3. Вимоги до конструкції виробу………………………………………...	6
РОЗДІЛ 2. РОЗРОБКА ТЕХНІЧНОЇ ПРОПОЗИЦІЇ……………………….	7
2.1. Аналіз форми та габаритних розмірів зразків-аналогів……………..	7
2.2. Аналіз конструктивної побудови зразків-аналогів ………................	11
2.3. Аналіз конструктивної побудови зразків-аналогів ………………….	13
2.4. Оцінка якості спроектованого виробу та відомих зразків-аналогів……………………………………………………………………............	15
РОЗДІЛ 3. ЕСКІЗНЕ ПРОЕКТУВАННЯ ДЕКОРАТИВНОЇ ТАРІЛІ……	17
РОЗДІЛ 4. РОЗРОБКА ТЕХНІЧНОГО ПРОЕКТУ ТАРІЛІ………............	20
РОЗДІЛ 5. РОЗРОБКА РОБОЧОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ НА ВИГОТОВЛЕННЯ ДЕКОРАТИВНОЇ ТАРІЛІ……………………………..	22
5.1. Визначення витрат матеріалів на зразок виробу……………………	22
5.2.Технологічна карта на виготовлення виробу………………………..	23
РОЗДІЛ 6. РОЗРАХУНОК СОБІВАРТОСТІ І ДОГОВІРНОЇ ЦІНИ ПРОЕКТОВАНОЇ ТАРІЛІ …………………………………………………….	26
РОЗДІЛ 7. РОЗРАХУНОК ЕКОЛОГІЧНИХ ПАРАМЕТРІВ ВИРОБНИЦТВА ПРОЕКТОВАНОГО ВИРОБУ…………………………..	29
РОЗДІЛ 8. МАРКЕТИНГОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ДЕКОРАТИВНОЇ ТАРІЛІ …………………………………………………………………………...	31
8.1. Характеристика товарних властивостей декоративної тарілі……..	31
8.2. Розподіл і збут проектованого виробу………………………………	32
8.3. Просування проектованої тарілі на ринку………………………….	35
8.4. Ціноутворення проектованого виробу ……………………...............	39
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………….	41
ДОДАТКИ ……………………………………………………………………….	43

Розділ 1 розробка технічного завдання

Розробка технічного завдання передбачає, перш за все, визначення задачі для майбутнього виробу, його функціональних особливостей. Таким чином, аналізується призначення проектованого виробу, продумуються основні вимоги до конструкції та матеріалів, з яких передбачається безпосереднє виготовлення.

1. Призначення проектованого виробу

Художня обробка деревини – найдавніший вид декоративно-прикладного мистецтва, виготовлення оригінальних виробів з дерева різноманітного функціонального призначення. Посуд посідає чільне місце у сільському побуті етнічних регіонів України, пережив різні епохи, втілив у своїх формах естетичні смаки народу. Художня традиція, що передавалася з покоління в покоління, сприяла виробленню досить стійких і водночас видозмінених типів посуду для святкового столу: миски, тарілі, ложки, чашки, чарки та ін..

Миски – типологічна група, налічує такі типи: миса, миска, мисочка, таріль, таця тощо. Їх виготовляли переважно на токарних верстатах, рідше вирізували від руки, прикрашаючи розписом, різьбленням та випалюванням. Тарілі вирізували вручну або виточували на токарному верстаті – круглої форми на низькому піддоні, неглибокі, з дещо широким, горизонтальним бортиком. Служили для накладання печива, солодощів, підношування чарок з напоями. На Східній Україні, Придніпров'ї тарілі переважно декорували розписами, а в Карпатах оздоблювали різьбленням, інкрустацією та випалюванням.

Функціональні властивості тісно співіснували й гармонійно поєднувалися з естетичними показниками будь-якого виробу. Саме такий принцип було покладено в основу розробки нашого творчого проекту декоративної тарілі.

Даний виріб має широкий спектр використання (сувенір, прикраса, подарунок), несе велике змістове навантаження. Зі збереженням традиційних форм і символіки цього виду мистецтва з поєднанням нових, раніше не використовуваних технік оздоблення.

2. Вимоги до конструкції виробу

Виходячи з міфологічного уявлення кругла форма тарілі несе ідею розмежування зовнішнього і внутрішнього простору, єдності, найвищої досконалості; символ Неба і Сонця, який уособлює і розкриває суть вічності, їх нерозривну єдність, своїм утворенням демонструє: безкінечність, де початок збігається з кінцем, де завершення здійснюється в точці виходу. Отже, коло підказує, що безконечне – це конечне, яке свій кінець привело до свого початку. Формується коло обертанням точки навколо точки-центру з поверненням на свою вихідну позицію. Таким чином, коло тарілі орієнтоване в будь-якій своїй точці на якийсь невидимий центр, універсальна проекція кулі (кулеподібне божество).

Так як таріль має круглу форму, то їй характерна замкнена орнаментальна композиція, основними ознаками якої є чіткий зовнішній контур, наростання складності до центра та спрямовані до нього основні напрямки ліній з урахуванням симетрії.

У проектованому виробі використовується орнамент складається із ритмічно впорядкованих елементів. Типовими його елементами є поєднання геометричних фігур, стилізованих форм живої природи, довільних графічних елементів. Рапорт (повторювана частина орнаменту) породжує практично необмежену кількість орнаментів за рахунок змішувань, дзеркальної або кутової симетрії, накладання зображень.

При проектуванні декоративної тарілі враховувалася форма як засіб вираження внутрішнього змісту й призначення виробу через його зовнішній вигляд (стайлінг). Властивості матерії формують зовнішню виразність форми, до яких відносяться геометричні характеристики, орієнтація в просторі, колір, фактура, членування й ін. Членовані форми, у свою чергу, мають такі властивості, як метр, ритм, пропорції, рівновага. Геометрична характеристика форми містить у собі такі параметри: розміри, геометричну будову (наявність ребер, граней, характер лінії контуру видимості й ін.), вагу, щільність, міцність.

У проектованому виробі візуальне порівняння кількості тієї самої властивості в різних формах виражається трьома емоційними категоріями: тотожністю, нюансом і контрастом.

Тотожність  це рівність, однаковість або збіг властивостей різних форм, що відображається у декоративному оздоблені проектованої тарілі.

Нюанс  незначне розходження властивостей порівнюваних форм при перевазі їхньої подібності; найтонший засіб у палітрі, яка використовувалась при декоруванні виробу. Завдяки нюансировці (процес, у результаті якого річ при всіх інших перевагах набуває вишуканості) було досягнуто високого рівня художньої виразності.

Контраст  різке якісне розходження однакових властивостей різних форм аж до їхнього повного протиставлення. Основним показником контрастності у проектованій тарілі є гармонія кольорового поєднання декоративних елементів. Симфонія теплих і холодних відтінків якісно підкреслюють традиційність українського мистецтва. Червоний колір (відтінки рожевого) - найактивніший, що підкоряє собі всі інші. Символічно червоний колір позначає життя, любов, торжество, свободу, кров, вогонь, пристрасть. Червоний колір - колір життя, оскільки це колір крові, без якої життя неможливе. Жовтий колір (помаранчевий) – символізує теплоту, радість, сонце, життя, світло, щастя, багатство. У Київській Русі жовтий колір здавна був шанований, і саме традиційне його сприйняття пов'язане з сонячними променями. Зелений колір уособлює надію на життя, заспокоює, налаштовує на життя без боротьби. Він загострює сприйняття людини, так як діє природно і спонукає до спостережень. 

Виразність образу проектованої декоративної тарілі підсилюється за рахунок навмисного перекручування, трансформації форми, а також масштабністю. Об'єкти різної масштабності істотно розрізнюються за формою. Сприйняття абсолютного розміру об'єкта залежить від кількості деталей, їхніх розмірів і форми, пропорцій складових частин. Пропорція  рівність відносин кількісної міри тих самих об'єктивних властивостей у формах, що зіставляють, або зв'язок складових усередині складного цілого; основний засіб оформлення композиції. Пропорції визначають: образність предмета, гармонію форми, масштабність. Крім того, саме від форми залежить, чи вважати об'єкт великим або маленьким. Об'єкти різної масштабності істотно розрізнюються за формою. Таким чином, сприйняття абсолютного розміру проектованого виробу залежить від кількості деталей, їхніх розмірів і форми, пропорцій складових частин, це об'єктивний закон сприйняття.