Тема 2. Етапи розвитку політичної думки

Основні поняття: теорії «природного права», «суспільного

договору», «розподілу влади», лібералізм, права людини,

консерватизм, традиція, марксизм, соціалізм, анархізм,

тоталітаризм, авторитаризм, демократія.

Заняття № 1

П Л А Н

1. Політичне знання і практика античного світу.

2. Особливості релігійної політичної думки і політичної філософії Середньовіччя.

3. Політична думка доби Реформації.

4. Епоха Відродження як перехідний етап генезису політичної теорії.

Література

Основна: 1 – 4

Додаткова:

1. Бебик В. М. Політологія для політика і громадянина. - К.: МАУП, 2003. - 424 с.

2. Брегеда А. Ю. Політологія: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. – К.:КНЕУ, 1999.-108 с.

3. Гаєвський Б. А. Сучасна українська політологія. Навч. посібник. - К.: МАУП, 1999. - 268 с

4. Кондратик Л. Взаємодія політики і релігії: теоретична спадщина В’ячеслава Липинського // Вісник НАН України. – 2002. - №10. – С.52 – 57.

5. Навчальний посібник підготовлений як доповнення до підручника "Політологія: Підручник" /І.С. Дзюбко, К.М.Левківський, В.П.Андрущенко та ін. К.: Вища шк., 1998. - 415 с.

6. Політологія. Кін. 19 – пер. пол. 20 ст.: Хрестоматія / За ред. О.І.Семківа. – Львів, 1996

Методичні вказівки

1. При підготовці відповіді до першого питання студентам необхідно звернути увагу на:

• характеристику основних особливостей античності (рабовласницька демократія, зародження і розвиток наук, в тому числі й гуманітарних, розвиток культури і мистецтва тощо);

• характеристику політичних поглядів Піфагора, Геракліта, Демокрита;

• характеристику політичних поглядів софістів (олюднення суспільно-політичних явищ; започаткування світської теорії політики, держави і права; переміщення людини з «периферійних позицій» у центр політичного життя, ставленні до неї як до «міри всіх речей»; природної рівності людей, зокрема й рабів ота ін.);

• характеристику політичних поглядів Сократа (“міра всіх речей” не людина, а Бог; світська концепція “об'єктивної сутності моралі, моральної політики, морального права”; добро і зло в політичній діяльності – наслідки наявності чи відсутності знання; моральна політика неможлива без права, яке тотожне справедливості: "що законно, те й справедливо"; божественне, природне право і позитивне законодавство не протистоять, а, ґрунтуючись на справедливості, доповнюють одне одного; Вітчизна і закони – понад усе; державу й громадян пов'язують договірні стосунки; політична свобода - це панування справедливих законів);

• характеристику політичних поглядів Платона («Держава», «Крітій», «Політик», «Закони»; закладення основ політичної філософії; концепція ідеальної справедливої держави (кожен член суспільства мав «робити своє» і «лише своє», не роблячи того, що є обов'язком інших громадян. Для ідеальної держави характерні поділ праці та відмінності між моральними якостями громадян; держава складається із трьох верств громадян: правителів, воїнів, виробників. Справедливість полягає у тому, щоб кожен працював згідно з власними задатками і дотримувався відповідного місця в суспільстві.); теорії політичної солідарності, колективізму і рівності; розробка форм правління – аристократії, тимократії, олігархії, тиранії, монархії, демократії та «істинного правління»; передбачення розмежування влад; обґрунтування освіченого абсолютизму; визначення геополітичного чинника, можливості рівності поділу праці, усуспільнення майна, скасування приватної власності; вироблення практичних пропозицій щодо системи державних органів, ієрархії державних службовців з визначенням компетенції кожного органу і посадових осіб; з’ясування причин появи держави; визначення принципів консолідації суспільства, політико-етичних явищ тощо);

• характеристику політичних поглядів Аристотеля («Політика», «Афінська політика», «Риторика», «Етика»; людина – “істота політична”, об'єктивне начало всіх політичних явищ; держава виникла природним шляхом для задоволення життєвих потреб громадян, мета її існування – досягнення блага людей; держава – це політична система, втілена у верховній владі й залежна від кількості правлячих: один – монархія або тиранія; декілька – аристократія чи олігархія; більшість – політія або демократія; кращі форми державного управління є ті, де правителі турбуються про загальне благо (монархія, аристократія, політія), гірші – де вони переслідують особисті інтереси; ідеальна форма – політія; розробка питання про громадянство (громадянином, був той, хто «володів сукупністю громадянських прав, захищав поліс, брав участь в управлінні, суді»); виправдання рабства як «річ натуральну»; зв'язок політики з моральністю (доброчесністю) та етикою;

• з’ясування значення ідей Аристотеля для розвитку політичної науки (оформлення політичної теорії як «науки наук», започатковує розвиток політичної етики, політичної юриспруденції, вимальовує риси майбутнього конституціоналізму, обґрунтовує право народу на законодавчу владу, політичну сутність людини, співвідношення матерії і форми у політичних стосунках, місце і роль держави, права всіх верств населення в політичному житті; закладає концептуальні засади теорій правової держави, розподілу влад, збагачує природно-правові доктрини, формує методологію дослідження політичних процесів).

• з’ясування значення античної політичної думки та практики для розвитку сучасної цивілізації.

2. При підготовці відповіді до другого питання студентам необхідно звернути увагу на:

• загальну характеристику епохи Середньовіччя (феодальні відносини, засилля християнської ідеології, винищення інакодумства та ін.);

• характеристику основних напрямків політичної думки того часу – папоцезаризм та цезарепапізм, визначення основних представників кожного з даних напрямків;

• визначення та характеристику політичних поглядів А. Блаженного («Про град Божий», верховенство церкви у політичному житті; держава – сукупність людей, об'єднаних суспіль­ними зв'язками, її зусилля повинні спрямовуватися не лише на задоволення земних потреб, а й на нищення во­рогів церкви, запобігання злочинові проти Бога; надмі­рне насильство не бажане, але необхідне; рабство супере­чить природі людини, але встановлене Богом як пока­рання за гріхи; свобода волі приємна, але виражається лише у схильності індивіда до порочних дій; державна влада нічим не відрізняється від зграї розбійників, але політичну опозицію треба рішуче викорінювати та ін.);

• визначення та характеристику політичних поглядів Ф. Аквінського («Сума проти язичників» та «Сума теології», звертався до розуму, здорового глузду лю­дини; поділяв людей на вищий клас – прави­телів, середній – воїнів, суддів, чиновників, вчених, священиків і дворян, нижчий – найманців, ремісників, «брудний люд»; необ­хідність інквізиції; вчення про індульгенції; мета державної влади – забезпечити благо суспільної істоти – людини; ідеал форми державного правління є влада одного (мо­нархія); право народу на скинення тирана, який порушує принципи справедливо­сті; панування церкви над громадянським суспільст­вом, духовної влади – над світською; соціальна теорія закону (людський закон (позитивний за­кон), головне призначення якого – силою, страхом спонука­ти людей уникати зла і досягати доброчинності) та ін.))

3. При підготовці відповіді до третього питання студентам необхідно звернути увагу на:

• характеристику основних особливостей епохи Реформації (причини, перебіг основних подій, наслідки);

• характеристику політичних ідей Т. Мюнцера (ідеї всезагальної рівності людей, примітивного зрівняльного комунізму, усуспільнення майна, ліквідації приватної власності та ін.);

• характеристику політичних ідей М. Лютера (вимоги свободи мислення, свободи переконання, свободи совісті, рівності мирян і духовенства та ін.);

• характеристику політичних ідей Ж. Кальвіна (ідеї народного суверенітету і договірного походження влади, право на опір народів тиранам, право міських магістратів на відсіч монарху-тирану).

4. При підготовці відповіді до четвертого питання студентам необхідно звернути увагу на:

• характеристику основних рис Епохи Відродження (антропоцентризм світогляду,

гуманізм та ін.);

• визначення та характеристику основних праць Н. Макіавеллі - «Государ», «Міркування на першу декаду Тіта Лівія», «Історія Флоренції» та ін;

• визначення та характеристику основних положень політичного вчення Н. Макіавеллі:

• уявлення про людину, як істоту, котрій притаманні злобність, агресивність, властолюбство, жадобу, брехливість, боязливість, малодушність, невдячність, зрадництво, лицемірство, ненависть, нестриманість тощо;

• виникнення держави, як засобу приборкання цих рис;

• ідеальний тип держави – сильна, централізована республіка, де владарюють представники народу, молодої буржуазії та виборний глава держави; сильна республіка, яка гарантує своїм громадянам не лише розквіт свободи, а й рівність, привілеї, пом'якшення майнових відмінностей; лише свобода і рівність здатні розвивати здібності особистості, втілювати у ній любов до загального блага і громадянські чесноти;

• уявлення про особу правителя, як “лева і лиса”.

• характеристику поняття “макіавеллізм”.

Заняття № 2

П Л А Н

1. Політична думка мислителів Нового часу:

• Т. Гоббс, Д. Локк, Ш.-Л. Монтеск’є, Ж. Ж. Руссо та ін.

• І.Кант, Г.В.Ф. Гегель, К.Маркс, Ф. Енгельс, В.І. Ленін, В.С. Соловйов, Б.Н. Чичерін, Н.О. Бердяєв та ін.

2. Розви­ток основних політологічних шкіл:

• біхевіористський напрямок у дослідженнях політики (Ч. Мерріам, Г Лассуелл, Дж. Кетлін та ін.);

• системний аналіз влади (Т. Парсонс, Д. Істон, Р. Даль та ін.).

Література

Основна: 1 – 4

Додаткова:

7. Бебик В. М. Політологія для політика і громадянина. - К.: МАУП, 2003. - 424 с.

8. Брегеда А. Ю. Політологія: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. – К.:КНЕУ, 1999.-108 с.

9. Гаєвський Б. А. Сучасна українська політологія. Навч. посібник. - К.: МАУП, 1999. - 268 с

10. Кондратик Л. Взаємодія політики і релігії: теоретична спадщина В’ячеслава Липинського // Вісник НАН України. – 2002. - №10. – С.52 – 57.

11. Навчальний посібник підготовлений як доповнення до підручника "Політологія: Підручник" /І.С. Дзюбко, К.М.Левківський, В.П.Андрущенко та ін. К.: Вища шк., 1998. - 415 с.

12. Політологія. Кін. 19 – пер. пол. 20 ст.: Хрестоматія / За ред. О.І.Семківа. – Львів, 1996

Методичні вказівки

1. При підготовці відповіді до першого питання студентам необхідно звернути увагу на:

• характеристику основних особливостей розвитку політичної думки Нового Часу (ХVІІ – ХІХ ст.);

• характеристику політичних концепцій Т. Гоббса, Дж. Локка та інших філософів ХVІІ ст. в контексті емпірико-раціоналістичного періоду філософії;

• характеристику політичних концепцій Ш.-Л. Монтеск’є, Ж.Ж. Руссо та ін. в контексті філософії епохи Просвітництва;

• характеристику політичних концепцій І.Канта, Г.В.Ф. Гегеля, К.Маркса, Ф. Енгельса, та ін. в контексті епохи Німецької класичної філософії;

• характеристику політичних концепцій В.І. Леніна, В.С. Соловйова, Б.Н. Чичеріна, Н.О. Бердяєва та ін. в контексті посткласичного періоду розвитку філософії Нового часу.

2. При підготовці відповіді до другого питання студентам необхідно звернути увагу на:

• характеристику особливостей виникнення політології як наукової дисципліни;

• визначення поняття та характеристику біхевіоризму, як провідного напрямку у політології к ХІХ – ХХ ст.;

• характеристику основних політичних концепцій Ч. Мерріама, Г Лассуелла, Дж. Кетліна та ін. представників біхевіоризму;

• характеристику основних особливостей постбіхевіористського етапу розвитку політології – системний аналіз влади, політичної соціології, теорії політичних конфліктів тощо.