Публічно-правові засоби забезпечення боєздатності армії

 

Боєздатність війська залежить від рівня його підготовки, дисципліни вояків у мирний та військовий час. Це чудово розуміли римляни і тому вирішенню цих проблем, у тому числі засобами публічного права, приділялася значна увага.

На підтримання дисципліни у вже сформованому війську було спрямовано гнучку систему досить суворих покарань.

До них належали: 1) страта; 2) тілесні покарання (castigatio), що могли бути у формі бичування, биття різками і кийками; 3) заслання на острови; 4) направлення у штрафну частину; 5) грошовий штраф; 6) накладення особливих повинностей; 7) розжалування; 8) ганебне вигнання з армії; 9) позбавлення пенсії, яка належала воїну за військову вислугу.

Разом з тим у вигляді заходів покарання не могли застосовуватися до військовослужбовців: а) направлення на примусові роботи у каменоломні чи копальні; б) віддавання на розтерзання диким звірам; в) повішення. Крім того, до воїнів не застосовувалося катування під час допитів.

Розглянемо публічно-правові засоби боротьби з порушеннями у галузі військових відносин.

Серйозним порушенням вважалося дезертирство. більш легкі покарання, то за повторне групове дезертирство наставала відповідальність на загальних підставах, тобто винних засуджували до страти.

Суворо карався перехід на бік ворога.

До перебіжчика прирівнювали захопленого у полон ворогом під час перебування у таборі. Суворість кваліфікації у цьому випадку пояснюється частими порушеннями правил вартової служби, яким за всіх часів історії римської армії надавалося особливе значення. Перебіжчика щадили лише у виняткових випадках: наприклад, якщо перебіжчик привів разом із собою велику кількість «бандитів» або виявив інших перебіжчиків.

Тяжкими публічними деліктами, що тягли суворе покарання, вважалися також:

1)           розголошення військової таємниці, що прирівнювалося до зради. Той, хто повідомив ворогу військову таємницю, засуджувався до страти;

2)           заклик до повстання карався стратою.

3)           втеча з поля бою.

4)           непокора начальнику і невиконання наказу

5)           ненадання допомоги начальнику.

6)           перелізання через вали, що оточували табір, або через стіну навколо міста

7)           замах на особу начальника.

8)           симуляція хвороби

9)           замах на самогубство;

10)        продаж озброєння

11)        поранення товариша

12)        залишення місця в строю