Модуль іі . Суб’єкти політичної діяльності.

Тема 7. Політичні еліти і політичні лідери

Основні поняття: еліта, політична еліта, лідер, політичний лідер, політичне лідерство,

«харизма», харизматичний, традиційний, легально-раціональний типи лідерства, політичний стиль

лідера, політичний імідж, політичний менталітет, політична роль.

П Л А Н

1. Поняття політичної еліти. Концепції політичних еліт

2. Структурний склад та система формування політичних еліт

3. Поняття політичного лідерства. Характеристика основних концепцій політичного лідерства.

4. Характерні риси політичного лідера.

Література

Основна: 1 – 4

Додаткова:

1. Бебик В. М. Політологія для політика і громадянина. - К.: МАУП, 2003. - 424 с.

2. Брегеда А. Ю. Політологія: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. – К.:КНЕУ, 1999.-108 с.

3. Крюков О. Основні моделі розвитку політико-управлінських еліт // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. – 2006. - № 2.

4. Кухта Б., Теплоухова Н. Політичні еліти і лідери. - 2-ге видання, перероблене і доповнене -Львів: Кальварія, 1997. - 224с.

5. Навчальний посібник підготовлений як доповнення до підручника "Політологія: Підручник" /І.С. Дзюбко, К.М.Левківський, В.П.Андрущенко та ін. К.: Вища шк., 1998. - 415 с.

6. Основи демократії: Навч. посібник для студентів вищ. навч. закладів / Авт. колектив: М. Бессонова, О. Бірюков, С. Бондарук та ін.; За заг. ред. А. Колодій; М-во освіти і науки України, Ін-т вищої освіти АПН України. – К.: вид-во “Ай Бі”, 2002

Методичні вказівки

1. При підготовці відповіді до першого питання студентам необхідно звернути увагу на:

• визначення поняття “політична еліта” у вітчизняній та зарубіжній політичній науці;

• визначення і характеристику основних рис політичних еліт;

• характеристику основних функцій політичних еліт;

• характеристику основних “класичних концепцій еліт”: макіавеллізм, ціннісні концепції еліт, теорії демократичного елітизму, концепції плюралізму еліт, ліберальні концепції;

• висвітлення та характеристику елементів вчень про еліту у творчості Конфуція, Платона, Н. Макіавеллі, Т. Карлейля, Ф. Ніцше та ін.;

• висвітлення та характеристику теорії еліт італійських соціологів В. Па­рето і Г. Моски;

• висвітлення та характеристику теорії еліт Р. Міхельса.

• висвітлення та характеристику теорії еліти М. Вебера;

• висвітлення та характеристику теорії еліт українських дослідників В. Липинського та Д. Донцова.

2. При підготовці відповіді до другого питання студентам необхідно звернути увагу на:

• визначення та характеристику основних структурних елементів політичної еліти (правляча еліта та контреліта, бюрократична еліта, комунікаційна та ідеологічна еліта тощо);

• характеристику теорій формування еліт Г. Моски та К. Манхейма;

• характеристику основних способів формування політичних еліт (формування “закритих” та “відкритих” еліт, антрепренерська система та система гільдій (корпоративна)), визначення та характеристику їх основних рис.

3. При підготовці відповіді до третього питання студентам необхідно звернути увагу на:

• визначення поняття “політичне лідерство” у вітчизняній та зарубіжній політичній науці;

• характеристику основних функцій політичного лідерства;

• висвітлення та характеристику елементів вчень про лідерство у творчості Конфуція, Платона, Н. Макіавеллі, Ф. Ніцше, Г. Тарда та ін.;

• характеристику основних концепцій політичного лідерства: теорія рис (Е. Богардус, Ф. Гальтон), ситуаційна теорія (Р. Даль, Р. Согділл, Т. Хілтон та ін.), психологічна теорія (3. Фрейд, Г. Лебон, Е. Фромм, Т. Адорно), теорія послідовників (Е. Богардус, Ю. Дженнінгс), марксистська теорія лідерства.

4. При підготовці відповіді до четвертого питання студентам необхідно звернути увагу на:

• визначення та характеристику провідних рис політичного лідера:

• наявність власної політичної програми або новаторської стратегії і тактики, які він розробив сам і які висуваються від його імені;

• уміння висловлювати, відстоювати погляди й інтереси тієї чи іншої соціальної (етнічної) групи;

• певні риси характеру, що проявляються в діяльності з реалізації програми та об'єднання своїх прибічників (наполегливість, воля, гнучкість, інтуїція, чарівність, рішучість, компетентність);

• популярність, уміння переконувати, завойовувати прибічників і впливати на людей, комунікабельність;

• ораторські здібності;

• імідж керівника, що відповідає нормам моралі, прийнятим у цьому суспільстві, групі;

• відповідний рівень політичної культури;

• наявність "команди" помічників і виконавців, уміння організовувати дії своїх прибічників;

• здатність досягати певного рівня підтримки з боку широких народних мас, громадських і професійних організацій, а також офіційних структур влади;

• здатність виступати від імені суспільства або тієї групи, інтереси якої він представляє;

• перевага суспільного над особистим тощо;

• визначення та характеристику основних завдань політичного лідера (інтегрування суспільства, об'єднання населення навколо певної ідеї; знаходження та прийняття оптимальних політичних рішень, здійснення соціального арбітражу і патронажу, підтримка у суспільстві порядку, сприяння комунікації влади й мас, запобігання відчуженню громадян від політичного керівництва, легітимізація суспільно-політичного устрою тощо).