6. Назвіть державні спеціалізовані установи та відомчі служби, які здійснюють судово-експертну діяльність в Україні.

Судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ.

До державних спеціалізованих установ належать:

• науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України;

• науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров'я України;

• експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.

Список літератури

1. Закон України «Про судову експертизу» 25 лютого 1994 року N 4038-XII.

2. Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» 7 квітня 2011 року № 3206-VI.

3. Кримінальни процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року № 4651-VI.

4. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 року № 1618-IV.

5. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-IV.

6. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV.

7. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-X.

8. Інструкція «Про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах» затверджена Наказом Міністерства юстиції України 12.12.2011 № 3505/5.

9. Інструкції «Про призначення та проведення судових експертиз» затверджена Наказ Міністерства юстиції України від 08.01.1998р. № 53/5.

10. Н. Белова, А. Бобро Настоящий бухучет – Фактор, 2008.

11. Судово-бухгалтерська експертиза: навч. посібник / Л.В. Гуцаленко [та ін.]. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 352 с.

7. Назвіть зміст дослідної стадії та стадії процесу узагальнення, оцінки і реалізації результатів судово-економічної експертизи.

Дослідна стадія судово-бухгалтерської експертизи передба-чає виконання експертом-бухгалтером конкретних процедур, пе-редбачених методикою дослідження, в тому числі з використан-ням ЕОМ, для одержання необхідної інформації щодо питань, поставлених перед судово-бухгалтерською експертизою.

Стадія узагальнення, оцінки і реалізації результатів судо-во-бухгалтерської експертизи включає два етапи:

1. узагальнення результатів експертизи передбачає групування і систематизацію недоліків фінансово-господарської діяльності під-приємства, які стали об’єктом бухгалтерської експертизи, за еко-номічною однорідністю і хронологічною послідовністю, узагаль-нення результатів дослідження, складання експертного висновку, розроблення пропозицій із профілактики виявлених недоліків;

2. реалізація результатів експертизи — це передання експерт-ного висновку органу, який призначив експертизу; оцінка висновку експерта слідчим (судом); допит експерта на попередньому слідстві чи судовому розгляді.

Список літератури

1. Закон України «Про судову експертизу» 25 лютого 1994 року N 4038-XII.

2. Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» 7 квітня 2011 року № 3206-VI.

3. Кримінальни процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року № 4651-VI.

4. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 року № 1618-IV.

5. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-IV.

6. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV.

7. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-X.

8. Інструкція «Про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах» затверджена Наказом Міністерства юстиції України 12.12.2011 № 3505/5.

9. Інструкції «Про призначення та проведення судових експертиз» затверджена Наказ Міністерства юстиції України від 08.01.1998р. № 53/5.

10. Н. Белова, А. Бобро Настоящий бухучет – Фактор, 2008.

11. Судово-бухгалтерська експертиза: навч. посібник / Л.В. Гуцаленко [та ін.]. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 352 с.

8. Назвіть основні кваліфікаційні вимоги до судових експертів.

Судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань.

Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності.

До проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому Законом «Про судову експертизу».

Список літератури

1. Закон України «Про судову експертизу» 25 лютого 1994 року N 4038-XII.

2. Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» 7 квітня 2011 року № 3206-VI.

3. Кримінальни процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року № 4651-VI.

4. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 року № 1618-IV.

5. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-IV.

6. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV.

7. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-X.

8. Інструкція «Про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах» затверджена Наказом Міністерства юстиції України 12.12.2011 № 3505/5.

9. Інструкції «Про призначення та проведення судових експертиз» затверджена Наказ Міністерства юстиції України від 08.01.1998р. № 53/5.

10. Н. Белова, А. Бобро Настоящий бухучет – Фактор, 2008.

11. Судово-бухгалтерська експертиза: навч. посібник / Л.В. Гуцаленко [та ін.]. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 352 с.

9. Як класифікуються судові експертизи?

Види судової експертизи: криміналістичні (почеркознавча і авторознавча; технічна експертиза документів; балістична; трасологічна (крім досліджень слідів пошкоджень одягу, пов’язаних з одночасним спричиненням тілесних пошкоджень, які проводяться в бюро судово-медичної експертизи); вибухово-технічна; фототехнічна і портретна експертизи; експертизи фоно- та відеозапису; експертизи матеріалів, речовин та виробів); грунтознавча; біологічна; екологічна; інженерно-технічна (автотехнічна; транспортно-залізнична; стану доріг та дорожніх умов; гірничотехнічна; пожежно-технічна; будівельно-технічна; в галузі охорони праці та безпеки життєдіяльності; електротехнічна; комп’ютерно-технічна); економічна; товарознавча; оціночна (у тому числі оцінка цілісних майнових комплексів; паїв; цінних паперів; оцінка будівельних об’єктів та споруд; оцінка машин, обладнання, транспортних засобів, літальних апаратів, судноплавних засобів) експертиза, пов’язана з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності; психологічна експертиза; мистецтвознавча експертиза; експертиза по оцінці цілісних майнових комплексів

Список літератури

1. Закон України «Про судову експертизу» 25 лютого 1994 року N 4038-XII.

2. Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» 7 квітня 2011 року № 3206-VI.

3. Кримінальни процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року № 4651-VI.

4. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 року № 1618-IV.

5. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-IV.

6. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV.

7. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-X.

8. Інструкція «Про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах» затверджена Наказом Міністерства юстиції України 12.12.2011 № 3505/5.

9. Інструкції «Про призначення та проведення судових експертиз» затверджена Наказ Міністерства юстиції України від 08.01.1998р. № 53/5.

10. Н. Белова, А. Бобро Настоящий бухучет – Фактор, 2008.

11. Судово-бухгалтерська експертиза: навч. посібник / Л.В. Гуцаленко [та ін.]. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 352 с.

10. Розкрийте поняття процесу судово-економічної експертизи та перерахуйте його стадії.

Проведення експертизи – це процесуальна дія, яка полягає в дослідженні експертом за завданням правоохоронних органів речових доказів та інших матеріалів з метою встановлення фактичного стану і обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, яка виникла в процесі правовідносин.

Як будь-який дослідний процес, провадження експертизи включає такі стадії:

• підготовчу;

• організаційно-методичну;

• дослідну;

• узагальнення, оцінки і реалізації результатів експертизи.

Список літератури

1. Закон України «Про судову експертизу» 25 лютого 1994 року N 4038-XII.

2. Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» 7 квітня 2011 року № 3206-VI.

3. Кримінальни процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року № 4651-VI.

4. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 року № 1618-IV.

5. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-IV.

6. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV.

7. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-X.

8. Інструкція «Про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах» затверджена Наказом Міністерства юстиції України 12.12.2011 № 3505/5.

9. Інструкції «Про призначення та проведення судових експертиз» затверджена Наказ Міністерства юстиції України від 08.01.1998р. № 53/5.

10. Н. Белова, А. Бобро Настоящий бухучет – Фактор, 2008.

11. Судово-бухгалтерська експертиза: навч. посібник / Л.В. Гуцаленко [та ін.]. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 352 с.

11. Визначте сутність комплексної експертизи.

Комплексна експертиза призначається у випадках, коли необхідно провести дослідження за участю кількох експертів, які є фахівцями у різних галузях знань. Комісія експертів може бути створена судом чи за його рішенням керівником судово-експертної установи.

Виконання комплексних експертиз обумовлене потребою розв’язання саме практичних питань. Під час проведення комплекс-них досліджень експерти використовують дані кількох галузей знань, застосовуються різні науково-технічні методи і прийоми; у дослідженні, як правило, беруть участь кілька спеціалістів, які репрезентують різні галузі знань. У змісті комплексного дослі-дження слід розрізняти три сторони: оперативно-тактичну, нау-кову і процесуальну.

Комплекс досліджень речових доказів у справі може бути здійснений шляхом призначення кількох різних за своїм предме-том експертиз, наприклад, економічної, почеркознавчої, техніч-ної експертизи документів.

Головним завданням комплексної експертизи є розв’язання питань, які належать до суміжних знань експертів, тобто таких, що лежать у спільній площині кількох (двох і більше) галузей знань. Вирішення суміжних питань потребує, як правило, експертного дослідження з використанням різних методів та участю од-ного або кількох спеціалістів, які у своїй діяльності керуються даними різних галузей знань. Комплексні експертизи мають ви-конуватися на основі спільно визначеної для даної конкретної експертизи методики експертного дослідження.

Список літератури

1. Закон України «Про судову експертизу» 25 лютого 1994 року N 4038-XII.

2. Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» 7 квітня 2011 року № 3206-VI.

3. Кримінальни процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року № 4651-VI.

4. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 року № 1618-IV.

5. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-IV.

6. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV.

7. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-X.

8. Інструкція «Про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах» затверджена Наказом Міністерства юстиції України 12.12.2011 № 3505/5.

9. Інструкції «Про призначення та проведення судових експертиз» затверджена Наказ Міністерства юстиції України від 08.01.1998р. № 53/5.

10. Н. Белова, А. Бобро Настоящий бухучет – Фактор, 2008.

11. Судово-бухгалтерська експертиза: навч. посібник / Л.В. Гуцаленко [та ін.]. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 352 с.

12. Визначте сутність первинної експертизи.

Первинна експертиза - перевірка комплектності поданих документів, аналіз повноти і достовірності наданої інформації, визначення необхідності надання додаткових відомостей тощо (проводиться фахівцями Держлікслужби України). Первинною є експертиза, під час проведення якої об’єкт досліджується вперше. Проведення первинної експертизи перед-бачає виконання всіх потрібних заходів для підготовки та прийняття рішень щодо об’єкта експертизи. Первинна експертиза є основним видом експертизи.

Список літератури

1. Закон України «Про судову експертизу» 25 лютого 1994 року N 4038-XII.

2. Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» 7 квітня 2011 року № 3206-VI.

3. Кримінальни процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року № 4651-VI.

4. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 року № 1618-IV.

5. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-IV.

6. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV.

7. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-X.

8. Інструкція «Про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах» затверджена Наказом Міністерства юстиції України 12.12.2011 № 3505/5.

9. Інструкції «Про призначення та проведення судових експертиз» затверджена Наказ Міністерства юстиції України від 08.01.1998р. № 53/5.

10. Н. Белова, А. Бобро Настоящий бухучет – Фактор, 2008.

11. Судово-бухгалтерська експертиза: навч. посібник / Л.В. Гуцаленко [та ін.]. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 352 с.

13. Назвіть об’єкти судово-економічної експертизи.

Об´єкти експертизи конкретизують предмет певного виду експертизи і визначають параметри дослідження.

Об´єктами судово-економічної експертизи є:

- документи бухгалтерського, податкового обліку і звітності, а саме:

а) первинні і зведені документи (накладні; податкові накладні; акти прийому – передачі; касові ордери; платіжні доручення; чеки; квитанції; платіжні відомості; митні декларації (ВМД); інвентаризаційні описи тощо);

б) облікові регістри (головні книги; касові книги; журнали – ордери; відомості аналітичного обліку; картки складського обліку; реєстри податкових накладних тощо);

в) бухгалтерська, фінансова, податкова і статистична звітність (товарні звіти матеріально – відповідальних осіб; касові звіти; авансові звіти; баланс; звіт про фінансові результати; звіт про рух грошових коштів; звіт про власний капітал; податкові декларації тощо).

- інші матеріали справи, до яких відносяться:

а) акти ревізій, документальних перевірок діяльності підприємств;

б) протоколи допитів, свідчення звинувачених і свідків;

в) висновки експертів інших спеціальностей;

г) протоколи виїмок і ін.

Список літератури

1. Закон України «Про судову експертизу» 25 лютого 1994 року N 4038-XII.

2. Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» 7 квітня 2011 року № 3206-VI.

3. Кримінальни процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року № 4651-VI.

4. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 року № 1618-IV.

5. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-IV.

6. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV.

7. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-X.

8. Інструкція «Про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах» затверджена Наказом Міністерства юстиції України 12.12.2011 № 3505/5.

9. Інструкції «Про призначення та проведення судових експертиз» затверджена Наказ Міністерства юстиції України від 08.01.1998р. № 53/5.

10. Н. Белова, А. Бобро Настоящий бухучет – Фактор, 2008.

11. Судово-бухгалтерська експертиза: навч. посібник / Л.В. Гуцаленко [та ін.]. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 352 с.

14. Охарактеризуйте предмет судово-економічної експертизи

Основними видами судово-економічної експертизи є: дослідження документів Бухгалтерського та податкового обліку , фінансово-кредитна та фінансово-економічна експертизи, кожна з яких має свій предмет та завдання.

Предмет судово – економічної експертизи що досліджує документів Бухгалтерського та податкового обліку - це відображені в документах бухгалтерського та податкового обліку господарські операції відносно яких експерт дає висновок з поставлених на його вирішення питань.

Господарські операції є предметом бухгалтерського обліку, але експерт досліджує не самі господарські операції, а відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку підприємства (організації, установи).

Предмет фінансово-економічної експертизи - це відображена в документах інформація щодо фінансово – економічних показників діяльності підприємства (організації, установи), акціонування, банкрутства, орендних відносин, цільового використання бюджетних коштів.

Предмет фінансово-кредитної експертизи – це відображені в документах господарські операції банків та підприємств (організацій, установ) при взаємовідносинах з банками.

Список літератури

1. Закон України «Про судову експертизу» 25 лютого 1994 року N 4038-XII.

2. Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» 7 квітня 2011 року № 3206-VI.

3. Кримінальни процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року № 4651-VI.

4. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 року № 1618-IV.

5. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-IV.

6. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV.

7. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-X.

8. Інструкція «Про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах» затверджена Наказом Міністерства юстиції України 12.12.2011 № 3505/5.

9. Інструкції «Про призначення та проведення судових експертиз» затверджена Наказ Міністерства юстиції України від 08.01.1998р. № 53/5.

10. Н. Белова, А. Бобро Настоящий бухучет – Фактор, 2008.

11. Судово-бухгалтерська експертиза: навч. посібник / Л.В. Гуцаленко [та ін.]. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 352 с.

15. .Які дисциплінарні стягнення можуть бути застовсовані до судового експерта?

До судових експертів можуть бути застосовані такі дисциплінарні стягнення:

• попередження;

• призупинення дії Свідоцтва (на певний термін);

• позбавлення кваліфікації судового експерта;

• пониження кваліфікаційного класу судового експерта (щодо судових експертів науково-дослідних установ судових експертиз Мін'юсту).

При обранні виду дисциплінарного стягнення комісія повинна врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку, обставини, за яких вчинено проступок, і результати роботи судового експерта за попередні роки.

Позбавлення кваліфікації судового експерта може мати місце внаслідок учинення судовим експертом грубого порушення, що призвело до втрати довіри до нього, чи декількох порушень, які мають систематичний характер, а також через визнання його не відповідним займаній посаді або в разі набрання законної сили рішенням суду про визнання особи винною у вчиненні корупційного правопорушення, обвинувальним вироком суду чи визнання судом цієї особи недієздатною.

Список літератури

1. Закон України «Про судову експертизу» 25 лютого 1994 року N 4038-XII.

2. Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» 7 квітня 2011 року № 3206-VI.

3. Кримінальни процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року № 4651-VI.

4. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 року № 1618-IV.

5. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-IV.

6. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV.

7. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-X.

8. Інструкція «Про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах» затверджена Наказом Міністерства юстиції України 12.12.2011 № 3505/5.

9. Інструкції «Про призначення та проведення судових експертиз» затверджена Наказ Міністерства юстиції України від 08.01.1998р. № 53/5.

10. Н. Белова, А. Бобро Настоящий бухучет – Фактор, 2008.

11. Судово-бухгалтерська експертиза: навч. посібник / Л.В. Гуцаленко [та ін.]. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 352 с.

16. Назвіть основні завдання експертизи документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності

Основними завданнями експертизи документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності є:

• визначення документальної обґрунтованості розміру нестачі або надлишків товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів, періоду і місця їх утворення;

• визначення документальної обґрунтованості оформлення операцій з одержання, зберігання, виготовлення, реалізації товарно-матеріальних цінностей, у тому числі грошових, основних засобів, надання послуг;

• визначення документальної обґрунтованості відображення в обліку грошових коштів, цінних паперів;

• визначення документальної обґрунтованості відображення в обліку операцій з нарахування та виплати заробітної плати, інших виплат;

• установлення відповідності чинному законодавству відображення в податковому обліку доходів та витрат за фінансово-господарськими операціями, що підлягають оподаткуванню податком на прибуток;

• визначення відповідності чинному законодавству відображення в податковому обліку податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Проведення ревізійних дій (визначення експертами-економістами будь-яких економічних показників без попереднього проведення документальних перевірок фінансово-господарської діяльності суб’єктом контролю) не належить до завдань економічної експертизи.

Список літератури

1. Закон України «Про судову експертизу» 25 лютого 1994 року N 4038-XII.

2. Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» 7 квітня 2011 року № 3206-VI.

3. Кримінальни процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року № 4651-VI.

4. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 року № 1618-IV.

5. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-IV.

6. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV.

7. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-X.

8. Інструкція «Про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах» затверджена Наказом Міністерства юстиції України 12.12.2011 № 3505/5.

9. Інструкції «Про призначення та проведення судових експертиз» затверджена Наказ Міністерства юстиції України від 08.01.1998р. № 53/5.

10. Н. Белова, А. Бобро Настоящий бухучет – Фактор, 2008.

11. Судово-бухгалтерська експертиза: навч. посібник / Л.В. Гуцаленко [та ін.]. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 352 с.

17. Назвіть основні завдання судово-економічної експертизи.

Коло питань, які висвітлюються в процесі судово-бухгалтерської експертизи, визначається її завданнями, а саме:

• установлення документального обґрунтування нестачі або наявності лишків товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів, а також розміру завданих матеріальних збитків за відпо-відний період часу і місце їх здійснювання;

• установлення правильності документального оформлення операцій з приймання, зберігання, реалізації товарно-матеріальних цінностей і руху грошових коштів;

• визначення і підтвердження розміру матеріальних збитків, завданих посадовими і матеріально відповідальними особами в результаті навмисних корисливих правопорушень;

• установлення відповідності відображення в бухгалтерському обліку фінансово-господарських операцій вимогам чинних нор-мативних актів у бухгалтерському обліку і звітності;

• підтвердження виявлених недоліків у організації бухгалтер-ського обліку, звітності та контролю фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарської діяльності, які сприяли нане-сенню матеріальних збитків;

• установлення обґрунтування списання сировини, матеріалів, готової продукції, товарів;

• установлення правильності визначення оподатковуваного прибутку (доходу) підприємств різних форм власності та обчис-лення розмірів податків;

• установлення причин, які сприяли навмисному зловживанню;

• установлення документального обґрунтування вимог пози-вача і заперечень відповідача в частині, що стосується вартості позову (зустрічного позову).

Список літератури

1. Закон України «Про судову експертизу» 25 лютого 1994 року N 4038-XII.

2. Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» 7 квітня 2011 року № 3206-VI.

3. Кримінальни процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року № 4651-VI.

4. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 року № 1618-IV.

5. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-IV.

6. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV.

7. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-X.

8. Інструкція «Про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах» затверджена Наказом Міністерства юстиції України 12.12.2011 № 3505/5.

9. Інструкції «Про призначення та проведення судових експертиз» затверджена Наказ Міністерства юстиції України від 08.01.1998р. № 53/5.

10. Н. Белова, А. Бобро Настоящий бухучет – Фактор, 2008.

11. Судово-бухгалтерська експертиза: навч. посібник / Л.В. Гуцаленко [та ін.]. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 352 с.

18. У чому полягає процесуально-правовий та економічний зміст судово-економічної експертизи?

Процесуально-правовий зміст експертизи полягає у визначенні її як процесу, керованого системою правил, закріплених законодавчо. Ізпроцесуально-правового погляду судово-бухгалтерська експертиза нічим не відрізняється від інших судових експертиз.

Економічний зміст судово-бухгалтерської експертизи полягає у реалізації системи знань у галузі бухгалтерського обліку, фінансів, аудиту, ревізії, економічного аналізу тощо. Перелічені особливості, пов’язані із застосуванням спеціальних знань, виокремлюють судово-бухгалтерську експертизу в самостійний вид судових експертиз.

Судово-бухгалтерська експертиза проводиться в межах кримінально-процесуального, цивільно-процесуального і господарсько-процесуального законодавства особою, яка володіє спеціальними знаннями в галузібухгалтерського обліку, з метою встановлення фактичних даних, що мають значення для справи.

Список літератури

1. Закон України «Про судову експертизу» 25 лютого 1994 року N 4038-XII.

2. Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» 7 квітня 2011 року № 3206-VI.

3. Кримінальни процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року № 4651-VI.

4. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 року № 1618-IV.

5. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-IV.

6. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV.

7. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-X.

8. Інструкція «Про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах» затверджена Наказом Міністерства юстиції України 12.12.2011 № 3505/5.

9. Інструкції «Про призначення та проведення судових експертиз» затверджена Наказ Міністерства юстиції України від 08.01.1998р. № 53/5.

10. Н. Белова, А. Бобро Настоящий бухучет – Фактор, 2008.

11. Судово-бухгалтерська експертиза: навч. посібник / Л.В. Гуцаленко [та ін.]. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 352 с.

19. Визначте сутність комісійної експертизи.

Комісійна експертиза призначається у випадках, коли є по-треба провести дослідження за участю кількох експертів-фахівців у одній галузі знань. У разі призначення для проведення експер-тизи двох чи більше експертів того самого фаху одному з них ке-рівник експертної установи (структурного підрозділу) надає пра-во координувати діяльність інших експертів, розробляти спільний план досліджень і керувати нарадою експертів. Керівник групи експертів не користується будь-якими перевагами перед іншими експертами у вирішенні поставлених завдань. Комісія експертів дає загальний висновок за умови згоди з ним кожного з експертів, які брали участь у дослідженні. Може бути даний та-кож один висновок, що містить точку зору частини експертів, які брали участь у комісії. Експерти, які не згодні з поглядами інших експертів, дають висновок окремо. Як правило, комісійною є повторна експертиза.

Список літератури

1. Закон України «Про судову експертизу» 25 лютого 1994 року N 4038-XII.

2. Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» 7 квітня 2011 року № 3206-VI.

3. Кримінальни процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року № 4651-VI.

4. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 року № 1618-IV.

5. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-IV.

6. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV.

7. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-X.

8. Інструкція «Про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах» затверджена Наказом Міністерства юстиції України 12.12.2011 № 3505/5.

9. Інструкції «Про призначення та проведення судових експертиз» затверджена Наказ Міністерства юстиції України від 08.01.1998р. № 53/5.

10. Н. Белова, А. Бобро Настоящий бухучет – Фактор, 2008.

11. Судово-бухгалтерська експертиза: навч. посібник / Л.В. Гуцаленко [та ін.]. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 352 с.

20. .Охарактеризуйте повторну експертизу

Повторна експертиза призначається в разі порушення вста-новлених вимог і правил під час проведення первинної експерти-зи на вимогу замовника експертизи за наявності його обґрунто-ваних претензій до висновку первинної експертизи, а саме: коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов’язані з його недо-статньою обґрунтованістю, або з тим, що висновки експертизи су-перечать іншим матеріалам справи, а також за наявності істотно-го порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визна-ватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав звинуваченого чи інших осіб. В ухвалі (постанові) про призна-чення повторної експертизи зазначаються обставини, які викли-кають сумніви у правильності попереднього висновку експерта. Проведення повторної експертизи може бути доручено тільки іншому експертові (експертам).

Список літератури

1. Закон України «Про судову експертизу» 25 лютого 1994 року N 4038-XII.

2. Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» 7 квітня 2011 року № 3206-VI.

3. Кримінальни процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року № 4651-VI.

4. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 року № 1618-IV.

5. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-IV.

6. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV.

7. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-X.

8. Інструкція «Про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах» затверджена Наказом Міністерства юстиції України 12.12.2011 № 3505/5.

9. Інструкції «Про призначення та проведення судових експертиз» затверджена Наказ Міністерства юстиції України від 08.01.1998р. № 53/5.

10. Н. Белова, А. Бобро Настоящий бухучет – Фактор, 2008.

11. Судово-бухгалтерська експертиза: навч. посібник / Л.В. Гуцаленко [та ін.]. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 352 с.

21. Охарактеризуйте додаткову експертизу

Додаткова експертиза призначається для доповнення раніше проведеного первинного дослідження. У випадках, коли виникає необхідність провести дослідження нових або тих самих об'єктів, але за інших обставин справи, призначається нова експертиза, яка не є додатковою. Так, при розслідуванні дорожньо-траиснортиої пригоди можуть бути послідовно призначені кілька окремих експертиз щодо встановлення одного питання — технічної можливості запобігти наїзду, але при різних вихідних даних (видимості перешкоди, швидкості руху транспорт-засобу тощо), установлених з різних джерел.

Додаткову експертизу варто відрізняти від нової самостійної при проведенні якої можуть досліджуватися ті самі об'єкти, але для вирішення інших питань. Наприклад, відносно документа може бути призначена техпіко-криміналістичпа експертиза документів для встановлення первісних закреслених записів, а потім почеркознавча — для ідентифікації виконавця цих записів.

Законодавством допускається проведення додаткової експертизи тим самим експертом, який проводив первинне експертне дослідження (ст. 75 КПК України).

Список літератури

1. Закон України «Про судову експертизу» 25 лютого 1994 року N 4038-XII.

2. Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» 7 квітня 2011 року № 3206-VI.

3. Кримінальни процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року № 4651-VI.

4. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 року № 1618-IV.

5. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-IV.

6. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV.

7. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-X.

8. Інструкція «Про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах» затверджена Наказом Міністерства юстиції України 12.12.2011 № 3505/5.

9. Інструкції «Про призначення та проведення судових експертиз» затверджена Наказ Міністерства юстиції України від 08.01.1998р. № 53/5.

10. Н. Белова, А. Бобро Настоящий бухучет – Фактор, 2008.

11. Судово-бухгалтерська експертиза: навч. посібник / Л.В. Гуцаленко [та ін.]. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 352 с.

22. Розкрийте систему документальних методичних прийомів судово-економічної експертизи.

Документальні прийоми судово-бухгалтерської експерти-зи включають такі види контролю наданих матеріалів:

• формальну й арифметичну перевірку документів;

• нормативно-правову оцінку відображених у документах господарських операцій;

• логічний контроль об’єктивної можливості виконання до-кументально оформлених господарських операцій;

• цілковите і нецілковите (у т. ч. вибіркове) спостереження;

• зустрічну перевірку документів або записів у облікових ре-гістрах через порівняння їх з однойменними чи взаємозв’язаними даними підприємств і організацій, з якими підприємство, що пе-ревіряється, має господарські зв’язки;

• спосіб зворотного рахунку, що ґрунтується на попередній експертній оцінці матеріальних витрат, з метою подальшого ви-значення (зворотним рахунком) величини безпідставних спису-вань сировини та матеріалів на виробництво окремих видів про-дукції;

• оцінку законності й обґрунтованості господарських операцій за даними кореспондуючих рахунків бухгалтерського обліку і т. п.

Список літератури

1. Закон України «Про судову експертизу» 25 лютого 1994 року N 4038-XII.

2. Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» 7 квітня 2011 року № 3206-VI.

3. Кримінальни процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року № 4651-VI.

4. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 року № 1618-IV.

5. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-IV.

6. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV.

7. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-X.

8. Інструкція «Про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах» затверджена Наказом Міністерства юстиції України 12.12.2011 № 3505/5.

9. Інструкції «Про призначення та проведення судових експертиз» затверджена Наказ Міністерства юстиції України від 08.01.1998р. № 53/5.

10. Н. Белова, А. Бобро Настоящий бухучет – Фактор, 2008.

11. Судово-бухгалтерська експертиза: навч. посібник / Л.В. Гуцаленко [та ін.]. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 352 с.

23. Охарактеризуйте права судового експерта

Незалежно від виду судочинства судовий експерт має право:

1) ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються предмета судової експертизи, і подавати клопотання про надання додаткових матеріалів;

2) вказувати у висновку експерта на виявлені в ході проведення судової експертизи факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання;

3) з дозволу особи або органу, які призначили судову експертизу, бути присутнім під час проведення слідчих чи судових дій і заявляти клопотання, що стосуються предмета судової експертизи;

4) подавати скарги на дії особи, у провадженні якої перебуває справа, якщо ці дії порушують права судового експерта;

5) одержувати винагороду за проведення судової експертизи, якщо її виконання не є службовим завданням;

6) проводити на договірних засадах експертні дослідження з питань, що становлять інтерес для юридичних і фізичних осіб, з урахуванням обмежень, передбачених законом.

Список літератури

1. Закон України «Про судову експертизу» 25 лютого 1994 року N 4038-XII.

2. Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» 7 квітня 2011 року № 3206-VI.

3. Кримінальни процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року № 4651-VI.

4. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 року № 1618-IV.

5. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-IV.

6. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV.

7. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-X.

8. Інструкція «Про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах» затверджена Наказом Міністерства юстиції України 12.12.2011 № 3505/5.

9. Інструкції «Про призначення та проведення судових експертиз» затверджена Наказ Міністерства юстиції України від 08.01.1998р. № 53/5.

10. Н. Белова, А. Бобро Настоящий бухучет – Фактор, 2008.

11. Судово-бухгалтерська експертиза: навч. посібник / Л.В. Гуцаленко [та ін.]. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 352 с.

24. Охарактеризуйте органолептичні прийоми, які може застосовувати під час експертизи судовий експерт

Органолептичні прийоми — (експертами застосовуються тільки результати, а проводять такі роботи ревізори та інші спе-ціалісти) включають:

а) контрольні заміри робіт, що застосовуються для перевірки наявності виконаних будівельно-монтажних робіт, обсягів виробництва, робіт і послуг;

б) суцільні (безперервні) спостереження — прийом статисти-чного контролю фактичного стану об’єкта (наприклад, проведен-ня хронометражних спостережень під час експертизи норм вироблення);

в) вибіркові спостереження — прийом статистичного дослі-дження якісних характеристик об’єкта, коли суцільний контроль технічно неможливий (наприклад, для визначення дефектів това-рів, які надходять у торгівлю);

г) технологічні експертизи — прийом контролю інженерної і технічної підготовки виробництва, а також якості продукції, що випускається (наприклад, контрольний запуск сировини і матері-алів у виробництво, який застосовується для визначення обґрун-тованості норм витрат матеріальних ресурсів, і вихід готової продукції);

д) службове розслідування — сукупність прийомів перевірки дотримання службовими особами та іншими працівниками нор-мативно-правових актів, що регулюють виробничі відносини в різних галузях народного господарства;

е) експеримент — науково організований дослід з метою екс-пертного дослідження результатів виконаних процесів..

Список літератури

1. Закон України «Про судову експертизу» 25 лютого 1994 року N 4038-XII.

2. Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» 7 квітня 2011 року № 3206-VI.

3. Кримінальни процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року № 4651-VI.

4. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 року № 1618-IV.

5. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-IV.

6. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV.

7. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-X.

8. Інструкція «Про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах» затверджена Наказом Міністерства юстиції України 12.12.2011 № 3505/5.

9. Інструкції «Про призначення та проведення судових експертиз» затверджена Наказ Міністерства юстиції України від 08.01.1998р. № 53/5.

10. Н. Белова, А. Бобро Настоящий бухучет – Фактор, 2008.

11. Судово-бухгалтерська експертиза: навч. посібник / Л.В. Гуцаленко [та ін.]. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 352 с.

25. Охарактеризуйте методи дослідження облікової інформації судовим експертом

Методи дослідження облікової інформації можна розділити на такі групи:

І. Прийоми дослідження окремого документа. До цієї групи процедур належать:

а) перевірка документа за формою (мають бути наявні всі обов’язкові реквізити);

б) арифметична перевірка (встановлюється правильність під-сумкових показників, нарахованих як за горизонтальними, так і за вертикальними графами);

в) нормативно-правова перевірка (перевірка здійснених опе-рацій на відповідність чинному законодавству і нормативно-правовим актам).

ІІ. Прийоми дослідження кількох документів, які відобра-жають одну й ту саму або взаємозв’язані операції. До цієї гру-пи процедур належать:

а) зустрічна перевірка (мета такого зіставлення — встановити тотожність даних, які містяться в усіх примірниках відповідного документа).

Зустрічна перевірка документів полягає в порівнянні окремих примірників одного й того самого документа, які перебувають у різних організаціях, а також документів, пов’язаних між собою однією операцією. Однак окремі автори зустрічну перевірку виокремлюють як самостійний метод судово-бухгалтерської експе-ртизи. Різновидом прийому зіставлення документів є також порі-вняння даних аналітичного обліку з даними синтетичного обліку з метою встановлення можливих розбіжностей між ними;

б) взаємний контроль (зіставляються різні документи і обліко-ві дані, в яких прямо чи опосередковано відображається операція, що перевіряється. Зіставлятися можуть дані фінансового, управ-лінського й оперативного обліку).

Зіставлення документів — прийом взаємного їх контролю — використовується в разі перевірки двох або кількох документів, пов’язаних єдністю операцій. Наприклад, видаткові документи на відпущення товарів можуть бути порівняні з дорожніми лис-тками або іншими транспортними документами, що свідчать про перевезення цих товарів; відомість на видачу зарплати — з нарядами, де вказано характер і обсяг виконаної роботи; грошо-ві суми, оприбутковані за касовими звітами — з виписками бан-ку та відомостями про рух товарно-матеріальних цінностей і та-ри тощо.

Список літератури

1. Закон України «Про судову експертизу» 25 лютого 1994 року N 4038-XII.

2. Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» 7 квітня 2011 року № 3206-VI.

3. Кримінальни процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року № 4651-VI.

4. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 року № 1618-IV.

5. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-IV.

6. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV.

7. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-X.

8. Інструкція «Про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах» затверджена Наказом Міністерства юстиції України 12.12.2011 № 3505/5.

9. Інструкції «Про призначення та проведення судових експертиз» затверджена Наказ Міністерства юстиції України від 08.01.1998р. № 53/5.

10. Н. Белова, А. Бобро Настоящий бухучет – Фактор, 2008.

11. Судово-бухгалтерська експертиза: навч. посібник / Л.В. Гуцаленко [та ін.]. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 352 с.

26. .Назвіть основні обов´язки судового експерта

Незалежно від виду судочинства судовий експерт зобов'язаний:

1) провести повне дослідження і дати обгрунтований та об'єктивний письмовий висновок;

2) на вимогу особи або органу, які залучили експерта, судді, суду дати роз'яснення щодо даного ним висновку;

3) заявляти самовідвід за наявності передбачених законодавством підстав, які виключають його участь у справі.

Список літератури

1. Закон України «Про судову експертизу» 25 лютого 1994 року N 4038-XII.

2. Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» 7 квітня 2011 року № 3206-VI.

3. Кримінальни процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року № 4651-VI.

4. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 року № 1618-IV.

5. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-IV.

6. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV.

7. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-X.

8. Інструкція «Про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах» затверджена Наказом Міністерства юстиції України 12.12.2011 № 3505/5.

9. Інструкції «Про призначення та проведення судових експертиз» затверджена Наказ Міністерства юстиції України від 08.01.1998р. № 53/5.

10. Н. Белова, А. Бобро Настоящий бухучет – Фактор, 2008.

11. Судово-бухгалтерська експертиза: навч. посібник / Л.В. Гуцаленко [та ін.]. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 352 с.

27. Охарактеризуйте діяльність експертно-кваліфікаційних комісій згідно чинного законодавства України

Для присвоєння та позбавлення кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів створюються експертно-кваліфікаційні комісії при міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади, до сфери управління яких належать державні спеціалізовані установи, що здійснюють судово-експертну діяльність.

До складу експертно-кваліфікаційних комісій входять найбільш досвідчені фахівці та науковці, які мають кваліфікацію судового експерта та стаж практичної роботи за спеціальністю не менше п'яти років. Серед них має бути не менше двох фахівців тієї експертної спеціальності і того класу, з яких комісія проводить атестацію, присвоює кваліфікацію судового експерта або кваліфікаційний клас, а також фахівець з процесуальних питань судової експертизи.

Порядок присвоєння кваліфікації судового експерта фахівцям чи позбавлення кваліфікації судового експерта фахівців, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, визначається Міністерством юстиції України. З цією метою при Міністерстві юстиції України створюється Центральна експертно-кваліфікаційна комісія, яка діє відповідно до положення про неї, що затверджується Міністерством юстиції України.

Присвоєння кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів судово-медичним і судово-психіатричним експертам та позбавлення кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів судово-медичних і судово-психіатричних експертів проводяться в порядку, що встановлюється Міністерством охорони здоров'я України.

Список літератури

1. Закон України «Про судову експертизу» 25 лютого 1994 року N 4038-XII.

2. Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» 7 квітня 2011 року № 3206-VI.

3. Кримінальни процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року № 4651-VI.

4. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 року № 1618-IV.

5. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-IV.

6. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV.

7. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-X.

8. Інструкція «Про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах» затверджена Наказом Міністерства юстиції України 12.12.2011 № 3505/5.

9. Інструкції «Про призначення та проведення судових експертиз» затверджена Наказ Міністерства юстиції України від 08.01.1998р. № 53/5.

10. Н. Белова, А. Бобро Настоящий бухучет – Фактор, 2008.

11. Судово-бухгалтерська експертиза: навч. посібник / Л.В. Гуцаленко [та ін.]. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 352 с.

28. Охарактеризуйте порядок атестації судового експерта

Метою атестації судового експерта є оцінка професійного рівня фахівців, які залучаються до проведення судових експертиз або беруть участь у розробках теоретичної та методичної бази судової експертизи. Залежно від спеціалізації їм присвоюється кваліфікація судового експерта з правом проведення певного виду експертизи.

Метою атестації працівників державної спеціалізованої установи, які залучаються до проведення судових експертиз та/або беруть участь у розробленні теоретичної та науково-методичної бази судової експертизи, є оцінка рівня їх спеціальних знань та відповідність займаній посаді.

Залежно від спеціалізації і рівня підготовки працівникам державної спеціалізованої установи присвоюються кваліфікація судового експерта і кваліфікаційний клас.

Порядок проведення атестації та присвоєння чи позбавлення кваліфікаційних класів судового експерта визначається міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, до сфери управління яких належать державні спеціалізовані установи, що здійснюють судово-експертну діяльність.

Список літератури

1. Закон України «Про судову експертизу» 25 лютого 1994 року N 4038-XII.

2. Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» 7 квітня 2011 року № 3206-VI.

3. Кримінальни процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року № 4651-VI.

4. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 року № 1618-IV.

5. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-IV.

6. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV.

7. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-X.

8. Інструкція «Про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах» затверджена Наказом Міністерства юстиції України 12.12.2011 № 3505/5.

9. Інструкції «Про призначення та проведення судових експертиз» затверджена Наказ Міністерства юстиції України від 08.01.1998р. № 53/5.

10. Н. Белова, А. Бобро Настоящий бухучет – Фактор, 2008.

11. Судово-бухгалтерська експертиза: навч. посібник / Л.В. Гуцаленко [та ін.]. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 352 с.

29. Охарактеризуйте організаційно-фінансове забезпечення судово-експертної діяльності в Україні

Організаційно-фінансове забезпечення судово-бухгалтерської експертизи в Україні визначається Законом України «Про судову експертизу». Здійснення науково-дослідними установами судових експер-тиз, наукових розробок з питань організації та проведення судо-вих експертиз фінансується з державного бюджету. Виконання судових експертиз іншими спеціалізованими установами та відомчими службами фінансується за рахунок коштів, що виділя-ються їм на цю мету з державного та місцевих бюджетів, а науково-дослідними установами — за рахунок замовника. Інші роботи зазначені установи та служби проводять на госп-розрахункових засадах.

Перелік державних платних послуг, які надаються науково-дослідними інститутами судових експертиз Міністерства юстиції, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.1999 за № 1432. Ці послуги надаються інститутами судових експертиз юридичним та фізичним особам на договірних засадах за плату в обсязі витрат, пов’язаних з їх виконанням. До таких платних послуг належать:

1. Проведення судових експертиз, а саме: криміналістичних, біологічних, автотехнічних, економічних, бухгалтерських, това-рознавчих, будівельно-технічних та інших у цивільних, госпо-дарських та адміністративних справах на підставі та в порядку, встановленому законодавством.

2. Навчально-методична робота із замовниками та виконав-цями науково-експертних досліджень.

3. Розробка рекомендацій для органів дізнання, досудового слідства та судів, спрямованих на профілактику правопорушень.

4. Підготовка та видання наукових робіт, впровадження нау-кових розробок в експертну практику.

5. З’ясування обставин, які сприяли або могли сприяти скоєн-ню злочинів, та розробка рекомендацій з їх усунення.

Список літератури

1. Закон України «Про судову експертизу» 25 лютого 1994 року N 4038-XII.

2. Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» 7 квітня 2011 року № 3206-VI.

3. Кримінальни процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року № 4651-VI.

4. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 року № 1618-IV.

5. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-IV.

6. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV.

7. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-X.

8. Інструкція «Про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах» затверджена Наказом Міністерства юстиції України 12.12.2011 № 3505/5.

9. Інструкції «Про призначення та проведення судових експертиз» затверджена Наказ Міністерства юстиції України від 08.01.1998р. № 53/5.

10. Н. Белова, А. Бобро Настоящий бухучет – Фактор, 2008.

11. Судово-бухгалтерська експертиза: навч. посібник / Л.В. Гуцаленко [та ін.]. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 352 с.

30. Охарактеризуйте порядок складання висновку судово-економічним експертом

Складання та надання висновку експертом економістом є, як правило, завершальною стадією його роботи щодо проведення судово економічної експертизи як у процесі попереднього слідства, так і в суді. Висновок судово економічної експертизи складається на підставі досліджень усіх наданих експерту бухгалтеру матеріалів у межах його компетенції.

Висновок експерта економічна складається з трьох частин:

1. вступної;

2. досліджувальної;

3. висновків дослідження, а також додатків.

Якщо висновок експерта не підтверджує висновки ревізора або дані бухгалтерського обліку, експерту слід пояснити причини розбіжностей з посиланням на конкретні документи. Висновки експерта мають носити категоричний характер. Проте це не виключає надання експертом бухгалтером альтернативних висновків. Альтернативні висновки експерта бухгалтера не слід змішувати з імовірними, які доказового значення не мають.

У додатках до висновку експерт бухгалтер може навести різні таблиці, схеми, графіки, розрахунки та інший громіздкий цифровий матеріал, складений у процесі дослідження. Кожен додаток до висновку є його невід’ємною складовою. Усі додатки мають бути пронумеровані, підписані експертом і скріплені печаткою установи, а у висновку мають бути посилання на них із вказівкою номера додатка і його назви. Висновок експертизи підписують експерти, які проводили дослідження, після чого він засвідчується печаткою експертної установи. Якщо до висновку експертизи додаються таблиці, вони також підписуються експертами та засвідчуються печаткою експертної установи. Висновок експертизи та додатки до нього складаються у двох примірниках, один з яких направляється особі або органу, які призначили експертизу, а другий залишається в експертній установі.

Список літератури

1. Закон України «Про судову експертизу» 25 лютого 1994 року N 4038-XII.

2. Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» 7 квітня 2011 року № 3206-VI.

3. Кримінальни процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року № 4651-VI.

4. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 року № 1618-IV.

5. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-IV.

6. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV.

7. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-X.

8. Інструкція «Про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах» затверджена Наказом Міністерства юстиції України 12.12.2011 № 3505/5.

9. Інструкції «Про призначення та проведення судових експертиз» затверджена Наказ Міністерства юстиції України від 08.01.1998р. № 53/5.

10. Н. Белова, А. Бобро Настоящий бухучет – Фактор, 2008.

11. Судово-бухгалтерська експертиза: навч. посібник / Л.В. Гуцаленко [та ін.]. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 352 с.