
- •До виконання лабораторних робіт з курсу “Теоретичні основи теплотехніки”
- •Лабораторна робота № 1 визначення питомого об’єму газу методом витікання
- •Методика визначення питомого об’єму газу
- •Обробка результатів досліду
- •Порядок виконання роботи
- •Обробка результатів експерименту
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 3 визначення показника адіабати „к” для повітря
- •Методика визначення показника адіабати
- •Обробка результатів досліду
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 4 визначення залежності температури кипіння води від тиску в процесі пароутворення
- •Методика визначення залежності температури насичення від тиску
- •Обробка результатів досліду
- •Порядок виконання роботи
- •Обробка результатів досліду
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 6 розрахунок циклу парової компресорної холодильної установки
- •Опис установки
- •Порядок виконання роботи
- •Методика визначення параметрів точок і розрахунок циклу діючої парової фреонової установки
- •Обробка результатів досліду
- •Опис установки
- •Порядок виконання роботи
- •Обробка результатів досліду
- •Методика визначення і розрахунку параметрів теплообміну в печі
- •Порядок виконання роботи
- •Журнал досліджень
- •Обробка результатів досліду
- •Список літератури
Порядок виконання роботи
1. Автоматичний вимикач на лівій стійці столу перевести у верхнє положення (загоряється сигнальна лампа "Мережа").
2. Увімкнути вакуум-насос.
3. Увімкнути блок витратоміра і, регулюючи краном 11, встановити потрібні витрати повітря через калориметр за показниками приладу 10.
4. Увімкнути кнопку "нагрів", поворотом ручки автотрансформатора 12 встановити напругу нагрівання спіралі по цифровому приладу 13 і визначити силу струму.
5. Увімкнути блок контролю температури і через 2–3 хвилини виміряти температуру повітря на вході і виході калориметра, перемикачем "Контроль точок" по черзі підключаючи до приладу 7 відповідні термопари 4 і 5.
6. За барометром визначити атмосферний тиск Р.
7. Виконати аналогічні виміри при інших витратах повітря через калориметр (2–3 досліди). Експериментальні дані заносять у табл. 2.1.
Обробка результатів експерименту
Середня об'ємна теплоємність повітря в інтервалі температур від t1 до t2 визначається за формулою:
,
кДж/м3К,
де W = ІU – потужність, споживана нагрівачем, Вт;
І – сила струму, А;
U – напруга на спіралі, В;
t1 та t2 – температура повітря на вході і вході з калориметра, С.
Витрати повітря, яке протікає через калориметр, приведені до нормальних умов. 0 знаходять з рівняння ідеального газу:
,
де в лівій частині маємо дійсні параметри повітря на вході в калориметр, а в правій – параметри за нормальних умов.
Середню масову теплоємність повітря знаходимо з виразу:
,
кДж/кгК,
де 22,4 – об’єм 1 кмоля повітря за нормальних умов, м3/кмоль;
М – маса 1 кмоля повітря, кг/кмоль.
Розрахункові
значення середньої масової теплоємності
ізобарного процесу порівнюють з
,
і оцінюють похибку експерименту
визначення середньої масової теплоємності
в кожному з дослідів:
.
При похибці більше 10%, даний дослід повторюють для уточнення експериментальних і розрахункових даних. Розрахункові дані зводять у табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Журнал спостережень
№ досліду |
Експериментальні дані |
Розрахункові дані |
||||||||||
t1, 0C |
t2, °С |
U, В |
І, A |
Рб, Па |
V, м3/с |
W, Вт |
V0, м3/c |
кДж м3К |
кДж кгК |
кДж кгК |
% похибки |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|