1.4. Короткий огляд історії розвитку вищої школи в Україні та за кордоном

За думкою дослідників Як засвідчує професор Іван Огієнко, грамотність у нашій державі існувала вже в IX столітті, а перші школи постали в XI столітті, так за свідченням істориків у часи Київської Русі Володимир Великий заклав школу при Десятинній церкві. В розвитку української освіти особливу роль відігравали братства, відомі як організації релігійного характеру.

Найпершою вищою школою гуманітарного типу була Острозька школа чи Острозький греко-слов'яно-латинський колегіум, побудований за типом західно європейських навчальних закладів. 3аснований в українському місті Острозі в 1576 р., він став першою у східних слов'ян школою вищого типу. Колегіум об'єднував талановитих вітчизняних та іноземних діячів: відомих інтелектуалів, викладачів із різних слов'янських країн. У 1632р. на базі Київської школи і школи Києво-Печерського монастиря була відкрита Києво-Братська колегія (пізніше перейменована в Києво-Могилянську на честь православного митрополита Петра Могили) – перший вищий навчальний заклад в Україні.

Психологія вищої школи порівняно молода галузь психологічної науки. Систематичне дослідження психолого-педагогічних проблем вищої школи розпочалось у 60-х роках ХХ століття. Найвагомішими науковими здобутками того часу є роботи С.І. Архангельського та С.І Зінов’єва, в яких ґрунтовно проаналізовано вузівський навчальний процес і закладено фундаторські основи розв’язання проблем оновлення вищої школи. Вони є авторами перших навчальних посібників із проблем навчання у вищій школі. Це було поштовхом для появи низки досліджень, в яких розв’язання завдань вищої освіти почало розглядатися в контексті психологічних особливостей студентського віку та психологічних явищ, які породжуються умовами вищого навчального закладу. (О.А. Абдуліна, Б.Г. Ананьєв, М.І. Дьяченко, І.А. Зімняя, Л.А. Кандибович, О.В. Кузьміна, В.Т. Лісовський, В.О. Сластьонін, С.Д. Смирнов, Н.Ф. Тализіна та ін.).

Перші програми з психології вищої школи були розроблені в останні десятиліття ХХ ст. Такий курс читався в інститутах і факультетах підвищення кваліфікації викладачів вищої школи. У 1981 році в Мінську вийшло перше видання відомого підручника М.І. Дьяченка, Л.А. Кандибовича «Психологія вищої школи», а в 1986 р. побачив світ підручник «Основи педагогіки і психології вищої школи» за редакцією А.В. Петровського.

Вагомі наукові здобутки у розробці актуальних проблем психології вищої школи належать українським вченим: «Психічний розвиток особистості в навчально-виховному процесі» (Г.С. Костюк), «Психологічні засади формування особистості майбутнього вчителя» (Д.Ф. Ніколенко), «Психологічне обґрунтування методів і прийомів навчання у вищій школі» (А.М. Алексюк), «Пси­холого-педагогічні умови» професійної адаптації молодого педагога (О.Г. Мороз), стратегія становлення моральної особистості (І.Д. Бех), психологічні засади формування громадянської свідомості і національної самосвідомості молоді (М.Й. Боришевський), детермінанти і психологічні механізми розвитку соціальної активності дітей і молоді (О.В. Киричук), психологічні особливості сучасного студентства (О.Ф. Бондаренко, В.А. Семи­ченко), оптимізація взаємин викладачів та студентів (В.В. Власенко) та ін. В.М. Га­лузинський, М.Б. Євтух є авторами навчального посібника «Основи педагогіки і психології вищої школи в Україні» (1995р.)

В Україні за часи Незалежності, починаючи з 1991року по теперішній час, вітчизніними науковцями Протягом 1991-2004 рр. написані монографічні дослідження та захищені докторські дисертації, в яких досліджуються проблеми психології та педагогіки вищої школи, серед них: «Психологія читання навчальної і наукової літератури в системі професійної підготовки студентів» (Н.В. Чепелєва, 1994.), «Психофізіологічні критерії розумової втоми та їх профорієнтаційна значущість» (В.С. Компанець, 1996), «Емоційність у структурі професійних властивостей особистості (на прикладі представників соціономічних професій)» (О.П. Саннікова, 1996), «Основи психогігієнічного забезпечення гуманістично орієнтованої професійної підготовки студентів» (В.І. Носков, 2002), «Саморегуляція професійного мислення в системі підготовки практичних психологів» (Н.І. По­в’якель, 2004), «Псилогія творчо-математичного мислення» (А.А.Мойсеєнко), «Психологчні закономірності і механізми духовного розвитку дітей і молоді» (Е.О.Помиткін), «Психологія літературної творчості в юності»(О.А.Кривопишина ), «Психологія переживань вікових криз у підлітковому та юнацькому віці»( В.М.Поліщук), «Психологія сприйняття студентами стратегічних життєвих рішень» (Л.В.Помиткіна),Козяр,Коваль

Таким чином, ми спостерігаємо досить великий інтерес науковців до психолого-педагогічних проблем вищої освіти, саме тому існує необхідність запровадження курсу «Психологія та педагогіка вищої школи» і його вивчення дипломованими викладачами вищої школи, магістрантами, аспірантами.