5.6. Поняття про уяву, її основні види та процеси

Уява – це форма психічного відображення, що полягає у створенні образів на основі раніше сформованих уявлень. Фізіологічною основою уяви є процес утворення нових поєднань із вже утворених нервових зв’язків у корі півкуль головного мозку. Чим більше досвіду в людини, тим краще розвинена уява.

Функції уяви:

1. зображення дійсності в образах і можливість користуватися ними при розв’язуванні задач;

2. регулювання емоційних станів і здатність хоча б частково задовольняти потреби, знімати напругу;

3. довільна регуляція пізнавальних процесів і станів людини, зокрема сприймання, уваги, пам’яті, мовлення, емоцій;

4. формування внутрішнього плану дій, здатність виконувати їх подумки, маніпулюючи образами;

5. планування і програмування діяльності, складання програм, оцінка їх правильності, процесу реалізації.

Залежно від мети: мимовільна (виникає незалежно від нашого наміру, вольових зусиль), довільна (створення образу в результаті спеціального наміру).

Залежно від характеру: творча (створюється щось нове), репродуктивна (створення образів на основі словесного опису чи зображення).

Залежно від змісту діяльності: художня (перевага чуттєвих образів, їх надзвичайна яскравість і детальність), наукова (побудова гіпотез, проведення експериментів).

Мрія – особливий вид уяви, який знаходить свій вияв у створенні образів бажаного майбутнього.

Етапи творчої уяви:

1. Виникнення творчої ідеї.

2. Виношування задуму.

3. Реалізація задуму.

Способи створення образів творчої уяви:

• Доповнення (один об’єкт береться за основу, до нього приєднуються елементи).

• Аглютинація (створення нового образу шляхом сполучення елементів, узятих з різних уявлень).

• Гіперболізація (певні риси піддаються збільшенню).

• Акцентування (нерівномірне перебільшення нових образів).

• Схематизація (риси схожості виступають на перший план).

• Типізація (виділення суттєвого і втілення його в конкретному образі).

Індивідуальні особливості уяви: змістовність, широта, сила, яскравість, швидкість, дієвість, реалістичність, перевага тих чи інших видів уявлень.

Фактори, що забезпечують розвиток уяви: загальний розвиток, допитливість, творчі можливості, інтереси, переконання, життєві позиції, почуття.

Фактори, що гальмують розвиток уяви: почуття ненависті, протест, поразка, сором, особиста невдача.

У студентів професійна уява розвивається на основі накопичення знань і уявлень. Проте цього ще недостатньо для розвитку гнучкої і творчої уяви. Людина може володіти масою знань, удосконалювати їх, але її уява залишатиметься бідною і пасивною. Сила, точність уяви формуються у процесі творчої діяльності, де повною мірою задіяні пам'ять, мислення, воля людини. Коли психічні процеси проходять активно, коли вже наявний необхідний досвід, тоді й створюються сприятливі умови для підвищення якісних характеристик уяви.

Список літератури

1. Альтшуллер Г. С. Как стать гением: Жизненная стратегия творческой личности. / Г. С. Альтшуллер, И. М. Вертким. — Минск, 1994. — 474с.

2. Аткинсон Р. Л. Введение в психологию: учебник для университетов / Р. Л. Аткинсон, Р. С. Аткинсон , Є. Е. Смит и др.; пер. с англ. под. ред. В. П. Зинченко. — М.: Тривола, 1999—320с.

3. Веккер Л. М. Психические процессы: в 3 т. — Л.: Изд-во ЛГУ, 1994. — 334с.

4. Грановская Р. М. Элементы практической психологии. — СПб.: Свет, 1997.− 608с.

5. Никитина Г. В., Романенко В. Н. Формирования творческих умений в процессе профессионального обучения. – СПб.: Изд-во С. –Петербургского ун-та, 1971. −112с.

6. Педагогічна творчість і майстерність.Хрестоматія/Інститут змісту і методів навчання/Н.В.Гузій(укл.). –К.,2000. −167с.

7. Подоляк Л. Г. Психологія вищої школи: навч. / посіб. для магістр. і аспірантів. / Л. Г. Подоляк, В. І. Юрченко. - К.: Філ - студія, 2006. — 320с.

8. Скульський Р.П.Особливості виховної роботи в національному вищому навчальному закладі //Проблеми освіти. −1997. –Вип.7. –С.91-101.

9. Смирнов С. Д. Педагогика и психология высшего образования : от деятельности к личности : учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений.- М. : Академия, 2003. — 304с.

10. Тихомиров О.К. Психология мышления. – М.:МГУ, 1984. – 272с.

Тести

1. Назвіть психологічні теорії памяті :

а) Асоціативна, гештальпсихологічна;

б) біхевіористична, діяльнісна;

в) асоціативна, діяльнісна;

г) всі відповіді правильні.

2. Увага – це :

а) відображення в свідомості людини предметів і явищ в сукупності якостей та деталей, що діють в певний момент на органи чуття;

б) особлива форма психічної діяльності, яка проявляється в сприйнятті і зосередженість свідомості на важливих для особистості предметів, уявленнях оточуючих дійсності або власних переживань;

в) особлива ідеальна діяльність людини,яка виникає, формується, розвивається в суспільстві, коли людина знаходиться в певному соцкультурному середовищі і входить в багатограні відносини з природою і соціальним світом, що її оточує;

г) всі варіанти правильні.

3. Збереження – це:

а) процес, що забезпечує зміст матеріалу в мозку протягом довгого часу;

б) процес памꞌяті, який забезпечує сприйняття, відбір і фіксацію інформації завдяки асоціаціям і слідів в нейронів в структурах мозку;

в) процес актуальності знань, умінь, навиків, засвоєних при запам’ятовуванні;

г) немає правильної відповіді.

4. В залежності від характеру цілі діяльності памяті бувають:

а) емоційна і образна;

б) не мимовільна і мимовільна;

в) короткочасна і довготривала;

г) всі відповіді правильні.

5. По степені новітності і оригінальності мислення буває:

а) репродуктивне, винахідливе;

б) теоретичне, практичне;

в) наглядово-діяльне , абстрактне;

г) винахідливе, теоретичне.

6. В творчому мисленні домінують такі особливості:

а) оригінальність рішення проблеми;

б) сематична гнучкість;

в) образна адаптивна гнучкість;

г) сематична спонтанна гнучкість.

7. Який вид контролю спрямований на створення умов для форування умінь і навичок?

а) поточний;

б) періодичний;

в) повторний;

г) підсумковий.

8.Результат діяльності індивіда і навколишнього середовища, який приводить до оптимального його пристосування до життя і діяльності – це :

а) спілкування;

б) адаптація;

в) комунікація;

г) фальсифікація.

9. Емпатія – це:

а) здатність проникати в емоційний стан іншої людини шляхом співпереживання;

б) усвідомлення суб’єктом того, яе його сприймає партнер по спілкуванню;

в)почуття ненависті суб’єкта з будь-якої причини;

г) формування первісних уявлень про свою стать.

10.Для студентського віку характерно:

а) криза «Я сам»;

б) професійне самовизначення;

в) Формування «Я-концепція»

г) формування первісних уявлень про свою стать.