
- •До виконання лабораторних робіт з курсу “Теоретичні основи теплотехніки”
- •Лабораторна робота № 1 визначення питомого об’єму газу методом витікання
- •Методика визначення питомого об’єму газу
- •Обробка результатів досліду
- •Порядок виконання роботи
- •Обробка результатів експерименту
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 3 визначення показника адіабати „к” для повітря
- •Методика визначення показника адіабати
- •Обробка результатів досліду
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 4 визначення залежності температури кипіння води від тиску в процесі пароутворення
- •Методика визначення залежності температури насичення від тиску
- •Обробка результатів досліду
- •Порядок виконання роботи
- •Обробка результатів досліду
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 6 розрахунок циклу парової компресорної холодильної установки
- •Опис установки
- •Порядок виконання роботи
- •Методика визначення параметрів точок і розрахунок циклу діючої парової фреонової установки
- •Обробка результатів досліду
- •Опис установки
- •Порядок виконання роботи
- •Обробка результатів досліду
- •Методика визначення і розрахунку параметрів теплообміну в печі
- •Порядок виконання роботи
- •Журнал досліджень
- •Обробка результатів досліду
- •Список літератури
Методика визначення і розрахунку параметрів теплообміну в печі
Нагрів зразків здійснюється в електричній муфельній печі лабораторного типу (рис. 8.1). Випромінюючими поверхнями печі є стінки муфеля 1. Тілами, що нагріваються, є циліндричні зразки 2 діаметром 60 мм і довжиною 210 мм, вироблені з шамотної маси.
Температуру зразків і печі виморюють за допомогою хромель-алюмелевих термопар, встановлених на осі 3 і на поверхні зразка 4, 5, на поді 6 і на склепінні печі 7.
Рис. 7.1. Схема приладу
Порядок виконання роботи
Зразок розташовують в печі на дротяній підставці і нагрівають при постійній температурі печі (tпіч = соnst), яка підтримується за допомогою реостату і автоматичного періодичного вмикання і вимикання нагрівачів. Піч треба розігріти до температури 650 – 800°С, потім швидко завантажити зразок з вмонтованими термопарами і виміряти температуру печі і зразка. За постійну температуру приймають температуру, яка встановлюється після завантаження зразка у піч.
Початок відліку часу вести з моменту повного завантаження зразків в піч. Температуру в зразках вимірюють спочатку 10 разів через 1 хвилину, а потім через 3 хвилини доти, доки різниця температур між поверхнею і центром не досягне 30°С. Результати вимірів заносять в журнал досліджень (табл. 8.1).
Таблиця 8.1
Журнал досліджень
№ досліду |
Час, хвилин |
Температура печі tпіч,°C |
Температура поверхні зразка, tпов, 0C |
Температура середини зразка, tос,°С |
Різниця температур поверхні і середини зразка, Dt,°C |
||||
точка 7 |
точка 8 |
середня |
точка 4 |
точка 5 |
середня |
||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
За даними дослідів будують графік зміни температур в печі і температур зразка, на якому по осі абсцис відкладають час, а по осі ординат – температуру (рис. 8.2).
Рис. 8.2. Температурний графік процесів теплообміну в печі
Обробка результатів досліду
Отриманий графік ділять на три ділянки, приблизно рівних за часом. Для кожної ділянки (на початку і в кінці) розраховують:
теплові потоки (8.1; 8.2);
коефіцієнти тепловіддачі (8.3).
Значення теплових потоків (Вт/м2) і коефіцієнтів тепловіддачі (Bт/м2·К) складають відповідно:
на початку першої ділянки:
q0 = Cзвед [(Tпіч /100)4 – (Tn0 /100)4];
a0 = q0 /(tпіч – tn0);
в кінці першої ділянки:
q1 = Cзвед [(Tпіч /100)4 – (Tn1 /100)4];
a1 = q1 /(t піч – tn1);
в кінці другої ділянки:
q2 = Cзвед [(Tпіч /100)4 – (Tn2 /100)4];
a2 = q2 /(tпіч – tn2);
в кінці третьої ділянки:
q3 = Cзвед [(Tпіч/100)4 – (Tn3/100)4];
a3 = q3 /(tпіч – tn3).
За даними розрахунку будують графіки зміни теплових потоків q = f(t) і коефіцієнтів тепловіддачі a = f(t) (рис. 8.3).
Рис.
8.3. Графік зміни теплового потоку (а) і
коефіцієнту тепловіддачі (б)