
- •Тема 1. Вступ до психології та педагогіки вищої школи
- •Предмет психології та педагогіки вищої школи
- •1.2. Методологічні засади психологіїї та педагогіки вищої школи
- •1.3.Структура та основні завдання курсу
- •1.4. Короткий огляд історії розвитку вищої школи в Україні та за кордоном
- •1.5.Сучасний стан і тенденції розвитку вищої школи
- •1.6. Перспективи розвитку української вищої школи
- •Тема 2. Психодіагностика у вищий школі
- •. Завдання психодіагностики вищої школи
- •2.3. Етапи психодіагностичного дослідження Виділяють наступні етапи психодіагностичного дослідження:
- •2.4. Складання психодіагностичного висновку
- •2.5. Етичні проблеми психодіагностики
- •2.6. Недоліки і переваги психологічного тестування у вищій школі
- •Дайте відповіді на питання
- •Список літератури
- •Тема 3. Психологія особистості та проблеми формування творчої особистості у вищій школі
- •3.1. Основні теорії особистості та «Образ-я »
- •Базовими проблемами психології особистості є:
- •3.2. Самооцінка та особливості її формування в юності
- •3.3. Формування особистості, характеристика стадій психосоціального розвитку
- •3.4. Основні типи ціннісно-смислових утворень особистості студентів
- •3.5. Творча особистість та особливості її розвитку
- •3.6. Типологія особистості студента
- •Тема 4. Індивідуально-психологічні особливості особистості. Психологічні ознаки студентського віку
- •4.1. Темперамент і його характеристика
- •4.2. Типи і фізіологічні основи темпераменту
- •4.3. Поняття про характер. Структура характеру
- •4.4. Акцентуації типів, патології характеру і їх причини
- •4.5. Види здібностей і їх характеристика
- •4.6. Психологічні ознаки студентського віку
- •Список літератури
- •Тема 5. Пізнавальні процеси особистості та розвиток творчого мислення студентів
- •5.1. Загальна характеристика і фізіологічні механізми уваги
- •5.2. Відчуття і перцептивна діяльність у юнацькому віці
- •5.3. Пам'ять, її види та їх взаємозв’язок
- •5.4. Мислення, форми та різновиди
- •5.5. Розвиток творчого мислення студентів у процесі навчально-наукової діяльності
- •5.6. Поняття про уяву, її основні види та процеси
- •Список літератури
- •Тема 6. Емоційно-вольова та мотиваційно-потребнісна сфера особистості. Проблема професійного вигорання викладача внз
- •Поняття про почуття та емоції
- •6.2. Форми переживання почуттів. Фізіологічні основи емоцій і почуттів
- •6.3. Воля як форма активності особистості
- •6.4. Мотиваційна сфера особистості
- •Список літератури
- •Тема 7. Психологічні основи спілкування. Педагогічне спілкування як творча діяльність
- •7.1. Характеристика спілкування як форми взаємодії
- •7.2. Вербальна і невербальна комунікація
- •7.3. Спілкування як міжособистісна взаємодія
- •7.4. Ролі й рольові очікування в процесах спілкування
- •7.5. Рольовий конфлікт
- •7.6. Соціально-психологічні механізми спілкування
- •7.7. Стилі педагогічного спілкування
- •Список літератури
- •Тема 8. Особистість і колектив. Типологія студентів і психологічні особливості формування студентського колективу
- •8.1. Поняття групи, колективу, юрби
- •8.2. Соціальна психологія, її роль у пошуку оптимальних шляхів і засобів впливу на поведінку як окремої особистості в складі групи і групи в цілому
- •8.3. Класифікація груп. Колектив як вища форма розвитку групи
- •8.4. Міжособистісні стосунки у педагогічному колективі. Багаторівнева структура міжособистісних стосунків у колективах освітніх систем
- •8.5. Диференціація в групах і колективах
- •8.6. Поняття соціометрії й референтометрії
- •8.7. Лідерство у малих групах
- •8.8. Згуртованість групи як цілісно-орієнтаційна єдність
- •8.9. Особливості статевої і вікової структури студентського колективу
- •Тема 9. Педагогічна творчість. Аналіз професійної діяльності викладача внз та проблема педагогічної майстерності
- •9.1. Творчість як невід’ємна частина діяльності викладача вищої школи
- •9.2. Специфіка педагогічної творчості викладача вищої школи
- •9.3. Засоби вирішення творчих завдань у процесі реалізації навчальних програм
- •9.4. Творчі здібності та творча мотивація як механізм творчої активності
- •9.5. Рівні розвитку творчої особистості та їх характеристики
- •9.6. Значення педагогічних навичок і умінь викладача у налагодженні контакту з аудиторією
- •9.7. Психологічні вимоги до особистості викладача внз
- •Тема 10. Управління у вищій школі. Психологічні основи управління науковим колективом
- •10.1. Поняття, функції та завдання управління у вищій школі
- •10.2. Стилі та методи управління колективом у вищій школі
- •10.3. Попередження та вирішення конфліктів у роботі з колективом
- •10.4. Методи підвищення ефективності діяльності педагогічного колективу
- •10.5 Педагогічний контроль і оцінка як функція управління.
- •10.6 Наукова школа як зразок взаємодії вчених та їх учнів.
- •10.8. Взаємозв’язок науки і освіти.
- •Тема 1. Вступ до психології вищої школи
- •Тема 2. Психодіагностика у вищій школі
- •Тема 3. Психологія особистості та проблема формування творчої особистості у вищій школі
- •Тема 4. Індивідуально-психологічні особистості. Психологічні ознаки студентського віку
- •Тема 5. Пізнавальні процеси особистості та розвиток творчого мислення студентів
- •Тема 6. Емоційно-вольова та мотиваційно-потребісна сфера осоьистості. Проблема професійного вигорання викладача внз
- •Тема 7. Психологічні основи спілкування. Педагогічне спілкування як творча діяльність
- •Тема 8. Особистість і колектив. Типологія студентів і психологічні особливості формування студентського колективу
- •Тема 9. Педагогічна творчість. Аналіз професійної діяльності викладача в внз та проблема педагогічної майстрерності
- •Тема 10. Управління у вищій школі. Психологічні основи управління науковим колективом
- •Основна література
- •Додаткова література
1.5.Сучасний стан і тенденції розвитку вищої школи
У другій половині ХХ століття відбувається постіндустріальна революція, яка характеризується вибухом нової наукової інформації, новими досконалішими технологіями виробництва. Так, якщо на початку ХХ століття обсяг наукової інформації поновлювався через 20 років, то в другій половині – спочатку через 10 років, а наприкінці століття – через 5, в окремих галузях через 3 і менше років. Лише в сфері пізнання про людину з 1990 року з’явилося майже 90% нової інформації (ці дані опубліковані). Виникає досить гостра критика науки.
Докорінно змінюється стратегія підготовки фахівців із вищою освітою. Головним для спеціаліста стає самостійний пошук і відбір наукової інформації, яка необхідна йому для подальшого вдосконалення професійної діяльності. Набуті знання дуже швидко старіють, якщо їх не поновлювати. Саме тому у всьому світі актуальною є проблема розвитку у майбутніх фахівців із вищою освітою бажання і вміння вчитися самостійно протягом усього трудового життя.
У цивілізованих країнах цінності саморозвитку, самоосвіти, самовиховання давно увійшли в «тіло і кров» сучасної культури. До того ж технічні засоби автоматизації деяких процесів розумової праці відкрили широкі можливості для творчості. У цих умовах освіченим стає той фахівець, який не тільки поповнює свої знання, а й виявляє творчість при розв’язанні професійних проблем.
Важливо розуміти, що конкурентноздатність фахівця з вищою освітою у багатьох країнах сьогодні базується не на сумі засвоєних під час навчання знань, а на вмінні їх творчого застосування та здатності самостійно поповнювати і здобувати.
Чому увага вчених всього світу спрямована насамперед на удосконалення сфери освіти? Лише система освіти здатна принципово, системно та організовано, технологічно обґрунтовано виконувати функції суспільства з підготовки молодого покоління до самостійного трудового життя. Підготовка пов’язана з розвитком особистості, відтворенням, збагаченням як індивідуального досвіду, так і суспільного духовного потенціалу народу, нації та людства загалом. Тому освіта повинна будуватися на вивченні проблем, які відображають глобальні зміни в освіті.
У зв’язку з цим завдання реформування вищої освіти конкретизовано у проекті «Програми розвитку освіти в Україні на 2005-2010 рр.»:
розвиток системи неперервної освіти впродовж життя;
підвищення якості навчання, виховання, кваліфікації, компетентності та відповідальності фахівців усіх напрямків, їх підготовки і перепідготовки;
інтеграція освіти і науки, розробка і запровадження нових педагогічних технологій, інформатизація освіти;
створення умов для особистісного розвитку і творчої самореалізації кожного фахівця;
сприяння розвитку здібностей і мотивації студентів у процесі навчання.
Розуміння мети і завдань, що стоять перед вищою школою дають можливість конкретизувати їх на рівні педагогічної діяльності, тобто в процесі навчальної і виховної роботи викладачів вищої школи.
Передумовами досягнення цих завдань є:
а) засвоєння теоретичних положень (принципів) психології вищої школи, на основі яких можна реалізувати конкретні завдання кожної наукової дисципліни;
б) оволодіння, розвиток навичок педагогічної взаємодії викладача та студента;
в) конкретизація змісту самовиховання майбутнього викладача вищої школи та ін.