8.3. Класифікація груп. Колектив як вища форма розвитку групи

Малі групи, колективи - це приклад спільностей людей різного рівня й масштабу.

Мала група – невелике об'єднання людей від 2-3 до 20-30 осіб, зайнятих якою-небудь спільною справою та перебувають у прямих взаємовідносинах один з одним. Мала група є елементарним осередником суспільства. У ній людина проводить більшу частину свого життя. Прикладами малих груп, найбільш значущих для людини, є родина, шкільний клас, трудовий колектив, об'єднання близьких людей, приятелів.

Мала група характеризується психологічною близькістю її членів, вона є відносно самостійним соціально-психологічним утворенням. Психологічна спільність членів малої групи може виявлятися за різними параметрами - від чисто зовнішніх до досить глибоких, внутрішніх (наприклад, члени однієї родини). Міра психологічної спільності визначає згуртованість групи - одну з основних характеристик рівня її соціально-психологічного розвитку.

Малі групи можуть бути різними за величиною, за характером й структурою відносин, що існують між їхніми членами, за індивідуальним складом, особливостями цінностей, нормами і правилами взаємин, за міжособистісними відносинами, цілями і змістом діяльності.

Малі групи можуть бути класифіковані на декількох підставах: близькості й глибині складних відносин, принципі утворення, ставленні особистості до норм групи та інше. Залежно від близькості й глибини складних відносин виділяють первинну групу.

Первинна група - це відносно стійке, нечисленне за складом, пов'язане спільними цілями об'єднання людей, у якому здійснюється безпосередній контакт між його членами. Усі, хто входить до неї, знають одне одного особисто й спілкуються між собою в процесі вирішення колективних завдань. Людина входить до кількох первинних груп одночасно. Контакти в первинних групах не дозовані. Кожен може спілкуватися з іншими у міру бажання й необхідності. Практично ж члени групи віддають перевагу одним перед іншими. Вони спілкуються частіше, контакти носять близький характер (на особистій або діловій основі) - це так зване первинне коло спілкування, що формується у вигляді мікрогрупи. Як правило, така група невелика (2-7 осіб).

За принципом і способом утворення розрізняють реальні й умовні, офіційні й неофіційні групи.

Реальна група - фактично існуюче об'єднання людей з реальними зв'язками й взаєминами його членів, із загальними завданнями. Реальна група може існувати короткочасно або довгостроково, бути чисельно великою або малою. Спільність людей, складена номінально, називається умовною групою. За такою ознакою, наприклад, виділяють вікові категорії дітей: дошкільників, молодших школярів, підлітків для вивчення анатомо-фізіологічних, психічних й інших особливостей.

Офіційна (формальна) група створюється на основі штатного розкладу, статуту, інших офіційних документів.

Стосунки в офіційних групах навіть за однією і тією самою інструкцією, не можуть бути ідентичні, оскільки в контакти вступають люди з неповторними рисами характеру, темпераменту, здатностями, стилями спілкування. Ділові відносини доповнюються особистими, непередбаченими інструкціями. Психологічна близькість (симпатія, повага, дружба) зміцнює офіційну групу, допомагає вирішувати поставлені завдання.

Неофіційні групи виникають на основі єдиної спрямованості психологічної мотивації, симпатії, близькості поглядів, переконань, визнання авторитетності, компетентності окремих особистостей. Така група не передбачається ні штатним розкладом, ні інструкцією. Офіційні документи в цьому разі не мають сили.

За ознакою відносин особистості до норм групи виділяють референтну групу.

Референтна (еталонна) група - це реально існуюча або уявна група, погляди, норми якої служать зразком для особистості. Особистість може входити в групу, норми, цінності якої вона визнає, підтримує та вважає найкращими. Однак може бути й так, що особистість, будучи членом однієї групи, вважає ідеалом цінності, погляди, норми іншої групи. Інакше кажучи, для особистості еталоном служить інший зразок.

Колектив - це група людей, об'єднаних спільними цілями, що відповідають цілям суспільства. Оскільки колектив - це група людей, йому властиві ознаки цієї групи. Колектив має властивості, яких немає в групи. Тому можна вважати, що будь-який колектив - це група, але не будь-яка група - це колектив. Офіційна або неофіційна група може перетворитися в колектив, якщо набуває його ознаки. При цьому найважливіша ознака колективу - суспільна значущість цілей і завдань - залишається непорушною. Якщо цієї ознаки немає, то група не може називатися колективом.

Студентський колектив, як і будь-який інший, характеризується суспільно значущою метою діяльності, формою організації, наявністю керівництва, згуртованістю, відносною стійкістю, тривалістю існування, професійними ціннісними орієнтаціями. Кожен студент, увійшовши в новий колектив, з одного боку, випробовує на собі суттєвий вплив думок і волі інших студентів, а з іншого боку - сам впливає на них. У результаті створюється якась спільність окремих особистостей. Студентський колектив визначає всю діяльність студента. Саме тут, у колективі, він найбільшою мірою проявляє свою волю, дисциплінованість і завзятість в одержанні вищої освіти. Тут домінуюче значення мають колективний настрій, атмосфера товариства, дружби, що мобілізують усіх на досягнення поставлених цілей. У студентів виникає прагнення до самоствердження, визначається їх діловий і соціально-психологічний статус, міцніє бажання зайняти лідируюче положення, формуються ціннісні морально-етичні й професійні критерії поведінки товаришів. Сприятлива морально-психологічна атмосфера в студентському середовищі, її спрямованість до загальної мети сприяють взаємовпливу в досягненні успіхів у навчанні. Приналежність студента до академічної групи впливає на його самосприйняття, самосвідомість і загальний розвиток.

Організація колективної пізнавальної діяльності у вузі має особливе значення, тому що потреба в спілкуванні характерна саме для студентського віку. Колективізм - невід'ємна риса вузівського життя, що охоплює всі її сторони. Академічна група активізує кожного студента в плані як оволодіння знаннями, уміннями й навичками, так і здатності взаємодіяти в конкретних видах діяльності. Стиль спілкування визначається в першу чергу саме функціонуванням академічної групи, знанням кожним її членом загальних цілей і завдань. Члени академічної групи взаємодіють та впливають один на одного, впливаючи на ставлення до діяльності, інтенсивність та якість психічних процесів, на формування творчого підходу й інтересу до спільної діяльності.

Студентському колективу властивий ряд особливостей:

1) однією із цілей його діяльності є сприяння в підготовці кожного студента до виконання професійних обов'язків фахівця з вищою освітою. Студентський колектив відрізняють спрямованість його членів на оволодіння професією, спільність інтересів, цілей, завдань і діяльності, обумовлена ставленням до обраної професії;

2) він однорідний за віком і рівнем утворення його членів, хоча їхні мотиви до вступу у вищий навчальний заклад можуть бути різними;

3) для студентського колективу характерна послідовність у навчанні від курсу до курсу, планомірність усієї навчальної роботи;

4) йому властивий порівняно високий ступінь самоврядування.

Таким чином, студентський колектив відрізняється спрямованістю на оволодіння професією, на надання допомоги керівництву вузу, викладачам у підготовці висококваліфікованих фахівців, а також високим рівнем організації й самоврядування.