10.8. Взаємозв’язок науки і освіти.

Освіта – один з найдавніших соціальних інститутів, що викликана потребами суспільства відтворювати і передавати знання, уміння, навики, готувати нові покоління для життя, готувати суб‘єктів соціальної дії для вирішення економічних, соціальних, культурних проблем, що стоять перед людством. У сучасному світі освіта – складне і багатоманітне суспільне явище, сфера передачі, освоєння і перероблення знань і соціального досвіду. Освіта інтегрує різні види навчальної і виховної діяльності, їх зміст в єдину соціальну систему, орієнтує їх на соціальне замовлення, на соціальні потреби суспільства. Серед соціальних інститутів суспільства сучасної цивілізації освіта займає одну з провідних позицій. Адже благо людини, становище культури та духовності в суспільстві, темпи економічного, науково-технічного, політичного і соціального прогресу саме і залежать від якості і рівня освіти. Навчання, уміння, вивчення, освіта та ін. поняття, терміни використовуються для забезпечення навчального процесу.

Освіта — це цілісна самостійна система, що має інституалізований характер. Це не просто діяльність з навчання і виховання, а особлива організована, структуралізована, ролева діяльність, що опирається на спеціальні установи, регульована спеціальними нормами. Соціологія освіти є самостійна спеціалізована галузь з навчальним предметом якої є система освіти Як соціальний інститут, взаємодія її компонентів, а також взаємодія системи освіти та її компонентів і з суспільством, насамперед, з його соціальною структурою та ін.

Освіта — це цілісна самостійна система, що має інституалізований характер. Це не просто діяльність з навчання і виховання, а особлива організована, структуралізована, ролева діяльність, що опирається на спеціальні установи, регульована спеціальними нормами.

У сучасних умовах дослідження проблем суті науки, її гуманістичних, світоглядних, методологічних основ, шляхів розвитку і функціонування в різних соціальних системах, глибини і характеру впливу на суспільне життя і долю людства набула величезну актуальність, велику теоретичну і, особливо, практичну значущість. Це зумовлене, насамперед, бурхливим ходом науково-технічної революції, що призвело до перетворення науки в безпосередню продуктивну силу, зростанню її всепроникаючого впливу на суспільне життя, глобалізації і суперечність її соціальних наслідків. Ніколи раніше людство не переживало такий відповідальний і важливий для його майбутнього період як на порозі третього тисячоліття. Історичний рубіж характеризується небувалим зльотом людського генія, проникненням науки в мікро і макрокосмос, в глибинні основи життя природи і людини.

Наука необхідний засіб розвитку людини, його культури, утворення, змін в сфері його свідомості і світогляду. Наукові знання необхідні і для здійснення процесів управління самою наукою як невід’ємною частиною суспільства. Природно, наука має комплексний, всепроникний вплив на суспільне життя, особливо інтенсивно торкаючись техніко-економічного розвитоку, соціального управління, систему освіти і ті соціальні інститути, які беруть участь в формуванні світогляду людини.

Але істотне значення для розвитку і функціонування науки має і система освіти. Через освіту здійснюється масова підготовка кадрів, що володіють науковими знаннями і здатні створювати нові знання, формуються умови для оволодіння науковою картиною світу. Освіта - це обов'язкова передумова реалізації можливостей розвитку суспільства і людини, які створює наука. Необхідність нерозривного зв'язку науки-освіти-культури усвідомлювалася вже з давніх часів. Система середньовічної освіти включала не тільки релігійні, але і світські знання, засновувалися на ідеї “семи вільних мистецтв” граматиці, риториці, діалектиці, геометрії, астрономії, музиці

Поширення наукових знань вважалося необхідною умовою суспільного прогресу і в новий час. У сучасних умовах, в епоху науково-технічної революції, взаємозв'язки науки і освіти набувають нового характеру. Наука виступає і революціонізованим чинником освіти. Бурхливий розвиток науки ґрунтовно розхитав традиційні устої системи освіти, викликав глибокі зміни і своєрідну ланцюгову реакцію у всій її структурі, в програмах, підручниках, в методах викладання і навчання і т. п.

Список літератури

1. Андреева Г.М.Социальная психология.- М.,1988. – 375с.

2. Бондаренко О.Ф. Психологічні особливості сучасного студента та проблеми професійної підготовки психологів-практиків// Практична психологія та соціальна робота.−2003.−№4.−С.8-11.

3. Гиппенрейтер Ю.Б., Пузырей А.А. Психология личности : Тексты. – М.,1988.− 194с.

4. Головаха Е.И.Панина Н.В. Психология человеческого взаимопонимания.¬¬– К., 1989.−189с.

5. Левківський Б. Підвищення педмайстерності викладачів вищих навчальних закладів// Вища школа.−2005.−С 57-59.

6. Майборода В.К. Вища педагогічна освіта в Україні: Історія, досвід, уроки. - К.: Либідь,1992.− 196с.

7. Рейнвальд Н.И. Личность как предмет психологического анализа.- Харьков, 1974.−121с.

8. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. – М., 1989.− 432с.

9. Рувинский Л.И. Самовоспитание личности.- М., 1984.−144с.

10. Шевандрин Н.И. Социальная психология в образовании. Ч.1. Концептуальные и прикладные основы социальной психологии. – М. : ВЛАДОС, 1995.−544с.

Тести

1. При організації управління спроможність навчальної роботи на викладача накладаються функції:

а) організація, контроль,управління,планування;

б) планування,організація,управління,контроль;

в) планування, організація,управління,взаємообмін;

г) організація,взаємообмін,контроль,управління.

2. Виберіть неправильне твердження.Оцінка може бути:

а) етична;

б) моральна;

в) педагогічна;

г) психологічна.

3. Функції контроля і оцінки:

а) прогностична, нормативна, діагностична,навчальна, виховна;

б) діагностична,прогностична,аналітична,навчальна,виховна;

в) навчальна,прогностична,нормативна,виховна;

г)прогностична,виховна,діагностична.

4. Основні потреби до педагогічного контролю і оцінка:

а) об’єктивність,систематичність,докладність;

б) об’єктивність, систематичність, комунікативність;

в) об’єктивність,достовірність,систематичність, докладність;

г) об’єктивність, достовірність,комунікативність.

5.До критеріїв мотивації досягнення для студентів відносять:

а) очікування успіху;

б) робота,яка приносить задоволення;

в) потреба у самовдосконаленні;

г) похвала.

6.Головною цілю роботи зі студентами являється :

а) виховання духовно багатої, розвиненої особистості;

б) підготовка до організації виховної роботи в школі;

в) всі відповіді правильні;

г) немає правильної відповіді.

7.Розрізняють три головних стиля управління:

а) ультраконсервативний,демократичний,ліберальний стиль;

б) авторитарний стиль,демократичний,консервативний;

в)авторитарний,демократичний,ліберальний;

г) всі відповіді правевельні.

8. До основних функцій , що реалізуються в вдіяльності навчальної школи, відноситься:

а) виробництво навчальних знань;

б) розповсюдження навчальних знань;

в) підготовка обдарованих учнів;

г) всі відповіді правильні.

9. Для створення научної школи необхідно:

а) видатний вчений;

б) нова ідею узагальнюючого, синтетичного знання;

в) співробітники-однодумці;

г) всі відповіді правильні.

10. Лідерство – це:

а) процес організації членів малої групи і колективу;

б) внутрішній процес соціально психологічної організації і управління членів малої групи і колективу, який являється лідером в спонтанно формуючих міжособистісних відносинах;

в) процес правової організації і управління загальної діяльності членів колектива;

г) всі відповіді правильні.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ