Обробка результатів досліду

Показник адіабати К визначають з виразу

,

де Р₁ – абсолютний тиск повітря на початку розширення, Па, Р₁ = Р_1над + Р_б;

Р₂ – абсолютний тиск повітря наприкінці адіабатного розширення, Па, приймаємо Р₂ = Р_б;

Р₃ – абсолютний тиск повітря наприкінці ізохорного нагрівання до температури навколишнього середовища, Па, .

Результати розрахунку заносять у журнал спостережень (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Журнал спостережень

№№ досліду	Початковий тиск повітря в балоні, Р1над		Атмосферний тиск по барометру, Рб, Па	Кінцевий тиск повітря в балоні, Р3над		Показник адіабати, К
	мм вод.ст.	Па		мм вод.ст.	Па
1	2	3	4	5	6	7
1
2
3

Контрольні питання

1. Запишіть співвідношення параметрів в адіабатному та ізотермічному процесах.

2. Як обчислити кількість тепла, підведеного до робочого тіла в політропному процесі?

3. Запишіть вираз для обчислення наявної роботи в адіабатному процесі.

4. Яка частка тепла в ізобарному процесі йде на зміну внутрішньої енергії робочого тіла і на роботу розширення?

5. Як змінюється показник адіабати К із зміною температури?

Лабораторна робота № 4 визначення залежності температури кипіння води від тиску в процесі пароутворення

Процес перетворення речовини з рідини в газоподібний стан називається пароутворенням. Для перетворення рідини в пару необхідно за рахунок підводу теплоти її температуру довести до температури кипіння (насичення) – t_н при даному тиску. Температура насичення і тиск знаходяться між собою у функціональній залежності t_н = f(P), тобто, певному тиску відповідає конкретна величина t_н.

Метод визначення залежності t_н = f(P) заснований на експериментальному визначенні температури кипіння за різних тисків. Для дослідження використовується установка, яка показана на рис. 4.1.

Установка складається з посудини 1, в якій встановлений електронагрівач 2. У корпусі посудини маються вікна 3, через які ведеться спостереження за процесом кипіння. Необхідний тиск у посудині підтримується вакуум-насосом 4. Температура киплячої рідини вимірюється ртутним термометром або термопарою 5, тиск вимірюється вакуумметром 6. За допомогою крана 7 посудина 1 може від’єднуватись від вакуум-насоса 4.

Рис. 4.1. Схема установки

Методика визначення залежності температури насичення від тиску

При від’єднаному шлангу вода підігрівається в посудині 1 до температури 80 – 90С, після чого електричний нагрівач відключають. Потім до штуцера приєднують вакуум-насос і ним в посудині 1 створюють розрідження, яке дорівнює тиску насичення при даній температурі, і вода закипає при виключеному нагрівачі. В момент кипіння води в посудині закривають кран 7. Записують покази приладів. Внаслідок теплових втрат температура води в посудині знизиться і стане менше t_н, кипіння рідини припиниться. Для створення умов для закипання води створюється інше розрідження вакуум-насосом.

Усі виміри заносяться в журнал спостережень (табл. 4.1).

Таблиця 4.1

Журнал спостережень

№ досліду	Експериментальне значення величин		Розрахункове значення Рабс, МПа	Табличне значення tн при Рабс, оС	Примітки
	tн, С	Р, МПа
1	2	3	4	5	6
1
2
3