3.4. Основні типи ціннісно-смислових утворень особистості студентів

Підхід через опис ціннісно-смислових утворень особистості допомагає зрозуміти зміст окремих індивідуальних проявів студента, оскільки дає змогу реконструювати світ цінних для його сенсів, предметів, явищ навколишньої дійсності. Ціннісно-смислові утворення особистості (спрямованість особистості) складаються внаслідок того, що в процесі життєдіяльності людина виділяє в навколишньому світі значущі, цінні для неї предмети, ситуації, ідеї, дії. Виділяє їх, діючи з предметами певним, властивим їй чином (тобто включаючи ці предмети у свою практику).

1. Побутовий тип (реально-звичне, реально-практичне функціонування). Для студентів із цим типом спрямованості особистості значущими є побутова дійсність, повсякденний звичний спосіб життя. Тут вони повністю реалізовують себе, отримують більше задоволення. Сфера їхнього існування — світ звичних предметів, практичних дій, знайомих ситуацій, найближчого інтимного оточення. Саме в цьому світі вони почуваються впевнено, у ньому вони ініціативні й успішні, домагаючись гарних результатів у різних видах практичної діяльності. Словниковий запас обмежений шаблонною побутовою лексикою. Студенти спираються на власний конкретно-чуттєвий, предметний і практичний досвід та зовнішній наочний зразок. У навчальній діяльності вони орієнтовані на продукт діяльності. Розумові операції у внутрішньому плані для них важкі, тому опанування абстрактних відносин, правил, загальних закономірностей дається їм важче, ніж іншим.

2. Тип тих, хто живе за правилами. Для цих студентів дуже важливі правила, соціальні норми, вимоги дорослих, на які вони орієнтуються. Чинити «правильно», «як треба» —ось що головне. Для них важливим є зразок, але не стільки як наочний еталон, скільки як еталон дії. Студенти добре засвоюють формальні вимоги, формально-логічні схеми знань і поведінку, чітко відтворюють соціальні ролі. Рівень розвитку мовлення, мислення, внутрішнього плану дій у них— середній, словник — шаблонний. Вони активні в межах норми поведінки, що задається, уникають прояву власної ініціативи, але завжди із задоволенням виконують доручення. Добре розвинутий самоконтроль.

3. Тип людей, які орієнтуються на взаємовідносини. Найбільш значущою для студентів цієї групи є сфера людських взаємин, тобто в центрі об'єктивної дійсності поміщена людина з її переживаннями та взаємодією з іншими людьми. Предмети, дії, події одержують свою оцінку і значення через емоційне ставлення до них, через чуттєве переживання. Зовні це виражається в тому, що найчастіше такі студенти емоційно виразні та експансивні, дуже упереджені у своєму оцінюванні навколишнього світу. При цьому найважливішими для них є оцінка їхніх особистих якостей і її відповідність власному уявленню про себе. Суб'єктивно вони уявляються як «я—гарний». Такі люди занурені у світ чуттєвих переживань. Зате в них добре розвинена інтуїція. Висока емоційна чутливість і диференційованість вражень у сфері людських взаємин роблять їх вразливими до змін. Добре розвинені інтелект, мовлення та здатність до рефлексії допомагають їм успішно навчатися. Тому успішність у них вища за середній показник. Цей тип спрямованості сприятливий для розвитку творчих здібностей у художній сфері. Однак надмірна заглибленість у світ емоційних переживань іноді призводить до соціальних конфліктів, порушує адекватність оцінювання, перешкоджає реальним досягненням у практичній діяльності, підвищує рівень тривожності.

4. Тип людей, спрямованих на спілкування, багато в чому в зовнішніх проявах схожий із типом людей, спрямованих на взаємовідносини. У студентів цього типу в центрі уваги також знаходиться сфера людських стосунків. Головна відмінність цих типів полягає в тому, що у них у центрі уваги — людина з її переживаннями й особистими якостями, а в людей цього типу — спільна діяльність, партнерство, обмін інформацією. Широкий обмін інформацією з дорослими й однолітками, різноманітні контакти, у які охоче й активно вступають студенти, значно збагачують їх загальними знаннями про світ, видами діяльності та способами дій. У студентів цього типу виразні міміка, пластика, вони динамічні, мають широке коло інтересів (особливо у сфері соціального життя). У них добре розвинені мовлення, логічне мислення, вони мають багатий словниковий запас. Як правило, вони входять до групи кращих студентів, мають гарну успішність, але їхня дисципліна не найкраща.

5. Пізнавальний тип спрямованості. Найбільш цінною та значущою є змістовна інтелектуальна діяльність, що полягає у відкритті для себе навколишнього світу предметів та ідей. Просування у світі - не з досить високим емоційним тлом різноманітних переживань з цього приводу. Суб'єктивно вони уявляються як «Я-знаючий». Зрозуміло, що такі студенти добре навчаються і є розумово розвиненими («здібні»). Вони демонструють глибокі знання в різних сферах навколишньої дійсності. У них добре розвинені мовлення й мислення. Вони легко виділяють і узагальнюють важливі ознаки, здійснюють перехід від часткового до загального і від загального до часткового, виконують логічні операції, подумки оперують абстрактними поняттями, аналізують поставлені перед ними завдання. У них добре розвинена рефлексія. Вони більше орієнтовані на самостійне поглиблення знань, на розв'язання інтелектуальних завдань. Їх особливо цікавить нове, незрозуміле, незвичайне. Від розумової діяльності, розв'язання дедалі складніших завдань вони отримують задоволення.

6. Ігровий тип спрямованості. Найбільш значущими є ігрові ситуації та предмети. Причому гра існує як мінімум у двох формах: гра-маніпуляція (яка до старшого віку зникає або, можливо, перероджується у змагально-авантюрні види діяльності — спорт тощо) і гра-драматизація (рольові ігри переростають у художньо-образотворче мистецтво). Цим студентам властиво всі справи перетворювати на гру. Така самоцінність гри може стати серйозною перешкодою для навчання і зоною конфліктів між студентами та дорослими.

Змістове наповнення цієї характеристики стає можливим, якщо ми знаємо тип спрямованості особистості. Ціннісно-змістові утворення задають цілісність особистості, і кожна окрема властивість набуває в ній обумовленого цією цілісністю змісту. Те саме можна сказати про будь-які інші індивідуальні особливості. Крім того, знаючи тип спрямованості, ми можемо впливати на сенситивний простір значущих змістів, розширюючи коло інтересів і можливостей студентів та мобілізуючи їхній потенціал. Завдяки цьому виникають нові й більш продуктивні можливості для реалізації індивідуального підходу в навчанні.