7.4. Ролі й рольові очікування в процесах спілкування

Соціальний контроль у процесах взаємодії здійснюється відповідно до репертуару ролей, що «виконуються» людьми, що спілкуються. У психології під роллю розуміють нормативно схвалюваний зразок поведінки, очікуваний від кожного, хто займає дану соціальну позицію (за посадою, віковим або статевими характеристиками, положенню у сім'ї і т. д.).

Роль— це соціальна функція особи, відповідний прийнятим нормам спосіб поведінки людей залежно від їх статусу або позиції в суспільстві, в системі міжособистісних стосунків.

Роль — це нормативно схвалений і вироблений суспільствомабо соціальною групою спосіб, алгоритм, шаблон діяльності й поведінки особи, що добровільно або примусово нею приймається при реалізації певних соціальних функцій. Соціальна роль — це модель поведінки особи, обумовлена її статусом.

Існує точка зору, що роль - це сукупність соціальних норм, освоїти які спонукує або змушує індивіда суспільство або група. Зазвичай же соціальну роль визначають як динамічний аспект статусу, як перелік реальних функцій, заданих групою її членові як набір очікуваних поведінкових стерео типів, пов'язаних з виконанням конкретної роботи.

Американський психолог Т. Парсонс визначає роль як структурно організована, у нормативно регульованому участь особи в процесі соціальної взаємодії з певними конкретними ролевими партнерами. Він вважав, що будь-яку роль можна описати такими п'ятьма основними характеристиками: емоційністю: різні ролі вимагають різної міри прояву емоційності; способом здобуття: одні роліпризначають, інші завойовуються; структурованістю: частина ролей сформована і строго обмежена, інша – розмита; формалізацією: частина ролей реалізується в строго встановлених шаблонах, алгоритмах, заданих ззовні або самим суб'єктом, інша — реалізується спонтанно, творчо; мотивацією: системою особових потреб, які задовольняються самим фактом виконання ролей.

Соціальні ролі розрізнимо за своєю значущистю. Роль об'єктивно задається соціальною позицією незалежно від індивідуальних особливостей людини, що займає цю позицію. Виконання ж соціальної ролі повинне відповідати прийнятим соціальним нормам і очікуванням (еспектацією) оточуючих.

Між рольовим очікуванням і рольовим виконанням практично не існує повного збігу. Якість виконання ролі залежить від безлічі умов, особливо важлива відповідність ролі інтересам і потребам особи. Індивід, що не виправдав очікувань, вступає в конфлікт із суспільством і наражає на себе суспільні і групові санкції.

Рольова структура особи може бути інтегрованою або дезінтегрованою залежно від гармонійності або конфліктності соціальних стосунків.

Внутрішня структура особи (картина світу, бажання, установки) може приваблювати до одних соціальних ролей і не сприяти вибору інших соціальних ролей. Рольові очікування теж не випадкові ситуаційні чинники, вони випливають з вимог соціальної, у тому числі корпоративної, системи.

Залежно від норм і очікувань, що приписуються тій або іншій ролі, останні можуть бути:

• ролями, що пропонуються (система очікувань індивіда і окремих груп);

• суб'єктивними ролями (очікування, які зв'язують людину зі своїм статусом, тобто його суб'єктивні уявлення про те, як він повинен діяти стосовно до осіб з іншими статусами);

• грані ролі (спостережувана поведінка особи, що має даний статус, стосовно до іншої особи з іншим статусом).

Існує структура виконання ролі, яка складається з:

• опису поведінки (характерного для даної ролі);

• розпорядження (вимоги до цього проведення);

• оцінки виконання призначеної ролі;

• санкцій за порушення вимог.

Різні ролі освоюються в процесі соціалізації. За приклад наведемо ролевий репертуар малої групи:

• лідер: член групи, за яким останні визнають право приймати відповідальні рішення в значущих для неї ситуаціях, рішення, що зачіпають інтереси членів групи і визначальний напрям та характер діяльності і поведінки всієї групи;

• експерт: член групи, що має спеціальні знання, здібності, навики, які групі потрібні або які група просто цінує;

• пасивні члени, що легко пристосовуються: вони прагнуть зберегти свою анонімність;

• «крайній» член групи: відстає від всіх через особистісні обмеження або страхи;

• противник: опозиціонер, що активно виступаючий проти лідера;

• мораліст: член групи, який завжди правий;

• улюбленець: член групи, що пробуджує ніжні відчуття і який постійно потребує захисту;

• жертва тощо.

Група завжди прагне розширити репертуар ролей. Індивідуальне виконання ролі людиною має особисте забарвлення, яке залежить від його знань і уміння знаходитися в даній ролі, від її значущості для нього, від прагнення більше або менше відповідати очікуванням оточуючих (наприклад, стати батьком легко, важко бути батьком).