8.9. Особливості статевої і вікової структури студентського колективу

Студентська група - спільність автономна й самодостатня. Вона здатна сама вирішувати свої внутрішні проблеми, а її активність пов'язана із соціальним життям факультету, університету, вирішення проблем соціального характеру (студентські будівельні загони, участь у роботі органів студентського самоврядування тощо).

Студентська група формально-логічно характеризується як первинна, реальна, мала група, офіційно створена (зовнішньо організована), яка може вміщувати в собі й неформальні мікрогрупи. Вона створюється у вищому навчальному закладі, що обумовлюється потребами управління (як і клас у школі, група в дитячому садку).

А. С. Макаренко говорив, що колектив - «це не просто зібрання, не просто група взаємодіючих індивідуумів... Колектив - це цілеспрямований комплекс організованих особистостей, що володіють органами колективу. А там, де є організація колективу, там є органи колективу, там є організація уповноважених осіб, довірених колективу, і питання стосунків товариша до товариша - це не питання дружби, не питання любові, не питання сусідства, а це питання відповідальної залежності».

Студент формується в колективі. «...Розвиток індивіда, - як довели К. Маркс і Ф. Енгельс,- обумовлений розвитком усіх інших індивідів, з якими він перебуває в прямому або непрямому спілкуванні...».

Студентський колектив відрізняється від інших такими особливостями:

• основним видом діяльності (навчання, спрямоване на одержання вищої освіти);

• єдністю мети й мотивації (прагнення членів колективу придбати спеціальність);

• однорідністю складу за віком, освітою й т.д.;

• обмеженістю періоду існування (4-5 років);

• стабільністю складу;

• строгою послідовністю й планомірністю навчальної роботи;

• порівняно високим ступенем самоврядування (староста групи, заступник старости, профгрупорг і т.д.).

Психологія студентського колективу включає як загальну атмосферу його життя й діяльності, так і взаємостосунки, суспільна думка, колективний настрій, традиції тощо. Студентський колектив характеризується спрямованістю на оволодіння професією, спільністю потреб, інтересів, цілей і завдань, перспектив і зобов'язань, що передбачають досягнення високих результатів у навчальній та іншій діяльності, наявністю спільних справ, у яких беруть участь усі члени групи, ставленням членів колективу до обраної професії як до покликання, певним рівнем згуртованості.

У структурі взаємин у студентському колективі можна виділити кілька сфер: офіційну, суспільно-політичну й побутову, а також їхній невід'ємний аспект - систему особистісних психологічних відносин.

Суспільно-політичні відносини пов'язані з контактами студентів у період проведення різних зборів, диспутів, бесід, на вечорах художньої самодіяльності, спортивних змаганнях і т.д.

Побутова сфера відносин теж досить важлива, оскільки багато студентів живуть із рідними і близькими, мають друзів і часто з ними зустрічаються.

Орієнтація колективів навчальних груп на професійні, культурні й моральні цінності на всіх курсах приблизно однакова, але варіює залежно від спеціальності. Студенти технічних вузів у порівнянні з гуманітаріями більше орієнтовані на згуртованість групи, уміння працювати й відпочивати (відповідно 58,8 і 49,1%; 48 і 34,8%), тобто на такий колектив, у якому органічно сполучаються формальна й неформальна структури, а студенти гуманітарії - на ідеологічні (відповідно 32,8; і 13,6%), професійні (31,4 і 20,4%) цінності й на високу загальну культуру колективу (45,5 і 35,4%).

Молодь студентського віку відчуває потребу в міцній дружбі, близькій людині, відвертості й довірі, шукає приклад для наслідування. Взаємодія студента із групою пов'язана із установленням дружніх стосунків.

Дані дослідження психологів свідчать про те, що найбільше цінуються життєрадісний настрій, гумор, оптимізм (на це вказали 71,3% опитаних), високий рівень культури (63,1%), уміння зрозуміти іншу людину й надати допомогу у важку хвилину (62,8%), самостійність суджень (61,5%), високі моральні якості (60,6%). Менш значущі високий рівень загальних професійних знань (35,4%), ініціативність, енергійність (31,2%) і ін.

Цікаво зіставити цінність приблизно цих самих якостей, але вже залежно від віку студентів.

Аналіз показав, що:

а) високий рівень професійних знань у своїх друзів найбільше цінують студенти 25-28 років, тобто ті, що вже мають життєвий досвід (36,4%), найменше - 18-20-літні (20%);

б) широке коло загальних знань та інтересів притаманне більшою мірою для студентів вікової групи 25-28 років (35%);

в) на високий рівень культури найменше орієнтовані студенти 23-24 років (26%), в інших вікових групах ця якість займає одне із провідних місць (50%);

г) самостійність суджень, високі моральні принципи, ініціативність і енергійність найменше цінують у своїх друзях знову-таки студенти віком 23-24 роки;

д) активна участь у суспільному житті має однакове значення для студентів усіх вікових груп;

е) на вміння зрозуміти й надати допомогу у важку хвилину, гумор, оптимізм значною мірою орієнтовані студенти всіх віків, крім 23-24-літніх.

Варто підкреслити, що емоційні (неформальні) стосунки в студентській академічній групі формуються та проявляються у всій своїй повноті та глибині. Це пояснюється сенситивністю юнацького віку до інтимно-особистісних стосунків, бурхливим проявом потреби в емоційно-насиченому спілкуванні, у коханні та дружбі. Тривалість спільного проведення вільного часу в колі своїх ровесників найдовша саме в цьому віці.

Список літератури

1.Андреева Г.М. Социальная психология. – М., 1988.−156с.

2. Джонсон, Девід В. Соціальна психологія: Тренінг міжособистісного спілкування / пер. з англ. В.Хомика. — К.: Вид. дім. «КМ Академія», 2003.− 228с.

3. Іпатов Е.Ф. та ін. Соціальна психологія: навч. посіб. для підгот. бакалаврів усіх форм навчання / Іпатов Е.Ф., Левківський К.М., Павловський В.В.; Ін-т змісту і методів навчання. — К., 1997. – 355с.

4. Корнєв М.Н., Коваленко А.Б. Соціальна психологія: підруч. для студентів вузів. — К.: Б. в., 1995. – 304с.

5. Москаленко В.В. Соціальна психологія: підручник. - К., 2008.− 456с.

6. Орбан-Лембрик Л. Е. Соціальна психологія: посібник. — К.: Академвидав, 2003.−448с.

7. Савчин М.В. Соціальна психологія: підруч. для студ. вищ. навч. закл. освіти. — Дрогобич: Відродження, 2000. – 272с.

8. Соціальна психологія: [Навч.-метод. посібник] / [Орбан Л.Е., Хрущ В.Д., Москаленко Ю.М. та ін.; За ред. Л.Е.Орбан, В.Д.Хруща]. — Івано-Франківськ, 1994.− 101с.

9. Швачко О.В. Соціальна психологія: Навч. посіб для студ. непсихол. спец. вищ. навч. закладів / [Ред. Т.М.Коліна]. — К.: Вища шк., 2002.− 110с.

10. http://philosophy.od.ua/dist/8.html

11. http://www.situation.ru/app/j_art_501.htm

12. http://psyh.kiev.ua/nma-referats/fla-refers/referat-45/lang-2/referatpart-2/index.html

13. http://www.ukrreferat.com/index.php?referat=30846&pg=0

Тести

1. Референтна група – це:

а) тимчасова група, спеціально створена для формування навиків ефективного спілкування, взаєморозуміння і рішення психологічних проблем;

б) будь-яка реальна або умовна мала група, до якої людина добровільно себе прираховує членом яким він би хотів стати ;

в) мала група, психологія і поведінка якої чужа для індивіда або байдужа для неї;

г) немає правильної відповіді.

2. Зовнішнє прийняття людиною думки і оцінки студентського колективу при внутрішньому розбігу з його позиції називається:

а) наслідування;

б) психічне зараження;

в) конформізм;

г) немає правильної відповіді.

3. Основні напрямки направлення студентських колективів:

а) виховний, соціально-психологічний, навчально-професійний;

б) етичний, соціально-психологічний, навчально-професійний;

в) етичний, соціально-психологічний, виховний;

г) немає правильної відповіді.

4. Основним результатом угрупувань студентського колективу є:

а) підвищення організованості;

б) цілісно-орінтаційні єдинства;

в) покращення успішності;

г) немає правильної відповіді.

5. Автором теорії соціометрії являється:

а) З.Фрейд;

б) Дж.Морено;

в) М.Акерман;

г) А.Маслоу.

6. Серед мали груп виділяють :

а) умовні і природні;

б) умовні і реальні;

в) природні і лабораторні;

г)умовні і лабораторні.

7. За значимістю для особистості групи бувають :

а) умовні і реальні;

б) формальні і не формальні;

в) референтні та групи належності;

г)формальні і умовні.

8. Мала група являє собою невелике обєднання людей , зайнятих будь-якою спільною справою і знаходяться в прямих взаємовідносинах одним з одним.

а) від 1-2 до 10-20;

б) від 3-5 до 30-40;

в) від 2-3 до 20-30;

г) всі відповіді правильні.

9.______група складається на основі штатного розкладу, уставу, інших офіційних документів.

а) офіційна (формальна);

б) неофіційна(неформальна);

в)змішана;

г) всі відповіді правильні.

10. Групове обєднання – це показник місцості, єдності, стійкості, міжособистісних взаємодії і взаємозв’язків в групі, що характеризується______ і задоволення групи.

а) взаємною ціленапрвленістю членів групи;

б) взаємної емоційної привабливості членів групи;

в) взаємною допомогою членів групи;

г) всі відповіді правильні.